USD 39.00 39.40
  • USD 39.00 39.40
  • EUR 39.25 39.50
  • PLN 9.76 9.94

Долар по 30, бензин – по 40. Як обвал гривні та дорога нафта позначаться на українській економіці

19 Січня 2022 07:20
На Україну насувається подвійний ціновий шторм. По-перше, швидко ослаблюється курс гривні. І прогнози щодо цього не найоптимістичніші. По-друге, стрімко пішли у зростання ціни на нафту. І це далеко не повний перелік загроз для вітчизняної економіки.

Що означає для України зростання курсу долара на тлі подорожчання стратегічного імпорту – у матеріалі Страны.

Сценарії для гривні

В Україні з початку січня курс долара різко рвонув угору. І за підсумками 17 січня досяг на міжбанку 28,26-28,28 гривень. В обмінниках долар продають уже 28,45 гривень.

«Ще в грудні долар коштував 27,6 гривень, тобто за місяць він подорожчав майже на гривню або 3%. У річному обчисленні це зростання на 36% – дуже серйозний показник», – каже керівник аналітичного департаменту Forex Club Андрій Шевчишин.

На валютному ринку зараз – справжня паніка.

«Нерезиденти активно виводять капітали на хвилі дестабілізації політичної ситуації та загрози російської агресії. Локальні інвестори також скуповують долар, сподіваючись пересидіти смутні часи в тихій гавані. Відчутний тиск на валютний ринок йде з боку імпортерів. По-перше, валюту скуповують під енергетичний імпорт, оскільки вже зараз зрозуміло, що нам на зиму не вистачить близько 2 млрд кубів газу і його доведеться докуповувати за рекордними цінами. По-друге, постачальники імпортних товарів масового вжитку намагаються закупити якнайбільше продукції, поки долар ще більше не подорожчав. Їхню активність підігрівають споживачі, які кинулися скуповувати імпортні товари, тому що розуміють, що як ослаблюватиметься гривня, то товари дорожчатимуть. Не залишилося осторонь загального ажіотажу також населення. Люди скуповують долар, бо намагаються врятувати свої заошадження від знецінення. Наприкінці ланцюжка за силою впливу на валютний ринок – спекулянти», – зазначає Шевчишин.

Але головний ризик для гривні зараз – поведінка нерезидентів – власників облігацій внутрішніх державних позик (ОВДП).

«Нацбанк уже витратив більше 400 млн доларів на порятунок гривні, але ситуація тільки погіршується. Той треш, який сьогодні накручується на фінансових ринках, те, що завтра вже російські танки по Києву пройдуть, або що російські посольства спішно вивозять дипломатів, не міг не позначитися на настрої нерезидентів. Вони біжать із країни, відводячи капітали, що вже спровокувало обвал за держоблігаціями до історичних мінімумів, а що буде з купівлею ОВДП, на яку розраховують в уряді і за рахунок якої планують рефінансувати частину рекордних боргів (цього року потрібно рефінансувати близько 700 млрд гривень) – питання відкрите. Який ідіот у нинішній ситуації купуватиме наші папери? Хіба що під рекордні відсотки, але тоді Нацбанку доведеться підвищувати облікову ставку, а це зробить ще дорожчими кредити для бізнесу», – каже голова Економічного дискусійного клубу Олег Пензин.

Тому, що буде з курсом далі – можна лишень роздумувати.

«На якій прозначці зрештою зупиниться долар – питання відкрите. У процесі паніки рух ринку ірраціональний, і спрогнозувати, яким буде курс найближчим часом, дуже складно. Не виключено, що частина покупців, які придбали долар по 26,1-26,5 гривень, стануть скидати валюту, фіксуючи прибуток. Це може послабити тиск на ринку», – каже Шевчишин.

«Реальні сценарії для гривні багато в чому залежать від геополітичних факторів. У гіршому випадку, якщо ескалація навколо України продовжиться, гривня може знецінитися і на 100% і навіть більше. Оптимістичний сценарій – це коливання в межах 30 гривень за долар, тобто, у рамках 5-6%», – зазначає Максим Орищак, аналітик компанії «Центр біржових технологій».

Аналітик Інституту Growford Віктор Скаршевський не бачить підстав для особливої ​​паніки.

«Цьогорічний курс не є чимось унікальним. Рік тому він теж був на рівні 28,5 гривень. Так, зовнішньоекономічні умови для нас цього року гірші, ніж минулого. Буде менше валютних доходів через зниження світових цін на руду та скромнішого врожаю зерна, більше валютних витрат на енергоресурси плюс втеча інвесторів, але є два фактори, які зможуть стримати темпи девальвації гривні: це, по-перше, гроші трудових мігрантів, які минулого року перевели в Україну на третину більше ніж у 2020 році – понад 15 млрд доларів. І, по-друге, як це не сумно звучить, – бідність населення. У більшості українців просто немає вільної гривні, щоб скуповувати долари. Навпаки, минулого року люди здали 1,6 млрд доларів, тобто, проїдають накопичення. Плюс Нацбанк має достатні резерви для підтримки курсу. Він триматиметься в коридорі 27-29 гривень», – говорить Скаршевський.

Ні експорту, ні імпорту

Теоретично дешевша гривня може зіграти на користь експортерів. Останнім часом вони скаржилися, що штучне заниження курсу національної валюти вганяє їх у збитки на мільярди доларів.

Тепер, коли гривня стрімко падає, експорт, за словами Шевчишина, може отримати додатковий імпульс.

Адже в доларі наша продукція автоматично дешевшає, що підвищує її конкурентоспроможність на світових ринках.

«Але тут слід враховувати ще один фактор – зростання витрат, яке чекає на наших виробників експортної продукції. Так, нинішній урожай аграрії зможуть вигідно розпродати. Але вони вже добряче витратилися на осінню посівну і готуються до підвищених витрат на весняну кампанію. Дорожчає все – імпортне насіння та засоби захисту рослин, добрива, паливо», – додав Шевчишин.

Економіст Олексій Кущ каже, що обвал гривні вигідний експортерам, але лише за умови стабільних цін на енергоресурси. Плюс – девальвація має бути плавною протягом року і бажано – за низьких показників інфляції. Нічого з перерахованого зараз немає.

«Це означає, що падіння гривні може ще більше підштовхнути виробничу інфляцію, яка вже й так сягає близько 70% і 30-40% промисловості, ми можемо втратити», – говорить Олексій Кущ.

Та й загалом конкурентоспроможність багатьохукраїнських експортних товарів на світовому ринку може знизитись через дорогі енергоресурси.

«У 2022 році конкурентоспроможність визначатиметься доступом до недорогих енергоресурсів, а в наших виробників його немає», – додав Кущ.

Щодо імпорту, то тут вплив дорогого долара лежить на поверхні – постачання товарів піде на спад.

«Імпорт зі зростанням курсу долара автоматично дорожчає. Зростання цін скоротить споживання імпортних товарів, тим більше що доходи українців особливо не зростають», – пояснив Шевчишин.

Подвійний шок

Але, мабуть, головна загроза для вітчизняної економіки з боку долара, що подорожчав, – ще більші ціни на енергетичний імпорт.

Цінник на газ і так на рекордному рівні. Якщо ж закуповувати газ ще й за долари, що подорожчали, то в гривнях ціни будуть ще вищими.

Вже зараз багато підприємств скорочують або навіть зупиняють виробництво через дорогий газ. Обіцяні урядом пільгові обсяги поки що йдуть у незначних обсягах і ситуацію не надто рятують.

Тому, що, зрештою, буде з виробництвом, якщо газ ще більше подорожчає, – питання відкрите.

Ще одна загроза – нафта. Ціни на неї на світових біржах пішли вгору.

18 січня барель березневої нафти Brent торгувався по 87,47 доларів (додавши порівняно з попередніми торгами 1,14%), WTI – по 84,55 доларів (плюс 1,5%). Під час торгів Brent виходила на позначку 88 доларів – це максимальний показник з 2014 року.

Драйвером зростання нафтових котирувань стали побоювання з приводу поставок через напад єменського угруповання хуситів на ОАЕ, що призвело до ескалації бойових дій між групами, пов’язаними з Іраном та коаліцією на чолі із Саудівською Аравією.

Утім це лише один із факторів. До інших аналітики відносять морозну зиму в Північній півкулі, послаблення впливу страхів, пов’язаних з ковідом, а також відновлення світової економіки, що потребує дедалі більших обсягів нафти.

«Водночас ОПЕК не готовий адекватно нарощувати видобуток, плюс за час пандемії інвестиції в нафтовидобувний сектор знизилися, тому на розгойдування ринку знадобиться час», – говорить Шевчишин.

Аналітик OANDA Крейг Ерлам прогнозує нафті «тризначні цифри», тобто подорожчання до 100 доларів за барель і вище.

«Ми також вважаємо, що у 2022 році нафта досягне позначки 100 доларів за барель», – зазначив Андрій Шевчишин.

В інвесткомпанії Vanda Insights прогнозують, що буде ще літній стрибок цін, особливо в Європі та США, якщо виправдається надія, що «Омікрон» перетворить коронавірус із пандемії на епідемію, тобто його вплив на світову економіку послабиться.

У Goldman Sachs ще раніше підвищили прогнози щодо нафти на 2022 та 2023 роки до 100 доларів за барель. Такої позначки нафту може досягти вже до третього кварталу цього року.

Це вкрай невигідно для України. Нагадаємо, на початку епідемії сировинні ножиці «різали» на нашу користь – товари українського експорту (продукція, метали, залізняк) були дорогими, а енергетичний імпорт (газ та нафта) – відносно дешевими. Це дозволило нашій економіці просісти набагато менше, ніж в інших країнах.

Тепер зворотна ситуація. Цінник на руду знизився з 220 доларів за тонну до менше 100 доларів, а газ та нафта дорожчають. Аграрна сировина, яка на світових ринках залишається дорогою, загальну ситуацію не врятуює.

«Україні доведеться купувати дорогу нафту за дорогий долар. Це означає, що нафтопродукти можуть суттєво подорожчати. ​​Наприклад, якщо нафта буде по 100 доларів за барель, а долар по 30 гривень, на заправках бензин та дизель продаватимуть по 40 гривень за літр», – зазначає Шевчишин.

«Це стане додатковим аргументом на користь підвищення цін на всі товари. Через збільшення транспортних витрат продукти харчування можуть додати в ціні 5-10%. І це без урахування інших факторів, зокрема дорогого газу для виробництва», – додав Максим Орищак.

Мінус замість зростання?

Сказати, що для української економіки насуваються ненайкращі часи – не сказати нічого.

«Ми вже цього року можемо опинитися на порозі дефолту. Україні потрібно рефінансувати 700 млрд боргів. Де брати гроші в умовах різкого обвалу попиту на наші папери? Хіба що Мінфін на надруковані гривні викуповуватиме у Нацбанка валюту із золотовалютних резервів. Але так ми їх швидко проїмо. Залишається знову йти на уклін до МВФ. А ось тут почнеться найцікавіше – кредитори вимагатимуть виконання меморандуму, у тому числі, за ринковими тарифами для населення. І зістрибнути нашій владі вже не вдасться», – каже Пензін.

Він також прогнозує високу інфляцію (точні цифри поки що озвучити складно, але вони будуть точно двозначними).

Олексій Кущ каже, що ситуацію із запозиченням для України може посилити політика Федеральної резервної системи США.

«Цього року планується два сценарії – за першим незмінність облікової ставки на тлі скорочення обсягу грошової маси. Тобто, так звана монетарна нормалізація. За другим – вилучення з ринку ліквідності, у тому числі за рахунок продажу цінних та казначейських паперів на трильйони доларів плюс підвищення облікової ставки. Це викличе колосальний відтік ліквідності з країн, у тому числі з України. Навіщо іноземним інвесторам вкладатися в ризиковані українські папери, якщо є американська тиха гавань», – говорить Кущ.

«Навіть не розглядаючи сценарію щодо вторгнення Росії, можу сказати, що перспективи для економіки не дуже райдужні. Високі ціни на енергетичний імпорт, інфляція та відтік капіталу пригнічуватимуть економічне зростання. За підсумками першого кварталу ми можемо вийти навіть на мінусові показники, а за підсумками року цілком можливий нульовий відсоток зростання», – вважає Шевчишин.

Нагадаємо, наприкінці минулого року Мінекономіки знизило прогноз зростання української економіки на 2022 рік з 3,8% до 3,6%, пояснюючи це новими викликами через коронавірусні обмеження.

Світовий банк знизив прогноз зростання українського ВВП із 3,5% до 3,2%. Але не факт, що вдасться вийти навіть на ці показники.

«Поки що наші перспективи дуже туманні, бо незрозуміло, як світ розрулюватиме «українське питання». Але вже зараз ясно, що вітчизняна влада не встигає реагувати на виклики. Це посилює ризики того, що українська економіка може піти за гіршим сценарієм», – підсумував Пендзин.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 14
Степан (Крымчанин) Показати IP 19 Січня 2022 07:50
Ответ на риторический вопрос заголовка-плохо...
дідо Показати IP 19 Січня 2022 08:21
зелена тища надрукованої гривні зробила своє діло
Передайте нюхачу Показати IP 19 Січня 2022 08:27
Нам и тыща по плечу!
Анонім Показати IP 19 Січня 2022 08:59
Не пробуй ремонтувати те, що працює. Не захотіли, або не розуміли. Тепер по ділам нашим і винагорода. А тому маємо те, що маємо (с).
Вангалітик Показати IP 19 Січня 2022 09:09
Буде маленький піст, пістець я б навіть сказав
О... Показати IP 19 Січня 2022 09:13
А обіцяли протилежне ... шо, готуємось голодати нарід?
А.. до О... Показати IP 19 Січня 2022 10:07
Наш нарід ніколи не голодатиме,ви погляньте,що робиться в супермаркетах перед святами- виносять продукти,наче їдять останній день чи не їли цілий рік..і так щороку на свята..
ооо Показати IP 19 Січня 2022 09:30
Чем дальше в лес тем толще партизаны
Дідо Показати IP 19 Січня 2022 10:34
Газ скінчився. Той дешевий російський. Є європейський, їжте не обляпайтесь.
дідо до Дідо Показати IP 19 Січня 2022 10:47
кацапський газ завжди був дорожчий за європейський...
Дідо до дідо Показати IP 19 Січня 2022 10:59
Все ще божа роса?
Спостерігач Показати IP 19 Січня 2022 11:17
Експертом була Ірина луценко.
ABC Показати IP 20 Січня 2022 13:31
Зеленський же сказав, що все іде по плану. Я йому вірю. Це просто кінець епохи бідності підходить.
віктор Показати IP 24 Січня 2022 10:39
Не переживайте. Скоро автівки, що не пройдуть технічний огляд, стануть і купувати бензин буде нікому. От тоді він і подешевшає.Навесні люди виїдуть на заробітки і купувати дорогі продукти буде нікому, - от і продукти стануть дешевші. А взагалі в супермаркетах скуповуються масово вчителі. Вониж мусять десь дівати 4000 євро зарплати щомісяця.

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus