Мандросвіт з Луцька: католицьке Рідзво в Парижі

Зараз із нами відбувається те, про що раніше ми навіть не дозволяли собі мріяти: ми дивимося на Ейфелеву вежу, на Версаль, на Нотр-Дам де Парі й на Тріумфальну арку, гуляємо по Єлисейських полях, милуємося мостами через Сєну і святкуємо католицьке Різдво в Парижі!

За 45 днів автостопного шляху до Марокко через Польщу, Німеччину, Нідерланди і Бельгію ми, нарешті, приїхали в Париж. Найскладнішим моментом було знайти, в кого тут зупинитися на період Різдва, адже цей час місцеві люди зазвичай проводять у родинному колі й не приймають у себе незнайомців. Довелося імпровізувати: знайшли на Фейсбук спільноту «Українці в Парижі», написали там про свою мандрівку й запитали, чи може хтось прийняти нас в гості. Відразу відгукнулося кілька людей: хтось запрошував до себе додому на борщ, інші – святкувати з ними Різдво в місцевій протестанській церкві, а один українських активіст Ігор відразу запропонував нам пожити в нього в передмісті Парижа. Як добре, що у світі є така чудова українська діаспора, готова допомогти землякам!

І от, завдяки добрим людям, ми проводимо 4 незабутніх різдвяних дні в одному з найбільших, найжаданіших і найдорожчих міст Європи. І хоча в Парижі зараз немає снігу, сонце змінюється дощем, а температура не падає нижче +10, навколо панує святкова атмосфера: вулиці мерехтять мільйонами вогників гірлянд, звучить весела музика на численних ковзанках, в самому розпалі яскраві різдвяні ярмарки, в повітрі - аромат всіляких святкових солодощів і глінтвейну.

24 грудня, в Святвечір, ми зробили собі особливий подарунок – відвідали святкову Святу Месу в знаменитому Соборі Паризької Богоматері (Нотр-Дам де Парі). Про цю грандіозну, вражаючу подію ми, певно, будемо розповідати своїм дітям.

Це була інтернаціональна служба, Собор ущент був заповнений людьми різного громадянства, кольору шкіри й віросповідання, але всі вони зібралися тут, в особливому місці, в особливий момент. Перед нами сиділи японці, за нами – американці, праворуч – італійці, ліворуч – нідерландці. Усім роздали «програмки» богослужіння, де різними мовами були написані молитви і цитати з Біблії, які мали звучати. Тож, кожен міг співати своєю мовою, або мовою, якою найкраще володів.

Почав грати орган, і всі стихли. Заспівав хор, і, певно, по шкірі кожного учасника Меси побіг мороз. Це було потужно і вразило навіть нас - не надто релігійних людей. А коли один із хористів, володар глибокого, чудового тенору, заспівав щось із Ісайї, я, здається, потрапила до нірвани на кілька хвилин. Музика – велика сила!

Святкову проповідь читав єпископ-вікарій.

Вона була французькою мовою, тож ми нічого не зрозуміли і тому вирішили тим часом оглянути знаменитий Собор, оспіваний Віктором Гюго. Його архітектура дивовижна: високі готичні склепіння, кольорові вітражі, багато скульптури та іншого оздоблення. Про нього можна годинами читати в інтернеті, переглядати мільйон фотографій, але він вартий того, щоб одного разу його відвідати і побачити на власні очі.

Наостанок ми зробили те, що вже стало традицією нашої мандрівки, надаючи їй якості паломництва: запалили свічки та написали побажання миру Україні на спеціальних листівках.

Взяти участь у Святій різдвяній Месі в Нотр-Дам де Парі можна було й не заходячи всередину, адже площа перед Собором була обладнана аудіосистемами та великими моніторами, де транслювалася служба.

Цікава історія з ялинкою, яка прикрашає подвір’я перед Собором. Її парижанам подарувала Росія, і тепер українські активісти періодично прикрашають її жовто-блакитними прапорцями і стрічками. Про це нам розповів один із місцевих активістів Ігор, у якого ми гостюємо.

Таким було наше католицьке Різдво в Парижі. А Новий рік та православне Різдво ми будемо святкувати в сім’ї наших друзів на півночі Іспанії. Чекайте звітів від Мандросвіту!

Юля КАМІНСЬКА

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---