USD 39.00 39.40
  • USD 39.00 39.40
  • EUR 39.20 39.40
  • PLN 9.71 9.93

Волинянка демонструє Україну в Німеччині

8 Грудня 2013 09:00
Тільки за останні три місяці волинянка виставляла свої фото на дев’яти персональних виставках у Німеччині. Вона не тільки показує фото про Україну, але й демонструє відео та зачитує щоденники з останніх подорожей по волинському та рівненському Поліссю, - повідомляє «Слово Волині».

Волинянка Оксаною Кизимчук-Ґізо нині живе і працює у Німеччині. Її бажання популяризувати Україну у Європі викликало захоплення. Сьогодні вона і далі інтенсивно організовує виставки своїх фотографій про Україну. Дівчина то з посмішкою, то зі сльозами зачудування згадує своє чергові подорожі Поліссям і людей, з якими зустрічалася.

«Від нашої останньої зустрічі багато що змінилося, - розпочинає Оксана. – Тепер я більше не планую свої поїздки, а відкриваю карту на вокзалі й слухаю, куди поведе мене мій голос. А там вже на місцях знайомлюся з людьми. Тепер я ще веду щоденники. Я описую людей, яких зустріла, випадковості, свої емоції Україною, враження від подорожей. В такій глушині я зустрічала простих людей, які виборювали Україну, які вболівали за її становлення. Їхні історії варто записувати. Одна жінка, наприклад, розповідала, що сусід, коли помирав перед Референдумом, просив її прийти на могилу і сказати, що Україна буде жити. А якщо ні, тоді не приходити і не тривожити його. Або ж одна старенька, яка була дружиною бандерівця і мамою однієї із моїх гостинних господинь пані Олен Іллівни Макарук. Так от почувши вперше за часів становлення Незалежності України, що наша Оксана Баюл виборола золоту медаь, встала немічна і квола, рука - на грудях, на очах - сльози й мовила, що от тепер вона може помирати. Отакі-то прості сільські люди, і таких героїв сьогодення я відшуковую. Їхня шляхетність розпочинається у простій буденності, без нагород, пафосу і прагнення до слави».

Свої нинішні виставки Оксана доповнює відеопрезентаціями, які створює на основі своїх зйомок. А ще вона планує зачитувати уривки зі своїх щоденників, які почала записувати після поїздок на Батьківщину. «У цих своїх щоденниках я для себе знову відкриваю українську мову, яка вона чудова і багата - зізнається Оксана. – Я не припиняю захоплюватися нашою мовою, з величезним задоволенням відшуковую забуті й викорінені системою слова, які уже не використовуються. Я контактую також з пані Еммою Андієвською, то ми з нею часто зідзвонюємося і обговорюємо питання мови. А наші музичні фолькльорні набутки! На презентації виставки у місті Льоррах був оркестр, який заграв «Щедрика». Керівник оркестру розповів, що це за пісня і звідки вона. Я дуже зраділа, що відвідувачі могли дізнатися про коріння всесвітньо визнаної композиції».

Оксана каже, що крім музеїв і кульнурних центрів - новий і позитивний досвід проведення виставок в університетах. Адже там у людей найчастіше виникають запитання і проводяться дискусії. Молоді студенти зазвичай добре обізнані, але багато іноземців і досі не знають, що таке Україна, і де вона знаходиться, попри те, що це - центр Європи. «Я показую відео, моє захоплення багатим українським фольклором, і такі моменти дуже важливі, - переконана волинянка. – Люди йдуть звідти з моїми фотографіями та відеопрезентаціями, кажуть, що те, що вони дізналися на презентації – це два семестри про Україну. Для мене це великий комплімент. Таким чином я розповідаю тим німцям, що Україна – це самобутня європейська держава із власною мовою, культурою, одна із найдревніших європейських культур. Україна неймовірна! І це підтверджують мої неодноразові сюди поїздки».



Які ж роботи найбільше подобаються німцям? Якихось конкретних фотосвітлин не хотіла виділяти, та все ж зізналася, що деякі викликають особливу увагу: «Є найвизначніші фото, як, наприклад, чоловік з цигаркою».

До речі, цікаво, що коли недавно і виставляла в Інтернеті флаєри про виставку, і там було це фото, мені у Фейсбук написали, що знають цього чоловіка. Він продавець риби у Чернівцях і звати його Валентин. Кажуть, дуже приємна, гарна людина і черги покупців у нього завжди довгі. А до цього я зовсім нічого про нього не знала, сфотографувала випадково. Він мені вже близький і радію дізнатися про нього більше. Цей мотив має найкраще чільне місце десь на вході, на чільному місці, де він може зустрітися поглядом із відвідувачами. Але зазвичай я своїх персонажів ближче знаю. Так само багато уваги привертає «Обід» з Верховини - фото бабусі біля столу. Чомусь її часто замовляють навіть молоді люди. Це фото треба бачити у великих розмірах. Там видно кожну крихту, кожне горнятко. Дивлячись на нього, кожного разу відкриєте для себе щось нове. Навіть багато відвідувачів через світлову передачу і гру світлотіней порівнюють це фото із малярством, бабуся ж є частиною багатої композиції і навіть має свою історію, бо саме у неї знімав Сергій Параджанов фільм «Анничка». А бабусі було десь за тридцять, вона також грала роль у епізодах. Так само і у фото харизматичного характеру чоловіка - Петра Васильовича Курця із Стобихви бачать свого діда не лише українці, а й німці. Чоловік цей – такий типовий козак з розкішними вусами. Це реальна людина, яка того дня прийшла до свекра розібрати грубку. А одного разу підійшла до мене жінка і каже, що хоче замовити фото з похорону. Я так здивувалася, адже таке рідко хто для власної оселі вибирає. Але та відвідувачка - дружина священика відчувала, що для неї це символічне фото, і разом з тим - це презентація тої справжньої глибокої християнської віри. Люди несуть плащаниці (хоругви) зі зображенням Діви Марії, самої покійної не видно. Для тієї німкені це був сильний релігійний вираз».

Уже наступного року Оксана Кизимчук-Ґізо готуватиме виставку на поліську тему та про Чорнобиль. У 2013 році вона, за незначними винятками, тричі побувала в Україні, з 2009 року вже близько 7 місяців у дорозі, понад 80-90 місцевостей об`їздила. Багато нових фотоархівів, які ще не бачила публіка. Плануються окремі виставки про старих людей, дітей, чорнобильську зону, а також про жінок України. Їй важлива інтенсивна передача кожного мотиву і ситуації. "Мені важливо, щоб кожне фото окремо розповідало свою власну історію!»
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 0

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus