=11pxСкандал навколо Банку «Михайлівський» розгорівся неабиякий, хоча це далеко не великий банк і, тим більше, не так званий системний, - пише Олександр Карпець=11px на сторінках Фрази=11px.

=11pxЗначна частина вітчизняних банків, включаючи банки великих «системних» олігархів, працює за тим же принципом, що і «Михайлівський», тобто є кептивними банками, кажучи по-простому, «пилососами», які часто під неадекватні відсотки витягують кошти населення для фінансування бізнесів, що належать власникам банків. І коли вся ця піраміда, що вибудовується при потуранні і злочинній співучасті чиновників Нацбанку і так званого вищого керівництва країни, розсипається - страждають усі.

=11pxУ випадку з «Михайлівським» проблему аби-як загасили шляхом прийняття закону про повернення грошей вкладникам «з низькою фінансовою культурою», простіше кажучи, «лохам», які повелися на величезні відсотки і здали гроші навіть не в банк, а в якісь фірми типу «Роги і копита», хоча і банк теж виявився «рогами і копитами».

=11pxАле піднявся наступний, цілком справедливий скандал на тему про те, що тепер платники податків повинні компенсувати збитки «фінансово низькокультурних», які свої гроші, пардон за образність мови, «спустили в унітаз», а тепер вимагають, щоб їм їх повернули за рахунок інших. Щоб загасити ці звинувачення, в пояснювальній записці до відповідного закону записали, що реалізація цього нормативу «не змінить параметри бюджету». Якщо під цією вигадливою формулюванням розумілося, що грошей з бюджету не буде потрібно і все обійдеться конфіскованим у власників банку і пов'язаних структур, то таке твердження, м'яко кажучи, є нещирим, а грубо висловлюючись, - брехнею! Тому для посилення ефекту в Інтернеті намалювався генпрокурор Юра Луценко - ким він вже тільки не був до прокурорствованія! - Із заявою про те, що його відомство заарештувало «Гулівер». Під останнім мається на увазі не герой знаменитої книжки Джонатана Свіфта, а торгово-розважальний центр, який нібито належить власнику Банку «Михайлівський» Поліщуку Віктору. Про те, що «Гулівер» - це ще далеко не гроші, які треба повернути вкладникам, а сама можливість компенсувати збитки цим «Гуллівером» є вельми сумнівною, Луценко не сказав. Також він нічого не сказав про те, що власник банку має лише в Нацбанку, а й в оточенні Порошенка, що і дозволяло довго і безкарно продовжувати фінансові афери, розплачуватися за які в черговий раз будуть платники податків.

=11pxБанк «Михайлівський» досить молодий. Він був створений за часів Януковича нібито за участю знаменитої «сім'ї». До моменту оголошення неплатоспроможним влітку 2016 року банк встиг розгорнути бурхливу діяльність і здобути широку популярність, в тому числі в результаті агресивної політики по залученню вкладів населення під дуже високі відсотки.

=11pxСхема роботи банку була наступною. Установа залучала вклади населення під високі відсотки, які доходили до моменту оголошення неплатоспроможним до 25% і більше річних, що істотно вищі за середньоринкові. Потім в схемі спливала відома мережа магазинів з продажу побутової техніки «Ельдорадо». Вигодонабувачем «Ельдорадо» в ЗМІ називають того ж Поліщука, який нібито володів і банком. Банк кредитував покупку побутової техніки в «Ельдорадо», а відомо, що споживчі кредити є хоч і важким, але вельми прибутковим бізнесом, оскільки реальні відсотки споживчих кредитів з урахуванням усіх «накруток» іноді доходять мало не до 100% і навіть вище, а 30% тому по депозитах не здаються такими вже великими. Наведені цифри є приблизними, але в цілому цілком адекватно ілюструють ситуацію.

=11pxЗавдяки масованій рекламі і агресивній маркетинговій політиці мережу з продажу техніки і обсяги депозитів росли, а надприбуткове кредитування давало можливість без проблем депозити повертати. Але за інформацією, що потрапляла в ЗМІ, обсяги споживчого кредитування були істотно менше тих кредитів, які банк видавав пов'язаним з ним структурам під вкрай скромні відсотки, не покривали відсотків по депозитах. Таким чином, у наявності кептивні банки, свого роду «пилосос» по залученню коштів приватних вкладників для фінансування бізнесу власників банку. І таких банків, повторимо, в Україні дуже багато. Зазвичай така схема працює доти, поки виплати по вже залученими депозитів не починають істотно перевищувати надходження від нових депозитів. По суті, це добре відома з 1990-х років схема трастів, але з деякими модифікаціями.

=11pxЗакінчується це часто наступним. Банк оголошують неплатоспроможним, і в нього заходить тимчасова адміністрація Нацбанку. Виплати вкладникам в рамках, передбачених законом 200 тисяч гривень на один вклад, виробляє Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) за рахунок відрахувань, які робив банк, будучи до банкрутства учасником фонду. Але цих коштів дуже часто не вистачає, і державі, точніше Нацбанку, доводиться фінансувати повернення коштів, тим більше що законом про ФГВФО передбачено і його пряме фінансування з бюджету. Натомість фонд отримує активи банку, наприклад, по кредитах застави. Але дуже часто виявляється, що в якості активів фонд отримує «пустушки», сильно переоцінені застави і різного роду «сміття», а реальні і прибуткові активи виводяться або до банкрутства, або навіть після нього, причому в обох випадках в співучасті підозрюються чиновники Нацбанку і фонду. Але вдаватися в подробиці не будемо, тим більше що про це доводилося писати. Словом, депозити часто залучаються з тим, щоб їх не віддавати, повісити борги по ним на державу і Фонд гарантування.

=11pxЩо ж стосується ситуації в Банку «Михайлівський», то припустимо, що про неї не знали вкладники банку, купівшіеся на високі відсотки. Але ж в Нацбанку мали розуміти, що відбувається. До того ж Гонтарева безліч разів гучно заявляла про готовність покінчити з кептивними банківськими схемами. У ЗМІ з'явилася інформація про те, що у Банку «Михайлівський» і його власника були високі покровителі в оточенні Порошенка. І так тривало б, напевно, ще довго, якби банк і його власники не знахабніли остаточно, застосувавши абсолютно вже шахрайську схему залучення вкладів населення.

=11pxВласне, Нацбанк довгий час закривав очі і на цю аферу, поки не грянув грім у вигляді акцій обдурених вкладників, та ще на тлі загострення ситуації через катастрофічне зростання комунальних тарифів.

=11pxПевна частина вкладників, приблизно 14 тисяч, після оголошення банку неплатоспроможним не змогла претендувати на компенсацію своїх вкладів через Фонд гарантування. Виявилося, що за документами вони позичали гроші не банку, а таким собі третім юридичним особам. У банку вкладникам пропонували укласти договір не з самим банком, а з якимись ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» та ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр». Банк в цих угодах виступав в ролі «повіреного». Особливість цієї афери полягала в тому, що банк є учасником Фонду гарантування, робить в фонд певні відрахування і в разі визнання банку неплатоспроможним Фонд гарантування компенсує фізичним особам-вкладникам депозити з відсотками, але в сумі не більше 200 тисяч гривень на один вклад, як це передбачено чинним законодавством. Якщо банк з якоїсь причини виключається з числа учасників фонду, то його позбавляють права залучати кошти населення у вигляді депозитів. Але головне в тому, що на кошти, передані не банкам - учасникам Фонду гарантування, а іншим особам, дія державних гарантій не поширюються, тобто вклади в такі фірми, в разі їх неплатоспроможності, не компенсуються вже хоча б тому, що вони не робили відповідних відрахувань у ФГВФО. Різного роду «відмазки» про те, що банк в такій угоді виступає «повіреним», брати до уваги не варто, а на гарантування вкладів вони не впливають, оскільки чинним законодавством однозначно передбачені гарантії виключно тільки на вклади, зроблені в банках, які є учасниками Фонду гарантування.

=11pxОсобливо просунутих клієнтів, які задавали питання про гарантування вкладів під високі відсотки, заспокоювали тим, що їх вклади будуть застраховані в Страховій компанії «Форте», яка, як виявилося, має тих же вигодонабувачів, що банк «Михайлівський», «Ельдорадо» та інші пов'язані структури. Відзначимо, що подібна гарантія є гарантією лише в тому випадку, якщо платоспроможною і сумлінної є страхова компанія. Але оскільки зазначена страхова компанія була невід'ємною частиною однієї і тієї ж піраміди, то очікувати від неї повернення коштів не слід було. Тим же, кого подібна схема вкладу все одно не влаштовувала, пропонували укласти договір безпосередньо з банком, але під більш низькі відсотки. Дуже часто перемагала жадібність, і клієнти укладали договір не з банком, а з зазначеними фірмами.

=11pxКоли ж було оголошено, що банк є неплатоспроможним і в нього вводиться тимчасова адміністрація Нацбанку, тих клієнтів, які скористалися зазначеної сумнівною схемою, за допомогою смс-повідомлення повідомили, що договір з ними розірвано, а їх кошти перераховані на рахунки в банку. Таким чином, була зроблена спроба «повісити» по зобов'язання сумнівним вкладами на державу, але є інформація, що зазначені кошти в сумі близько 1,5 млрд гривень до банку не дійшли і в звітності банку ці вклади не відображені.

=11pxМожна скільки завгодно і абсолютно справедливо ставити питання з приводу того, чому під носом у банківського нагляду Нацбанку крутили подібний лохотрон. Але таким «вкладникам невідомо під що» Фонд гарантування і Нацбанк відмовили в компенсації цілком законно і абсолютно справедливо. Це викликало величезний резонанс і акції протесту з вимогою суворо покарати Гонтареву. Ще раз підкреслимо, що можна по-різному ставитися до Гонтаревої, але тут вона і її відомство мали рацію і діяли згідно із законом. Правда, Нацбанк повинен був припинити реалізацію наведеної вище схеми, але це інше питання. До речі, як зазначено вище, дуже багато вкладників розуміли, що ризикують, вкладаючи кошти в «роги і копита», де їхні гроші не захищені, тому говорити про те, що мова йде виключно про ошуканих і «фінансово неграмотних» вкладників теж не можна.

=11pxАле як би там не було, а скандал вийшов гучним і наклався на зростання невдоволення тарифним грабунком, а тому влада вирішила виправити ситуацію.

=11pxУ парламент був внесений і терміново проголосований законопроект від 14 листопада 2016 року № 5390 про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб збитків, завданих через зловживання в сфері банківських і інших фінансових послуг. Нормативом вносяться зміни до законів «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», «Про банки і банківську діяльність», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

=11pxЗгідно з цими змінами, до вкладів прирівнюються кошти, залучені від фізичних осіб як позику або вклад до небанківської фінансової установи через банк, який виступив повіреним за відповідним договором і на момент набрання чинності цим законом був віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо банк не проінформував фізична особа під розпис про те, що на ці кошти не поширюються гарантії, передбачені Законом України «про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Фізична особа в цьому випадку прирівнюється до вкладника і знаходить право на відшкодування коштів.

=11pxФонду гарантування доручається детально вивчити документи, що стосуються кожної фізичної особи, яке прирівняне до вкладників і засоби якого прирівняні до вкладу. Не пізніше 20 робочих днів з моменту введення в дію закону слід почати виплату відшкодування зазначеним фізичним особам.

=11pxФонд гарантування наділяється правом заявляти вимоги до небанківських установ, які залучали від приватних осіб кошти, що прирівнюються до вкладів. Стягнені з таких небанківських установ кошти включаються до ліквідаційної маси відповідних банків. Якщо така вимога не буде задоволена, передбачається, що Фонд гарантування повинен звертатися до суду, а на кошти та майно відповідних осіб обов'язково накладається арешт у порядку забезпечення позову.

=11pxФінансовим установам забороняється залучати кошти фізичних осіб без відповідного відображення в звітності банку. При залученні коштів фізичних осіб на користь третіх осіб, банки, що виконують роль повірених, агентів, інших представників і посередників, зобов'язані в письмовому вигляді під розпис повідомляти клієнтів, що такі кошти не є банківським вкладом, на який поширюються гарантії, встановлені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб ».

=11pxІніціаторами прийняття закону стали Порошенко і його адміністрація. Закон був прийнятий протягом двох днів. Причина поспіху зрозуміла: необхідно було погасити протести вкладників «Михайлівського», наклали на антитарифних акції.

=11pxУ пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що введення в дію нормативу не вплине на параметри бюджету. З цього випливає, що влада має намір заповнити завдані збитки за рахунок банку, пов'язаних з ним осіб і основного вигодонабувача Поліщука Віктора.

=11pxЗа справу взялися начебто завзято. Один з керівників ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр», який брав кошти вкладників, Михайло Конюк, за повідомленнями правоохоронців, перебуває в місцях попереднього ув'язнення. Колишній глава правління Банку «Михайлівський» Ігор Дорошенко затриманий. Його заступник Денис Панфілов оголошений в розшук. На свободі поки знаходиться головний персонаж - власник банку Віктор Поліщук, який, за чутками, утік за кордон. Ходять чутки, що Поліщук нібито складається в далеких родинних зв'язках з прем'єром Росії Медведєвим, і, можливо, тому йому дали піти, а то ж Липецька шоколадна фабрика нікуди не поділася ...

=11pxАле юридична, а головне - фактична можливість відшкодувати вкладникам збитки за рахунок «винуватців торжества», а не держави поки що виглядає досить сумнівною.

=11pxФонд гарантування оцінює збитки від діяльності менеджменту банку в 5,2 млрд гривень. Саме на цю суму фонд подав відповідні заяви в правоохоронні органи. Прокурор столиці Роман Говдя заявив, що вже накладено арешт на пов'язані з Банком «Михайлівський» майно та активи на суму близько 2 млрд гривень. Нарешті, повторимо, Генпрокурор бадьоро відрапортував Луценко, що за рішенням суду накладено арешт на торговий центр «Гулівер», що належить Поліщуку.

=11pxЗа Отримане новим законом Фондом гарантування право заявляти вимоги, в тому числі, до осіб, які брали кошти, а конкретно до двох зазначених ТОВ, виглядає сміхотворно. Практика показує, що подібні фірми максимум, що мають, - це офісні меблі, оргтехніку та порожній розрахунковий рахунок, з якого кошти, якщо вони там були, вже давно «злиті». В даному випадку відомо, що кошти вкладників нібито перерахували на рахунки Банку «Михайлівський», але вони нібито до банку не дійшли. Словом, в наявності звичайний в таких випадках дерибан під шумок.

=11pxКрім того, подібні норми про можливість заявляти вимоги Фондом гарантування існували і до прийняття зазначених поправок в законодавство. Але самі по собі вони не гарантують надходження в фонд для виплат вкладникам. Таку продаж можна здійснити тільки в ході виконавчого провадження після відповідного рішення суду і, відповідно, проходження всіх судових інстанцій, а це час і корупція.

=11pxСловом, така схема стягнення шкоди видається важким, і практично її реалізувати майже неможливо.

=11pxТому висновок напрошується однозначний: за злодійство і афери банкірів знову заплатить бюджет, тобто платники податків.

=11pxУ зв'язку зі скандалом навколо Банку «Михайлівський» багато і справедливо говориться про те, що за описані вище афери банкірів повинні нести відповідальність Нацбанк і його чиновники, а також представники влади, які «кришують» аферистів-банкірів. Але подібних законів немає і поки не передбачається.

=11pxЄ ще один, морально-психологічний, аспект, про який нічого не говорять, хоча він має, на нашу скромне розуміння, чи не першорядне значення.

=11pxУ зазначених аферах винні не тільки вище керівництво Банку «Михайлівський» і чиновники Нацбанку. В афері були задіяні сотні чоловік персоналу з числа менеджерів, клерків, юристів. Переважна більшість з них прекрасно розуміли, що беруть участь в гігантському лохотроне на величезні суми. Але не чути, щоб хто-небудь з них відмовився від участі, від хорошої зарплати в теплому офісі, від бонусів, величина яких тим більше, чим більша «фуфло» більшій кількості «лохів» зумів «впарити» конкретний менеджер ім'ярек. Відзначимо, що, як правило, весь цей персонал - це молода поросль, яка народилася і вийшла в люди вже в новітні часи. Це до питання про байках на тему нового благородного покоління, вільного від метастазів проклятого радянського минулого ...

=11pxСловом, при такій моральній потворності і гнилості середньостатистичного маленького чоловічка, готового на все, лише б комфортніше влаштуватися в нинішній паскудний життя, «революції гідності» можна влаштовувати хоч тричі в день - на сніданок, на обід і на вечерю. Толку не буде ніякого, а, навпаки, буде подальше занурення країни в помийну яму, що і спостерігається. А оскільки в наявності країна навіть не дурнів, а моральних виродків, то завжди знайдеться який-небудь «полішук», який на цій масової дурості і підлості побудує собі «ельдорадо».