Побачило світ друге число часопису «Волинь. Свобода». На його сторінках – репортаж із пікетування Волинської обласної ради та її сесійного засідання, аналітика журналіста-фрілансера Віталія Буряка, аклики-роздуми Євгена Мельника «Не «скиглити», а діяти!», «Поради фахівця» Юрія Веги «Підводні камені ОСББ» та ряд інших матеріалів. Пропоную читачам своє бліц-інтерв’ю для часопису «Волинь. Свобода».

Волинян не зламали в 40-х роках – не «нагнуть» і Янукович з Табачником

Останні події на владних щаблях у Києві знаходять відголоски й на Волині. Схоже, волинський політикум досі не може оговтатися від «президентського» шоку. Єдина політична сила, яка демонструє чітку і послідовну політику відстоювання національних інтересів, – обласна організація Всеукраїнського об'єднання «Свобода». Наше бліц-інтерв'ю – з її лідером Анатолієм Вітівим.

– Як ви розцінюєте той прикрий факт, що після обрання Президентом Януковича із фойє обласної ради зникла виставка світлин Помаранчевої революції?

– На думку відразу ж спадають кадри із фільму «Весілля в Малинівці», де один із персонажів після кожної зміни влади змінював шапку. Отак і волинська влада «змінила шапку», бо до влади прийшов Янукович. І ті ідеали, які народ відстоював на Майдані у 2004 році, фактично, виявились викинутими на смітник. Це свідчить про те, що волинська влада в черговий раз перефарбовується під нову владу. Так було в 90-х роках минулого століття, це ми спостерігаємо й зараз. Маємо розуміти, що 99% чиновників, які паразитували у владі в часи Кучми, залишились і при Ющенку. Вони готові служити і клану Януковича. Для них не принципово, кому служити, головне – мати доступ до бюджетного корита. Інтереси волинян і суспільства їх, схоже, цікавлять в останню чергу.

– В суспільстві точаться дискусії навколо персони Дмитра Табачника. Чи не є це своєрідним маневром команди Януковича, щоб відволікти українців від інших нагальних проблем, зокрема економічних?

– Відволікти народ від вирішення економічних проблем сьогодні неможливо, бо люди стикаються з ними скрізь і щодня. Призначення Табачника, до речі, за квотою комуністів, є яскравим свідченням антиукраїнської суті цього уряду. Ми ж розуміємо, що це йде боротьба за душі українців, за їхній світогляд. І призначення на такі посади українофобів – це плювок в обличчя кожного свідомого українця. Це масово сколихнуло громадськість, бо люди розуміють, що йдеться про повернення до старої системи вищої освіти, коли у вузи можна було вступити хіба за хабарі.

– Чи то є нормальним, що чоловік Віри Ульянченко – екс-глави Секретаріату Президента Ющенка, погодився піти заступником до Табачника?

– І це – в той час, коли всі свідомі українці борються, щоб Табачник пішов із посади міністра! Це говорить про продажність очільників «Нашої України». Не дивно, що значна частина патріотичного членства в «Нашій Україні» зрозуміла істинну суть своїх лідерів, які задля посад готові продати все, навіть найсвятіше. Це ганебний факт, якому, я переконаний, суспільство дасть належну оцінку. «Нашоукраїнці», які це розуміють, уже покидають лави цієї партії, бо усвідомлюють, що будь-якої перспективи структура, яка виторговує собі місця в Януковича, не має.

– Чому Яценюк не знайшов спільної мови з Януковичем? А Тігіпко «продався» йому лише за одну посаду віце-прем'єра? Він же демонстрував таку непоступливість…

– Обидва названі вами політичні проекти – віртуальні, створені штучно й розкручені олігархами через ЗМІ. Я не можу назвати їх партіями. А волиняни, які за них голосували, уже зрозуміли, що їх вкотре обдурили. Яценюк не зміг знайти спільної мови з Януковичем, на мій погляд, тільки через свої непомірні амбіції. Сьогодні він вдає з себе ображеного і, не маючи власної парламентської фракції, заявляє, що він – парламентська опозиція. Таке враження, що цей «фронтовик» – опозиціонер сам до себе. Насправді Яценюк в опозиції Януковичу вигідний, адже мало хто сумнівається, що вона буде ним контрольована.

Щодо Тігіпка, то він – представник такого ж самого олігархічного клану. Мабуть, усі пам'ятають, що в 2004 році саме він очолював штаб Януковича. І зараз він зайняв своє природне місце в таборі Януковича, повернувся в своє лоно. І є тепер одним із найреальніших претендентів на місце нового голови Партії регіонів. Тігіпко розуміє: якщо виборів найближчим часом не буде, його штучно «дутий» політичний бренд набере мізер.

– Тому Тігіпко й пішов в уряд Януковича - повертати гроші, затрачені на виборчу кампанію. Як зупинити реваншистські настрої українофобів?

– Формування парламентської коаліції «стабільності та реформ» у складі 240 депутатів і створення уряду Азарова стали фінальними акордами реваншу українофобів за поразку 2004 року. Національні інтереси та пріоритети в державі Україна тепер визначатимуться корпоративними інтересами фінансово-промислових груп, що стали спонсорами Януковича. Те, що відбувається сьогодні в Україні, свідчить про одне: розпочинається кампанія нищення Української державності та національної ідентичності.

Перераховувати одіозні з точки зору нормальних людей кадрові призначення немає сенсу – незабаром їх доповнять сотні нових розстановок у виконавчій вертикалі влади, наслідки чиєї плідної роботи стануть болючим ударом для суверенітету й незалежності України. Українцям залишається лише стиснути зуби, відкинути зраджені сподівання та гуртуватися навколо нових лідерів для боротьби за майбутнє своїх дітей.

Зупинити реванш українофобів можна, лише сформувавши міцну Національну опозицію. Не контрольовану Януковичем і створену для обслуговування політичних брендів чи олігархічних кланів, а справжню – таку, яку формує «Свобода».

– Чи можна сподіватися, що «Свобода» буде на Волині тією політичною силою, яка протистоятиме малоросам Януковича та нищенню всього українського?

– Не тільки буде, а вже є. «Свобода» була опозиційною і до попередньої влади. І, мабуть, буде єдиною патріотичною силою, яка опонуватиме діючій. На Волині більше не залишилося впливових патріотичних партій, які здатні ефективно протистояти такій владі, вони або зміліли кадрово, або не здійснюють активних дій. Для нас не є важливо, хто тепер представлятиме Януковича в обласній владі, кого призначать новим головою ОДА. Ми в будь-якому разі, незалежно від його прізвища, будемо в опозиції. Так сьогодні вимагають національні інтереси.

Маючи свій партійний рупор – газету «Волинь. Свобода», будем розповідати людям правду про все, що відбуватиметься, і жорстко реагувати на дії влади, які не йтимуть на користь волинянам. Ми свідомі того, що нам буде непросто, але маємо добрий приклад наших попередників. Якщо волинян не змогли нагнути і зламати в 40-х роках минулого століття, коли Волинь воювала на два фронти – проти Гітлера і Сталіна, то я не думаю, що комусь вдасться зробити це зараз. Волинь завжди вміла постояти за Україну.

– А «Свободі» вистачить сил та підтримки в суспільстві, щоб стати реальною альтернативою діючій владі?

– Попри те, що на минулих виборах багато людей ще обирали за принципом «меншого зла», «Свобода» подвоїла, а в деяких областях і потроїла результат. На Волині він засвідчує, що після наступних виборів «Свобода» матиме власні фракції в усіх місцевих радах. Зверніть увагу на тенденції: в Луцьку, що традиційно задає електоральний тон в області, ми набрали 4,9% голосів. Це більше, ніж отримав діючий на той час Президент (4,4%) та голова Верховної Ради (2,2%). Розчаровані в зраді «помаранчевих» вождів українці – це ті патріоти, які й складуть ядро Національної опозиції. Одномоментний успіх нас не цікавить. Ми будемо відстоювати наші національні цінності та інтереси, бо хочемо бачити Україну українською не тільки за формою, а й за суттю.