У волинських радах деякі округи можуть залишитися без представників

Хто такий «номер перший» у партійному списку? За кого ми голосуватимемо під час виборів депутатів місцевих рад: за партії чи кандидатів? Хто пройде в раду? Як рахуватимуть голоси? Які ризики пропонує нинішня виборча система? Напередодні виборів до місцевих рад в багатьох виникає більше запитань аніж відповідей.

На ці питання намагалися відповісти експерти під час семінару «Місцеві вибори 2015: нововведення законодавства та висвітлення в ЗМІ», який відбувався у Львові 24 вересня з ініціативи Координатора проектів ОБСЄ за кошти уряду Канади.

Відтак, Інформаційне агентство Волинські Новини пропонує трошки розібратися з «виборчою математикою».

Декілька виборчих систем

Депутатів органів місцевого самоврядування українці обиратимуть за новим законодавством, прийнятим лише цього року. Якщо система, за якою обиратимуться депутати сільських і селищних рад, сільські, селищні і міські голови (у містах з кількістю виборців менше 90 тисяч) більш-менш зрозуміла, оскільки вже застосовувалася раніше, то нововведення чекають на виборах міських голів у великих містах (з кількістю виборців більше 90 тисяч) і депутатів міських, районних та обласних рад. Останніх обиратимуть не за німецькою системою (як це рекламується авторами), а за системою, яка застосовувалася під час виборів до законодавчої палати Санкт-Петербургу. Ця система, зауважують експерти, може призвести до непредставлення або перепредставлення округів в радах. І якщо для міста це не є надто суттєвим, то для обласної та районної ради це питання може стати принциповим з точки зору легітимності в разі законного обрання.

Але про все по-порядку. Отже, 25 жовтня волиняни знову підуть на вибори. Цього разу кожен виборець отримає по декілька бюлетенів, залежно від того, де він мешкає. І ці бюлетені відрізнятимуться не лише за кольором, а й за виборчою системою.Депутати сільських, селищних рад і мери малих міст обиратимуться за одномандатною мажоритарною системою відносної більшості.

Ця система знайома і вже відпрацьована. Якщо коротко, то обраним є кандидат, за якого подано більше голосів відносно інших кандидатів.

Міські голови великих міст (в яких виборців більше 90 тисяч, у тому числі й Луцьку) обиратимуться за мажоритарною системою абсолютної більшості .Обраним є кандидат, за якого подано більше половини голосів виборців, які взяли участь у голосуванні (тут працює формула 50%+1 голос). Якщо ніхто з кандидатів не отримає абсолютної більшості голосів – призначається другий тур через три тижні після першого туру. Теоретично, може призначатися і третій тур. Але це вже – залежно від конкретної ситуації.

Набагато цікавішою буде система, яка застосовуватиметься під час виборів депутатів міських, районних та обласних рад. Це - пропорційна система з преференціями.Хто такий перший номер у партійному списку?

Стаття 16 ЗУ Про місцеві вибори визначає кількість депутатів, які обиратимуться до місцевих рад, відповідно до кількості виборців. Так, у Луцькій міській раді ми обиратимемо 42 депутатів, а до обласної ради – 64.

Висувати кандидатів можуть лише політичні партії (причому кандидати не повинні бути обов’язково членами цієї партії). Проте сама політична сила, висуваючи кандидатів, засвідчує так про відповідальність за «своїх кандидатів».

Отже, депутатів до міської (обласної) ради 42 (64), а партії висувають 43 (65) кандидатів. Чому так? У списках з’являється «перший номер» - кандидат, неприкріплений до певного округу.

Експерт з виборчого права, виконавчий директор Донецької обласної організації ВГО «Комітет виборців України» Сергій Ткаченко пояснює: кандидат номер 1 не прикріплюється до жодного виборчого округу, і якщо політична партія отримує мандати, здолавши 5-відсотковий бар’єр, то «перший номер» отримує право на розподіл мандатів. До місцевої ради цей кандидат проходить першим.

Ймовірно такі партійні функціонери очолюватимуть фракції, будуть «обличчям партії», або ж займатимуться організаційними питаннями. Але ці кандидати можуть відмовитися від мандату. Тоді до ради проходить кандидат від партії, який матиме найвищий рейтинг з-поміж своїх однопартійців.Округи з «приблизною рівністю»

Згідно із законодавством, територіальна виборча комісія ділить місто (район, область) на округи, відповідно до кількості міст у раді. В Законі вказано, що округи повинні мати «приблизно рівну» кількість виборців. Проте, термін «приблизна рівність» не уточнений.

Тому в Україні є випадки, зауважує Сергій Ткаченко, що кількість виборців в окремих округах відрізняються в 2,5 рази.

Зрештою, тут і далі може зберігатися технологія «нарізки округів під певного кандидата». Проте, округи вже визначені.

Бюлетень. Як він виглядатиме?

25 серпня 2015 року ЦВК видала постанову № 181 Про затвердження форми та кольору виборчих бюлетенів з виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад, сільських, селищних, міських голів та старост сіл, селищ для голосування у відповідних виборчих округах.

У документі вказано, що бюлетені повинні бути однаковими за розміром, надруковані державною мовою на однаковому папері та на одному аркуші, з текстовою частиною лише з одного боку, відповідного кольору та змісту, а саме:

блакитного кольору з виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, Київської та Севастопольської міських рад для голосування в багатомандатному виборчому окрузі;

світло-зеленого кольору з виборів депутатів районної, районної у місті ради для голосування в багатомандатному виборчому окрузі;

світло-жовтого кольору з виборів депутатів міської ради для голосування в багатомандатному виборчому окрузі;

світло-рожевого кольору з виборів сільського, селищного, міського голови для голосування в єдиному одномандатному виборчому окрузі;

кремового кольору з виборів депутатів сільської, селищної ради для голосування в одномандатному виборчому окрузі;

світло-фіолетового кольору з виборів депутатів міської ради міст, що входять до складу іншого міста, для голосування в багатомандатному виборчому окрузі;

світло-сірого кольору з виборів сільського, селищного, міського голови для сіл, селищ, міст, що входять до складу іншого міста, для голосування в єдиному одномандатному виборчому окрузі;

білого кольору з виборів старости села, селища для голосування в єдиному одномандатному виборчому окрузі.

Після реєстрації ТВК проводить жеребкування аби визначити порядковий номер партії в бюлетені (для пропорційної системи з преференціями).

Бюлетень виглядатиме наступним чином: порядковий номер партії - місце для голосування – назва політичної партії. Далі в дужках - прізвище, ім’я по батькові першого номера і через тире прізвище, ім’я по батькові кандидата, закріпленого за виборчим округом.Таким чином, начебто виконується обіцянка відкритих виборчих списків. Але, по суті, виборець незрозуміло за кого голосує: за партію, за перший номер чи за кандидата від округу.

Експерти додають: автори назвали цю виборчу систему німецькою, але по суті вона такою не є, бо відкриті списки – це можливість голосувати окремо за політичну силу і окремо за кандидата, і таким чином впливати на порядок просування кандидатів у виборчому списку. Такий підхід унеможливлює політичну корупцію, коли партія продає прохідні місця в списку.

Українська система виборів - це не відкриті списки, а пропорційна виборча система з преференціями, кажуть експерти.

Хто з кандидатів у списку стане депутатом? Переможці чи переможені?

О 20:00 25 жовтня закриються виборчі дільниці. Після завершення волевиявлення виборчі комісії розпочнуть рахувати голоси. Одна з небезпек для членів виборчих комісій – не заплутатися, які бюлетені за якою системою рахувати.Детальніше зупинимося на підрахунку голосів за пропорційною системою з преференціями, яка є новою.

Отже, партія отримає можливість долучитися до розподілу мандатів у міській раді лише за умови, якщо вона здолає 5-відсотковий бар’єр.

Потому ТВК визначає виборчу квоту – вартість одного депутатського мандату в голосах. Простими словами: скільки треба отримати голосів, щоб кандидат став депутатом.

Потім відбувається пропорційний розподіл мандатів: кількість отриманих голосів ділиться на квоту і отримуємо певну кількість кандидатів, яка проходить від партії. Це не буде цілим числом. Тож останні мандати розподіляються за методом найбільших залишків.

Потому складається остаточний список кандидатів: кандидати ранжуються відповідно до отриманих відсотків голосів виборців у виборчих округах. Відтак, до ради пройдуть ті кандидати, які отримали з-поміж своїх однопартійців найбільше відсотків (а не кількість голосів!), навіть якщо вони програють в своїх округах. Теоретично, депутатами можуть стати навіть кандидати, які отримали третій результат в окрузі, але, порівняно з однопартійцями, матимуть більший відсоток голосів.

На практиці це виглядатиме так:

Партія «А» пройшла до місцевої ради і отримала 5 мандатів. До ради у будь-якому разі проходить номер перший. Решта 4 мандати розподіляються між представниками партії, залежно від їх результатів. Мандати отримають кандидати з найвищими відсотками на своїх округах. Можуть бути випадки, коли кандидат виграє на окрузі з 30% голосів, але він не пройде до ради, бо його однопартієць отримає 31% на окрузі (хоча й програє опонентові) і отримає мандат.

Теоретично, до ради може потрапити навіть кандидат, який на окрузі матиме третій результат. По факту, для кандидата вигідніше, щоб на вибори прийшли 2 особи, одна з яких віддасть за нього голос, бо він отримає 50% голосів. Це буде краще, ніж коли за нього проголосує 450 виборців з тисячі (бо це буде 45% голосів).

Може бути ситуація, коли кандидат принесе найбільшу кількість голосів своїй політсилі, завдяки чому вона увійде до ради, але сам він не стане депутатом.

Виборчі квоти: як рахуватимуть?

Отож, як дізнатися скільки депутатських мандатів отримають партії, які йдуть на вибори? Тут вступає в гру математика і калькулятор.

Після підрахунку голосів виборча комісія рахує, яка партія отримала 5% і більше голосів в багатомандатному виборчому окрузі.

Кількість голосів за всі партії, які пройшли 5-відсотковий бар’єр, додаються. Ця кількість голосів ділиться на кількість депутатів у раді, щоб визначити виборчу квоту (ціну мандата).

Потім кількість голосів, відданих за кожну партію, яка бере участь у розподілі депутатських мандатів, ділиться на виборчу квоту, аби отримати кількість мандатів, які отримає партія. Нерозподілені мандати ділитимуться за методом найбільших залишків.До слова, у маленьких містах можуть бути випадки, коли партії, які пройшли 5-відсотковий бар’єр, не отримають мандата, оскільки отримають менше голосів виборців, аніж є ціна мандата. Щоправда, такий варіант розвитку подій можливий лише у маленьких містах, де зареєстровано менше 3 тисяч виборців. Таких міст в Україні – близько десяти. Одне з них – Берестечко Горохівського району.

Змоделюємо ситуацію: у територіальній громаді - 2 тисячі виборців. Згідно із законодавством, у місцевій раді має бути 14 депутатів. На вибори прийшло, до прикладу, - 1000 виборців. І ось стали відомі результати виборів: 5-відсотковий бар’єр здолали 5 партій.

Партія 1 отримала 450 голосів - 45%.

Партія 2 отримала 300 голосів – 30%

Партія 3 отримала 60 голосів - 6%

Партія 4 отримала 55 голосів – 5,5 %

Партія 5 отримала 50 голосів – 5%.

1. ТВК сумує голоси виборців, віддані за партії, які подолали 5%: 450+300+60+55+50= 915 голосів.

2. Ця кількість ділиться на кількість мандатів у міській раді. 915:14=65,35. 65,35 – виборча квота (ціна мандата)

3. Всі голоси, віддані за кожну політсилу діляться на квоту.

Партія 1: 450 (кількість голосів за партію): 65,35 (виборча квота)= 6, 89 (кількість мандатів)

Партія 2: 300:65,35=4,59.

Партія 3: 60:60,35=0,99 (далі сенсу рахувати немає: Партії 3, 4, 5, хоч і пройшли 5-відсотковий бар’єр, не отримають місць в раді, бо не набрали голосів навіть на один мандат: не може ж бути в раді 0,99 депутата).

Отже, до ради проходить дві партії (нагадаємо, ми лише моделюємо формулу підрахунку) Партія 1 (6,89 квоти) та Партія 2 (4,59 квоти). Партія 1 отримує 6 квот, партія 2 – 4 квоти. Разом – 10 місць. Нерозподілені 4 місця діляться між цими партіями за принципом найбільших залишків. У підсумку, 8 місць у раді отримає Партія 1 і 6 місць – Партія 2.

Законні і легітимні ради

Як вважають експерти, пропорційна система з преференціями сприятиме розвитку політичних партій, і, можливо, вона дозволить структурувати ради в якнайкоротший термін (поділ на групи і фракції).

Але за цією ж системою прогнозують непредставлення і перепредставлення округів. Оскільки може виникнути ситуація, коли в окрузі до ради не обрано жодного депутата, або ж від округу до ради обрано декілька депутатів.

Моделювання на рівні Києва прогнозує, що 20% округів не будуть представлені кандидатами, а в 15% до ради пройдуть по 2-3 кандидати від округу. Для міст це великої загрози не складає. Але для обласних і районних рад - все набагато складніше.

Адже місцеві ради представляють спільні інтереси територіальних громад. Якщо частина цих громад не будуть представлені в районній чи обласні раді, то виникатиме питання: чиї інтереси представлятиме така рада. І тут питання виходить на рівень легітимності: чи визнають громади законно обрані ради, чи готові їм підпорядковуватися і чи довіряють місцевій владі?

Юлія МАЛЄЄВА

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---