Що поганого у «мінімалці» в 3200 гривень

З 1 грудня 2016 мінімальна зарплата і пенсія виросли на 10,3% - відповідно 1600 і 1247 гривень. В цілому ж протягом року розміри соцстандартів і гарантій виросли на 16,1%. У Кабміні стверджують, що таким чином перекрили офіційну річну інфляцію в 12%. Мовляв, все, як вимагає закон.

Підвищення мінімальних зарплат і пенсій традиційно тягне за собою зростання цін, але істотну інфляцію економісти очікують після нового року - якщо уряд прийме проект бюджету, який передбачає збільшення «мінімалки» до 3200 гривень.

«Україна починає виходити з кризи, та 2017 рік повинен стати початком повноцінного економічного зростання. Ефектом цього зростання має стати реальне підвищення рівня життя наших громадян», - коментує підвищення соцстандартів прем'єр України Володимир Гройсман.

Як і на кому позначиться підвищення мінімальної ЗП, з'ясовував медіапроект «Накипіло».

Що буде з зарплатами після підвищення «мінімалки»?

Віце-прем'єр-міністр Павло Розенко повідомив, що підвищення зарплат відбудеться по всій єдиній тарифній сітці. Тобто нововведення торкнеться всіх українців.

«Жоден працівник не буде отримувати менше 3200. Тарифні розряди, які вище, будуть також проіндексовані відповідно до підвищення першого тарифного розряду», - пообіцяв Розенко.

Також він розраховує, що збільшення мінімальної зарплати призведе до збільшення надходжень до Пенсійного фонду на 7-10 млрд грн.

Підвищення зарплати - це ж добре. Чому ж скільки невдоволених?

Економісти скептично ставляться до ініціативи збільшення мінімальної зарплати. Вони вважають, що через інфляцію, яка неминуче зросте після зростання «мінімалки», українці лише збідніють. Екс-міністр фінансів, економіст Віктор Пинзеник упевнений, що виплачувати мінімальну заробітну платню в 3200 грн Україна зможе лише номінально, тобто це будуть паперові гроші, які нічим не підкріплені.

«Є така «дрібниця» як економіка, а точніше, її масштаби, скільки ми виробляємо. Наступного року очікують отримати трохи менше 2,6 трлн грн, що в середньому близько 5 тис. грн на громадянина в місяць. Але не все можна використовувати, тому що має бути і накопичення. Мінімалка в Україні прив'язана до тарифної сітки. В такому випадку ми повинні вийти на середню зарплату майже в 12 тис. грн (середня зарплата зараз в 3,6 рази перевищує мінімальну). Економіка такої зарплати забезпечити не може, тому що не можна спожити те, чого немає. Але є інший канал - інфляція. Вона може забезпечити будь-яку заробітну плату. Нагадаю: номінальну », - написав у Facebook Пинзеник.А ось економіст Володимир Соболєв не впевнений, що саме підвищення мінімальної зарплати призведе до зростання інфляції.

«Джерела інфляції у нас в основному не в зарплаті. У структурі витрат вона має дуже малу питому вагу, на відміну, наприклад, від витрат на газ. Монополізм в цій сфері зберігається і генерувати інфляцію він буде. Тому незрозуміло, що більше спонукає інфляцію: підвищення зарплат або монополія в енергетиці», - міркує економіст.

Соболєв вважає дії уряду популізмом, адже таке підвищення не покриває ті втрати, які понесло населення в результаті триразового обвалення гривні.

«Це підвищення - статистична ілюзія, тому що воно не відновлює реальну купівельну спроможність населення до рівня початку 2014 року», - пояснює економіст.Як відіб'ється на бізнесі?

Дворазове підвищення мінімальної заробітної плати несе в собі ризик тінізації малого і середнього бізнесу, які є стовпами економіки. За словами президента «Асоціації приватних роботодавців» Олександра Чумака, підприємці розуміють необхідність підвищення соцстандартів, але подібні «шокові» зміни нададуть лише негативний вплив на бізнес і економіку в цілому.

«Ми не бачимо різкого поліпшення стану справ в економіці - виникає питання, де ж взяти гроші на таке серйозне збільшення" мінімалки ". Крім цього, ніхто не враховує зональності. Чим далі бізнес від центру (столиця, обласні центри, районні центри), тим менші доходи. І якщо для Києва зарплата в 500-800 $ є нормальною, то для глибинки і 100 $ - сума значна», - пояснює Чумак.

Підприємець вважає, що примусове підвищення зарплати лише призведе до нового витка корупції, так як дешевше буде дати хабар, ніж дотримуватися норм законодавства. Щоб залишитися на ринку, бізнес піде в тінь. До того ж це буде вигідно не тільки підприємцям, а й найманим працівникам, які будуть розуміти, що «в конверті» вони отримають більше, ніж офіційно. Чумак впевнений - перш ніж підвищувати мінімальну ЗП, уряд повинен був провести податкову реформу.

«Необхідно знизити ЄСВ або взагалі його скасувати. Потім треба показати бізнесу перспективу: в якому часовому відрізку планується поступове підвищення мінімальної зарплати і до якого рівня. Бізнес повинен знати, що "мінімалки" в 5 000 грн, наприклад, потрібно досягти станом на 1 січня 2019 року. А поки у нас «геніальні» думки приходять «під ялинку», детінізації не буде», - переконаний Олександр Чумак.

Якщо підвищать зарплату, то скасують субсидії?

У Мінсоцполітики пояснюють: підвищення мінімальної зарплати до 3200 грн вплине на обсяг субсидій, але тільки в опалювальний сезон 2018-2019 років. Станом на кінець жовтня субсидії на оплату житлово-комунальних послуг отримали 6,1 млн українських сімей з передбачуваних 8,5 мільйонів.

Яким чином збираються підвищити зарплати?

За словами прем'єра, показник в 3200 гривень може бути досягнутий «за рахунок детінізації і чесного розподілу бюджету». Українці будуть отримувати мінімальну зарплату відповідно до споживчим кошиком, яку затвердили в жовтні.

Який він, споживчий кошик?

Уряд переглянув споживчий кошик вперше за минулі 16 років. Згідно із зазначеними списками продуктів, в рік українець споживає 4 кг макаронів, 39 кг житнього хліба і 62 кг - пшеничного. Також він з'їдає 2,5 кг рису, 1 кг пшона, 2 кг гречки і 1,1 кг вівсянки в рік.

Споживання картоплі оцінено в 95 кг в рік, річне споживання м'яса включає 16 кг яловичини, 8 кг свинини, 14 кг м'яса птиці, 2 кг сала і 9 кг ковбас. З молочних продуктів людина повинна споживати 60 л молока, 60 л кефіру і ряжанка, 5 кг вершкового масла і 3,5 кг твердого сиру. Споживання яєць оцінено в 220 штук на рік.

Подбав уряд і про розрахунок непродовольчих товарів. Зимові чоботи доведеться носити протягом трьох років, а літнє взуття має прослужити два роки. Жінкам запланували дві сукні в сім років, вперше в кошику передбачені жіночі штани: одна пара на чотири роки. Два флакона шампуню по 250 мл має вистачити на цілий рік, а рулону туалетного паперу - на місяць. Ані комп'ютери, ані смартфони в споживчому кошику не передбачені.

Коли стане зрозуміло, що зарплату точно підвищать?

Кабінет Міністрів затвердив проект бюджету-2017 року з урахуванням підвищення мінімальної зарплати до 3200 грн. Доопрацьований документ передали до Верховної Ради. Чи буде збільшена зарплата до запланованого мінімуму, стане зрозуміло тільки після прийняття рішення нардепами. Голова ВР Андрій Парубій заявив, що парламент може прийняти проект бюджету на 2017 рік 8 грудня 2016 року.

Що думають харків'яни?

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---