Лучани зустрілися з Доктором Звуком

Актор, відомий дубляжем українською мультсеріалів «Сімпсони», «Південний парк», низки художніх та документальних фільмів та здатний імітувати понад сотню звуків, зустрівся з лучанами.

Лекція актора, який займається дубляжем фільмів, мультфільмів та звукоімітацією, наслідуючи понад сотню різних звуків, Юрія Коваленка відбулася 9 жовтня у Волинському академічному обласному театрі ляльок у рамках фестивалю «Задзеркалля».

Юрій Коваленко розповів, що є двічі рекордсменом Книги рекордів України з імітації голосів та звуків, а його голос українці чують практично щодня, оскільки він озвучує художні та документальні фільми, рекламні ролики тощо.

Для тих, хто збирається вступати у виші, він зауважив, що теорія без практики – мертва. Так, у студентів театральних вишів, є вислів, що після закінчення першого курсу студенти вважають себе народними артистами, на другому – заслуженими артистами, на третьому – просто акторами, а на четвертому – студентами. Після закінчення інституту він зрозумів, що є лише абітурієнтом, тому що виш дав лише крихти знань, а вчитися доводиться усе життя.

Він розповів, що у японців є книга, що називається «Після трьох вже пізно». Актор наголосив публіці – що більше ви вкладете в дитину, то кращим буде життя ваше і вашої дитини.

«Всі думають – нехай вчиться, а потім ми побачимо, що з неї виросте. На жаль, виросте щось важке, якщо батьки у 3-4 роки в дитину не починають вкладати мистецтво, спорт, малювання, музику – потрібно пройти всі напрямки. Якщо дитина всього цього не спробує, вона з часом скаже, що в усьому винні батьки, які не прищепили любові ні до чого», - зазначив Доктор Звук.

Озвучення мультфільмів – лише одна з крихт роботи, яку робить актор, як і звукоімітація. Так, він займається озвученням художніх та документальних стрічок.

Тих, хто збирається навчатися, байдуже, якої професії, він закликав «шукати фішку», адже серед тисяч акторів, викладачів, режисерів, цікавими є лише одиниці. Найгіршим, з його слів, є те, коли батьки змушують дитину навчатися тій професії, яка їй не подобається. Юрій Коваленко розповів, що свою фішку знайшов ще у школі, коли розважав старших на 5-10 років друзів, імітуючи різні звуки. Він провів дитячі роки на Одещині, серед плавнів та моря, де звук свого часу допоміг йому подолати власний переляк – в дитинстві, для того, щоб не боятися голосів звірів та птахів, що долинали ввечері з річки, він починав ці звуки імітувати. Молодь, на жаль, хоче відійти від природи, постійно користуючись електронними гаджетами, - нарікає Доктор Звук. Актор відзначив, що прогрес завжди тягне за собою регрес, тож тим, хто хоче бути здоровим в усіх сферах – психічно та фізично, він радить поділити час на три частини, дві з яких звільнити від сучасних гаджетів. Окрім цього, він закликав усіх любити себе такими, як вони є, прокидаючись вранці, налаштовувати себе на гарний настрій. З його слів, не варто ховати у собі дитячу безпосередність. До слова, Доктор Звук спілкувався з гостями фестивалю без зайвого пафосу, сидячи на сцені, максимально наблизившись до глядацької зали.

«Мені кажуть – «ви народний артист», а я відповідаю «ні, я артист для народу». Колись у дитинстві я був у театрі в Росії і мене вразило те, що там було багато народних артистів, яких я не знав, і був напис «артист Висоцький». Я тоді подумав – треба шукати «просто артистів», тому що народних я не розумію. З часом це переконання справдилося – ті, артисти, які не мають звання народних, є більше артистами народу», - розповів Юрій Коваленко.

Для тих, хто хотів би навчатися в нього, але вважає, що не має для цього слуху, актор зауважив, що насправді слуху немає лише у глухих людей (він у них є лише всередині), а тим, хто може чути інших, завжди можна допомогти розкрити свій слух. Присутніх він навчив імітувати декілька звуків, розклавши їх на складові. Так, звук цвіркуна складається з видиху т вдиху повітря. Також глядачі вправлялися в імітуванні воркотіння кота та співу птахів.

Зімітувавши 20 мов світу, актор намагався з’ясувати походження людської мови і дійшов висновку, що первісна людина не говорила, а мова формувалася завдяки звукоімітації, руху первісної людини. Для того, щоб імітувати голос людини, з його слів, варто бути знайомим з цією людиною, поспілкуватися з нею, пообідати, поспостерігати її за роботою та на відпочинку, адже голос – це рух. Попрацювавши таким чином з людиною, можна «розплутати клубок» значно швидше. Юрій Коваленко розповів, що студенти, які намагаються імітувати відомих людей, часто просто імітують тих, хто вже імітує знаменитостей. Це, мовляв, неправильний підхід, і варто вивчати першоджерела для того, щоб навчитися наслідувати голос людини. Вивчивши жести людини та почувши запис її голосу, можна осягнути, як її правильно зімітувати. До прикладу, актори, які виконували роль Сталіна, переважно використовували доволі високий голос з грузинським акцентом, але послухавши реальні записи, зрозуміло, що у нього був значно нижчий голос. Таким чином, не варто імітувати актора, який грав роль історичного персонажа. Доктор Звук розповів, що не міг правильно зімітувати голос Горбачова, доки не почав наслідувати його характерні жести – постійне вимахування руками.

Публіці він продемонстрував фільм «Коротка відпустка», у якому актор імітує звуки живої та неживої природи. Розповів він і про походження прізвиська Доктор Звук. Так, під час зйомок телепрограми про нього, однією з локацій стала лікарня, де йому запропонували зробити сеанс релаксації для душевнохворих. Слово «доктор» тоді зрозуміли як «лікар» і пацієнти, сприйнявши це як звукотерапію, справді стали почувати себе значно краще. Лікарі після цього навіть хотіли підписати з актором контракт, аби той щотижня проводив такі сеанси.

Актор розповів, що в його житті не було якогось одного гуру, наставника, який навчив би імітувати звуки, але «гуру були навкруги». Тепер він допомагає займатися звукоімітацією іншим.

Оскільки в Україні немає театру, актори якого наслідували б звуки, Юрій Коваленко нині займається пошуками «самородків» у різних регіонах країни. Йдеться про людей, які вже знають про свої здібності, або ще про них не здогадуються. Він планує зібрати, до прикладу 15 акторів-звукоімітаторів, які разом змогли б зімітувати літній день.

На запитання про те, чи виправдане фінансово створення такого театру в епоху, коли усі необхідні звуки можна знайти у вигляді аудіо записів замість оплати роботи акторів, Доктор Звук зауважив, що має запрошення на фестивалі у Канаді, Японії та Ірландії. З його слів, люди стомилися від комп’ютерів, тому їм цікавіше сприймати тих, хто наживо імітує звуки.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---