На Волині - «чорничні жнива». ВІДЕО

На Волині в розпалі збирання чорниць. Цього року вродило, як ніколи, - кажуть місцеві мешканці. Вони називають ягоду своїм «другим хлібом». Запевняють: чорниці не лише смачні, а й надзвичайно корисні. Причому не тільки для здоров'я, а й для сімейних бюджетів тисяч волинян, - інформує перший національний.

«Бачите, і очима дивишся, де слідуюча гілочка, де велика, де яку можна захопити. Не так, що став, длубаєшся...», - вправні пальці швидко вибирають ягоди. Це - своєрідне змагання, кажуть місцеві.

«Цілий тиждень ходять за ягідьми, збирають. А вже в неділю всі на базар. Вже відчутно на базарі, що люди якусь копієчку заробили. Звичайно, що змагання», - каже мешканка села Прилісне Валентина Перванчук.

Від чорниць - в очах синьо

По ягоди на Волині ходять з п’ятирічного віку. Залучають до збирання й приїжджих родичів та гостей. Тим, зазвичай, спочатку важко. Потім добирають смаку. Надія Шульга - родом з Чернігівщини. Тепер вважає себе не менш вправною за місцевих.

«Як я сюди приїхала 9 червня 6 років тому, чоловік мене зі свекрухою завозив десь годин в 5-6 ранку. І забирав після роботи. Так от я вночі спала і руками махала. В мене все в очах було синьо», - розповідає жінка.

«Другий хліб»

У Маневицькому районі чорницю називають «другим хлібом». Підйом - о 6-й, сніданок - і до лісу. За день можна набрати до 20 кілограмів. «Чорничні жнива» годують більшість родин. Про ягоди тільки й мови аж до грибного сезону.

«Кожна сім'я знає на що повинні заробити. Чи до школи, чи може діти якого комп’ютера хочуть, чи на навчання. Добра в селі підтримка. Хто працює, ходить - не ходить. А хто роботи не має, день при дні люди ходять. Не можуть діждатися. Ягоди, потім лисички пішли, гриби почнуться», - каже мешканка села Раїса Швець.

Чорниці збирають на продаж. Але й собі залишають чимало. Свіжа ягода добра для зору, сушена - для шлунку. З чорницями роблять вареники й пироги, з них варять компоти й варення, перетирають із цукром. Фірмова страва - мачинка.

«Вариться чорниця, тоді дається цукор, тоді береться мука і сиплеться, ось так, і воно так получається як затирка. Така мачинка получається. Вона солодка. З хлібом, з булкою, хто сам. Хто як. Як ходили в ліс, то в нас була перша їда в лісі», - додала Раїса.

Чорниці здають заготівельникам, несуть на ринок, продають на трасі. Бабця Настя за літрову банку править 15 гривень. Каже, це недорого. Праця вартує і більших грошей.

«Ну а що ні? Там же комарів море. Бачите, які мармулі скрізь? Пооб'їдали. От цінимо по 15-ть - ніхто не дає. По 12, і по 10 оддаємо за літру», - розповідає мешканка села Розничі Анастасія.

У сезон роботи додається і лісникам. Стежать, щоб не користувалися гребінкою. З нею ягід можна зібрати вдвічі більше. Але заодно й добряче пошкодити чорничник.

За що «чорничників» штрафують

Головний лісничий ДП «Маневицьке лісове господарство» Анатолій Іщик зауважив: «Там металічні прути такі, які обривають листки. Після того, як зібрали гребінкою, залишаються тільки такі стебла, без листя, без нічого. І пошкоджується кора. Зараз настає липень, жарка пора і ті пошкоджені місця пересихають. І відмирає чорничник. І на слідуючих рік вже урожаю тут не буде».

У держлісгоспі створили групи, які перевіряють місця збирання ягід. У кого знаходять гребінки, - забирають. Власників штрафують. Лісники кажуть: заборонений інструмент вилучають переважно в приїжджих. У місцевих здоровий глузд таки бере гору над корисливістю.

«Вони їм псують ягідники. А люди мають із цього користь щороку. А ця людина, яка приїхала, може приїхати раз на 5 років на збір чорниць», - додав директор ДП «Маневицьке лісове господарство» Володимир Радіон.

Ягоди везуть і в консервні цехи при держлісгоспах. Перші тонни уже пустили на варення. Процес тривалий. Але смак того вартий.

Начальник консервного цеху ДП «Маневицьке лісове господарство» Галина Зінич розповіла: «Кожну ягідку треба перебрати. Відкинути листя, ягоду, яка не проходить для варення. І варення вариться у 3-4 прийоми. Доводимо до кипіння, трішки покипить - хвилин 20 - 30. Відключаємо. Тоді за півгодини знову і це так 3-4 прийоми».

Готову продукцію реалізовують у спеціальні магазини – «Лісовички». Їх почали відкривати поблизу трас. А ще передають варення й соки до шкіл та інтернатів. У райцентрах теж обладнали торгові ятки. Більшість місцевих мають власні запаси, тож купують там переважно приїжджі. Але товар не залежується, - кажуть продавці.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---