На межі: чому на Волині молоко дешевше за воду

Чоловіки на заробітках, а жінки тримають господарство – така ситуація в українському селі сьогодні, на жаль, не рідкість. За роботою в полі, доглядом за худобою люди часто не мають часу на відпочинок. А працювати мусять, встаючи разом зі сходом сонця. Земля та тваринництво – це фактично єдина можливість вижити у селі.

Про це йдеться в матеріалі газети Волинські новини №22 від 30 червня 2016 року.

На полицях магазинів та супермаркетів один із найпопулярніших продуктів сільгоспвиробника – молоко – продають у рази дорожче, ніж купують у населення. Найбільша ціна того, яке з маркуванням «дитяче харчування». Літр молока українського виробника для малюків мами купують за 20-21 гривень. Зауважимо, що такий же продукт російської торгової марки коштує на кілька гривень дешевше.

У ЛЮДЕЙ МОЛОКО ПРИЙМАЮТЬ ЗА КОПІЙКИ

Голова Сильненської сільської ради Ківерцівського району Олександр Ходорчук каже, що їхня сільська рада налічує дев’ять з половиною тисяч мешканців. До районного центру – 45 кілометрів, а до обласного – ще на двадцять кілометрів більше. Люди у Сильному зайняті в основному особистими селянськими господарствами.

«Сьогодні у нас утримують багато худоби, здають молоко – один літр по 2,8 гривні. Це ж не ціна, а сміх. Натомість літр дистильованої води коштує 11 гривень, – зауважив Олександр Ходорчук під час зустрічі громад Ківерцівського району з депутатами облради від фракції «УКРОП» Вячеславом Рубльовим, Олександром Омельчуком та Іриною Констанкевич.

Згідно з офіційними даними, на Волині селяни утримують 95 тисяч корів. Для більшості з них корова – і годувальниця сім’ї, і заробітчанка. А походити біля неї ой як треба: влітку заготовити сіна, на зиму – подбати про додаткові корми. Вже не кажу про те, що весь час потрібно тримати здоров’я худоби на контролі, вставати удосвіта, аби її видоїти, вигнати на пасовисько, пригнати назад...

Сьогодні ринок цін на молочну продукцію формує не так багато заводів в Україні. Але вони монополісти, тому, відповідно, й встановлюють свої правила гри. Такі, що селянин змушений здавати молоко за безцінь. Не здавати – теж не вихід, адже одягати, навчати та лікувати дітей за щось потрібно.

На території Волинської області найбільші суб’єкти господарювання, які провадять діяльність на ринку заготівлі молока для промислової переробки підприємств, – Рожищенське відділення філії «МОЛОКО» ТОВ «ТЕРРА ФУД», ТОВ «Радивилівмолоко», ПАТ «Дубномолоко», ПрАТ «Ратнівський молокозавод», ПАТ «Ковельмолоко» та ПАТ «Галичина».

Часто на першому етапі ці підприємства збирають молоко в молоковози. Машина приїздить у якусь одну точку в селі. Приймальник записує кількість молока і виливає його у загальну цистерну. Та чи можна говорити про якість продукту, який ми споживаємо в кінцевому результаті, сказати важко. Виробники запевняють, що їхня продукція безпечна та корисна. Але у сусідній Європі вимоги значно вищі, ніж у нас.

Молоко, яке за нашими стандартами належить до І і ІІ ґатунку, в Європі визначається як непридатне для використання. Такого молока ми виробляємо до 70%. За кордон експортують лише молоко «екстра» та вищого ґатунку.

Вимог, що їх європейські країни ставлять до заготівельників сирого молока, чимало: обов’язкова ідентифікація усіх тварин, регулярні ветеринарні дослідження, облік молока, отриманого від хворих корів, забезпечення дотримання гігієни доїння, стандартів годівлі, утримання та догляду за тваринами, зберігання та транспортування молока.

Основна причина того, чому молоко від населення не дуже високої якості, – несвоєчасне охолодження одразу після доїння. Щоб розв’язати цю проблему, потрібно забезпечити людей обладнанням для своєчасного та якісного охолодження молока. Але тим господарям, у яких одна-дві корови, витрати на це влетять у чималу копійку. В такому випадку логічно говорити про встановлення холодильного обладнання для виробників, які мають від п’яти до десяти корів. Але таку кількість тварин важко видоїти вручну, тому потрібно буде забезпечити їх доїльним устаткуванням. Сьогодні на Волині немає жодної регіональної програми такого змісту.

МОЛОЧНИЙ КООПЕРАТИВ: ЗАРОБІТКИ НЕВЕЛИКІ, АЛЕ СТАБІЛЬНІ

У селі Вишеньках Рожищенського району три роки тому створили молочний кооператив «Родина». Людей об’єднало бажання мати роботу та стабільні заробітки.

Назва «Родина» – не випадкова. Адже членами кооперативу на початку стали люди з Єлизаветина, Вишеньок, Носачевичів, які були родичами.

Сьогодні «Родина» об’єднує 60 селян, які мають корів. Кооператив сам збирає молоко у своїх учасників і сам його реалізує на точках продажу в Рожищі, Ківерцях та Луцьку.

«Ідея створення кооперативу виникла в мого брата Олександра Дігалевича, – розповідає заготівельник молока кооперативу «Родина» Лариса Шевчук. – Саме завдяки йому в рамках обласної програми («Програма підтримки особистих селянських господарств у Волинській області на 2012-2016 роки», – О. М.) для кооперативу безплатно надали холодильну установку ємністю 200 літрів. Тоді вона коштувала 23 чи 24 тисячі гривень. Улітку температура щойно видоєного молока – 30-32, взимку – 23-25 градусів. Упродовж години-двох його треба почати охолоджувати. Улітку ми охолоджуємо молоко до температури +2 градуси. На це йде кілька годин. Але воно може зберігатися упродовж двох-трьох діб у холодильнику і не скисати».«Найякісніше молоко те, яке зібрали й відразу охолодили», – наголошує заготівельниця.Жінка зауважує, що людям за літр молока цього літа кооператив платить 3 гривні 8 копійок, а продає за 6 гривень. Зарплата заготівельників молока, продавця та шофера складає 8 відсотків від виручки з продажу. Решту вторгованих грошей використовують на придбання бідонів, амортизацію авто, пальне, оплачують аналізи продукції.

«При створенні кооперативу за свої гроші ми купували бідони, а їх потрібно до двох десятків, – розповідає Лариса Шевчук. – Також придбали дві бочки для перевезення продукції до точок продажу. Бус, яким возимо молоко на ринок, – брата. Інший транспорт для перевезення придбати поки немає можливості. За ці роки купили ще одну холодильну установку на 700 літрів, яка вже була у використанні. Але поки її не вмикаємо, оскільки під неї потрібно виводити окрему силову лінію для забезпечення електропостачанням».

«Встановлюючи ціну, виходимо з базової – три гривні за літр, – пояснює пані Лариса. – Думаю, що цього року меншою вона вже не буде. Торік базова ціна була 2,8 гривні. Ми орієнтуємося на ринкову ситуацію. Вищу закупівельну ціну поставити не можемо, адже тоді доведеться збільшити вартість продукту при реалізації. Якби молоко у нас брав завод, могли б заготовляти його більше. Охочі вступити у наш кооператив є. Але ми не розширюємося, оскільки більше молока, ніж зараз, продати не можемо. Люди, які в нашому кооперативі, задоволені. Вони вже не хочуть збувати худобу. Всі кажуть, що найнижча базова ціна молока має бути чотири гривні за літр. Але заводи так не платять, а тому й ми не можемо збільшити ціну».

«Збираємо вранішнє та обіднє молоко, – розповідає Лариса Ростиславівна. – Деякі люди обіднє також ще здають приймальникам із Рожищенського заводу».

Заготівельниця молока каже, що вони повсякчас контролюють якість зібраного продукту. Голова кооперативу Олександр Дігалевич постійно здає молоко на аналізи у ветлабораторію. Місцевий ветлікар систематично оглядає худобу. А кілька років тому «Родина» придбала аналізатор, який вимірює жирність молока й показує вміст води у ньому. Окрім того, ретельно підходять і до очищення посуду. Бочки миють содою, добре промивають водою зі шланга та висушують. Холодильну установку чистять спеціальним порошком для такого обладнання.

«Якість молока самі перевіряємо постійно, бо це наш заробіток. Якщо ми втратимо своїх клієнтів – то нічого не будемо мати», – зауважує волинянка.

Робочий день для неї розпочинається ледь за п’яту ранку. З шостої до сьомої молоко збирають у людей гужовим транспортом. Далі його охолоджують, а о десятій вже везуть на продаж. Обіднє реалізовують увечері. Машину з бочкою екопродукту кооперативу можна побачити у спальних мікрорайонах Луцька. Із селянами «Родина» розраховується щотижня. «Але були Великодні свята, ми мали невеликі продажі, то зараз відстали на три тижні. Минулого року була така ж ситуація», – пояснює Лариса Шевчук.

Кооператив «Родина» улітку збирає до 500 літрів молока щодня. Лариса Ростиславівна також тримає дві корови.

На думку заготівельниці, такі програми, в рамках яких вони отримали холодильну установку, дуже потрібні. Адже саме ця програма, по суті, й дала старт власній справі.

БЕЗ ПРОГРАМ ПІДТРИМКИ НІЧОГО НЕ БУДЕ

Сьогодні мінімальна закупівельна ціна на молоко, відповідно до постанови Кабміну, має бути не меншою, ніж 2,2 гривні за літр.

«Результатами важкої повсякденної праці селян сьогодні користується невелике коло олігархів, які є власниками молокопереробних підприємств. Приватні заводи-монополісти, які скуповують молоко, домовилися між собою та свідомо занизили ціну до мінімуму. Тоді як молоко здешевлюється, ціни на молочну продукцію в магазинах зростають. Оскільки кількість молока, яке здали селяни, залежить від пори року, створюється враження, що молочні монополісти за весняно-літній сезон вирішили збільшити свої прибутки, – пояснює заступник голови фракції «УКРОП» в облраді Ірина Констанкевич. – Ми вже підготували депутатський запит до Антимонопольного комітету, який має повноваження з’ясувати, чому саме таку ціну встановили на Волині, адже в інших областях вона вища. Наприклад, у Вінницькій області молоко в населення купують по 3,3 гривні за літр».

На думку Ірини Констанкевич, сьогодні є дві ефективні форми порятунку села та підвищення якості молока, зібраного у людей: молочні кооперативи з перспективою створення міні-цехів із переробки та сімейні молочні ферми (в одному господарстві – від п’яти корів).

«Одна з головних перешкод для розвитку кооперативів та сімейних молочних ферм – недосконалість і нестабільність законодавчої бази, – зауважує голова фракції «УКРОП» в облраді Вячеслав Рубльов. – 1 січня 2017 року набувають чинності зміни у кінцевих положеннях закону «Про безпеку і якість харчових продуктів», які гармонізують українське законодавство зі стандартами ЄС і ВТО. Зокрема, вони зобов’язують селян не забивати худобу самостійно, а везти на спеціальні бійні, молоко збирати і переробляти суто промисловим способом».

Зважаючи на економічну кризу, розвиток в Україні кооперативів та сімейних ферм без запровадження державних чи грантових програм підтримки практично неможливий, переконані депутати.

«НА МЕЖІ» – соці­аль­но-інформаційний проект

Інформаційне агентство Волинські Новини у партнерстві з Волинською обласною організацією політичної партії «Українське Об’єднання Патріотів – УКРОП» реалізовує соціально-інформаційний проект «НА МЕЖІ».

Якщо у вашому селі чи місті є школа, дитячий садочок, амбулаторія, ФАП, клуб у неза­до­вільному стані, якщо ви втомилися оббивати пороги органів влади, розповідаючи про ці проблеми, зателефонуйте нам: волинський УКРОП – (099) 637-14-15, редакція – (068) 816-90-46, (066) 342-23-22.

Ольга МАКСИМ’ЯК, Ківерцівський та Рожищенський райони. Фото автора

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---