USD 25.5 25.65
  • USD 25.5 25.65
  • EUR 29.8 29.95
  • PLN 6.97 7.02

Сергій Кошарук: «На вибори я змушений йти, бо треба довести до завершення ті справи, які розпочав»


Досі в Ковелі ніхто двічі поспіль не перемагав на виборах міського голови. Це дозволяє зробити висновок про те, що городяни, швидше за все, голосують проти старої влади, аніж обирають нову. Чи судилося молодому амбітному Сергієві Кошаруку вступити в ту ж річку і змінити ковельські стереотипи, покажуть вибори. Завдання виграти на них йому суттєво ускладнюватиме криза, яка спричинила проблеми з наповненням місцевих бюджетів і, відповідно, заважатиме виконувати обіцяне раніше.
 
– Сергію Дмитровичу, нещодавно були внесені зміни до Бюджетного кодексу. Чи прийнятні вони для місцевого самоврядування? Що зміниться від цього в місті Ковелі?
 
– Це видається як крок назустріч місцевим громадам, але, як на мене, до вирішення цієї проблеми варто підходити комплексно. Держава повинна або сама брати на себе певні зобов’язання і виконувати їх, або, якщо вона делегує їх місцевому самоврядуванню, то треба, щоб все було підтверджено фінансово. Не може бути ситуації, коли проблеми освіти, охорони здоров’я, культури чи спорту закриваються за рахунок не вирішених проблем того ж житлово-комунального господарства.  Не треба виводити кошти на Київ, а потім їх назад повертати.
Той маленький крок, який здійснений центральною владою, може, і щось вирішить, але далеко не всіх проблем, які накопичилися.          
 
– За рахунок чого Ковель став кращим по благоустрою серед міст своєї категорії?
 
–  Найперше хочу подякувати міським головам, які були моїми попередниками. Ця перемога – і їхня заслуга, бо є наслідком  їхньої роботи також. Зокрема, я маю на увазі систему збору і вивозу твердих побутових відходів, яка була організована, якщо не помиляюся, при Бойку (Володимир Бойко – Ковельський міський голова 1998-2002 років – «ВН»). Тоді відмовилися від контейнерів, а стали приїздити машини до мешканців та забирали сміття. Таким чином  поменшало стихійних смітників. За часів нашої каденції було куплено нові сміттєвози та сміттєзбиральну техніку, заключили договори з приватним сектором. Ми зробили для них зручний графік вивозу сміття та запровадили символічну плату, але ми не маємо мороки зі стихійними сміттєзвалищами. Роками, до нашого сорому, були величезні смітники навколо траси Луцьк – Брест. Тепер цього немає. Де-не-де вони з’являються, але це вже не так суттєво. Порушники сплачують адміністративні стягнення. Проте зараз усі, хто до нас приїжджає, то констатують, що місто чисте.
В останні роки ми активно почали ремонтувати дороги та тротуари. Причому намагаємося дбати не лише про центральні вулиці. У минулому році провели роботи десь на 40 вулицях.
Багато роботи здійснюється і стосовно освітлення.
 
– Ви згадували про адміністративні стягнення за порушення правил благоустрою. Сума штрафу велика?
 
– Від 17 гривень, але справа не в гривнях,  заслуховування адмінкомісією –  це справа не надто приємна і, як показує досвід, двічі на адмінкомісію люди не потрапляють.
 
– А якщо людина відмовляється прийти на адмінкомісію?
 
– А далі працює виконавча служба. Проте це поодинокі випадки, здебільшого городяни приходять на засідання комісії та пояснюють, що сміття вже прибрали, чи гарантують, що приберуть. За таких обставин обходиться лише попередженням.
 
– Ви дуже оптимістично говорили про систему вивозу сміття, налагоджену в Ковелі. Але кілька тижнів тому в інтерв’ю «ВН» начальник державної екологічної інспекції Олег Кіндер заявив про те, що в Ковелі є серйозна проблема з перенаповненим полігоном твердих побутових відходів. Новий, як стверджує пан Кіндер, не будується. Що робить міська влада  в цьому напрямку?
 
– Якщо ми вивозимо сміття, то в нас інтенсивно наповнюється сміттєзвалище. Але проблема з полігоном дуже гостро стояла ще у 2002 році, а не зараз. З 2006 року питання будівництва нового полігону та виділення землі під кладовище постійно на часі. Ми вже маємо земельну ділянку під новий полігон і замовили проект. Ця проблема дуже складно вирішувалася, коли працювали попередні голова райдержадміністрації та голова облдержадміністрації (Вадим Грищук – голова Ковельської РДА з 2005 до 2008 років, Володимир Бондар – голова Волинської ОДА з 2005 до 2007 років – «ВН»). Ми пропрацювали пропозицію для інвесторів для будівництва сміттєсортувальної лінії, бо в Україні та сусідній Польщі є переробні заводи, які б приймали сировину. За ініціативи інвестора, ми готові вести мову і про будівництво сміттєпереробного заводу.
 
– Тим не менше, Вам так і не вдається поки реалізувати цього  наміру. До речі, коли на рівні уряду підписувався меморандум з однією зі шведських фірм, то було визначено, що на Волині такі заводи будуватимуть біля Луцька та Володимира. Ковель не входить у плани шведів...
 
– Будувати малий  сміттєпереробний завод нам не варто. Нам краще запустити сміттєсотрувальну лінію. Тим паче, що ми обслуговуємо не лише Ковель, а й частину Ковельського району. За умови функціонування сміттєсортувальної станції ми будемо відділяти скло, папір, будівельні матеріали, дерево, кольорові та чорні метали. Подаємо інвестпропозиції під час роботи економічних форумів у фонди з залучення інвестицій, працюватимемо над цим й надалі.
До речі, в мене запитання: чому ми не потрапили до списку шведських інвесторів, про яких ви згадували? В нас же одні з найкращих умов. Я сам зустрічатимуся з інвесторами, коли буду в Києві.
 
– ЖКГ – це не лише благоустрій, як відомо, а й низка інших послуг, які забезпечують життєдіяльність міста. Як Ви ставитеся до того, щоб такі послуги надавали приватні структури? Я маю на увазі тепло- та водопостачання в тому числі.
 
– Свого часу в 2006 році ми виходили на таку співпрацю з компанією «Контр Глобал». Вони хотіли взяти підприємства тепло- та водопостачання в оренду. Але, коли ми вели переговори, то побачили, що нам можуть запропонувати не зовсім прийнятні умови , які б гарантували для мешканців стабільність, доступність вартості послуг. Система тепло- та водопостачання має залишатися в монополії міста. В нас має бути можливість впливати на тарифи. Інша справа, що варто так організувати процес, щоб якість була краща, а вартість послуг менша. Але бізнесу тепло і воду віддавати просто так, без суттєвих гарантій, не можна, бо там інші пріоритети. Основний із них – це прибуток.
 
Що стосується послуг з обслуговування житла, тобто ті функції, які наразі виконують жеки, то тут в мене інша позиція. Треба, щоб запрацювала інституція управителів як місточка між власниками житла та надавачами послуг . Тоді якість послуг буде зростати, бо буде конкуренція. Енергозберігаючі заходи впроваджуватимуться швидше у такому випадку. Але, що цікаво: один з юридичних інструментів впровадження цієї ідеї є створення ОСББ (об’єднання співвласників багатоквартирних будинків – «ВН»). У переважній більшості  люди  сьогодні не хочуть відмовлятися від послуг жеків, при цьому «хають» їхню роботу на чому світ стоїть. Наша делегація їздила за досвідом створення ОСББ у Новоград-Волинський і маємо намір  вивчити напрацювання  Бердянська, де вже створено багато ОСББ. Ми хочемо переймати їхній досвід роботи з людьми.
 
– Скільки на сьогодні створено ОСББ в Ковелі?
 
– Більше двох десятків.
 
– Ваша репліка про ймовірне зниження тарифів, принаймні сьогодні, видається утопічною ідеєю... Що у Вас зараз відбувається з тарифами?
 
– Швидше за все, переглядатимемо в сторону збільшення, бо зростають енергоносії. Електроенергія зростає щомісяця. Правда, з іншої сторони, може зменшуватися тариф на ту частину послуг, яка не має в своїй складовій  енергоресурсів. Працюємо й у тому напрямку, щоб зменшити споживання енергоресурсів. Якщо будинок модернізувати, то буде значна економія. У нас же більшість будинків, збудованих у радянські часи, можна сказати, діряві.
 
– А, до речі, будинок, у якому мешкає мер, входить до ОСББ, утворення яких він так щиро відстоює?
 
– Ні, але вірю що найближчим часом і в нашому будинку запрацюють професійні управителі.
 
– Ну, напевне, в тому будинку все й так гаразд...
 
– Ні, в нас проблеми притаманні всім.
 
– Були перебої з водопостачанням чи теплом?
 
– Однозначно. І дах у нас протікав.  
 
– В Україні заведено, що посадовці Вашого рівня відразу після призначення чи виборів роблять щось поблизу свого помешкання чи в ньому за кошт громади. Скажімо, дорогу будують... Хочете сказати, що Ви стали міським головою, а жили у будинку з дірявим дахом?
 
– Дах поремонтували на третьому році моєї каденції. Спочатку робили ті будинки, які були в гірших умовах. Також відновили роботу спортивного ігрового майданчика у дворі, щороку разом  ми, мешканці будинків, висаджуємо молоді дерева та кущі, лагодимо дитячий майданчик та таке інше.
 
– Ви лобіюєте будівництво оптового сільськогосподарського ринку поблизу Ковеля. Наміри збудувати таке підприємство є й в обласної влади, але в Луцьку як один із варіантів розглядають ідею побудови ринку поблизу обласного центру. Чим привабливіший Ковель для реалізації таких намірiв, окрім того, що він є географічним центром Волині?
 
– Я не переконую, що ринок має бути в Ковелі, а кажу, що в Ковелі є хороша пропозиція. Якщо це має бути іфраструктура, розміщена на 20-ти гектарах, якщо ринок має бути зручно розміщений, то Ковель це все пропонує.  Територія, що пропонується, розміщена поруч із трасою Ковель – Варшава. До Ковеля прокладена та функціонує європейська вузька залізнична колія. І, зрештою, як ви вже казали – це географічний центр Волині, тут перехрестя всіх шляхів. Плюс –Ковельський район є сільськогосподарським. Я вважаю, що наша пропозиція має конкретні переваги, але вирішувати будемо не ми. Багато залежить від позиції інвестора.
 
– Як Ви вважаєте, чи реально залучити державні кошти до будівництва оптового ринку? Адже це більш бізнесовий проект, аніж соціальний.
 
– У Європі успішно працюють такі спільні проекти держави та бізнесу. Думаю, має бути партнерство держави у плані побудови комунікацій, інформаційної підтримки проекту, але в плані вкладання інвестицій... це все має робити бізнес. Я за функціонування самодостатніх моделей. Якщо ти успішний, то з тобою всі хочуть працювати.
 
– Відомо, що є суперечки навколо землі, які Ви збираєтесь віддавати під оптовий ринок...
 
– Так. Земля, про яку ми говоримо, межує з садівничим масивом «Урожай», де колись люди мали можливість садити городи. Сьогодні на території міста не може бути нових садово-городніх масивів. Це – раз. А по-друге, «Урожай» замість 97 гектарів фактично використовує  близько 100 гектарів.  Декілька людей  мають садівничі квитки «Урожаю», але садять городи поза масивом. Ми запропонували  «Урожаю» розробити проектно-кошторисну документацію та виділити ділянки для цих людей. Але при цьому я мусив зупинити рішення сесії, які не були погоджені з тим же Дежкомземом.
Проблема врегульовується потроху,  я вже мав зустріч з депутатами із земельної комісії  і сподіваюся, що нам вдасться  знайти «золоту середину» для вирішення цієї проблеми. Оптовий ринок, у будь-якому випадку, не буде заважати садівничому масиву.
 
– На сьогодні є справи, які стосуються цього конфлікту і розглядаються в судах?
 
– Наскільки мені відомо, ні.
 
– Коли в Апеляційному суді Волинської області розглядалася відома резонансна справа відносно Дмитра Москвича, то журналісти не могли не помітити, як там несподівано з’явилися Ви і про щось таємниче перемовлялися з паном Філюком (Петро Філюк – голова Апеляційного суду у Волинській області – «ВН»). Про що була мова?
 
– (сміється) Ми говорили про те, наскільки якісно організовано систему надання послуг заявникам в Апеляційному суді Волині. Петро Тодосійович показував мені це. Каже : «Зараз триває цікавий процес». Я поцікавився, чи він відкритий, мені запропонували зайти. Ну, так вийшло, що мене побачили... Але насправді в мене в було інше завдання  і хочу сказати, що вражений хорошою якістю адміністративних послуг, які надають заявникам в нашому апеляційному суді. 150 людей розійшлося за декілька годин і ніхто цього не помітив, чистота в залах також вражає. Будемо добиватися такої ж якості послуг у Ковельському міськрайонному суді.
 
– Поговорімо про Ваші амбітні плани будівництва міської поліклініки. На якій стадії втілення ідеї в життя?
 
– Це була моя обіцянка номер один на виборах. Я не мав морального права відмовитися від цього задуму. Ми відпрацювали ідеальне місце для поліклініки – поруч із ЦРЛ, але виникла проблема із землею. Ми знайшли компроміс із підприємцем, якому вона належала, та дали йому ділянку для ведення бізнесу на іншій території. Тому поліклініку будуватимемо там, де її оптимально побудувати. Спочатку ми планували поліклініку на 800 відвідувань, але потім, після висновків ради фахівців від медицини, було вирішено збільшити кількість відвідувань до 1200. У результаті вийшло, що вартість всього будівництва сягнуло 63 мільйонів гривень. Але ми змінили завдання і вирішили будувати один корпус  поліклініки для дорослих і зменшили кількість відвідувань до 800. Проект нам тепер коштує 45 мільйонів .
Тепер про те, що зроблено реально. Ми виграли всі суди стосовно земельної ділянки, підготували площу під будівництво і зробили бетонну основу. Хочу сказати, що в цьому задумі нам обіцяли допомогти всі великі політики.
 
– А хто конкретно?
 
– Ну, Юля Тимошенко перед виборами обіцяла, що допоможе виділити кошти. При уряді Януковича у проекті закону про держбюджет навіть окремим рядком прописали виділення коштів на першу чергу будівництва поліклініки. Влада змінилася – змінили бюджет і на сьогодні залишилися одні обіцянки. Але ми будемо добиватися підтримки з державного бюджету. Ковельчанам дуже потрібна поліклініка.
 
– Давайте, відштовхуючись від Вашої останньої фрази, спробуємо проаналізувати іншу ситуацію. Ковельчанам дійсно потрібна поліклініка. Тим не менше, на Волині сьогодні забагато медичних довгобудів, про які всі знають. У Ковелі є залізнична лікарня, яку окремі політики і чиновники  пропонують перепрофілювати на поліклініку. Заступник голови ОДА Святослав Кравчук, який є прихильником такого шляху вирішення проблеми, в інтерв’ю нашому виданню дав зрозуміти, що ця ідея не до вподоби ковельській владі. Чому? Невже важко відмовитися від нереальної до виконання обіцянки, але все ж таки відкрити людям поліклініку?
 
– Я, мабуть, вас дуже здивую, але скажу, що я також підтримую і підтримував ідею перепрофілювання залізничної відомчої лікарні під поліклініку. Я можу показати реальну переписку і розказати, скільки виїздив у Мінтранс. Але в нас чіткі відповіді, що ця лікарня належить системі залізниці. Ми розпочали будівництво поліклініки, я розумію, що в області багато довгобудів, але на усіх рівнях добиватимуся фінансування на поліклініку. Крім того, ми паралельно ведемо ремонтні  роботи в пологовому будинку і маємо намір на першому поверсі розмістити там дитячу лікарню, яка поки розташовується на вулиці Театральній у центрі міста. На місці ж дитячої лікарні розмістимо поліклінічні кабінети, які зараз розкидані по всьому місту. Це тимчасово вирішить проблему мiста.
Правда, купили томограф, то дещо розпорошились кошти, які могли б бути направлені для втілення цієї ідеї. Але ж і томограф громаді потрібен.
А стосовно того, що я нібито проти, щоб використовувати залізничну лікарню... Повторюю, я можу показати свою переписку. Але навіть якщо нам передадуть ту лікарню в комунальну власність, то буде дуже добре, бо ми зможемо її використовувати під щось інше.  Тоді ми вирішуватимемо, де краще розмістити поліклініку.
 
– Чи не відмовилися Ви від ідеї будівництва такого затратного проекту як розважальний комплекс з аквапарком, зважаючи на кризу?
 
– Криза колись мине. Якщо ми будемо сидіти, склавши руки, то вона в нас продовжиться. Ми маємо гарну рекреаційну зону на березі водосховища і там хороша територія, недалеко від траси. Я вже спілкувався з Федерацією аквапарків України. Поруч є Шацькі озера, звідти також могли б приїздити люди на кілька днів. Тут можуть бути  побудовані й інші об’єкти: ресторанне господарство, лазні – все, що стосується дозвілля й оздоровлення. Це сприятиме розвитку району, де розміщений санаторій матері і дитини «Турія». В нас були журналісти з інших областей в рамках програми «Україна очима редактора» і також зробили висновки, що в нас варто розвивати відпочинковий бiзнес і все, що з ним пов’язано, а не будувати фабрики та заводи.
Але, наголошую, на аквапарк ми не використовуватимемо своїх бюджетних коштів. Це будуть капіталовкладення інвесторів, яких ця тема зацікавить. Я вірю в успіх цього проекту. У 2007 році в мене було три представники різних інвесторів. Але завадила політика та перевибори, в людей не було впевненості.
 
– Звідки інвестори?
 
– З Латвії, Німеччини та Харкова. Нестабільність у країні завадила їм прийняти рішення.
 
– Скажіть, будь ласка, а чи не відлякують Ваших потенційних інвесторів ідеї Ковельської муніципальної влади навести порядок у торгівлі тютюном та алкоголем? Зрозуміло, що жодний розважальний бізнес не буде прибутковим без продажу таких товарів...
 
– Ми ж не ведемо мови про заборону продажу, а про наведення порядку в питаннях споживання. Ми прийняли рішення про обмеження споживання алкоголю, пива. Ми хочемо довести, що влада здатна наводити порядок у цьому плані.
 
– Коли ця тема висвітлювалася у пресі і, зокрема, в мережі Інтернет, то Вам частенько закидали те, що Ваша родина має стосунок до алкогольного бізнесу, а, відповідно, Ваші наміри впорядкувати правила є нещирими. Що скажете на це?
 
– Коли я був підприємцем, то створював підприємства з неуспішних об’єктів. Сам писав бізнес-плани та втілював їх. Умене був такий проект як кафе безалкогольних напоїв «Ням-ням». Я довів, що в сфері ресторанного господарства можна працювати без продажу алкоголю.  Але в частині створених мною магазинів нарівні з іншими продавали алкоголь.
 
– Наскільки відповідає дійсності думка, яку поширюють журналісти про те, що Ви маєте стосунок до організації кількох інформаційних сайтів, які нещодавно з’явилися у волинському Інтернет-просторі?
 
– Я дбаю про те, щоб інформаційний простір у місті був достатнім та об’єктивним. Коли цього немає, то починають працювати чутки, а на чутках далеко не заїдеш.
 
– Але можна почути конкретну відповідь на запитання?
 
– Коли створювалася «Альтернатива», я потис руку Андрієві Сидоруку і сказав: «Хлопці, працюйте». Те ж саме було, коли заснували «Перець по-ковельськи».
 
– Ви створили ці сайти в альтернативу «Ковельській правді», яка Вас активно критикує?
 
– Та я їх не створював, а просто привітав. Мені приємно, коли я знаю, хто саме займається збором інформації для «Альтернативи» . Ця людина не ховається, приходить на події. А от «Ковельська правда» настільки утаємничена, невідомо, хто за нею стоїть і хто нею займається. Інформація там дуже часто не відповідає дійсності. Дуже шкода, що наше законодавство дозволяє писати в Інтернеті все, що заманеться. Пишуть про мене іноді таке, що я дивуюся й не розумію, як можна було придумати, що я десь там щось робив, коли я й близько не був в тому місті. Я поважаю об’єктивних журналістів.
 
–  Ви фактично визнали, що проти Вас  застосовують «чорний піар», а чи будете Ви відповідати такими ж методами?
 
– Коли я йшов на вибори, то мене попереджали, що політика є брудною справою. Я вважаю, що у тому випадку, якщо прийдуть політики, які не застосовуватимуть бруду, то політика буде чистою. В своїй передвиборній кампанії я принципово відмовився від технологій, пов’язаних з «чорним піаром». Я або відзначав плюси своїх опонентів, або утримувався від коментарів. Це також, мабуть, переконало ковельчан довірити керувати містом мені. Надалі застосовуватиму таку ж саму тактику. Я вважаю, що в Ковелі буде нормальна порядна конкуренція. До людей потрібно ставитися по-доброму і вони тим же відплатять. Господь усіх створив добрими. Мене, правда, вважають ідеалістом у тому плані.
 
– Як гадаєте, хто стане Вашими конкурентами під час наступної виборчої кампанії?
 
– Не готовий про це зараз говорити.
 
– Ви підете на вибори міського голови як позапартійний чи заручатиметесь підтримкою якоїсь політичної сили?
 
– По-перше, ще немає виборчої кампанії, а тому про це рано говорити. Рішення прийматиму пізніше. Можливо, і надам перевагу якійсь партії, але це буде та сила, яка сприятиме розвитку Ковеля конкретно і виступатиме за українську Україну. На вибори я змушений йти, бо треба довести до завершення ті справи, які розпочав. Якщо я буду бачити, що є людина, яка це зробить краще за мене, то перший запропоную йому допомагати. Крісло мера – це не моя амбіція. Моє завдання – поліпшити життя ковельчан.
 
– До речі, в Ковелі ніхто двічі поспіль не вигравав виборів...
 
–  Я вважаю, що міський голова , який перебуває на посаді декілька каденцій – це хороший та досвідчений міський голова.  При ньому місто могло б краще розвиватися. Але важливо бути собою до кінця і не купитися на жодні спокуси. Чи буду я на другу каденцію міським головою, визначатимуть люди. Але свої задуми я втілюватиму до кінця, на якій би посаді не довелося працювати.
 
Розмовляла Оксана ЛУКАШУК
Загрузка...
Коментарів: 3
Анонім Показати IP 13 Липня 2009 15:15
молодец! удивительный контраст с Шибой: человек в интервью первым делом поблагодарил предшественников, Богдан Павлович и его свита в такой ситуации только гадят на них
Профанація Показати IP 15 Липня 2009 23:01
Прикро вражений некомпетентністю автора. "Досі в Ковелі ніхто двічі поспіль не перемагав на виборах міського голови". Шановні! Анатолій Семенюк, теперішній радник міського голови Сергія Кошарука, двічі поспіль перемагав на виборах у Ковелі! І саме завдяки йому Ковель справді став найдемократичнішим містом в області. Бо коли Кривицький в Луцьку робив подачки демократам (тому числі щодо перейменування вулиць на безособові проспекти Волі, Молоді, Відродження, Соборності тощо), то Семенюк зробив так, що в Ковелі вже 13 років, як немає жодної "тоталітарної" вулиці. Кошарук по літах мудрий, що взяв собі в радники такого попередника...
ковельчанин Показати IP 18 Липня 2009 08:49
Перейменовував пан Семенюк та всі не перейменував. У Ковелі є вулиці Г.Жукова, Чапаєва, Піонерська, Гвардійська, Партизанська, 8 Березня та ін. А в самому центрі міста на фасаді пошти метровими буквами написано: "ПОЧТА". І це на 18 році Незалежності України!

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.

Система Orphus
Яндекс.Метрика
Ukr.net: Автобазар http://avtosale.ua/. Свіжі новини України і світу в режимі реального часу на Укр.нет. Фільми в кінотеатрах на KINOafisha.ua. Телепрограма на TVgid.ua.