«Луцьк як натхнення»: у художньому музеї – виставка, присвячена місту 1930-1960-х років. Фото
У Луцькому художньому музеї в межах заходів з відзначення Дня міста презентували твори художника-аматора, педагога Гаврила Остапенка. Виставка «Луцьк як натхнення», яку відкрили у четвер, 12 вересня, присвячена місту 1930-1960-х років.
Експозиція із колекції Волинського краєзнавчого музею містить майже тридцять різножанрових творів, що виконані в техніці олійного живопису. Усі вони присвячені Луцьку. Сюди художник приїхав на постійне місце проживання наприкінці 1920-х років. На картинах – історія міста та його змін, обличчя лучан, краєвиди із парком, вулицями, річкою Стир тощо.
Заступниця Луцького міського голови Ірина Чебелюк наголосила, що відкриття виставки є особливо теплим та вражає серця тих, хто неймовірно любить наше місто, адже дає відчути минуле через мистецтво і глибше усвідомити культурну та історичну спадщину Луцька.«Я неймовірно люблю наше місто, а в оригіналі вперше бачу роботи цього автора, але вони такі щемливі, тому що ти розумієш, що це той такий особливий, живий, давній Луцьк. Сьогоднішній захід у нас починає плеяду тих мінімальних подій, які знаменуватимуть ще один рік життя для нашого міста, адже це непростий час, коли ми з вами говоримо про нашу незалежність, відстоюємо своє право жити у вільній країні. Немає можливості гучно святкувати дні народження нашого любого Луцька, але нам хочеться, щоб ця подія не пройшла повз увагу лучан, щоб вписала нові сторінки в історію нашого міста», – зазначила Ірина Чебелюк.Читати ще: У Луцьку до Дня міста відбудеться пленер юних художників
Директорка музею Зоя Навроцька додала, що берегти імена художників, поетів, кожного громадянина, хто творив культуру нашого міста в другій половині ХХ і на початку ХХІ століття, і є основною метою проєкту.У контексті історії нашого міста, краю, потрібно представляти колекції, які на часі, аби зрозуміти, у яке майбутнє нам потрібно рухатися, наголосила директорка департаменту культури Луцької міської ради Тетяна Гнатів.«Я переконана, що ця виставка буде дуже цікавою молодому поколінню, а серед них будуть вже й ті, хто бачитиме це після війни, а ми сподіваємося, що це станеться дуже скоро. І саме для цього десь в історіях мистецтва потрібно фіксувати виставки під час війни, експозиції під час війни, події, бо в них є особливий зміст», – зазначила очільниця департаменту культури.Читати ще: Щомісяця малює нову «Венеру війни»: в Луцьку виставили роботи, присвячені часу. Фото 16+
Детальніше про значимість картин Гаврила Остапенка розповів мистецтвознавець Олег Сидор, який працював над дослідженням його біографії. Про виставку він сказав так: «Луцьк – це величезний пазл, який складається з різних частин, що між собою нібито дотикаються, але не завжди контактують».«Луцьк як натхнення» – це історія про місто, культуру та людей, тож ця виставка – чудова нагода побачити, як через мистецтво відображено дух того давнього Луцька, який досі живе у вулицях, архітектурі та спогадах мешканців.Довідка.
Гаврило Остапенко (1892-1971) народився 26 ерезня 1892 року в станиці Маріїнській Донського округу. 1895-го родина оселилася у місті Ковелі на Волині.
1914 року завершив навчання на курсі ім. князя Володимира Великого художнього училища Одеського товариства образотворчих мистецтв і отримав диплом учителя малювання та чистописання у середніх навчальних закладах. Розпочав працю викладача графічних мистецтв у Ковельському чоловічому вищому початковому училищі. Брав участь у бойових діях Першої світової війни.
Після повернення з фронту продовжив педагогічну діяльність. Із кінця 1920-х років постійно мешкав у Луцьку. Викладав малювання у гімназії імені Т. Костюшка, у гімназії імені Коперника міста Володимира. У Луцьку працював землеміром в Окружному земельному управлінні (до 1939 року), у 1940-х роках – в школах №1 та №3, а відтак у педагогічному училищі та педагогічному інституті. У післявоєнний час працював у музеї, брав участь в роботі державної комісії з оцінки збитків, завданих війною музейним фондам.
1947-го викладав малювання у студії образотворчого мистецтва.
1970 року в фонди Волинського краєзнавчого музею Гаврило Остапенко передав архів фотографій та документи.
1971-го помер у Луцьку.
1972 року в фонди Волинського краєзнавчого музею родина художника передала об'ємну колекцію творів образотворчого мистецтва (живопис, графіка – понад двісті одиниць збереження).
Христина КРОТ
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Експозиція із колекції Волинського краєзнавчого музею містить майже тридцять різножанрових творів, що виконані в техніці олійного живопису. Усі вони присвячені Луцьку. Сюди художник приїхав на постійне місце проживання наприкінці 1920-х років. На картинах – історія міста та його змін, обличчя лучан, краєвиди із парком, вулицями, річкою Стир тощо.
Заступниця Луцького міського голови Ірина Чебелюк наголосила, що відкриття виставки є особливо теплим та вражає серця тих, хто неймовірно любить наше місто, адже дає відчути минуле через мистецтво і глибше усвідомити культурну та історичну спадщину Луцька.«Я неймовірно люблю наше місто, а в оригіналі вперше бачу роботи цього автора, але вони такі щемливі, тому що ти розумієш, що це той такий особливий, живий, давній Луцьк. Сьогоднішній захід у нас починає плеяду тих мінімальних подій, які знаменуватимуть ще один рік життя для нашого міста, адже це непростий час, коли ми з вами говоримо про нашу незалежність, відстоюємо своє право жити у вільній країні. Немає можливості гучно святкувати дні народження нашого любого Луцька, але нам хочеться, щоб ця подія не пройшла повз увагу лучан, щоб вписала нові сторінки в історію нашого міста», – зазначила Ірина Чебелюк.Читати ще: У Луцьку до Дня міста відбудеться пленер юних художників
Директорка музею Зоя Навроцька додала, що берегти імена художників, поетів, кожного громадянина, хто творив культуру нашого міста в другій половині ХХ і на початку ХХІ століття, і є основною метою проєкту.У контексті історії нашого міста, краю, потрібно представляти колекції, які на часі, аби зрозуміти, у яке майбутнє нам потрібно рухатися, наголосила директорка департаменту культури Луцької міської ради Тетяна Гнатів.«Я переконана, що ця виставка буде дуже цікавою молодому поколінню, а серед них будуть вже й ті, хто бачитиме це після війни, а ми сподіваємося, що це станеться дуже скоро. І саме для цього десь в історіях мистецтва потрібно фіксувати виставки під час війни, експозиції під час війни, події, бо в них є особливий зміст», – зазначила очільниця департаменту культури.Читати ще: Щомісяця малює нову «Венеру війни»: в Луцьку виставили роботи, присвячені часу. Фото 16+
Детальніше про значимість картин Гаврила Остапенка розповів мистецтвознавець Олег Сидор, який працював над дослідженням його біографії. Про виставку він сказав так: «Луцьк – це величезний пазл, який складається з різних частин, що між собою нібито дотикаються, але не завжди контактують».«Луцьк як натхнення» – це історія про місто, культуру та людей, тож ця виставка – чудова нагода побачити, як через мистецтво відображено дух того давнього Луцька, який досі живе у вулицях, архітектурі та спогадах мешканців.Довідка.
Гаврило Остапенко (1892-1971) народився 26 ерезня 1892 року в станиці Маріїнській Донського округу. 1895-го родина оселилася у місті Ковелі на Волині.
1914 року завершив навчання на курсі ім. князя Володимира Великого художнього училища Одеського товариства образотворчих мистецтв і отримав диплом учителя малювання та чистописання у середніх навчальних закладах. Розпочав працю викладача графічних мистецтв у Ковельському чоловічому вищому початковому училищі. Брав участь у бойових діях Першої світової війни.
Після повернення з фронту продовжив педагогічну діяльність. Із кінця 1920-х років постійно мешкав у Луцьку. Викладав малювання у гімназії імені Т. Костюшка, у гімназії імені Коперника міста Володимира. У Луцьку працював землеміром в Окружному земельному управлінні (до 1939 року), у 1940-х роках – в школах №1 та №3, а відтак у педагогічному училищі та педагогічному інституті. У післявоєнний час працював у музеї, брав участь в роботі державної комісії з оцінки збитків, завданих війною музейним фондам.
1947-го викладав малювання у студії образотворчого мистецтва.
1970 року в фонди Волинського краєзнавчого музею Гаврило Остапенко передав архів фотографій та документи.
1971-го помер у Луцьку.
1972 року в фонди Волинського краєзнавчого музею родина художника передала об'ємну колекцію творів образотворчого мистецтва (живопис, графіка – понад двісті одиниць збереження).
Христина КРОТ
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
Гірськолижні курорти можуть спорожніти через глобальне потепління: вчені повідомили про загрозу
Сьогодні 00:31
Сьогодні 00:31
Нобелівський тиждень стартував: оголосили переможців премії у медицині й фізіології
7 Жовтня 2024 23:47
7 Жовтня 2024 23:47
У місті на Волині продають два комунальні приміщення. Скільки мільйонів хочуть виручити
7 Жовтня 2024 23:28
7 Жовтня 2024 23:28
Зеленський підписав закон, що регулюватиме виноградарство та виноробство
7 Жовтня 2024 23:09
7 Жовтня 2024 23:09
Волинянин узяв мотоцикл брата і потрапив у ДТП: хто винен у смерті пасажира
7 Жовтня 2024 22:51
7 Жовтня 2024 22:51
Її закінчили майже 2,5 тисячі учнів: музичній школі на Волині виповнилося 70 років
7 Жовтня 2024 22:32
7 Жовтня 2024 22:32
У Генштабі роз'яснили, як добровольці можуть служити у бажаній військовій частині без ТЦК
7 Жовтня 2024 22:14
7 Жовтня 2024 22:14
Клопотенко на Волині вчився готувати відомі світязькі пончики
7 Жовтня 2024 21:55
7 Жовтня 2024 21:55
Лященко йде з посади голови «Укрзалізниці»
7 Жовтня 2024 21:36
7 Жовтня 2024 21:36
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.