Кандидати від «Слуги народу» у Луцьку: про менші ціни, врегулювання тарифів, підтримку аграріїв та спроможність громад*

Вирішення питань спроможності громад, справедливих тарифів та споживчих цін, перезавантаження правоохоронної системи та підтримка малих сільгоспвиробників: кандидати в народні депутати від політичної партії «Слуга народу» у Луцьку розповіли, якими будуть перші результати роботи нового парламенту і які рішення варто ухвалити насамперед.

Прес-конференція кандидатів у народні депутати від партії «Слуга народу» відбулася 3 липня у Луцьку.

У рамках всеукраїнського туру до Луцька завітали кандидати, які балотуються до парламенту від партії «Слуга народу» за списком: експерт з міжнародних відносин Святослав Юраш, експерт з антикорупційної політики Галина Янченко, кандидат економічних наук Мар’ян Заблоцький, політолог, кандидат політичних наук Василь Мокан, експерт з інформаційної політики, електронного урядування, екології, антикорупційної політики Олександр Маріковський та експерт з питання реформування правоохоронної та судової системи Денис Монастирський.

Про реформування правоохоронної системи, фінансову спроможність місцевих громад, подолання корупції на митниці та підтримку малих сільгоспвиробників розповіли Інформаційному агентству Волинські Новини кандидати Денис Монастирський (№ 19 у списку партії) та Мар’ян Заблоцький (№ 82 у списку «Слуги народу»).

З якими питаннями зверталися до вас волиняни під час зустрічі в окрузі?

Мар’ян Заблоцький: Люди звертаються з різними питаннями, особливо, якщо йдеться про сільську місцевість, щодо медичної реформи, через яку багато людей втратили доступ до медицини. Проблеми аграріїв подібні в різних регіонах країни – у нас фактично відсутній нормальний земельний кадастр, існує дуже складна ситуація в зв’язку з тим, що дуже багато аграріїв уникають сплати податків, не вистачає грошей місцевим бюджетам, але під час зустрічей ми бачимо людей, в яких є надія в очах і які змогли навіть в складних обставинах створити щось нове.

Яким чином реалізовуватимуть пункт передвиборчої програми партії щодо здійснення радикального очищення та перезавантаження прокуратури?

Денис Монастирський: Говоримо не лише про зміни в судовій та правоохоронній системі. Для громадянина все одно, хто і як буде розслідувати, потрібно, щоб був результат. Результат дає поєднання першого фактору – досудового розслідування, яке має бути ефективним та швидким, та другого – судового розгляду, який теж повинен бути швидким. Наприклад, проблемою є експертиза: якщо у вас вилучили комп’ютерну техніку, для того, щоб провести експертизу нині потрібно чекати півтора року.

Є два шляхи вирішення, перший – дозволити це робити приватникам, оскільки сьогодні в кримінальних провадженнях абсолютна монополія на проведення експертизи у державних інституцій; другий – збільшити кількість співробітників-експертів державних установ.

Згідно з ідеологіэю партії «Слуга народу», ми виходимо з того, що було би правильним дозволити конкуренцію з приватними структурами, але чітко передбачивши умови допуску до кримінальних проваджень. Якщо говорити про реформу суду та прокуратури, якщо прокурор у генпрокуратурі отримує зарплату 25-50 тисяч гривень і вище, а рядовий прокурор, який ходить в суди і представляє державу, отримує 10-12 тисяч, це велика диспропорція.

Наше бачення – радикально підійти до скорочення адміністративного складу органів прокуратури, починаючи з генеральної, не чіпаючи місцеві прокуратури, які захлинаються від кількості справ, які треба вести і не встигають, через що громадяни не отримують відповіді. Реформу у 2015 році чомусь починали знизу, а не згори. Починали змінювати місцевих прокурорів, а обласна прокуратура і генеральна залишилися недоторканними і це неправильно. Ми почнемо зворотний шлях.

Маємо ідеї щодо змін в судовій системі. Перше – запровадження мирових суддів, які могли би розглядати дрібні справи, їх вибирали б громадяни і кожен на місцях бачив би того суддю, який відправляє правосуддя від імені держави. Друге – посилення інституту суду присяжних. Третє – перезапуск судів, який потрібно продовжити, але не затягувати в часі. Трапляється, що суддя роками не може пройти кваліфікаційного оцінювання просто через те, що до нього не дійшла черга. Через це він недоотримує заробітну плату, хоча і провадить судочинство так само, як суддя, який пройшов кваліфікацію.

За каденції попереднього президента було багато обурень через призначення на посаду генпрокурора людини без юридичної освіти, але наближеної до президента. Чи буде це питання врегульоване після обрання нової Верховної Ради?

Денис Монастирський: Людина, яка працює в правоохоронній системі, повинна мати юридичну освіту – це принципова позиція. Але з іншого боку, коли говоримо про посади генпрокурора, голови СБУ, міністра внутрішніх справ, це можуть бути люди, не обов’язково вирощені цією системою. Тому що, якщо говорити про зміни, люди, які вийшли з системи, знають роботу, але не готові щось змінювати. Якщо ми говоримо про скорочення генпрокуратури, то перший, хто не зробить це – той, хто прийшов на посаду генпрокурора з генеральної прокуратури. Тому перше – повернення вимоги щодо юридичної освіти для генерального прокурора, зміна генпрокурора, але вже, очевидно, в новій раді.

Волинь – прикордонна область і тут існує таке явище, як продаж продуктів, придбаних в Польщі в нелегальних торгових точках – споживчі продукти у Польщі дешевші, ніж українські. Як можна вирішити це питання таким чином, щоб було вигідно і українським виробникам, і споживачам, які купують товари?

Мар’ян Заблоцький: У мене є спецпроект «Менші ціни», я писав про те, чому деякі товари в Польщі дешевші, ніж в Україні. Я попрацював би над тим, щоб тут деякі товари не коштували дорожче, ніж у Польщі. Немає жодної логіки у тому, що в Польщі одяг може коштувати дешевше, ніж в нас. Ми навіть робили такий аналіз: йшли в одні й ті ж самі магазини у Польщі, брали ті ж самі недорогі бренди одягу, що продаються і в Україні, але у нас на 30% дорожчі.

Є низка факторів, які цьому сприяють: у нас дивна процедура імпорту, при якому власника бренду чи торгової марки потрібно запитувати про дозвіл на ввезення одягу. Створюється монополія, через що одяг у нас справді дорожчий, ніж в Польщі.

Курятина у нас теж дорожча, ніж в Польщі, тому що у нас дотації дають не маленькому виробнику, а найбагатшому аграрію країни, а якого яхта за 200 мільйонів доларів. Фактично, всі дотації, які влили в курятину, не пішли на те, щоб здешевити продукцію, а на те, щоб купи нові гелікоптери олігархам.

Яким чином вирішуватимуть питання, аби дотації отримували фермери, власники малих господарств? Волинь – традиційно аграрна область, де селяни нарікають на низькі закупівельні ціни на молоко.

Мар’ян Заблоцький: Я прихильник того, щоб ми напряму дотували фізичних осіб. Людина, в якої в сараї є дві корови – такий самий фермер, як і інші, вона просто мікровиробник, той самий справжній маленький фермер, якого ми повинні підтримувати.

Не обов’язково у нього має бути реєстрація і не обов’язково він має бути платником ПДВ, але має отримувати кошти. Друге – є певні механізми, через які ми можемо робити вищими закупівельні ціни на продукцію. Наприклад, якщо будемо зараховувати умовно ПДВ при здачі молока, що означає непряму дотацію на здачу молока навіть без передбачення коштів у державному бюджеті, виробник отримуватиме приємний бонус від бюджету через меншу сплату податків, якщо купуватиме молоко у селян.

Оскільки відбувається процес децентралізації, нагальним питанням є розпорядження землями за межами населених пунктів та загалом фінансової спроможності ОТГ. Яким чином ви бачите вирішення цієї проблеми?

Мар’ян Заблоцький: Я ще з перших днів Революції Гідності боровся за те, щоб передали право розпоряджатися землями за межами населених пунктів місцевим радам. Спочатку все йшло дуже добре, але дуже швидко розпорядження землею обросло своїми «смотрящими» і, на жаль, ця реформа блокувалася всі наступні п’ять років.

Я впевнений, що з командою Зеленського такого не відбудеться, а по-друге, ми цю реформу проводитимемо дуже швидко. Я наполягатиму на тому, щоб одним з перших рішень, які будуть, був дозвіл розпоряджатися землею за межами населених пунктів сільським радам та ОТГ.

Окрім того, представники низки міст та громадських організацій категорично проти того, щоб ліквідовувався акциз, як був ліквідований для пального. Потрібно зробити так, щоб місцеві бюджети отримували якомога більшу частину акцизу. Нині до двох третин місцевого акцизу, залежно від регіону, не доходить до місцевих бюджетів.

Денис Монастирський: Ми розуміємо, що високий рівень довіри, який дається політичній силі «Слуга народу», дає дуже невеликий час для того, щоб показати перші результати роботи. Перші результати – питання децентралізації, питання землі, які не вирішувалися ще з початку 2000-их. Так само, ще більше років ми говоримо про зняття недоторканності з народних депутатів. Тобто, є певні маркери для мене і для всіх простих людей, хто відрізняє, буде ефективною ця Верховна Рада чи не буде.

У програмі партії «Слуга народу» передбачена розробка національної економічної стратегії з ключовою метою – досягти вищого за середньоєвропейський рівень доходів та якості життя українців. Чи відомо вже, у чому полягатимуть її основні пункти?

Мар’ян Заблоцький: В нас є певний внутрішній документ, але зараз голова партії оголосив, що створена 21 робоча група. Я наразі очолюю агропромислову групу, ми провели три зустрічі, де напрацювали певні уявлення того, як можна щось реформувати, але ми для себе визначили наступне: перш за все ми винесемо це на громадське обговорення. Без професійних асоціацій та громадськості ми нічого оголошувати не будемо. Ми познайомилися, зрозуміли, де у нас спільні точки, всі проблеми і так відомі, треба тільки бажання довести їх до кінця і, швидше за все, в перші півроку.

Важливим питанням фінансування місцевих громад є видобування корисних копалин, наприклад, бурштину на Волині. Центральна влада протягом кількох років фактично блокувала діяльність створеного Волинською облрадою КП «Волиньприродресурс». Чи залишитися питання видобування корисних копалин настільки централізованим, як було досі, чи все ж це видобування приноситиме доходи на рівні громади та області?

Мар’ян Заблоцький: Я думаю, що питання видобування бурштину не централізовані, вони фактично лежать в площині низки злочинних угруповань, які не тільки творять велике лихо місцевим громадам і не платять нічого до бюджету, а й займаються самоуправством та створюють ледь не власні автономні республіки. Видобуток бурштину потрібно легалізовувати так, щоб ключове рішення про те, скільки видобувати, як розподіляти ресурси, ухвалювала місцева громада. Це стосуватиметься усіх. Так само у нас є позиція щодо земельних природних ресурсів, що це має бути виключно сільська рада. Думаю, що у видобуванні решти корисних копалин більшу роль повинні відігравати місцеві бюджети.

Наскільки ви оцінюєте успішність реформування правоохоронної системи, зокрема, створення патрульної поліції? Наскільки швидко може бути реформована Національна поліція на рівні слідства – зараз всім відома жахлива завантаженість справами?

Денис Монастирський: Патрульна поліція зараз становить менше однієї десятої частини від усієї Нацполіції. Тобто, коли ми говоримо про реформу поліції, розуміючи, що це патрульна поліція, то говоримо лише про невеличку частину Нацполіції. На мою точку зору, патрульна поліція в цілому була правильною історією, її треба обов’язково підтримувати. Треба сприяти, щоб вихідці з патрульної поліції, які відпрацювали там 2-3 роки, отримували шанс працювати в інших органах поліції. Таким чином ми оновлювали би кадровий склад тієї доволі консервативної системи, системи слідства, аналітики, управління тощо.

Патрульна поліція – це люди, в яких закарбовані нові цінності, що поліцейський – це не людина, яка приходить з палкою і вибиває гроші. З усієї поліції нині це найбільш передова частина, до якої треба ставитися дуже уважно.

Щодо реформування іншої частини поліції, є величезні проблеми в тому, що туди ніхто не зазирав, щоб щось змінювати. На Волині слідчий має завантаження у 150 кримінальних проваджень одночасно, у Києві – 500-1000 кримінальних проваджень. Тому якщо запитати слідчого, як його реформувати, він проситиме розвантажити його. Буде дуже ефективно запровадити вже з 2020 року інститут кримінальних проступків, де б відділилися слідчі, які розслідують злочини та дізнавачі, які розслідують кримінальні проступки.

Для громадян важливо, щоб кримінальне провадження розслідувалося швидко і водночас дотримувалися права і процедури для захисту людини, яку обвинувачують. Фактично, інститут кримінальних проступків може сприяти в цьому плані. Крім того, це реформування самого кримінального блоку поліції. Йдеться про експеримент, який проводили останні два роки – об’єднання слідчих і оперативних працівників в детективів, для того, щоб зробити їхню роботу більш ефективною. В це дуже довго і вперто не вірили в поліції, це вороже сприймали старі кадри поліції, але це дало результати. Спілкуючись з керівництвом поліції Рівненської області, я дізнався, що є невеликий підрозділ, який вже показує непоганий результат.

Тобто, реформа поліції частково розпочата, вона виявилася досить рваною – ми присвячували надзвичайну увагу патрульній поліції, втративши при цьому надзвичайно багато інших напрямків. Потрібен більш професійний підхід до боротьби з організованою злочинністю. Це те, що зараз виходить на новий план. Це і створення нового органу, який забрав би розслідування економічних злочинів проти держави, який би позбавив слідства економічних злочинів СБУ, яке «кришує» бізнес, позбавив би слідства Нацполіцію, повністю скоротивши департамент захисту економіки, ліквідував би податкову міліцію, яка займається розслідуванням цих злочинів.

Такий новий орган, що діяв би за новими підходами до аналітики злочинів, які вчиняються, міг би зовсім по-іншому показати якість роботи, орієнтуючись передусім на захист бізнесу, а не на віджимання його в інтересах еліт.

Чи переглядатимуться повноваження поліції?

Денис Монастирський: Є ціла низка питань, в тому числі, щодо здійснення негласних слідчо-розшукових дій щодо тяжких та особливо тяжких злочинів. По-перше, потрібно розвантажити підрозділи, що мають займатися такими злочинами, а по-друге, переглянути правила проведення процедури. Але ми маємо дивитися з двох боків – з позиції людини, щодо якої можуть бути вчинені злочинні дії з боку правоохоронців і з іншого боку, ефективності розслідування злочинів поліцією.

Зараз є два основні злочини, на яких живе поліція – крадіжка, коли одразу вдається спіймати злочинця і є показник, і 309 стаття щодо наркотиків. Від цього поліція повинна відійти, насправді людей цікавлять розслідування багатьох інших злочинів, до яких у поліції не доходять руки. Наприклад, викрадення автотранспортних засобів, це велика проблема, на яку поліція не має відповіді. Це і крадіжки мобільних телефонів. Перегляд повноважень поліції потрібно здійснювати, зважаючи, наскільки вони можуть виконувати вже існуючі повноваження.

Актуальним для Волині є питання митниці, відомої як однієї з найбільш корумпованих структур. Яким чином буде реформована митниця, чи відбуватиметься скорочення персоналу?

Мар’ян Заблоцький: Часто ділянки кордону контролюють певні кримінальні авторитети, певні кримінальні сім’ї навіть призначають своїх керівників на митні посади на рівні областей. З економічної точки зору, зона вільної торгівлі з ЄС – не тільки річ, яка потрібна для економіки, це декриміналізуючий засіб, тому що, коли немає мит, немає бар’єрів для торгівлі і немає з чого красти митникам. Також потрібно реформувати систему ПДВ, тому що частина бізнесу митниці – це створення фіктивного ПДВ.

Денис Монастирський: Нещодавно призначили нового керівника митної служби, ним став Максим Нефьодов, людина, яка запроваджувала електронну систему «Prozorro», один з небагатьох реформаторів, який залишився у чинній владі, тому йдеться як про кадрові рішення, так і про питання уряду: багато в чому грають роль непогані інституції чи погані закони, а люди, які очолюють не інституції, а потоки.

Якщо ми зможемо змінити цю ситуацію в уряді, переламати історію схем, потоки контрабанди зменшуватимуться. Взагалі, є різні моделі вирішення проблеми контрабанди, наприклад, хтось пропонує знову криміналізувати товарну контрабанду. По суті, це призведе до чергового тупика, тому що будемо мати додаткову палку для правоохоронних органів. Отже, питання можна відрегулювати, з одного боку, кадровою політикою, з іншого – запровадженням механізмів, щоб зменшити загрозу використання такого явища як контрабанда. Наразі Україна є країною з найвищим рівнем контрабанди в Європі.

Ще одним нагальним питанням є проблема високих тарифів на комунальні послуги. Чи ухвалюватиме новий парламент рішення для вирішення цієї проблеми?

Мар’ян Заблоцький: Президент Володимир Зеленський вже вніс два законопроекти, які стосуються тарифів, в плані електроенергетики. Він виступає за відміну корупційної формули «Роттердам+», через яку всі ми переплачуємо за електрику мінімум 15%, додатковий тягар накладається зеленими тарифами та іншими, але їхня суть проста: найбагатшій людині України ми переплачуємо за електрику.

Вже внесений законопроект, який ліквідовує формулу «Роттердам+» і відновлює державне регулювання цін на електрику. Ми вже бачимо перші результати цін на теплову генерацію, вони дуже підвищилися. Нам скоро розповідатимуть, що був хороший «Роттердам+», а коли відкрили ринок, ціна електрики стала значно вищою. Думаю, що скасування «Роттердам+» і справедлива ціна на електрику будуть одними з перших рішень.

Довідково. Денис Монастирський – експерт з питань реформування правоохоронної та судової систем. Народився 12 червня 1980 року у Хмельницькому. Закінчив юридичний факультет Хмельницького університету управління та права. Кандидат юридичних наук. Викладав у Хмельницькому університеті управління та права. Очолював відділ з питань законотворчості та наукових експертиз. Має досвід роботи у великих юридичних компаніях. Член Головної Ради Українського товариства охорони пам'яток історії та культури. Секретар Конкурсної комісії з формування Державного бюро розслідувань. У 2013 році був визнаний кращим волонтером року за результатами Національного конкурсу «Волонтер року».

Мар’ян Заблоцький – народився 21 вересня 1985 року у Миколаєві Львівської області. Закінчив Інститут економіки та фінансів Львівської комерційної академії та Інститут регіональних досліджень Національної академії наук України. Кандидат економічних наук. Голова Правління Української аграрної асоціації. Очолював громадські організації «Українське товариство економічних свобод» та «Центр ефективного законодавства». Був головою Громадської ради Комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики. Раніше працював секретарем Наглядової ради фондової біржі «ПФТС».

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---