У суді зловживають так само, як у прокуратурі чи міліції, не більше й не менше, - суддя Віктор Кравчук

Суди, не дивлячись на ключову роль, яку вони відіграють у житті суспільства, лишаються однією з найзакритіших структур. Корупційні скандали останніх років, як і постійні розмови про реформу вітчизняної системи правосуддя -  – лише підтвердження цього правила.
З головою Волинського господарського суду заслуженим юристом України, кавалером ордену «За заслуги» III ступеня Віктором Кравчуком говоримо про третю гілку української влади, її перспективи і проблеми.
«Я дуже радий, що вибори закінчилися»
– Президентські вироби пройшли. Країна вже живе з новим президентом. Як оцінюєте результати виборів? На Вашу думку суд прийняв справедливе рішення?
– Якщо чесно, то я дуже радий, що вибори закінчилися і країна має свого президента. Звичайно, у кожного виборця були свої уподобання, але главу держави ми таки обрали.
Чинне законодавство, звичайно, передбачає оскарження результатів виборів, рішення центральної виборчої комісії. Ми всі були свідками цього судового процесу. В судовій практиці не так багато було випадків, коли справу розглядали судді практично всім складом. І якщо відкинути політичний підтекст, то судове рішення було юридично правильне.
– Якраз одна з перших робочих зустрічей Віктора Януковича відбулася з головами Конституційного, Верховного та Вищого господарського судів України. Говорили про судову реформу…
– Судова реформа повинна рухатися вперед. І особлива увага повинна бути віддана спеціалізації судів.
За спеціалізованими судами майбутнє. Тобто потрібно утворити кримінальний, цивільний суди.
– Ви кажете про реформування правосуддя. Але сьогодні багато говорять про недовіру громадськості до судів, про те, що звернення до суду марна трата часу. На вашу думку, реформи таку ситуацію змінять?
– Я бачу дві причини недовіри людей. І це не пов’язане напряму з судовою реформою. Перша причина – це діяльність самих суддів. Окремі судді неправильно себе поводять, зловживають своїм становищем. Але в суді таких ситуацій не більше й не менше, ніж у інших структурах: прокуратурі, міліції.

Інше питання – викривлена, тенденційна подача діяльності суду. Та ще й відіграє свою роль те, що ми не показуємо суспільству нашу роботу. Ми менше відкриті, менше доводимо до відома населення нашу інформацію.
В кінці лютого на нараді ми говорили про незадовільну роботу прес-служби наголо суду. У нас немає суттєвого зв’язку із засобами масової інформації. Ми ж можемо запросити на судове засідання журналістів, показати нашу роботу.
Але все-таки у багатьох випадках недовіра громадян – стереотип. Адже про яку недовіру можна говорити, коли 90 % розглянутих нашим судом справ не оскаржується?
– Але ж є й інші десять відсотків. Скільки змінених та скасованих рішень було торік?
– Торік у Волинському господарському суді розглянули майже три тисячі справ. Якщо бути точним, то ця цифра становить 2,9 тисяч. Позовних заяв до нас надійшло 3,4 тисяч.  Це трохи менше, ніж у 2008-му.

Переважна більшість справ – майнові спори. Позивачі заявили про стягнення близько одного мільярда гривень. А присуджено 623 мільйони гривень, тобто 67 відсотків.
Загальноукраїнський середній показник скасованих рішень – 4,3 відсотка. По Волинській області такий показник становить 4,4 відсотка.
– А ви вивчали причини скасування, зміни рішень Волинського господарського суду?
– Кожен такий випадок ретельно аналізують наші фахівці. Мабуть, першою причиною скасування рішень слід назвати причини суб’єктивного характеру. Бувають випадки, коли суддя не зумів оцінити всі докази і правильно застосувати законодавство.
Ще одна з причин – суперечливість чинного законодавства. По деяких справах закони дуже суперечливі, що утруднює прийняття єдино правильного рішення.
Важливою складовою судового процесу є юридичний захист. Дуже часто він ведеться не належним чином. Наприклад, у нашій області складна справа з агропромисловим комплексом, де немає пристойного юридичного захисту.
Щоправда, у нас є випадки, коли рішення нашого суду скасовує Львівський апеляційний, а рішення апеляційного суду скасовує Вищий господарський суд. В результаті – рішення Волинського господарського суду залишається без змін та вступає в силу. Звичайно, таких справ небагато, але за рік в сумі набереться близько десяти.
– Очевидно, ви аналізували скасування рішень ще й тому, що до цього зобов’язала Постанова Вищого господарського суду від 18 червня минулого року. А ще в цьому документі були вказані ряд помилок, які виявили фахівці під час комплексної перевірки. Зокрема йшлося про порушення процесуальних строків та відсутність протоколів деяких судових засідань …
– Це була планова комплексна перевірка. Нашу діяльність перевіряло близько десяти фахівців. Ми по кожному пункту де були явні упущення зробили глибокий аналіз. Зокрема, за протоколи відповідають помічники. По кожній справі ми з’ясували, хто був причетний до помилок.

Були організовані відповідні навчання, бесіди. Ми попередили працівників про відповідальність. Вдосконалили технічні можливості.
Розглянули ми й випадки, коли на дії суддів були скарги. Кожен конкретний випадок розглядали окремо, провели бесіди з суддями. Тобто зробили все від нас залежне, щоб більше подібних випадків не було.
Але сказати, що це були якісь резонансні випадки не можна. Це звичайна рутинна робота.
«Проблема корупції є й в інших структурах. І сказати, що у судочинстві вона стоїть найгостріше – неправильно»
– Судову систему вважають однією з найкорумпованіших в Україні. Як боретеся у своїй установі з хабарництвом?
– Це питання доволі делікатне. В суспільстві побутує думка, що вирішити питання в судовій залі без стороннього впливу – нереально. Але хочу запевнити, що така проблема є надуманою.
Люди вважають, що всі судді мають великі особняки, дорогі автомобілі, які не змогли б придбати на свою зарплату. Не буду категоричним, може, такі випадки і є. Та вони скоріше поодинокі. І, на жаль, суспільство через такі випадки узагальнює.
Відповідно до чинного законодавства доступ представників сторін до суддів та їх помічників обмежений. Ми практично заборонили зустрічатися з суддями сторонам судового процесу. Спілкуємося лише через канцелярію. Є відповідне віконечко, куди подаються матеріали.

За весь час діяльності Волинського господарського суду у нас не було випадків, щоб наш суддя притягався до відповідальності, або ж була відкрита кримінальна справа, пов’язана з корупційними діями. (Стукає по дереву).
Але разом з тим кожен суддя повинен відповідати за свою роботу. І якраз це - запорука вирішення подібних проблем.
Проблема корупції є й в інших структурах. І сказати, що у судочинстві вона стоїть найгостріше – неправильно.
– Нещодавно на нараді при голові облдержадміністрації голова обласного управління Служби безпеки України розповів про власне бачення того, як вирішити проблему корупції у владних структурах. Зокрема Віктор Андрейчук зазначив, що варто було б лобіювати внесення змін до деяких нормативно-правових актів. Особливо, йшлося про те, щоб чиновники, та й судді, разом з доходами декларували свої видатки.
– Я обома руками за таку ініціативу. Такий крок був би виправданий. І я готовий хоч зараз виконувати такі вимоги…
– А ви готові запросити журналістів до себе додому і показати, як ви живете?
– Звичайно готовий. У будь-який час можете скористатися такою можливістю. (Сміється)

– Ще Андрейчук пропонував скасувати довічне призначення суддів…
– На мою думку, проблема не в довічному призначенні суддів. Швидше навпаки. На мою думу, не варто призначати на суддівські посади дітей, яким по 25 років. Суддями потрібно призначати фахівців, яким більше 30 років.
У нас нещодавно призначили двох нових помічників. Їм більше тридцяти років. У них вже є достатній багаж досвіду.
А питання призначення повинна вирішувати Верховна Рада. Інша річ – можливість притягнення суддів до відповідальності, можливість звільнення з роботи.
– А як ви ставитесь до відміни недоторканості суддів?
– Якби відмінили недоторканість суддів, думаю, нічого страшного не відбулося б. Адже мало хто знає, що проти судді може порушити кримінальну справу навіть сержант міліції або орган дізнання.
Кілька років проти нашого судді, щоправда не сержант, а капітан порушив кримінальну справу. Хоч причина, як пізніше з’ясувалося, була надуманою, все ж прецеденти є..
Але, звичайно, притягнути до відповідальності суддю можна лише після згоди Верхової Ради, коли з нього знято недоторканість.
– А вам особисто коли-небудь погрожували?
– Телефонні погрози були. І з роботи звільняли, було всяке. Зараз у нас є невеличкий захист: телефонні розмови голів судів записуються.
– Коли розглядалися справи, у вирішені яких зацікавлені високопоставлені особи, не відчували тиску?
– Зараз трохи менше розглядається спорів, які стосуються комунальної власності. Пригадуєте, минулого року, наприклад, були справи по «Проліску», «Кручі»? Вони вже практично вирішені. Сказати, що жодного тиску не було – неправда. Звучали певні запитання з боку чиновників, як вирішується та чи інша справа. Єдина відповідь, яка звучала: «Відповідно до чинного законодавства». Прямого ж тиску тоді не було.
У моїй практиці прямого тиску не було взагалі.
Є тут й роль засобів масової інформації. Я поважаю журналістів, але у нашій пресі трапляються і замовні статті, які можна трактувати як спробу впливу на суддівське рішення. Та суддя, коли він приходить на цю посаду повинен знати, що такий тиск буде.
«У Білорусі до 70 % робочого часу судді – виконання судових рішень»
– Чи всі судові рішення виконуються повною мірою?
– Тут теж є проблема. Наведу приклад з досвіду Білорусі. Ми давно співпрацюємо з господарським судом Брестської області. У них виконання судових рішень досягає показника 70-80 відсотків від винесених рішень.
У них судові виконавці при судах. Голова суду сам займається цими питаннями. Як він мені колись сказав, виконання судових рішень займає 60-70 відсотків усього часу. Решту часу він віддає організаційній роботі суду.
У нас же показник виконання судових рішень орієнтовно становить 40-50 відсотків. Тобто, половина судових рішень не скажу, що зовсім не виконується, але зволікається.
Я не хочу критикувати державних виконавців, але виконання судових рішень потребує докорінних змін. Можливо, варто частину справ передати приватним виконавцям. Така практика уже вкорінилася за кордоном. Рішення господарського суду виконують приватні виконавці, адже справа стосується господарюючих суб’єктів. Тут немає причин для втручання держави.
Сьогодні у нас налагодились нормальні стосунки з управлінням юстиції. Маю на увазі те, що ми щоквартально отримуємо повідомлення про виконання судових рішень. Наші судді приймають участь у їхніх зібраннях, тож ми маємо можливість подати свої пропозиції.
Але найбільш дієвою формою впливу на державного виконавця є скарги на його дії.
– Можливо, виконавча служба чимось обмежена?
– Навпаки, з кожним роком повноваження виконавчої служби зростають. Крім того, виконавча служба стягує виконавчий збір.
Ми навіть пропонуємо сторонам домовитися між собою і укласти мирову угоду до винесення рішення. Адже в такому разі вдасться уникнути виконавчого збору. Адже в першу чергу стягується збір, а потім виконується рішення суду.
Розмовляла Юлія МАЛЄЄВА
 

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---