Син – переселенець із Севастополя, невістка – з Донецька, онук – із Києва: лучанка повернулася до рідного міста після окупації Криму
«В один «прекрасний» день виявилося, що я людина іншого сорту. Росіяни нас називають недолюдьми. І дуже велика кількість друзів виявилися зовсім не друзями», – розповідає волинянка Інна Кондіус.
Вона народилася в Луцьку. Після школи поїхала на навчання в Севастополь. Там вийшла заміж і створила сім’ю. Після окупації Криму повернулася до рідного міста. Нині Інна Кондіус очолює факультет комп’ютерних та інформаційних технологій Луцького національного технічного університету, йдеться в сюжеті ТРК «Аверс».
«У 2014 році до нас прийшла війна. До нас, у Севастопольський інститут банківської справи, прийшли окупанти, які запропонували виїхати на материкову Україну у зв’язку з лояльністю до України. Постав вибір: куди переїхати? На той час першою з’явилася нагода виїхати в Університет банківської справи у Львові. Рік проживши там, ми переїхали до Луцького національного технічного університету, на кафедру фінансів, банківської справи та страхування.
Рідні люди допомогли нам із роботою, житлом. Ми мали і житло, і роботу, і великі перспективи. Ми жили в Луцьку. Але мій син, закінчивши Київський політехнічний університет, свою родину створив у Києві. Там народився мій онук. Проживши тільки один місяць, та сама орда, що колись у 2014 році прийшла у Севастополь, прийшла в столицю нашої держави, в Київ.
Дружина мого сина народилася в Донецьку. На другий день війни вони з місячним малюком приїхали до нас у Луцьк. Їхня родина: батько – біженець із Севастополя, мама – із Донецька, а моє маленьке внученя вже стало біженцем із Києва», – зазначає Інна Кондіус.Читати ще: «Я півтора місяця не бачила хліба». Учителька з Маріуполя пройшла фільтраційний табір, аби втекти до Луцька
Сім’я її сина дуже чекає на момент, коли зможе повернутися в Київ. Жінка мріє, аби її внук зростав під мирним небом у незалежній Україні.
«Змінилося моє оточення. Ті люди, які були поруч 30 років у Севастополі, які знали, що я родом із заходу України, які, як мені здавалося, поважали та цінували мене… В один «прекрасний» день виявилося, що я людина іншого сорту. Росіяни нас називають недолюдьми. Дуже велика кількість друзів виявилися зовсім не друзями.
Мої родичі, мої колеги, мої одногрупники, мої однокласники прийняли мене в Луцьку. Коріння притягує і дає вижити і мені, і моєму сину, і моєму внуку», – зазначає Інна Кондіус.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Вона народилася в Луцьку. Після школи поїхала на навчання в Севастополь. Там вийшла заміж і створила сім’ю. Після окупації Криму повернулася до рідного міста. Нині Інна Кондіус очолює факультет комп’ютерних та інформаційних технологій Луцького національного технічного університету, йдеться в сюжеті ТРК «Аверс».
«У 2014 році до нас прийшла війна. До нас, у Севастопольський інститут банківської справи, прийшли окупанти, які запропонували виїхати на материкову Україну у зв’язку з лояльністю до України. Постав вибір: куди переїхати? На той час першою з’явилася нагода виїхати в Університет банківської справи у Львові. Рік проживши там, ми переїхали до Луцького національного технічного університету, на кафедру фінансів, банківської справи та страхування.
Рідні люди допомогли нам із роботою, житлом. Ми мали і житло, і роботу, і великі перспективи. Ми жили в Луцьку. Але мій син, закінчивши Київський політехнічний університет, свою родину створив у Києві. Там народився мій онук. Проживши тільки один місяць, та сама орда, що колись у 2014 році прийшла у Севастополь, прийшла в столицю нашої держави, в Київ.
Дружина мого сина народилася в Донецьку. На другий день війни вони з місячним малюком приїхали до нас у Луцьк. Їхня родина: батько – біженець із Севастополя, мама – із Донецька, а моє маленьке внученя вже стало біженцем із Києва», – зазначає Інна Кондіус.Читати ще: «Я півтора місяця не бачила хліба». Учителька з Маріуполя пройшла фільтраційний табір, аби втекти до Луцька
Сім’я її сина дуже чекає на момент, коли зможе повернутися в Київ. Жінка мріє, аби її внук зростав під мирним небом у незалежній Україні.
«Змінилося моє оточення. Ті люди, які були поруч 30 років у Севастополі, які знали, що я родом із заходу України, які, як мені здавалося, поважали та цінували мене… В один «прекрасний» день виявилося, що я людина іншого сорту. Росіяни нас називають недолюдьми. Дуже велика кількість друзів виявилися зовсім не друзями.
Мої родичі, мої колеги, мої одногрупники, мої однокласники прийняли мене в Луцьку. Коріння притягує і дає вижити і мені, і моєму сину, і моєму внуку», – зазначає Інна Кондіус.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 1
«Все буде Україна, бо інакше просто не може бути», – волинський тероборонівець на псевдо Варшава
Сьогодні 07:15
Сьогодні 07:15
Науковці виявили новий ефект від вакцини проти Covid-19
Сьогодні 00:35
Сьогодні 00:35
У бразильській Амазонії виявили залишки стародавньої гігантської прісноводної черепахи
Сьогодні 00:14
Сьогодні 00:14
19 березня: свята, події, факти. День народження Ліни Костенко та Міжнародний тиждень ввічливості на дорозі
Сьогодні 00:00
Сьогодні 00:00
Amazon і Google слідом за Microsoft заблокують компаніям із РФ доступ до хмарних сервісів
18 Березня 2024 23:38
18 Березня 2024 23:38
У МОЗ дозволили первинну вакцинацію двовалентною вакциною проти COVID-штаму «Омікрон»
18 Березня 2024 23:18
18 Березня 2024 23:18
«Укрзалізниця» створює новий маршрут із Праги
18 Березня 2024 23:00
18 Березня 2024 23:00
У Нововолинську відкрили виставку картин 87-річної вишивальниці
18 Березня 2024 22:39
18 Березня 2024 22:39
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.