Прикордоннику-вбивці суд виніс вирок. ФОТО

Вчора ввечері, 17 серпня, зачитали вирок начальнику відділу прикордонної застави «Дольськ» Луцького прикордонного загону майору Віталію Лисюку, який у лютому розстріляв з автомата працівника АЗС при в’їзді до Любешова.

Суд визначився – 12 років позбавлення волі. Потерпілим, дружині вбитого та трьом донькам, згідно з вироком суду, мають відшкодувати моральну шкоду в сумі 200 тисяч гривень.

Про це 18 серпня повідомило видання ВІП.

Загалом у судовій залі майор Лисюк поводився досить зверхньо і розкомплексовано. Були присутні під час засідань мати Лисюка та дружина. Навідувався й батько – начальник управління культури і туризму Волинської облдержадміністрації Володимир Лисюк.

Лише у судових дебатах підсудний вперше за весь час визнав, що винен перед потерпілими і зобов’язався, як глибоко віруюча людина, допомагати їм усе своє життя. Лисюк не заперечував того, що вбивство вчинив саме він, але стверджував, що злочин скоїв не навмисно. Мовляв, це – нещасний випадок, а не зухвале вбивство, яке йому інкримінували, що він навіть не передбачував таких наслідків. Наприкінці своєї зворушливої промови підсудний заплакав. В останньому слові він просив вибачення. За його словами, раніше такої можливості зробити це у нього не було.

Сльози Лисюку не допомогли, і суд виніс вирок: навмисне вбивство з хуліганських мотивів у стані алкогольного сп’яніння – пункт 7, частина ІІ статті 115 Кримінального кодексу України. Загалом чоловіку «світило» 15 років позбавлення волі, але врахували пом’якшуючі обставини – раніше не судимий, «на хорошому рахунку» по службі. Відтак винесли вирок – 12 років за гратами і позбавлення військового звання.

Окрім того, потерпілій вдові та трьом донькам мають відшкодувати 200 тисяч гривень моральної шкоди, хоча заявляли вони про 800 тисяч. Дивним видалося рахування кожної копійки суми витрат на пам’ятник і поховання загиблого Петра Матюка – зобов’язано відшкодувати 10 тисяч гривень замість заявлених 15-ти.

Варто зазначити, що 17 серпня, опісля виголошення вироку, згідно погодження з головуючим у справі суддею військового апеляційного суду Центрального регіону, полковником юстиції Олегом Оксененком, рідні Віталія Лисюка чинили опір журналістам під час виконання їхніх професійних обов’язків. А саме – коли працівники мас-медіа хотіли сфотографувати засудженого, ті не давали цього зробити і обзивали журналістів нецензурними словами. А начальник управління культури і туризму Володимир Лисюк взагалі сказав, що нехай фотографують – ті газети все одно ніхто не читає.

Наразі Віталія Лисюка етапували до столичного СІЗО. Він має право подати на апеляцію. Справа тоді розглядатиметься у Верховному суді України.

Довідково:

Судове слідство у приміщенні військової прокуратури Луцького гарнізону проводила колегія у складі судді військового апеляційного суду Центрального регіону, полковника юстиції Олега Оксененка (головуючого) та полковника юстиції, судді Ігоря Паленика і трьох народних засідателів-офіцерів.

Державне обвинувачення підтримував представник прокуратури Західного регіону, підполковник юстиції Микола Кондратюк. Підсудного захищав адвокат. Потерпілими є дружина загиблого Петра Матюка – Тетяна та її три доньки Ольга, Олена, Оксана.

Прокурор Микола Кондратюк оголосив обвинувальний висновок, в якому стверджується, що Віталій Лисюк звинувачується за пунктом 7, частина ІІ статті 115 Кримінального кодексу України: знаходячись в стані алкогольного сп’яніння на території АЗС із хуліганських мотивів умисно вбив Петра Матюка.

Підсудний Віталій Лисюк, якому було надано слово, пояснив, що в той день святкував 32-ий рік народження, його вітали друзі, але він не пив спиртного, лише «пригублював», бо був за кермом, умисного вбивства не вчинив. Був сам не свій. Виною всьому, мовляв, була напружена робота на кордоні, поганий психологічний стан після сварки з дружиною.
Коли приїхав на автозаправку, то побачив, що його п’яний приятель Адам Корпач затіяв бійку з оператором Клямером, а тому взяв автомат із свого автомобіля «Гранд-Черокі», зняв із запобіжника. Мета була – зупинити бійку. І тут йому назустріч вийшов з-за рогу Петро Матюк. Майор Лисюк підійшов впритул – пролунав постріл в голову. Злякався, а тому не поцікавився людиною, що впала, а, забрав п’яного Корпача і поїхав.

По дорозі він доручив «пасажиру» викинути решту мисливських набоїв, що залишилися після двох пострілів з автомата. Лисюк здав зброю на посту і поїхав, а згодом на чималій відстані від Любешова був затриманий міліцією. Як з’ясувалось, у «крутому» джипі були ще пістолет Макарова травматичної дії (є дозвіл) та бита, на яку ліцензію брати не треба. Ось така версія інциденту Лисюка, яка в дечому розходилася з його показами на досудовому слідстві, зокрема, щодо вживання алкоголю.

Учора так само уважно були допитані свідки подій. Оператор АЗС Іван Невірець попросив приєднати до справи скаргу щодо ведення слідства прокуратурою, зокрема, він вважає себе потерпілим, оскільки зазнав ушкоджень в сутичці з Лисюком і тривалий час перебував в обласній клінічній лікарні. Найбільш прикро вислуховувати при розгляді подібних справ, скільки на покійному коштували костюм, шкарпетки.

Здивував підсудний, який заперечив відшкодування коштів за поминальний обід. На його думку, винні слідчі, котрі «тиснули» на свідків, які його можуть оговорити. Хоча в першу чергу слід каятися і жаліти безневинну жертву та сім'ю вбитого. Батьки обвинуваченого повідомили на суді, що в присутності військовослужбовців та інших свідків передали після похорону потерпілій сім’ї 30 тисяч гривень, – писала раніше газета «Волинь-нова».

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---