Грамотні виборці, відкриті списки: як українцям змінити систему влади

Конституція України гарантує вільний доступ до політики. Та в Україні існує низка перешкод, які заважають у реалізації цього права. І хоча у владі наче змінюються обличчя, але система залишається тією ж. Чому так і як це змінити міркували у Луцьку й представили один із можливих варіантів виходу з цієї ситуації.

Треба робити речі, які змусять змінити систему

З питанням «Як забезпечити рівний доступ до політики?» до Луцька прибули представники громадської організації Центр UA. Луцьк – це 46-е місто, де проводяться подібні консультації щодо виборчого законодавства у рамках всеукраїнського туру «ЗміниТи».

Голова і співзасновник Центру UA, екс-віце-прем’єр-міністр із питань європейської інтеграції Олег Рибачук зауважує: нова влада вже спокійно реагує на протести біля Верховної Ради, бо такі акції не мають впливу на державну політику.

«Нова влада досить спокійно і швидко зрозуміла, що коли щось відбувається біля Верховної Ради, там є багато телекамер, то так, новина проходить, але вплив на владу такі дії мають рідко. На жаль, після Євромайдану ми не змогли нічого запропонувати: активісти не створили окрему політичну силу, їх розібрали по різних картинках і у кожній фракції є потрохи активістів, потрохи комбатів, але політика не змінилася. Тому треба робити речі, які змусять систему мінятися», - наголошує він.

Власне, вивчаючи досвід втілення реформ у різних країнах, з’ясувалося, що успішні речі мають чіткий алгоритм дій. Спершу проводяться консультації в сфері зацікавлених сил, а потім варто проводити публічні дискусії в регіонах, щоб почути думку громади. Весь зібраний матеріал і має стати основою нових законодавчих змін.

«Важливо не лише мати партії, а важливо те, за яким законом вони обираються. Сьогодні ми маємо гібридну систему, втілену законом Віктора Федоровича, а про відкриті списки говорять як про зняття недоторканості. Сьогодні є чітке розуміння, що ні БПП, ні Батьківщина, ні клоун з вилами до наступних виборів не хочуть міняти цю систему. Сьогодні, на жаль, ми взяли найгірше з пропорційної системи і найгірше з мажоритарної системи», - зазначає Олег Рибачук.

Система бореться, бо їй є що втрачати

Об’їздивши майже півсотні міст, стало зрозуміло: українці чудово розуміють вади цієї системи. Супроводжуючи медичну реформу, учасники Центру UA паралельно ось уже 5 місяців обговорюють питання, як зробити рівний доступ до політики.

«Ці речі мають робити політичні партії. Адже їх найпершою проблемою має стати не те, як придумати символ чи слоган, а знайти виборця, переконати його і перевірити, чи потрібно воно виборцям чи ні», - зауважує Олег Рибачук.

У громадській організації переконані: зміни виборчого законодавства потрібно підготувати і прийняти цьогоріч. Інакше знову нічого не буде.

«Цей рік їм не до нас: зараз ділять, кому бути в Нацбанку, як сформувати бюджет. А восени нас зможуть почути лише тоді, коли всі громади відстоюватимуть одну й ту ж позицію. Адже в громадах прекрасно розуміють, чому продаються місця в округах, місця в списках. Тому ми повинні представити правильний закон, як це змінити. Але система бореться, бо їй є що втрачати. Якщо у вас є маленька фракція, клоун ви чи ні, з вилами чи без, ви можете продати 5 з 15 місць (а це, в середньому, по 3-5 мільйонів). Тому і 7 метрів огорожі у Ляшка. Їм є що втрачати. Я вже мовчу про старожилів. Ця система дозволяє не бурштин копати, а потрапити в парламент і далі вести безбідне життя: навіть на роботу не треба. Ти маєш кошти за термін, а потім за кожне голосування окремо. І я розумію їх, коли вони захищаються. Та я не розумію нас. Скільки ми будемо просто вибухати, випускати енергію в повітря? Місце звільняється і на це місце приходять нові люди з цієї ж системи. Якщо не змінити систему входу в політику – змін не буде. Адже формула «гроші-політика-гроші» наразі працює», - пояснює керівник Центру UA.

Щоб не було можливості придбати місце в партії

Одна з моделей зміни системи – вибори партій та відкриті списки, зауважує лідер напрямку «Контроль публічних фінансів» Центру UA Андрій Андрушків. Адже світова практика полягає в тому, що політику в державі мають робити партії.

«Треба, щоб обирали партії, а в області обирали тих, хто буде в цій партії. Так виглядає кілька моделей відкритих списків. Це виб’є в політичних босів можливість бронювати місця в парламенті. Тож повинні бути відкриті регіональні списки. Виборчий округ – область, в області конкурують партії. А виборець голосує за партію і буде мати право обирати того, кому віддати свій голос. Саме виборець обиратиме, хто буде в списках партії і матиме можливість обирати тих, хто представлятиме область. Тому не можна буде купити місце в партії», - переконує він.

Ще одна проблема: компетенція членів виборчих комісії. На думку експертів Центру UA, має бути впроваджена сертифікація членів виборчих комісій. Потрібно, щоб вони обиралися з конкретного пулу громадян, які знають все про вибори, вміють їх поводити .

І ще один важливий фактор для зміни системи: вплив фінансів на вибори, зокрема, сегментованість рекламного ринку політичних партій. Приміром, в деяких державах є ліміт: для однієї політсили не більше двох хвилин на день. Адже українці переважно голосують за тих, кого більше показують по телевізору.

Звісно, це не всі проблеми виборчого законодавства. Надважливим є питання просвіти самих виборців. На жаль, середньостатистичний виборець не знає повноважень того, кому він віддає свій голос на виборах. Вони не розуміють, що нардепи займаються законотворчою діяльністю, а не міняють вікна у школах, чи ремонтують садочки. Натомість, були в країні випадки, коли в місцеві ради проходили сили, які обіцяли зробити те, на що не мали повноважень.

Відповіді на ці та інші питання експерти Центру UA сподіваються узагальнити за підсумками всеукраїнського туру «ЗміниТи» та вже восени презентувати їх у парламенті як законопроект. Саме так, акумулюючи думку громади, вважають вони, можна досягти реальних кроків і справді змінити систему.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---