USD 39.00 39.40
  • USD 39.00 39.40
  • EUR 39.25 39.50
  • PLN 9.76 9.94

Гурт «Мері»: ми – представники української гетто-музики. ФОТО

5 Жовтня 2009 12:21
Львівський гурт «Мері» 3 жовтня відіграв свій дебютний у місті концерт у клубі «Майдан». Драйвовий галицький рок-н-рол «не Віталіків» змусив стрибати та підспівувати усіх присутніх. Їх двічі визивали з «кісом на біс». Про таємниці сучасного українського шоу-бізнесу, стосунки з Козловським, вітчизняну гетто музику і новий дорослий альбом «Мері» вдалося дізнатись репортеру «Волинських Новин» від фронтмену колективу Віктора Винника, якого вийшло «зловити» лише після концерту.
—    Вікторе, ви друге вже бачите Луцьк. Як вам Волинська столиця?
—    Дійсно, першого разу ми тут лише обідали. А сьогодні нам зробили екскурсію, показали замок Любарта, ексклюзивну виставку в галереї. Місто дуже сподобалось, чимось нагадує балтійські міста. І люди по темпераменту більш нордичні.
—    З якими емоціями ви їдете з Луцька? Чи маєте що сказати публіці?
—    Дуже вдячний за розуміння, за те що слухали, маю надію, що почули. Жива, щаслива аудиторія, яка вміє відриватись, танцювати, розважатись, радіти. Буду радий побувати тут знову.
—    У вас готується новий альбом. Чого від нього чекати?
—    Насправді більшість з пісень вже є в Інтернеті, - та ж «Не Віталік». Нові пісні будуть більш серйозними і дорослими, концептуальним. Певно, тому що ми самі ростемо, можливо старішаємо. Але обіцяємо залишити певну долю іронії, гумору, яка присутня в попередніх піснях. Як сприйме публіка нас нових? Побачимо. Ніби то на сьогоднішньому виступі уважно слухали, не кидали помідорами. Ми б хотіли аби нас побачили ще з іншого боку.
—    Майже усі пісні вільно можна скачати з Інтернету. На чому ж тоді заробляти авторам?
 —    На виступах, гастролях. Український артист живе тим, що дає концерти. Була спроба Руслани якось популяризувати продаж дисків, але, на жаль, не увінчалась якимось грандіозним успіхом. Компакти скоріш купують як сувенір, подарунок, аніж носій музики.
—    Артист в Україні майже незахищений: піратство, порушення авторських прав. Як представник  музично цеху, який ви бачите вихід з цієї ситуації?
 —    Вирішуватись ці проблеми в найближчому часі аж ніяк не будуть. Так як ті, на кого покладена така законотворча місія, зараз готується до президентських виборів, лобіюють скоріш свої інтереси. Захистити українського артиста може якісний закон, який би визначав обов’язки, гарантував права і прописував відповідальність. Усі зміни повинні йти зверху.
—    До речі, ви підтримуєте якогось кандидата в президенти, як це робить більшість ваших колег?
—    Кожен артист відповідає за свої дії і заробляє як може. Ми не підтримуємо когось з політиків, і щасливі, що чисті перед своїми прихильниками і совістю.
—    Ви гурт, який немає і не мав продюсера. Хіба крутитися в шоу-бізнесі без «дяді з купюрами» можливо?
—    Як бачите, можливо. В суспільстві дещо перекручене справжнє визначення поняття продюсера. Це лише у нас думають, що це людина яка надає фінансову допомогу. Насправді, це така ж творча одинця, як, наприклад, музикант. Продюсер – це людина, яка з невідомого виконавця робить певний бренд, придумує сценічний образ, ім’я, вигляд, імідж, стиль виконання. Інша річ – це менеджер гурту, який відповідає за концерти, виступи, ротації. Тільки уявіть, що наприклад, Тімберленд, або якийсь інший американський продюсер бігав би по радіостанціям з записами пісень.
—    Пройшов майже рік після виходу кліпу «Не Віталік». Коли нарешті можна очікувати в продажу футболки з надписом «Ne Vitalik»? Адже Світлана Лобода зробила на цьому бізнес…
 —    Певно, ми таки вже пропустили той час, коли ця тема була актуальна і просто не зловили ту хвилю. Хто знає, можливо це й на краще. Нехай цією ідеєю займеться хтось інший.
 —    А як сам Віталій Козловський відреагував на вашу пісню?
—    Подякував за безкоштовний піар.
—    Його фанатки не атакували вас?
—    Та, ні, не дуже. В пісні не йдеться про конкретного Віталіка Козловського. Це скоріш, збірний образ. Це артист з якогось ліплять якесь опудало, але тисячі його фанатів на це ведуться та і він не пручається. Просто, ми хотіли відкрити очі дівчаткам і хлопчикам, на що вони купуються.
—    Який зсередини сучасний український шоу-бізнес?
—    Це, ніби ембріон, який вже існує, живе. Проте, не зважаючи на юний вік, встиг заразитися багатьма хворобами. Це спекуляція дешевими поняттями, примітивністю, це «братки» і гроші, які не дають якісний продукт, а лише маніпулюють масами.
—    Ви переїхали до Києва ще в 2001 році. Чи змінила вас столиця?          
—    Та напевно змінила, як і все в житті змінює людину. Але не настільки глобально.  Знаєте, я ніколи не був тією людиною, яка би марила столицею. Я переїхав до Києва радше не з великої любові до цього міста, а з потреби. У нас централізований весь шоу-бізнес у столиці. Для того, аби займатися музикою професійно мусиш шукати якісь ниточки, які ведуть до Києва. Наразі це нереально просувати гурт зі Львова, Луцька чи, скажімо, Житомира.
—    А яке ваше улюблене місто?
—    Певно, це все таки Львів.
—    Ви часто подорожуєте Україною, бачите молодь. Яким вам видається сучасне покоління?
—    Та всі ми втрачене покоління… Сьогоднішня Україна радше слухатиме щось чуже, аніж своє. Ми є, як це не прикро, представниками української гетто музики, тобто вимираючої. Дехто говорить, що вітчизняною музикою почали цікавитись, ніби то вона відроджується. Насправді, це все омана. Вітчизняний продукт слухає захід, центр України. На тому все і закінчується.
Розмовляла Тетяна ГРІШИНА
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 0

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus