Походеньки-поїзденьки: «інтимне місто» у Німеччині. ФОТО

Про подорожі в Україні й за кордоном розповідатимуть «Волинські Новини» щосереди у рубриці «Походеньки-поїзденьки». Про свої пригоди можете розказати і Ви! Надсилайте нам на скриньку свої фоторозповіді - і ми обов'язково їх опублікуємо.
Про свою подорож у німецьке місто Tpip ділиться з читачами «Волинські Новин» Олена Маланій.

Місто перебуває під егідою ЮНЕСКО, як одне з найцікавіших міст стародавньої Німеччини, місто, в якому збережені унікальні пам’ятники всесвітньої культури. Місто Tpip.

Подорожуючи Європою – через Німеччину до Великого Герцогства Люксембург, ви неодмінно натрапите на мальовниче «прикордонне» містечко Трір, що досить зручно розташувалося у гірській місцевості. Це насправді – одне з найдавніших міст Німеччини, засноване римлянами більше двох тисяч років назад, у 16 році до нашої ери як «Августа Треверорум» (за наказом імператора Августа). Треверами були німецькі племена, що жили на берегах річки Мозель.
Щоправда, місцеві жителі розповідають легенду про Требету, прийомного сина цариці Семіраміди, який ніби і був засновником Тріра.
Трір у часи панування Риму став центральною резиденцією римських імператорів, досить розвинутим, багатим містом, а пізніше, за часів Карла Великого – резиденцією курфюрстів (архієпископів), які мали право обирати короля.

Візиткою, символом цього міста є, безперечно, Порто Нігро – Чорні Ворота, яким уже біля двох тисяч років! Призначенням цієї величної споруди було укріплення міста, такий собі «камінний мішок» для ворога, що необачно потрапляв у пастку. Двадцять на сорок метрів – такі параметри цих чудернацьких воріт насправді чорного кольору (від часу піщаник почорнів, «змарнів»). Цікаво, що конструкція воріт – це блоки квадратної форми, змонтовані один з одним без будь яких з’єднуючих сумішей, покладені один на один, подекуди закріплені залізними скобами, що покриті свинцем. Це видовище не залишає байдужим жодного туриста. Відчуваєш себе маленькою комашиною на тлі епох! Є повір’я серед жителів – кожен, хто пройде крізь ці ворота, буде у майбутньому щасливим. Ось і поспішають усі приїжджі пройти під арками, аби доля в подальшому була прихильна до них.
Ще Трір є батьківщиною Карла Маркса. Будинок, де народився один з батьків «Капіталу», розташований поруч з воротами.

Вуличка, що гостинно веде нас до Ринкової площі, розповість про не менш цікаві часи. Скажімо досить незвичною спорудою із східними арабськими мотивами є Drei Königen Haus – Дім Трьох Волхвів, що принесли звістку про народження Ісуса Христа. Далі – бароко, романтизм, готика, класицизм, фахверк… Словом, - еклектика часів, стилів, архітектури, яка абсолютно не створює відчуття хаосу чи відсутності смаку. Навпаки – нашарування часових площин, віків, подій, свідчення багатовікової історії.
Центральна площа Тріра – традиційна ринкова площа середньовічного містечка, оточена чепурними будиночками, де проживали досить заможні міщани, ремеслярі, винороби. Посеред площі - символ старого Тріра – фонтанчик «Святий Петро» (він є патроном міста), сучасні магазинчики з різноманітним сувенірним крамом, аптеки, що мають свої власні назви («Löven-Apotheke», «Rathaus-Apoteke»).

Порада «бувалого туриста», або, за висловом одного знайомого – «досвідченого волоцюги» – неодмінно скуштуйте знамениті мозельські вина, що вам запропонують дегустаційні лотки, розташовані посеред центральної площі. За 2,5€ вам запропонують бокал вишуканого, неповторного (білого, рожевого) вина. Процедура, повірте, варта оцінки найприскіпливішого гурмана! А задоволення – понад край.

Місто Трір розташувалось у долині річки Мозель, яку німці лагідно називають Der Mutter Mosel – матінка Мозель (а батько, звісно, - Рейн). Долина Мозеля унікальна – з двох сторін захищена скелями, що поросли лісами і виноградниками. Особливий мікроклімат (дві тисячі сонячних годин на рік!) сприяє визріванню специфічних сортів винограду. Серед вин – знамениті білі мозельські вина, які є зразком європейської якості – Рислінг, Розен-Екстра, Ельблінг (до речі, єдине місце, де визріває цей сорт). Вина збагачені мікроелементами, мають малий вміст глюкози і переважно кислуватий смак. Саме це робить їх придатними для приготування шипучих, ігристих вин. Цікаво, що саме римляни навчили германські племена готувати і пити вино.

Визначними пам’ятками архітектури, історії у Трірі є Базиліка Святого Костянтина із величним тронним залом, знамениті імператорські Терми (бані), руїни яких теж викликають неабияке захоплення, амфітеатр римської епохи на 18 тисяч глядачів, римський міст через Мозель, Собор Святого Апостола Петра, Палац Курфюрста з розкішним парком, Notr-Dame de Triere (церква Богоматері) з неповторною готичною галереєю, внутрішнім двориком і органом «Ластівчине Гніздо». У цій церкві ХХ століття, місці паломництва всіх віруючих, у дерев’яному саркофазі-ракофарії зберігається сорочка (хітон) самого Ісуса Христа, одна із світових реліквій.

Трір - настільки приємне, затишне, чепурненьке містечко, з безліччю кав’ярень під відкритим небом, прибране, немов би до свята, що зовсім не хотілося звідси їхати. Повернулась сюди знову за два роки, але уже на Різдво. Адже є міста, місця, куди неодмінно хочеться повертатись знову і знову. Це як у Андруховича – «інтимні міста», з якими пов’язано багато особистого.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---