Волинянки надто пізно звертаються до онкологів з проблемою раку грудей

Торік в Україні померло більше 7,5 тисячі жінок від раку молочної залози. У 2015 році в нашій державі рак молочної залози діагностували у 13,5 тисячі жінок. З них 263 – волинянки. На жаль, на Волині кожна четверта жінка, у якої торік виявили рак молочної залози, мали запущені стадії.

Невтішна статистика

20 жовтня в Україні – Всеукраїнський день боротьби з раком молочної залози. З цієї нагоди в обласному онкологічному диспансері відбулася прес-конференція, під час якої волинські онкологи розповіли про болючі проблеми волинян.

Так, щороку в світі майже 660 тисяч жінок помирають від раку молочної залози, а діагностується на рік 1,5 мільйона нових хворих. Невтішна статистика й на Волині. Як розповіла головний лікар обласного онкологічного диспансеру Людмила Бубенова, торік на Волині рак молочної залози діагностували у 263 волинянок. На жаль, у кожної четвертої рак був на 3 або 4 стадії, що значно знижує ефективність лікування і відсоток виживання. Фактично, статистика – річ уперта. Так, лише 15% тих пацієнтів, у кого рак виявили вже на 4 стадії, після лікування живуть довше 5 років. Тобто якомога раніше виявлення значно підвищує відсоток виживання.За станом на 1 січня 2016 року на обліку в канцерреєстрі перебувало 2903 волинянки. На жаль, рак молочної залози помолодшав. З 263 волинянок, у яких цього року виявили рак, 23-24% - жінки працездатного віку. Наймолодшій пацієнтці, яку лікували в онкодиспансері, - лише 23 роки. А зараз на лікуванні перебувають молоді жінки, у яких є дітки грудного віку.

Чому так?

Медики вже давно виділили близько 80 факторів, які впливають на розвиток раку молочної залози. На жаль, це і опромінення, і забруднення навколишнього середовища, і неякісні харчові продукти, і стреси.

Але є основні фактори, сукупність яких визначає «групу ризику». Це вік (в групі ризику – жінки від 40 до 50 років), пізня менопауза у жінки, фіброзно-кистозна мастопатія, паління, алкоголь, гормональний дисбаланс, спадковість, пізні пологи.

Щороку приріст раку молочної залози, розповідає завідувач мамологічним відділенням Юрій Малімон, складає 1-2%. У містах, на жаль, захворюваність вища. Якщо середньоукраїнський показник захворюваності по Україні 47 на 100 тисяч населення, а по Волині 47,8, то в Луцьку, приміром, він складає 69,7 на 100 тисяч, а в Нововолинську - 67,1 на 100 тисяч населення.

Щоправда, в світі є й вищі показники: 80 до 140 на 100 тисяч населення. Здебільшого це – урбанізовані держави. Там надзвичайно впливають на стан здоров’я людей стреси, пізні пологи (спершу – бізнес, а народжувати - після 35 років), мало жінок годують грудьми.

Що робити, щоб не було пізно?

Щодня на прийом до мамолога у онкологічному диспансері приходить від 35 до 50 жінок, розповідає завідувач консультативної поліклініки Володимир Федорчук. Чимало волинянок не хочуть обстежуватися в районних лікарнях, а їдуть до Луцька.

«Звичайно, ми нікому не відмовляємо, але було б добре, щоб пацієнтки на первинний огляд приходили в свої районні медичні заклади», - зауважує він. Адже лише у 2% відвідувачок діагностують рак, у інших – це фіброзно-кистозні мастопатії, кисти.

Раннє виявлення, наголошують медики, збільшує шанси на тривалість життя. Якщо рак молочної залози виявити на ранній стадії, то вдається здійснити органозберігаючі операції, часто лікування не потребує хіміотерапії, а після лікування такі пацієнти живуть 25 років і більше.Велика увага у ранньому виявленні має приділятися самообстеженню жінок. Так, приміром, в Європі 8 з 10 жінок пухлини вони вміють виявляти самі. Тож жінці варто перш за все виділити собі кілька хвилин на місяць, щоб оглянути свої молочні залози, звернути увагу, чи не змінили вони форми, чи немає змін на шкірі, чи немає втягнення шкіри чи виступів, пропальпувати груди.

Дівчаткам з 15 років мами мають розповісти про те, як оглядати молочні залози. У 18 років кожна жінка має пройти перше УЗД молочних залоз, і до 30 років УЗД варто робити раз на 3 роки. А з 30 до 40 років - раз на рік. З 40 років має бути раз на рік мамографія і огляд мамолога, навіть за відсутності скарг. До слова, на прийом до мамолога, жінкам найкраще йти на 6-12 день від початку місячних, тоді найкраще обстежувати груди.

Що ж до УЗД, то, зауважує лікар Олесандр Приймачок, практично в кожній лікарні є хороші апарати, на яких жінок можуть оглянути. Переваги цього методу в тому, що на УЗД можна обстежити і лімфовузли, які знаходяться під пахвами. До слова, апарат УЗД, який працює в онкодиспансері, - 2004 року випуску і потребує заміни.На мамологічне обстеження, своєю чергою, є певні покази: це вік, наявність на грудях змін кольору, форми, вузлових утворень, виділень. Всього на Волині, розповідає завідувач рентгендіагностичним відділенням Волинського обласного онкологічного диспансеру Анатолій Самусь, діє 8 мамографів: три стаціонарних в Луцьку (онкодиспансер, ЦПМСД №1 та приватна клініка) та ще 2 пересувних (в онкодиспансері та ЦПМСД №1), також мамографи є у Ковелі, Любомлі та Нововолинську.Але, додає він, з 16 тисяч мамологічних обстежень на рік, 8,5 тисячі – обстеження у онкодиспансері, хоча це можуть робити і в районах.

На жаль, кажуть медики, у волинян немає онконастороги, натомість є онкобоязнь, що рак невиліковний і тому не варто й обстежуватися. Крім того, чимало жінок соромляться обстежуватися в своїх райцентрах, побоюючись чуток, тож їдуть до Луцька.

Зауважимо, зараз в районах Волині працює пересувний мамограф, який обстежує волинянок. Але навіть те, що мамограф приїздить в села, не завжди спонукає волинянок обстежуватися. Є випадки, коли жінки працюють на городі і не приходять на обстеження, а потім їдуть до Луцька.

Трошки фінансів

«Ми користуємося європейськими стандартами в лікуванні і можемо забезпечити його так, як в Європі. Але основні фінанси, на жаль, лягають на плечі пацієнтів. Адже держава передбачила на прийом одного пацієнта «аж» 88 копійок. Це чверть шприца», - пояснює Юрій Малімон.

Періодично, каже він, в онкодиспансер надходять препарати для пацієнтів від держави. Але є періоди, коли препаратів немає. Тоді й скорочується кількість пролікованих пацієнтів – не всім по кишені придбати ліки і люди сподіваються на підтримку держави.

Тож часто через таку непостійність в забезпеченні медикаментами, чимало пацієнтів замість, приміром, шести потрібних курсів хіміотерапії, отримують лише три.Є проблеми й з співпрацею з медиками первинної і вторинної ланок медицини на місцях. До прикладу, кажуть фахівці онкодиспансеру, в поліклініках Луцька скасували посади онкологів і кілька районів теж цих посад не мають. Але саме в міських та районних лікарнях медики мали б відслідковувати пацієнтів і вчасно направляти їх в диспансер.

«У одному районі онкологи переведені на первинні медзаклади, в районах - ми самі не можемо розібратися, хто чим має займатися. Поки триває реформа медицини, у нас немає зв’язку з цими закладами. А насправді, питання онкології молочних залоз - це загальнолікарняне питання, адже кожен лікар, особливо, гінеколог, коли до нього приходить пацієнтка, має оглянути молочні залози. І це стосується й приватників», - додає Володимир Федорчук.Проблема раку молочної залози, додає головний лікар онкодиспансеру Людмила Бубенова, має турбувати кожну жінку.

«Зараз хворих на рак молочної залози - 145 тисяч по всій Україні. Кожні 30 хвилин виявляється хвора жінка, а кожної години одна українка помирає. За 2015 рік від цієї хвороби померло 7,5 тисячі жінок», - наголошує вона.

Тож, медики сподіваються на свідомість волинян, і просять їх турбуватися про своє здоров’я й звертатися до лікарів тоді, коли ще непоправного не сталося.

Юлія МАЛЄЄВА

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---