USD 40.45 40.75
  • USD 40.45 40.75
  • EUR 44.50 45.20
  • PLN 3.30 4.00

«Тут нє всьо так однозначьно!»: у Луцьку показали абсурдну трагікомедію «Кароль» на новій сцені театру в укритті. Фото

1 Травня 2025 18:18
Година сценічного дійства, що залишає після себе глибокі роздуми, внутрішній спротив і запитання без готових відповідей – саме таким був допремʼєрний показ абсурдної трагікомедії «Кароль» у Волинському академічному музично-драматичному театрі ім. Тараса Шевченка.

У середу, 30 квітня, лучани стали першими глядачами вистави, яка не лише відкрила новий мистецький простір – сцену в укритті, а й торкнулася болючої теми сьогодення: боротьби, що триває, і ворога, який не має наміру зупинятися. Офіційна премʼєра «Кароля» для широкої публіки відбудеться вже завтра, 2 травня.
Абсурдна трагікомедія «Кароль» – постановка за п'єсою Славомира Мрожека, режисером і художником-постановником якої виступив лучанин Владислав Маціюк. У головних ролях – Ігор Натанчук (Дід), Вячеслав Погудін (Внук) та Олександр Веремко (Окуліст). Музичне оформлення здійснив Микола Герел, а помічником режисера став Вячеслав Погудін.
Читати ще: «Українська фотографія – це не про мистецтво, це про боротьбу». Лучанам розповіли, чому фотографія не має бути красивою

Всього за годину вистава встигає сказати значно більше, ніж багатогодинні монологи. Тут абсурд оголює реальність, гротеск – буденність, а кожне слово звучить на межі сміху і крику.
Сюжет вистави розгортається у кабінеті Окуліста, куди несподівано завітали Дід і Внук у пошуках не окулярів, а відповіді на одвічне запитання: як побачити справжнього ворога і чи можливо його знищити. Усе – з гумором, перебільшенням, і водночас зі страшною актуальністю. Усе ніби очевидне, але, як каже один із героїв вистави, «тут нє всьо так однозначьно!».
Окрім вистави, глядачі допремʼєрного показу «Кароля» першими побачили оновлену локацію театру в укритті. Цей проєкт вже намагалися запустити у 2022 році, проте він не був повністю реалізований. Як зазначив режисер вистави, надалі залу будуть вдосконалювати, на сьогодні це – третя сцена драмтеатру.

«Кожна ідея має свій час. І час цієї ідеї настав – театр в укритті Волинського драмтеатру. І ось перша його прем'єра. І я радий, що ви прийшли сюди. Ви дотичні до чогось такого епохального і масштабного. Я щасливий, що наш театр розвивається і що з нами є прекрасний глядач», – звернувся до залу Владислав Маціюк.
Однак головним меседжем режисера стало нагадування про реальність, яка стоїть за межами сцени.

«Основне, що б мені хотілося донести, це те, що зараз відбувається – ворог взагалі не має жодного наміру зупинятися. Вони не планують це робити. Усі розуміють про кого йдеться. Нам потрібно захищати себе, нам потрібна зброя, потрібно продовжувати цю боротьбу. Ворог як хижак – ніколи не зупиниться перед своєю здобиччю, поки її не з'їсть. Його можуть зупинити тільки більші роги, пазурі, товстіша шкіра, гостріші зуби. І тоді він вибере собі іншу здобич, бо він хоче їсти. І в нас саме така ситуація. Тому вистава починається з фрази: «Лікарю, діду треба стріляти». Просто треба і все. І так було завжди. Ворог не зупиняється. Нам треба постійно щось робити і захищати себе», – пояснив режисер.
Здивувати глядача та «тонко торкнутися струн його душі й серця» таки вдалося – перші гості вистави вийшли з новими емоціями, роздумами та ще довго обговорювали події на сцені.

Христина КРОТ
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

Коментарів: 0

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus