На Волині за кошти місцевого фермера збудували капличку

Вельми нешановні писаки. Час вже знати і розуміти, що в англійській мові ФЕРМ - FERM, означає годівля тварин і асоціюється воно з FARM-(сільське господарство на якому працює і буває власником ФАРМЕР), тільки тим, що одно і друге знаходиться поза межами міста. А ви вперото вживаєте в українській мові слова, яких значення не розумієте, або вводите чужомовні слова які є бездумним засмічуванням найгарнішої мови. Мимо того, що в українській мові є свої окреслення: суїцид-самогубство, брифінг-зустріч, мітинг-збори... і багато інших. Тим доказуєте не тільки своє невіглавство але і брак пошани до української мови. Розумію, що через лічені хвилини викинете мою заувагу. Не маю нічого проти того, це нормальна поведінка "незнайків". Прошу лиш вибачення за помилки які можна знайти в мойому писанні. Найгарнішу мову, тобто УКРАЇНСЬКУ вивчаю самотужки, далеко від України. Познакомтесь врешті з творами Василя Симоненка і вивчіть вірш: Задивляюсь у твої зіниці голубі, тривожні ......

Вітаю. Розумію, що мій коментар залишено для того, щоб всезнайкі-недоукі могли висказати свої обмежені знання. Розумію теж і те, що вони не зрозуміли написаного мною... Тому то знайшов я вірш Василя Симоненка у всій його красі. Розумію що до моЦкалів він не "дійде", так само як і до всезнайків. Задивляюсь у твої зіниці Голубі й тривожні, ніби рань. Крешуть з них червоні блискавиці Революцій, бунтів і повстань. Україно! Ти для мене диво! І нехай пливе за роком рік, Буду, мамо горда і вродлива, З тебе дивуватися повік... Одійдіте, недруги лукаві! Друзі, зачекайте на путі! Маю я святе синівське право З матір'ю побуть на самоті. Рідко, нене, згадую про тебе, Дні занадто куці та малі, Ще не всі чорти живуть на небі, Ходить їх до біса на землі. Бачиш, з ними щогодини б'юся, Чуєш — битви споконвічний грюк! Як же я без друзів обійдуся, Без лобів їх, без очей і рук? Україно, ти моя молитва, Ти моя розпука вікова... Гримотить над світом люта битва За твоє життя, твої права. Ради тебе перли в душу сію, Ради тебе мислю і творю... Хай мовчать Америки й Росії, Коли я з тобою говорю. Хай палають хмари бурякові, Хай сичать обращи — все одно Я проллюся крапелькою крові На твоє священне знамено. ********************************** Нище знайдете чудовий вірш В. Сосюри. Моцкалі і всезнайки хай займаються гуским язиком і слівниками.... Володимир Сосюра Любіть Україну, як сонце, любіть, як вітер, і трави, і води… В годину щасливу і в радості мить, любіть у годину негоди. Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну, красу її, вічно живу і нову, і мову її солов'їну. Між братніх народів, мов садом рясним, сіяє вона над віками… Любіть Україну всім серцем своїм і всіми своїми ділами. Для нас вона в світі єдина, одна в просторів солодкому чарі… Вона у зірках, і у вербах вона, і в кожному серця ударі, у квітці, в пташині, в електровогнях, у пісні у кожній, у думі, в дитячий усмішці, в дівочих очах і в стягів багряному шумі… Як та купина, що горить — не згора, живе у стежках, у дібровах, у зойках гудків, і у хвилях Дніпра, і в хмарах отих пурпурових, в грому канонад, що розвіяли в прах чужинців в зелених мундирах, в багнетах, що в тьмі пробивали нам шлях до весен і світлих, і щирих. Юначе! Хай буде для неї твій сміх, і сльози, і все до загину… Не можна любити народів других, коли ти не любиш Вкраїну!.. Дівчино! Як небо її голубе, люби її кожну хвилину. Коханий любить не захоче тебе, коли ти не любиш Вкраїну… Любіть у труді, у коханні, у бою, як пісню, що лине зорею… Всім серцем любіть Україну свою — і вічні ми будемо з нею! 1944