USD 39.50 39.80
  • USD 39.50 39.80
  • EUR 39.60 39.90
  • PLN 9.75 9.90

Луцьк і Волинь на полотнах німецького художника Генріха Фогелера

12 Грудня 2016 19:00
Кафедральний собор святих апостолів Петра і Павла, будівля якого зображена з відомої кожному лучанину точки єврейської забудови на перетині вулиць Данила Галицького і Михайла Драгоманова, дуже своєрідний ракурс з таким незвичайним ліхтарем на передньому плані (чи був той ліхтар насправді?) – таким є зображення луцької вулички на полотні німецького художника Генріха Фогелера, зроблене приблизно у 1915 році під час його перебування у нашому місті.

Рисунок цього ж сюжету, традиційно виконаний олівцем на папері, з’явився 2 роки тому на одному аукціонному сайті з заявленою ціною в 1400 євро. Порівняйте з фото, зробленим приблизно в той час з такого ж ракурсу.
Відоме ще одне полотно, графічні роботи і ескізи періоду І світової війни цього ж автора, виконані на Волині, – млини під Ковелем.
До цього ж періоду належить і зроблений художником автопортрет у військовій формі.
Хто такий Генріх Фогелер і як він опинився у Луцьку, на Волині в такий непростий час, чи є у цього художника ще картини, пов’язані з нашим містом? Такі питання, що природно виникли, привели до вивчення історії його життя, насиченого подіями, мандрівками, творчістю, мріями змінити світ на краще. Сьогодні, 12 грудня, минає 144-та річниця з дня народження знаного німецького, радянського художника, графіка, педагога, публіциста Генріха Фогелера.
Народився Генріх-Йоганн-Карл-Едуард Фогелер у Бремені у 1872 році, вивчав живопис у Дюссельдорфській Академії мистецтв. Разом з іншими художниками пізніше став засновником відомої у Європі Ворпсведської колонії мистців, яка стала батьківщиною для багатьох відомих німецьких імпресіоністів.
Молодий, успішний художник придбав маєток Баркенгоф під Бременом, перебудував його за своїми кресленнями, прикрасив власними картинами, іншими предметами декоративного мистецтва і наповнив його сімейним затишком, дитячими іграми. Цей аристократичний дім ввійшов в історію європейського живопису, музики і педагогічної думки. Його часто відвідували мистці, поети, музиканти. Живописні твори Фогелера раннього періоду написані у стилі модерн: чутливі жіночі портрети, яскраві пейзажі…
Перша світова війна змусила художника переглянути свої погляди. 42-річний Генріх пішов на фронт добровольцем. Опинившись на Східному фронті, можливо в якості картографа за практикою воєнного часу, у Луцьку, на Волині він зробив згадані вище полотна. На жаль, деталей його приїзду і термінів перебування на території Волині виявити не вдалося.
За рік до закінчення війни унтер-офіцер Генріх Фогелер звернувся з листом до кайзера, вимагаючи укласти мир та припинити війну, покласти край лицемірству та показати приклад виконання християнських заповідей. Реакцією влади на цей протест стало перебування мистця у бременській божевільні. Та цей лист став першим досвідом Генріха у публіцистиці. Сам він назвав цей лист криком: «Я не міг прожити жодного дня, не прокричавши світу ці речі».

Революцію 1917 року у колах західної інтелігенції сприйняли з цікавістю і співчуттям, сприймаючи її як «соціальний експеримент росіян». Мрійник Фогелер не став виключенням. Аристократичний стиль життя став одним із етапів його біографії, який минув без вороття. У 1920-ті роки його пристрастю стала педагогіка. Тепер вже не господар маєтку, а директор школи у власному домі для німецьких революціонерів-політв’язнів.Ця своєрідна трудова школа проіснувала до 1923 року. У ній Фогелер намагався пропагувати мирний спосіб змін у суспільних відносин, у переході від капіталізму до соціалізму.

Знайомство та одруження з Сонею Мархлевською, дочкою польського комуніста, друга Рози Люксембург і соратника Леніна, привело художника до радянської Росії. Мрія побачити і разом з радянськими людьми будувати нове суспільство, утопічне прагнення виховання людини нового світогляду захопила художника повністю, ставши відгуком на його ідеалістичні прагнення змінити світ. Це і могутній поштовх до творчого самовираження у живописі, у публіцистиці. У 1925 році він пише та ілюструє книгу «Поїздка в Росію. Народження нової людини».

Генріх Фогелер залишає Німеччину та оселяється у Москві, багато подорожує по Радянському Союзу: Поволжя, Середня Азія, Закавказзя, Карелія, Крим… Він жадібно всотує нові враження та не випускає пензля з рук.
Генріх Фогелер розробляє нову манеру живописного почерку, яка стала характерна для його фресок, графіки, живопису, плакатів – Komplexbild, тобто складний рисунок. Поверхня картини розсічена на асиметричні сегменти різної величини і конфігурації, як на старовинних вітражах. Кожен сегмент – фрагмент цілого і водночас – самостійна картина, але всі вони пов’язані сюжетно, головний мотив повторюється. Таке сусідство фрагментів складає враження пульсуючого руху, формує своєрідні світлові потоки. В цій техніці знаходили спільні риси з монтажем Ейзенштейна.
У СРСР були організовані виставки робіт Фогелера. Він працював художнім критиком в кількох часописах. Художник вважав, що його нова техніка відображає мистецькі настрої нової епохи, та у радянській мистецькій дискусії його звинуватили у формалізмі – ідеологи та прихильники соцреалізму у мистецтві «не зрозуміли» його.

Так само «не зрозуміли» і його антифашистські роботи у період примусового згортання критики Гітлера під час політичних домовленостей з керівництвом СРСР напередодні ІІ світової війни.
А згодом на «обітованій землі» Фогелера почався жорстокий натиск на політемігрантів, які знайшли примарний прихисток у СРСР. До самої т.з. «евакуації» художник з родиною жив неподалік від Кремля. Зараз фасад цього величезного сірого будинку покритий меморіальними дошками в пам'ять про тих його жильців, яких протягом тих років ночами возили до катівень Лубянки. Були вислані та заарештовані друзі і знайомі Фогелера.

«Евакуйований» із Москви 13 вересня 1941 року, Генріх Фогелер розділив долю російських німців, піднятих з обжитих місць та висланих до Сибіру, Казахстану. Дочка одного з російських німців, батьки якої проживали разом з родиною Фогелера, Грета Іонкіс пише у спогадах: «За два місяці до кончини той, чиї робота прикрашали численні музеї і художні салони Європи, бродив у пошуках їжі по забутому Богом селу, яке значилося у державних анналах як колгосп «1 травня»…

Генріх Фогелер, заний європейський художник, помер у лікарняному бараці 14 червня 1942 році у далекому Казахстані.
За матеріалами сайту Галереї мистецтв ВО НСХУ

Марія Пилипчук
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 3
Сергій Показати IP 12 Грудня 2016 20:10
Яка трагічна доля.
Лучанка Показати IP 13 Грудня 2016 23:11
як і трагічна волинян що не знають своєї історії
Ідіот Показати IP 16 Грудня 2016 14:36
Хотів строїти російський комунізм

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus