У Сенаті працюють над законопроектом про Волинську трагедію
Голосування над законопроектом стосовно Волинської трагедії відбувається сьогодні у Сенаті, верхній палаті польського парламенту.
Про це інформує Польське радіо.
Сенатська законодавча комісія рекомендує прийняти резолюцію, яка була створена на основі двох проектів: Громадянської платформи та Права і справедливості.
У цій резолюції, прийнятій у 70-ту річницю Волинської трагедії, Сенат має вшанувати пам’ять усіх жертв масових убивств на Волині. Таку резолюцію підтримають сенатори Громадянської платформи.
Тим часом, як повідомив сенатор Анджей Матусєвич, фракція Право і справедливість буде голосувати за свій проект резолюції, який передбачає, що 11-е липня стане Днем пам’яті мучеництва кресов’ян(примітка - мешканців східних польських етнічних меж, так званих кресів).
«Вся суперечка стосується того, чи ця резолюція має бути черговою інцидентальною резолюцією, тобто резолюцією прийнятою з нагоди 70-их роковин трагічних подій на Волині, чи теж вона має встановити День пам’яті мучеництва кресов’ян, так, щоб раз і назавжди вирішити це питання, і щоб кресов’яни мали свій день», – сказав Анджей Матусєвич.
Проти резолюції партії Право і справедливість будуть голосувати сенатори Громадянської платформи. Як говорить Лукаш Абґарович, мучеництво кресов’ян – це не лише злочин, скоєний на Волині.
«Кресов’ян убивали і вивозили в період Радянського Союзу. Поляків на кресах убивали ще раніше, наприклад під час ліквідації Мархлевського польського національного району – це не є справа лише цієї однієї трагедії. Отже, коли ми говоримо по мучеництво – то це значно ширше поняття, а тут лише один з відрізків терпіння поляків на кресах», – заявив Лукаш Абґарович.
У проекті, який рекомендує законодавча комісія, згадуються події 1943 року. «Убивства і знищення всіх слідів польської культури тривало до 1945 року, їх жертвою стало близько 100 000 поляків. Організований і масовий характер цих злочинів і супроводжуючі їх звірства надають операції риси етнічної чистки з ознаками геноциду» – пишуть сенатори.
В обох текстах є запевнення, що поляки прагнуть примирення і дружби з українцями. Є там також твердження, що справжнє примирення, однак, можна побудувати лише на правді і взаємному засудженні злочину.
Нагадаємо, нещодавно у Луцьку презентували книгу про українсько-польське порозуміння.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Про це інформує Польське радіо.
Сенатська законодавча комісія рекомендує прийняти резолюцію, яка була створена на основі двох проектів: Громадянської платформи та Права і справедливості.
У цій резолюції, прийнятій у 70-ту річницю Волинської трагедії, Сенат має вшанувати пам’ять усіх жертв масових убивств на Волині. Таку резолюцію підтримають сенатори Громадянської платформи.
Тим часом, як повідомив сенатор Анджей Матусєвич, фракція Право і справедливість буде голосувати за свій проект резолюції, який передбачає, що 11-е липня стане Днем пам’яті мучеництва кресов’ян(примітка - мешканців східних польських етнічних меж, так званих кресів).
«Вся суперечка стосується того, чи ця резолюція має бути черговою інцидентальною резолюцією, тобто резолюцією прийнятою з нагоди 70-их роковин трагічних подій на Волині, чи теж вона має встановити День пам’яті мучеництва кресов’ян, так, щоб раз і назавжди вирішити це питання, і щоб кресов’яни мали свій день», – сказав Анджей Матусєвич.
Проти резолюції партії Право і справедливість будуть голосувати сенатори Громадянської платформи. Як говорить Лукаш Абґарович, мучеництво кресов’ян – це не лише злочин, скоєний на Волині.
«Кресов’ян убивали і вивозили в період Радянського Союзу. Поляків на кресах убивали ще раніше, наприклад під час ліквідації Мархлевського польського національного району – це не є справа лише цієї однієї трагедії. Отже, коли ми говоримо по мучеництво – то це значно ширше поняття, а тут лише один з відрізків терпіння поляків на кресах», – заявив Лукаш Абґарович.
У проекті, який рекомендує законодавча комісія, згадуються події 1943 року. «Убивства і знищення всіх слідів польської культури тривало до 1945 року, їх жертвою стало близько 100 000 поляків. Організований і масовий характер цих злочинів і супроводжуючі їх звірства надають операції риси етнічної чистки з ознаками геноциду» – пишуть сенатори.
В обох текстах є запевнення, що поляки прагнуть примирення і дружби з українцями. Є там також твердження, що справжнє примирення, однак, можна побудувати лише на правді і взаємному засудженні злочину.
Нагадаємо, нещодавно у Луцьку презентували книгу про українсько-польське порозуміння.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 2
Володимир
Показати IP
20 Червня 2013 17:42
Українській владі, зокрема на Волині, треба висловити співчуття полякам за масові звірстсва бандерівців в роки гітлерівської окупації нашого краю.
Макар до Володимир
Показати IP
20 Червня 2013 18:27
Так. І заодно покаятись перед світлими образами НКАВедистів -істрєбков,що бандерівці замість того,щоб чоботи їм цілувати за "освобождєніє"посміли некоритися. Кожен окупант має знати,що чужа земля може засипати метрів на 2.
Реальна Рапунцель: українка встановила рекорд із найдовшого волосся на планеті
23 Квітня 2024 23:38
23 Квітня 2024 23:38
Відбувся творчий звіт учнів та викладачів Луцької музичної школи №2 «Разом до Перемоги!»
23 Квітня 2024 23:18
23 Квітня 2024 23:18
Сім років позбавлення волі: 22-річного волинянина судили за наркозлочини
23 Квітня 2024 23:00
23 Квітня 2024 23:00
Збірна Волині посіла третє командне місце на Чемпіонаті України з панкратіону
23 Квітня 2024 22:39
23 Квітня 2024 22:39
Волинянина судили усьоме, цього разу він проведе за ґратами 5 років
23 Квітня 2024 22:22
23 Квітня 2024 22:22
На війні загинули ковельчани Олексій Хоміч та Олексій Стахорський
23 Квітня 2024 22:00
23 Квітня 2024 22:00
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.