Розстріляна НКВС. Олена Левчанівська – перша українка-сенаторка Польщі, яка обстоювала Україну
Вона знала кілька мов, але найдужче вболівала за українську, була авторкою волинських часописів і співорганізаторкою Українського клубу.
Ім’я Олени Левчанівської за радянської влади замовчували. І тільки в наш час інформацію про цю видатну українку, політикиню, першу волинянку-депутатку польського сейму почали відновлювати, пише журнал «Українки», посилаючись на портал Zhytomyr.travel.
Дівчина з хорошої сім’ї
21 січня 1881 року в Городно (нині село Линів) Волинської губернії у сім’ї Карла фон Гродзінського і Тетяни Пряхіної народилась дочка Олена. Дбайливі батьки організували у затишному маєтку домашню освіту такого рівня, що в 1903 році дівчина екстерном склала іспити за навчальний курс в Олександрійській гімназії Петербурга.
Олена мала прагнення отримати гарну освіту, і попри розповсюджені упередження щодо ролі жінок, вирушила на навчання у Віденський університет. Проте закінчити його не довелося – помер батько, і Олена Гродзінська повернулася додому. Трохи пізніше, перед початком Першої світової війни, мрія дівчини все ж таки здійснилася. Олена Левчанівська закінчила історичний відділ Вищих жіночих курсів у Москві.Вчительским шляхом
Прекрасні знання та бажання бути корисною спонукали молоду жінку до активної діяльності, і пані Олена відкрила сільську школу на батьківщині, в селі Линів. Для навчання було виділено окрему кімнату, і вся родина Гродзінських активно долучилася до роботи.
Удень Олена навчала дітей основ письма, історії та географії, брат дівчини – математики та природознавства, а мати – російської мови. У вечірній час Олена Левчанівська організовувала літературні читання для дорослих.
Саме в ті яскраві часи у житті дівчини з’явився друг та однодумець Олександр Левчанівський – студент Петербурзького електротехнічного інституту, активний учасник революційного студентського руху.
У Житомирі Левчанівська стала співорганізаторкою Українського клубу та готувала статті в місцеві часописи.Щирі українці
У 1905 році пара побралася, а згодом молоді люди поїхали до Петербурга, де жили впродовж кількох років та брали активну участь у роботі Української Громади. У липні 1913 року в Левчанівських народилась донька. Подружжя переїхало в Житомир, де Олександр Левчанівський отримав роботу в земській управі.
Пані Олена в цей час викладала у школі для дорослих. У Житомирі вона стала співорганізаторкою Українського клубу та готувала статті й повідомлення у місцеві часописи – «Волинську газету» і «Громадянин». Подружжя Левчанівських у Житомирі відродило діяльність товариства «Просвіта».
Наприкінці 1919 року Левчанівські повернулися на Волинь, до Луцька, де Олена продовжувала громадську та просвітницьку діяльність.
Вона брала активну участь у роботі Союзу українок Волині, очолювала благодійну секцію повітової «Просвіти».
Перша депутатка з Волині
Поразка національно-визвольних рухів у 20-х роках минулого століття призвела до того, що землі Західної Волині, Західного Полісся та Галичини стали частиною Речі Посполитої, уряд якої провадив активну політику полонізації українців. У 1922 році відбулись вибори у польський сейм, результатом яких стало обрання 20 депутатів і шести сенаторів до складу парламенту країни.
У сеймі Олена Левчанівська стала єдиною жінкою-депутаткою, яка представляла інтереси українців Волині. Працюючи у комітеті закордонних і військових справ, політикиня взяла участь у створенні Українського парламентського (сеймового) клубу, відстоювала національні інтереси, піднімала проблеми простого люду, відстоювала права жінок.
У той час надзвичайно актуальними були нерозв’язані питання жертв першої світової війни, дітей та інвалідів. «Там, де міністерство праці і суспільної опіки має приносити допомогу, воно несе нам лише гноблення», – заявляла Левчанівська у польському сеймі.
Сенаторка закликала допомагати українським та білоруським землям, цілком зруйнованим Першою світовою війною.Життя на два доми
Під час роботи в сеймі Левчанівська постійно перебувала у Варшаві, відвідуючи рідних лише на вихідних. Дочка Ірина на час роботи лишалася з сусідкою, яка вела й домашнє господарство. Хоч подружжя Левчанівських і обіймало державні посади високого рівня, жили вони дуже просто.
Про їхнє помешкання сусіди згадували: «Це була звичайна заміська дача: одна кімната більша, одна менша, кухня та комора… І пан Олександр, і пані Олена були дуже простими, добрими людьми. Нам би й у голову не прийшло, що ці люди посідають таке високе соціальне становище».
У вересні 1923 року політикиня виступила з великим рефератом у Подебрадах в Чехії на зборах літньої школи міжнародної жіночої Ліги Миру й Свободи, співорганізаторкою якої вона була. Спираючись на статистичні дані міністерства освіти, сенаторка продемонструвала політичні помилки уряду в питаннях освіти українців.
Львівський часопис «Нова хата», висвітлюючи подію, зазначив, що виступ волинської доповідачки звернув увагу світової спільноти на проблеми українців.
Поліглотка й активістка
Сенаторка з Волинського воєводства, членкиня Комісії закордонних справ при сенаті вільно володіла французькою, німецькою та італійською мовами й виступала як делегатка української парламентарної репрезентації на багатьох міжнародних конгресах.
Під час закордонних поїздок Олена Левчанівська часто брала з собою дочку, яка потім згадувала: «Мама часто їздила за кордон. Вона брала мене з собою. Ці поїздки я пам’ятаю по-різному. Наприклад, коли ми були в Подебрадах, були також інші діти міжнародних активістів… Я гралася з ними, і це було дуже цікаво».
Активність Олени Левчанівської у справі захисту прав українців реалізовувалась легальними методами, проте влада сприймала її з роздратуванням, називаючи антидержавною. Але арештувати єдину жінку-представницю українства у сенаті, не наважувались.
Після завершення каденції у 1927 році сенаторка склала повноваження.Розстріляна сенаторка
У той період парламент вже не міг активно тиснути на політику уряду, а українські депутати втратили впливовість. За цих причин Олена Левчанівська відмовилась вдруге виставляти свою кандидатуру на виборах і повернулася до більш спокійного та плинного життя в Луцьку. Невдовзі родина взагалі покинула місто, переїхавши у рідний Линів.
Життя Олени Левчанівської змінилося, коли у вересні 1939 року в Линів зайшли радянські війська: новостворений радянський сільський комітет відібрав родинний маєток. У листопаді 1939 року хвору сенаторку викликали на допит у Горохів, а невдовзі заарештували. З січня 1940 року жінка перебувала у луцькій в’язниці, але й там вона мала сили підтримувати інших ув’язнених.
Олену Левчанівську засудили до розстрілу 24 квітня 1940 року. Залишається невідомим, де її розстріляли : чи в Луцьку, чи в Києві, куди було перевезено частину бранців луцької в’язниці…
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Ім’я Олени Левчанівської за радянської влади замовчували. І тільки в наш час інформацію про цю видатну українку, політикиню, першу волинянку-депутатку польського сейму почали відновлювати, пише журнал «Українки», посилаючись на портал Zhytomyr.travel.
Дівчина з хорошої сім’ї
21 січня 1881 року в Городно (нині село Линів) Волинської губернії у сім’ї Карла фон Гродзінського і Тетяни Пряхіної народилась дочка Олена. Дбайливі батьки організували у затишному маєтку домашню освіту такого рівня, що в 1903 році дівчина екстерном склала іспити за навчальний курс в Олександрійській гімназії Петербурга.
Олена мала прагнення отримати гарну освіту, і попри розповсюджені упередження щодо ролі жінок, вирушила на навчання у Віденський університет. Проте закінчити його не довелося – помер батько, і Олена Гродзінська повернулася додому. Трохи пізніше, перед початком Першої світової війни, мрія дівчини все ж таки здійснилася. Олена Левчанівська закінчила історичний відділ Вищих жіночих курсів у Москві.Вчительским шляхом
Прекрасні знання та бажання бути корисною спонукали молоду жінку до активної діяльності, і пані Олена відкрила сільську школу на батьківщині, в селі Линів. Для навчання було виділено окрему кімнату, і вся родина Гродзінських активно долучилася до роботи.
Удень Олена навчала дітей основ письма, історії та географії, брат дівчини – математики та природознавства, а мати – російської мови. У вечірній час Олена Левчанівська організовувала літературні читання для дорослих.
Саме в ті яскраві часи у житті дівчини з’явився друг та однодумець Олександр Левчанівський – студент Петербурзького електротехнічного інституту, активний учасник революційного студентського руху.
У Житомирі Левчанівська стала співорганізаторкою Українського клубу та готувала статті в місцеві часописи.Щирі українці
У 1905 році пара побралася, а згодом молоді люди поїхали до Петербурга, де жили впродовж кількох років та брали активну участь у роботі Української Громади. У липні 1913 року в Левчанівських народилась донька. Подружжя переїхало в Житомир, де Олександр Левчанівський отримав роботу в земській управі.
Пані Олена в цей час викладала у школі для дорослих. У Житомирі вона стала співорганізаторкою Українського клубу та готувала статті й повідомлення у місцеві часописи – «Волинську газету» і «Громадянин». Подружжя Левчанівських у Житомирі відродило діяльність товариства «Просвіта».
Наприкінці 1919 року Левчанівські повернулися на Волинь, до Луцька, де Олена продовжувала громадську та просвітницьку діяльність.
Вона брала активну участь у роботі Союзу українок Волині, очолювала благодійну секцію повітової «Просвіти».
Перша депутатка з Волині
Поразка національно-визвольних рухів у 20-х роках минулого століття призвела до того, що землі Західної Волині, Західного Полісся та Галичини стали частиною Речі Посполитої, уряд якої провадив активну політику полонізації українців. У 1922 році відбулись вибори у польський сейм, результатом яких стало обрання 20 депутатів і шести сенаторів до складу парламенту країни.
У сеймі Олена Левчанівська стала єдиною жінкою-депутаткою, яка представляла інтереси українців Волині. Працюючи у комітеті закордонних і військових справ, політикиня взяла участь у створенні Українського парламентського (сеймового) клубу, відстоювала національні інтереси, піднімала проблеми простого люду, відстоювала права жінок.
У той час надзвичайно актуальними були нерозв’язані питання жертв першої світової війни, дітей та інвалідів. «Там, де міністерство праці і суспільної опіки має приносити допомогу, воно несе нам лише гноблення», – заявляла Левчанівська у польському сеймі.
Сенаторка закликала допомагати українським та білоруським землям, цілком зруйнованим Першою світовою війною.Життя на два доми
Під час роботи в сеймі Левчанівська постійно перебувала у Варшаві, відвідуючи рідних лише на вихідних. Дочка Ірина на час роботи лишалася з сусідкою, яка вела й домашнє господарство. Хоч подружжя Левчанівських і обіймало державні посади високого рівня, жили вони дуже просто.
Про їхнє помешкання сусіди згадували: «Це була звичайна заміська дача: одна кімната більша, одна менша, кухня та комора… І пан Олександр, і пані Олена були дуже простими, добрими людьми. Нам би й у голову не прийшло, що ці люди посідають таке високе соціальне становище».
У вересні 1923 року політикиня виступила з великим рефератом у Подебрадах в Чехії на зборах літньої школи міжнародної жіночої Ліги Миру й Свободи, співорганізаторкою якої вона була. Спираючись на статистичні дані міністерства освіти, сенаторка продемонструвала політичні помилки уряду в питаннях освіти українців.
Львівський часопис «Нова хата», висвітлюючи подію, зазначив, що виступ волинської доповідачки звернув увагу світової спільноти на проблеми українців.
Поліглотка й активістка
Сенаторка з Волинського воєводства, членкиня Комісії закордонних справ при сенаті вільно володіла французькою, німецькою та італійською мовами й виступала як делегатка української парламентарної репрезентації на багатьох міжнародних конгресах.
Під час закордонних поїздок Олена Левчанівська часто брала з собою дочку, яка потім згадувала: «Мама часто їздила за кордон. Вона брала мене з собою. Ці поїздки я пам’ятаю по-різному. Наприклад, коли ми були в Подебрадах, були також інші діти міжнародних активістів… Я гралася з ними, і це було дуже цікаво».
Активність Олени Левчанівської у справі захисту прав українців реалізовувалась легальними методами, проте влада сприймала її з роздратуванням, називаючи антидержавною. Але арештувати єдину жінку-представницю українства у сенаті, не наважувались.
Після завершення каденції у 1927 році сенаторка склала повноваження.Розстріляна сенаторка
У той період парламент вже не міг активно тиснути на політику уряду, а українські депутати втратили впливовість. За цих причин Олена Левчанівська відмовилась вдруге виставляти свою кандидатуру на виборах і повернулася до більш спокійного та плинного життя в Луцьку. Невдовзі родина взагалі покинула місто, переїхавши у рідний Линів.
Життя Олени Левчанівської змінилося, коли у вересні 1939 року в Линів зайшли радянські війська: новостворений радянський сільський комітет відібрав родинний маєток. У листопаді 1939 року хвору сенаторку викликали на допит у Горохів, а невдовзі заарештували. З січня 1940 року жінка перебувала у луцькій в’язниці, але й там вона мала сили підтримувати інших ув’язнених.
Олену Левчанівську засудили до розстрілу 24 квітня 1940 року. Залишається невідомим, де її розстріляли : чи в Луцьку, чи в Києві, куди було перевезено частину бранців луцької в’язниці…
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
У Луцьку автівка влетіла під потяг. Фото
Сьогодні 07:45
Сьогодні 07:45
Правоохоронцям можуть дозволити відкривати посилки українців. Зареєстрували законопроєкт
Сьогодні 06:46
Сьогодні 06:46
Учені стверджують, що екстремальна спека пришвидшує старіння
Сьогодні 00:18
Сьогодні 00:18
12 грудня: свята, події, факти. День Сухопутних військ України та Міжнародний день нейтралітету
Сьогодні 00:00
Сьогодні 00:00
У Луцьку зловили п'яного 40-річного водія авто
11 Грудня 2024 23:47
11 Грудня 2024 23:47
У Токіо введуть 4-денний робочий тиждень, щоб підвищити народжуваність
11 Грудня 2024 23:28
11 Грудня 2024 23:28
У Великій Британії випробували лазерну зброю – вона може збивати дрони
11 Грудня 2024 23:09
11 Грудня 2024 23:09
Жителі Луцької громади отримають допомогу на поховання родичів. Перелік
11 Грудня 2024 22:50
11 Грудня 2024 22:50
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.