29 вересня 2016 р.

28 вересня до Києва прибула міністр торгівлі США Пенні Пріцкер. Її зустріч з прем'єр-міністром України Володимиром Гройсманом пройшла того ж дня. Наступного дня розпочався візит єврокомісара з торгівлі Сесилії Мальмстрем. У порядку денному були переговори з економічних питань.

Міністр торгівлі США запевнила, що США будуть продовжувати допомагати Україні.

"Я ціную, що вашому уряду вдалося отримати підтримку МВФ і отримати гарантію американського уряду на 1 млрд дол. кредиту. Допомога і МВФ, і США також будуть продовжуватися. Я хочу подякувати за вашу особисту відданість реформам за останні 6 місяців, особливо за ті зусилля, які ви докладаєте до їх втілення", сказала міністр торгівлі США, відзначивши успіхи України у проведенні реформ.

Також Пріцкер наголосила на важливості приєднання України до програми розвитку торгівлі.

"Я також хочу подякувати за ваше приєднання до нашої програми розвитку торгівлі. Дуже важливо, що обидва уряди докладають багато зусиль для впровадження цієї програми", - додала вона

Проте якщо єврокомісар, як очікується, обговорить у Києві питання, пов'язані з європейським фінансуванням окремих інфраструктурних проектів, то візит американського міністра пов’язують із запланованим розпродажем землі.

Пенні Пріцкер третій рік поспіль в середині осені приїжджає в Україну. У минулому році вона побувала на історичній батьківщині своїх предків, у селі Великі Прицьки у Київській області. Тоді ж вона зустрілася з прем'єр-міністром Арсенієм Яценюком. Але тема їхньої розмови не афішувалася. Про візит Пріцкер згадали через півроку, коли Яценюк раптом заявив про можливий продаж 1 млн га державної землі – десятої частини чорноземів. У ЗМІ тоді широко обговорювалося питання про те, чи домовився він про продаж землі американським компаніям.

В Україні вже працюють деякі з них. За даними відкритих джерел, Monsanto (один з найбільших виробників генно-модифікованого насіння) будує у Вінницькій області завод. Вартість проекту оцінюється в 140 млн дол. Згадувався також агрохолдинг Cargill, який оголосив про інвестування 100 млн дол. в інфраструктуру на території України. А також концерн DuPont, який відкрив завод у Полтавській області, інвестувавши у проект 40 млн дол.

Після заяви Яценюка про продаж землі директор Інституту української політики Кость Бондаренко сказав: "В купівлі чорноземів зацікавлені американські компанії... Але українські олігархи самі не проти заволодіти землею."

Примітно, що Яценюк, не будучи прем'єр-міністром, в ході візиту в США в червні зустрівся і з Пенні Пріцкер, і з міністром фінансів Джейкобом Лью, і з віце-президентом Джозефом Байденом. Судячи по коментарям, мова йшла про американську допомогу в проведенні українських реформ. Яценюк процитував слова Пріцкер: "Ми ніколи не відступимося від наших зобов'язань перед Україною, щоб бачити її незалежною і процвітаючою." Українські експерти тоді відзначили, що ця допомога може мати зворотний бік.

Днями лідер опозиційної партії Батьківщина Юлія Тимошенко повідомила: "У парламент внесено законопроекти щодо приватизації підприємств разом із сільськогосподарськими землями". Партія розпочала

загальнонаціональний рух за проведення референдуму щодо заборони продажу сільськогосподарської землі, повідомляє прес-служба "Батьківщини". Проти продажу земель виступають як колишні союзники Яценюка з правлячої коаліції (Батьківщина, Радикальна партія, Самопоміч, так і Опозиційний блок.

Колишній міністр економіки України Віктор Суслов (1997-1998рр) нагадав, що український уряд взяв на себе зобов'язання до кінця цього року прийняти закон про обіг земель сільгосппризначення в меморандумі про співпрацю з МВФ. Останній транш фонду в розмірі 1 млрд дол., виділений в середині вересня, за словами експерта, пролобіювали американський кола. Ряд умов українська сторона не виконала. Тому транш виділили, можна сказати, у вигляді винятку. І це виключення було зроблено під впливом найбільшого донора фонду США, пояснив експерт.

Крім того, США надали Україні кредитні гарантії на 1 млрд дол. Український уряд доручив Мінфіну здійснити зовнішнє державне запозичення на цю суму. Будуть випущені облігації (на п'ять років за рекордно низькою ставкою 1,471%) з метою фінансування видаткових статей держбюджету України, в тому числі соціальних і пенсійних виплат. Віктор Суслов зазначив, що тепер Київ зобов'язаний прийняти всі рішення, прописані у меморандумі з МВФ, включаючи закон про обіг земель сільгосппризначення. В їх купівлі, за словами Суслова, можуть бути зацікавлені і українські олігархи, і американські компанії. 29 вересня у зустрічі міністра торгівлі США з прем'єр-міністром України, за повідомленням Урядового порталу , брали участь представники таких великих корпорацій, працюючих в Україні, як Cargill, Westinghouse, Citigroup, GE Transportation, Lockheed Martin International.

Як відомо, Верховна Рада продовжила мораторій на продаж земель сільгосппризначення. Те ж саме можна очікувати і через рік, адже 2018-й буде передвиборний. Можливо, мораторій діятиме ще й у 2019 р. Невизначенність у цьому питанні визначається відсутністю коштів для наповнення державного бюджету і необхідністю звідкись покривати його чималий дефіцит. Джерел небагато - грошова емісія (результати ми бачили у 90-х), зовнішні запозичення (умовою для надання яких є дуже непопулярні рішення накшталт підвищення ціни на газ), проведення приватизації (перелік цікавих підприємств, що залишились у державній власності, обмежений) та, що має особливо хвилювати населення - продаж землі.

Вочевидь, уряд балансуватиме між інтересами закордонних кредиторів, вітчизняних олігархічних груп, необхідністю знаходити джерела надходжень до держбюджету та бажанням бути обраними на наступних виборах.

У випадку проведення референдуму з питання продажу сільськогосподарських земель нам усім слід сказати "ні".