USD 39.00 39.37
  • USD 39.00 39.37
  • EUR 39.25 39.50
  • PLN 9.76 9.94

Чому кращі луцькі студенти-журналісти змушені вчитись за контрактом

17 Серпня 2018 11:38
Несподівані новації для здобуття освітнього рівня магістра стали неприємним сюрпризом для студентів СНУ ім. Лесі Українки. Чому ж кращі студенти факультету філології та журналістики змушені навчатися на контрактній основі?

Не встигли студенти відійти від державних іспитів та потішитися дипломами бакалаврів, як Міністерство освіти та науки України здивувало їх новими випробуваннями. З легкістю видихнули ті, хто вирішив завершити свій важкий шлях студента на освітньому ступені бакалавра. І зовсім не солодко довелося охочим отримати магістерський ступінь.

Вступна компанія 2018 року набула нового формату. Відтепер особи, які планували вступати на навчання для здобуття ступеня магістра за спеціальностями «Право» та «Міжнародне право», «Гуманітарні науки» (крім спеціальності «Філологія»), «Соціальні та поведінкові науки», «Журналістика», «Право», «Сфера обслуговування», «Міжнародні відносини», мають проходити єдине фахове вступне випробування та єдиний вступний іспит (ЄФВВ та ЄВІ). Обов'язковим був екзамен з англійської мови.

Вказаний перелік охоплює лише певну кількість спеціальностей, тобто нововведення стосуються далеко не всіх. Журналісти, які здобувають освіту у Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки таким змінам обурилися. Студенти вивчали англійську лише два роки, тому для багатьох іспити минули печально.

Декан факультету філології та журналістики СНУ ім. Лесі Українки Юрій Громик зазначає: «Ідея зовнішнього незалежного випробування з іноземної мови у випадку вступу в магістратуру непогана. От тільки спершу треба було б дати кілька років університетам, щоб певною мірою перебудувати підготовку бакалаврів шляхом упровадження великого наскрізного курсу іноземної мови, програма якого б мала враховувати зміст майбутнього єдиного вступного іспиту. А так молоді люди, які вчили іноземну мову два роки тому, опинилися в непростій ситуації».

Своєю чергою, колишній випускник бакалаврату СНУ ім. Лесі Українки, аспірант КНУ ім. Тараса Шевченка Володимир Грисюк каже, що на жаль, будь-які новації в українській освіті завжди викликають обурення у суспільстві.

«У свої студентські часи, я пам'ятаю, теж був у числі тих, на кому ставили експерименти. Це дратувало, бо не знаєш, до чого себе готувати.

Стосовно ЗНО з англійської при вступі до магістратури – це кидання горохом об стіну. Замість того, щоб запровадити ефективну програму вивчення іноземних мов у середній і вищій школі, наші чиновники запроваджують нові види контролю знань. Що ви навчили, щоб контролювати? У нас посилаються на затерті «європейські стандарти». Але щоб замовити щось в кафе Парижа чи Варшави вам, швидше за все, доведеться тикати в меню пальцями, бо вони не часто можуть похизуватися знанням англійської. Чому? Ну бо що буде робити людина зі знанням англійської з підносом в кафе? Тим більше, з вищою освітою. Це можна побачити тільки в дорогих ресторанах, де і відповідна зарплатня. У нас таких багато? Ні. То про що мова?

Та в Україні – давайте говорити правду – більш-менш адекватно знають англійську лише ті випускники, які, власне, і вчаться на перекладачів. А студенти, для кого «англ. мова» є одним із предметів обов'язкової програми, володіють нею дуже умовно. А через 2-3 роки після випуску й поготів залишається одне знамените – London is the capital of Great Britain. Це по-перше. По-друге, якщо запроваджуєте ЗНО з англійської в магістратурі – робіть це для всіх, а не вибірково», - зауважує науковець.

Цьогорічна випускниця бакалаврату СНУ ім. Лесі. Українки Вікторія Махновська не розуміє, чому виокремили міжнародників, журналістів і ще деяких спеціалістів, адже англійську мову вчили всі. Тільки питання у тому – як довго, і який був рівень викладання.

«Наприклад, цьогорічні випускники-бакалаври журналістики вчили англійську в університеті включно до 2-го курсу. Тож, відновити знання, якщо не ходив на додаткові заняття. впродовж наступник 2-х років було трохи важкувато. Я вважаю доцільним таке нововведення тільки в тому випадку, якби усі магістри теж складали ЗНО. А виокремленням певних спеціальностей, буду відвертою, – незадоволена.

Добре, що декан Юрій Васильович Громик допоміг перед вступом в інформаційному плані: відповідав на усі наші питання. За що ми йому, безумовно, щиро вдячні», - поділилася студентка.

Ще одна випускниця бакалаврату СНУ ім. Лесі. Українки Ельміра Сафарова розповіла про свій досвід складання іспиту.

«Казала мені мама: «Вчи англійську», а я її не послухала, тому ЗНО з англійської мови мене, м'яко кажучи, шокувало.

Я мирилася з цим нововведенням до тих пір, коли не настав той «проклятий» день, в який я порахувала свої правильні відповіді і побачила результати. Надія на державне місце відразу зникла, і недаремно – я вступила на контрактну форму.

Отож, що я про це все думаю? Що у Міністерства освіти немає мізків. Вибачте за прямоту. Чотири роки ти із дня в день ходиш на пари, закінчуєш бакалаврат з відзнакою, здобуваєш перемогу на Всеукраїнському конкурсі наукових робіт (за яку дали ЛИШЕ 5 додаткових балів)... А в результаті що? На державне поступають ті, хто непогано знає англійську або мають хорошу інтуїцію. Насправді це смішно, але то «сміх крізь сльози», - каже дівчина.

На думку кандидата філологічних наук, доцента кафедри соціальних комунікацій факультету філології та журналістики СНУ ім. Лесі Українки, голови ГО «Альтернативна журналістика» Оксани Косюк, проведення ЗНО на рівні журналістських спеціальностей, щонайменше, невчасне.

«Постає логічне запитання: Чому до магістратури з іноземної філології можна вступати без ЗНО, а на журналістиці та юридичних науках воно потрібне?

Було б не так сумно, якби на те ЗНО відвели якийсь мінімум балів, щоб вирішальними стали випробування зі спеціальності та наукові здобутки студентів, бо виходить так: абсолютні переможці всеукраїнських конкурсів та олімпіад отримують додатково нещасних 5 балів, і навіть якщо складають журналістику бездоганно, а іноземну посередньо – опиняються за межею державного замовлення... Таке безглуздя важко було уявити навіть у найстрашніших снах!» - обурюється викладач.

На її думку, Міністерство освіти і науки України просто знущається над журналістикою: державне замовлення на усіх рівнях практично відсутнє, і у підсумку сфера поповнюється не найкращими абітурієнтами, а тими, хто може оплатити навчання.

«Паралельно ведуться дискусії про те, чи не могли б журналістикою займатися всі, кому не лінь. І в царину журналістики рвуться історики, філологи, культорологи тощо. Так, інформаційний простір захаращується працівниками й продуктами їх діяльності, які не відповідають жодним принципам та нормам журналістської діяльності.

Найгірше, що їм нічого не можна пояснити, бо ці новоявлені «журналісти» не мають навіть необхідного для дискусії словникового набору. Я вже мовчу про відсутність елементарних уявлень про жанрологію, структури й партитури текстів, особливості мультинаповнень тощо.

Одним словом, якщо Міністерство освіти і науки України не схаменеться, то може розпочатися справжній журналістський майдан. Зайве, напевно, нагадувати, що перемагає завжди той, у чиїх руках засоби масової комунікації?» - запитує вона.

Проте, на думку випускниці бакалаврату СНУ ім. Лесі. Українки Анастасії Лазуки, введення ЗНО з англійської мови для вступників на магістратуру є хорошим стимулом для вивчення іноземної мови, яка, на жаль, зазвичай залишається побіжним предметом.

«Володіння англійською – просто невід'ємна складова сьогодення. Тим більше, якщо ми говоримо про претендентів на здобуття вищого освітньо-кваліфікаційного рівня, знання так званої «мови світу» – одна з необхідних передумов. Це ключ до нових можливостей та запорука успіху роботи на міжнародній науковій арені», - переконана дівчина.

Ангеліна Гущина
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 12
51 омбр (поз) Показати IP 17 Серпня 2018 11:44
Тому шо атошних розвелось більше півмільйона
Сергій Показати IP 17 Серпня 2018 11:53
В мене дочка-медалістка не поступила на бюджет в інститут із-за так званлї одної хвилі. Державі УКРАЇНА на потрібні свої діти, нехай їх навчають в інших державах, і нехай вони так і залишаються. Ганьба такій державі!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!! А Супрун допоможе зменьшити населення. От і земля буде вільна для когось. Люди задумайтеся що робиться!!!!!!!!!!!!!!!!!
До Сергія Показати IP 17 Серпня 2018 12:08
Яка тоді ж вона медалістка? І хто її так на ту медаль підготовив?
Сергій Показати IP 17 Серпня 2018 12:16
Справа не зовсім в медалі, справа в тому, що змінено принцип поступлення в ВНЗ. Захочете - можна розібратися .....
Лучанка Показати IP 17 Серпня 2018 12:18
2002 рік поступаю на державну форму навчання, ще тоді в ВДУ, не хватає 1 !!! (Карл, ОДНОГО !!!) балу. «Зрізували», тих хто «не дав на лапу» як могли... На платній формі навчання, проходжу першою в списку. Як виявилось потім, більша частина «державників» і «два слова нормально зв‘язати не могла», а в мене сесії - на відміннно. Якось так (((((. Для мої батьків, 1520 за семестр, на той час, - це були величезні кошти. Корупція у ВНЗ завжди була, є і буде.
Іван до Лучанка Показати IP 18 Серпня 2018 21:23
поступив в ВДУ 2006. Половина державників - чорнобильці і сироті, а сесію перездавали по три рази, бо навчання не могли потягнути.
До Лучанки Показати IP 17 Серпня 2018 12:55
Ви ж не медалістка , тут мені цікаво за медалістів. Я колись вчився у військовому училищі (в часи СССР) тоті шо були після школи медалісти то вони від мене були на голову вище особливо по математичним наукам, вони ше нас підучували. А тут медаліст і не поступаєшось не сходиться.
Лучанка до До Лучанки Показати IP 18 Серпня 2018 14:02
Ну і що? Не розділяю випускників на медалістів та немедалістів. Чим, медалісти кращі??? Коли я закінчувала школу, то мала дві 9-ки (четвірки). Тоді, в 2002 вже два роки як ввели 12-ти бальну шкалу оцінювання. Отримала похвальні грамоти з економіки, географії та правознавства... А якби, ходила «типу» на репетиторство до тих самих шкільних вчителів, платила б за заняття, то точно б отримала золоту медаль. В нас в випуску, половина медалістів були «куплені»: діти вчителів, ті хто до репетиторів ходили, ті чиї батьки «допомагали» благодійними внесками і т.д... І знаєте, час розставляє все на свої місця. Я вступала до ВНЗ без хабарів, і дякуючи Господу Богу, маю дві магістратури та європейський диплом, отриманий за кордоном. А одна з «медалісток» як сиділа на касі в супермаркеті, так і сидить...((( Так що поняття «медаліст», ще не означає, що в тієї дитини розуму більше, чим в іншої.
Анонім Показати IP 17 Серпня 2018 14:02
А що в школі вже іноземної мови не вчать?
ЗНО Показати IP 17 Серпня 2018 14:18
ЗНО із English для вступу на магістра незабаром буде на всіх спеціаоьностях. Того року воно було тільки на ''право''. Цього року вже перелік МОН збільшило до 10ти спеціальностей. На наступний рік їх буде знову в рази більше.
читач Показати IP 17 Серпня 2018 17:06
Оксана Косюк, принижуючи істориків і філологів, які "лізуть в журналістику", забула сама, що має диплом філолога і нічого в українській журналістці сенсаційного не зробила.
читач Показати IP 17 Серпня 2018 17:09
і напевно ті "кращі, що змушені навчатись на контрактній формі", погано підготувались до вступного іспиту, про який знали задовго. Може, вихвалянь і зіркової хвороби забагато?

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus