Волинські владці неактивні у соцмережах
Ні нинішній, ні екс-голова Волинської обласної держадміністрації не використовують можливості конвергентних медіа, до яких належать і соцмережі, для безпосереднього контакту з волинянами.
Про це розповіла доктор політичних наук, професор СНУ ім. Лесі Українки Оксана Ярош під час міжнародного журналістського семінару «Нові медіа і громадянське суспільство».
Як зазначила експерт, нові медіа активно використовують у всьому світі не лише для бізнесу, але й в громадському житті. Мовляв, соціальні мережі, які належать до конвергентних медіа, у багатьох країнах світу є потужним містком комунікації між громадою та представниками влади. Проте, зі слів Оксани Ярош, волинські посадовці не поспішають налагоджувати комунікацію таким чином.
Так, екс-голова Волинської обласної держадміністрації припинив публікувати записи у власному аккаунті відразу у день призначення його на посаду, 2 березня.Будучи очільником ВОДА, Григорій Пустовіт не залишив жодного посту у соцмережі, і відновив активність лише 5 серпня, будучи звільненим з займаної посади чиновника.Водночас, слід зазначити той факт, що його профайл у соцмережі є досить популярним. Маючи близько 1500 читачів, посадовцю часто писали прості громадяни та публікували фото, на яких він позначений.Але екс-очільник ОДА якщо і реагував на ці повідомлення, то робив це вкрай рідко.На думку доктора політичних наук Оксани Ярош, не кращі приклади використання нових медіа для співпраці з громадою регіону демонструє і нинішній керівник Волинської облдержадміністрації Володимир Гунчик. Попри те, що персональну сторінку у Facebook посадовець зареєстрував за день до свого призначення, 24 липня, і використовує винятково у робочих цілях, вона не користується популярністю серед краян. За станом на 31 серпня, Гунчик додав у список друзів у соцмережі лише 42 людини.Саме тому регулярні публікації, які стосуються виконання його функціональних обов’язків мають вкрай невелике охоплення. Так, найпопулярнішим постом є заява про те, що його, Володимира Гунчика, призначили на посаду очільника Волинської ОДА. Інші дописи є ще менш помітними – у більшості з них по 1-2 поширень серед новинних стрічок користувачів.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Про це розповіла доктор політичних наук, професор СНУ ім. Лесі Українки Оксана Ярош під час міжнародного журналістського семінару «Нові медіа і громадянське суспільство».
Як зазначила експерт, нові медіа активно використовують у всьому світі не лише для бізнесу, але й в громадському житті. Мовляв, соціальні мережі, які належать до конвергентних медіа, у багатьох країнах світу є потужним містком комунікації між громадою та представниками влади. Проте, зі слів Оксани Ярош, волинські посадовці не поспішають налагоджувати комунікацію таким чином.
Так, екс-голова Волинської обласної держадміністрації припинив публікувати записи у власному аккаунті відразу у день призначення його на посаду, 2 березня.Будучи очільником ВОДА, Григорій Пустовіт не залишив жодного посту у соцмережі, і відновив активність лише 5 серпня, будучи звільненим з займаної посади чиновника.Водночас, слід зазначити той факт, що його профайл у соцмережі є досить популярним. Маючи близько 1500 читачів, посадовцю часто писали прості громадяни та публікували фото, на яких він позначений.Але екс-очільник ОДА якщо і реагував на ці повідомлення, то робив це вкрай рідко.На думку доктора політичних наук Оксани Ярош, не кращі приклади використання нових медіа для співпраці з громадою регіону демонструє і нинішній керівник Волинської облдержадміністрації Володимир Гунчик. Попри те, що персональну сторінку у Facebook посадовець зареєстрував за день до свого призначення, 24 липня, і використовує винятково у робочих цілях, вона не користується популярністю серед краян. За станом на 31 серпня, Гунчик додав у список друзів у соцмережі лише 42 людини.Саме тому регулярні публікації, які стосуються виконання його функціональних обов’язків мають вкрай невелике охоплення. Так, найпопулярнішим постом є заява про те, що його, Володимира Гунчика, призначили на посаду очільника Волинської ОДА. Інші дописи є ще менш помітними – у більшості з них по 1-2 поширень серед новинних стрічок користувачів.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 5
Анонім
Показати IP
31 Серпня 2014 20:25
Ну знаєте, або працювати, або в соцмережах теревені теревенити!
123
Показати IP
31 Серпня 2014 20:30
Доктор Оксана Ярош невже не розуміє різниці між тими, хто демагогією займається і тими, хто працює. Багато працює, тому себе не піарить. Як Гузь, Шелеп, Наход і їм подібні..
Дмитро
Показати IP
31 Серпня 2014 21:24
Оксана Ярош, щось намолола намолола. працювати треба а не в соц мережах сидіти. а вам шановна якщо немає чим зайнятись то хоть іншим незаважайте працювати ...
Волинянин
Показати IP
31 Серпня 2014 21:27
Волинські владці неактивні у соцмережах. Загадка: А якщо активну свиню допустили до корита, то що вона робить в першу чергу? Відгадка: (пожирає те, до чого дорвалася, їй не до соцмереж).
Всезнайко
Показати IP
1 Вересня 2014 09:01
Волинські владці пасивні, як і київські... Бо вони вже в Гейропі...
Стала відома причина смерті 56-річного Дмитра Капранова
Сьогодні 09:16
Сьогодні 09:16
Волинські прикордонники посилено несуть службу на кордоні з Білоруссю, в тому числі на водних ділянках
Сьогодні 08:27
Сьогодні 08:27
Удар росіян по Дніпру: 2 загиблих, 15 поранених. В області загинула 8-річна дитина. Оновлено
Сьогодні 08:10
Сьогодні 08:10
Партесний спів і пончики: до переліку нематеріальної спадщини Волині внесли ще п'ять елементів
Сьогодні 07:44
Сьогодні 07:44
Як на Волині працює завод із виробництва олії з Харківщини
Сьогодні 06:48
Сьогодні 06:48
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.