Лучани проігнорували «Любарт-фест». ФОТО

Нелюдним цьогоріч видався третій за ліком етнофестиваль «Любарт-фест», що проходив 16-17 липня у стінах Луцького замку – відвідувачів там було геть обмаль.

Середньовічна музика, яку було чутно далеко за межами луцької фортеці, зібрала лише поодиноких лучан, у тому числі й молодят, які традиційно гуляли замком під прицілами фотографів та операторів.

Тим, хто все ж таки втрапив на середньовічне дійство було на що подивитись.

У лицарських поєдинках турніру із назвою «Меч Луцького замку» свою міць проявляли не тільки хлопці з Луцька, а й зі Львова та Полтави.

Їх, як це годиться, підтримували «дами серця» – вродливі дівчата у колоритному тогочасному вбранні.

Відбувались також майстер-класи з ковальства та флористики. Усі бажаючі могли спробувати себе у якості альпіністів, підкорюючи стіни замку.

Проходив також пленер художників. А народні умільці продавали свої вироби: вишиванки, прикраси, речі зі шкіри, скла, глини, соломки, дерева.

На території замку експонувалась виставка Червоноградського музею історії релігії «Етномотиви Галичини».

Головний організатор фестивалю, директор Луцького історико-культурного заповідника «Старий Луцьк» Тарас Рабан розповів, що цьогорічний фестиваль був присвячений 600-літтю Грюнвальдської битви.

«Ця подія мала визначальне значення для історії Європи. Це та битва, де перемогу над Тевтонським орденом здобуло Велике князівство Литовське. Забезпечив перемогу у цій битві литовський князь Вітовт, який для українців є визначною особою, адже тривалий час наші землі перебували у складі Литовського князівства. У Грюнвальдській битві приймали участь і наші, волинські та луцькі, полки. Крім того, саме Вітовт зробив Луцьк другою столицею після Вільно. А у 1429 році цей князь зібрав у Луцьку монархів з усієї Європи», – пояснив він.

Директор замку похвалився, що на відкриття етнофестивалю завітала делегація з Литви на чолі з Надзвичайним та Повноважним послом Литовської Республіки в Україні Пятрасом Вайтєкунасом.

Литовські друзі привезли у подарунок копію портрета Вітовта і виставку «Вони творили нашу спільну історію», яка через портрети відомих історичних персон ілюструє стан тодішнього політичного, економічного і культурного життя України, Білорусі та Литви.