Вибір-2010: влада українська або окупаційна, шанс на зміни чи консервація корумпованого ладу

«Круглий стіл» під назвою «Управління кризою чи криза управління: Україна напередодні п’ятої президентської компанії» 17 липня відбувся в обласному центрі Волині. «Український центр глобальних та регіональних стратегій» спільно з «Всеукраїнською асоціацією політичних наук», «Київською школою політичного сценування» та Фондом «Українська перспектива» проводять ці так звані «мозкові атаки» в регіонах України за участі провідних українських політологів, незалежних медійних аналітиків та експертів. Учасники круглого столу стверджують: мають на меті дати системний аналіз політичних процесів у нашій державі, об’єктивну оцінку діяльності партій та їхніх лідерів, скласти прогноз подальшого розвитку України. Було підкреслено: захід винятково науковий і не пропагує жодної політичної сили.
Модератор цієї аналітично-експертної полеміки, президент «Українського центру глобальних та регіональних стратегій» Василь Базів зазначив, що політичний клас в Україні є неадекватним, не здатним на об’єктивні оцінки дійсності. Позиція владної верхівки заангажована, вона не веде до істини. Так звана правляча еліта пояснює і коментує все із власної політичної дзвіниці, – переконаний він.  Отож, об’єктивна оцінка реалій повинна бути. І вона, за словами пана Базіва, нагально необхідна саме  зараз, коли розпочалася нова передвиборча кампанія. А дати її зможуть лише люди й інституції, які перебувають поза межами нинішнього політичного класу.
Найперше серед політичної боротьби і конкуренції, спроб маніпуляцій та зомбування українців, коли існуючий режим на чолі з нинішнім главою держави Віктором Ющенком у стані агонії сходить з політичної арени, українцям належить дати відповідь на запитання, якою буде Україна після нього.
Голова Всеукраїнської асоціації політичних наук, проректор Міжнародного університету «Україна» професор Валерій Бебик вважає, що політичний клас України слабкий і не здатний відповісти на виклики сьогодення, а державотворчі чинники у нас не спрацьовують. Наприклад, рівень політичної культури так званої «еліти» значно нижчий від культури народу. Влада не здатна об’єднати український народ у єдину державу. Серед існуючих у «верхах» проблем одна із найбільших – боротьба повноважень, яка дуже шкодить розвитку суспільства. А на рівні правових регуляторів порядку теж немає – зміни, що були внесені до законодавства після «помаранчевої революції», лише сприяли цій невизначеності. Не спроможні сприяти єдності й існуючі в Україні релігійні конфесії. В принципі, наразі християнська релігія не працює в інтересах держави і не стримує її від розпаду, – констатував пан Бебик.
Україна як держава утримується лише через ментальність народу, на основі давніх традицій. І хоча на Майдані відбулася революція свідомості українців, сподівання тих, хто там стояв, не виправдалися. Народ продемонстрував високу мудрість поведінки, здобув міжнародний імідж, із яким мав шанс досягти чималих висот. Проте серйозних змін на краще не сталося. Навпаки, за президентства Ющенка Україну довели до краху. Науковці стверджують, що країна поділена між кланами, кількома родинами. Основною ознакою устрою стала олігархічність, яка хоча й формувалася ще при Кучмі, проте остаточно закріпилася при нинішньому главі держави. Всі державні нагороди і посади купляються або їх розподіляють, керуючись «принципом кумівства». «Міністр Павленко, міністр Шандра, екс-глава Секретаріату Балога, нинішній секретар РНБО Богатирьова, на думку учасників «круглого столу», – лише вершина айсбергу таких кадрових призначень. А сучасний парламентаризм за участі більш ніж 4-х сотень «кнопкодавів» нагадує часи римського імператора Калігули, який записав сенатором свого коня. 
Ілюзію гарної людини Ющенка народ створив собі сам. «Але він любить себе, свої слова і нічого конкретного не зробив», – наголосив директор програми Фонду «Українська перспектива» Олексій Подольський. Політолог переконаний, що не варто плекати жаль до людини, яка не впоралася із взятими на себе зобов’язаннями. Віктор Ющенко на своєму життєвому шляху неодноразово зраджував декларовані ним же пріоритети. Його пробачили і сподівалися, що вже як глава держави він зможе повести українців до кращого майбуття. Однак, на думку багатьох промовців, Ющенко із цим завданням не впорався.
Серед найбільших провалів нинішнього президента пан Подольський назвав непроведення референдуму щодо членства у НАТО як визначення траєкторії руху України та підписання газових угод. «Людиною легко керувати, посадивши на газову голку. «Месія» ж від спокуси і 3-х мільйонів щодня не втримався»,– зазначив  директор програми Фонду «Українська перспектива». Нинішня Україна важко піддається визначенню сучасної держави, а швидше нагадує «безхозну» територію, на якій безкарно правлять бал кілька кримінальних кланів. Україну не випадково називають Росукренергоінкорпорейтед, – розповіли науковці.
Однак на питання, чи відбудуться зміни на краще після обрання нового Президента, однозначної відповіді дати не можна. Учасники круглого столу ствердили: ми лишень маємо шанс. І пов’язаний він із майбутнім президентством Юлії Тимошенко. Бо на майбутніх виборах, як і під час 4-х попередніх кампаній, буде лише два реальні кандидати на перемогу. Пара фаворитів – лідер нинішньої опозиції Віктор Янукович і глава Кабміну Юлія Тимошенко.  Прихід на пост глави держави пана Януковича означатиме консервацію нинішнього корумпованого ладу, а перемога пані Тимошенко – «певний шанс його зламу».
Нових же облич немає – є нові проекти старого режиму, який намагається зберегти статус-кво. Наприклад, за визначенням присутніх, на «Арсенія Яценюка гроші дає Віктор Пінчук, а негласний начальник штабу – Леонід Кучма» . І готують його російські політтехнологи – учні школи стимуляції світової революції, що працювали в Україні під час попередніх виборчих кампаній. Вони ж, за інформацією гостей із Києва, консультують навіть ВО «Свобода». Крім того, у цій гонці вже діє схема «троє – проти однієї». Власне, це поєднує Віктора Ющенка, Віктора Януковича й Арсенія Яценюка, які в разі перемоги поділять три ключові державні посади – Президента, Прем’єра і Голови ВР. 
Отож, вибору як такого в народу знову не буде. Проте сценування розвитку України зводиться до того, що можливість стати європейською для нашої держави існуватиме, коли Президентом оберуть Юлію Тимошенко. Щоправда, під час «круглого столу» прозвучало, що найбільшим негативом цієї кандидатури є «сам БЮТ, партія без ідеології», а позитивом те, що нинішня прем’єрка баласту не тримає. Вона мусить у ході кампанії змінитися і Блок Юлії Тимошенко повинен стати тим прохідним моментом, яких вже чимало було в її житті. 
А допомогти пані Тимошенко здобути шанс провести зміни може винятково позиція Західної України, яка була вирішальною під час двох останніх президентських виборів. Розклад сил цього разу простий: якщо західняки  виступлять консолідовано, то Президентом стане Тимошенко, а коли віддадуть значну частину голосів аутсайдерам, то посприяють тому, що главою держави буде Янукович, – переконували присутні на заході.
Політологи й аналітики стверджують, що у січні 2010 Україна має зробити вибір між владою українською й проросійською. Задля майбутнього до керма повинен прийти не Месія, а лідер, який коли щось декларує, то якнайшвидше втілює це у життя. Ця людина має бути спроможна здійснити оновлення політичного класу, кадрового потенціалу і на законодавчому рівні закріпити відповідальність усіх тих, хто в майбутньому виступатиме від імені народу.  Шлях, на який Україна витратила 20 років, інші держави додали сотні літ. А для подальшого поступу необхідно перестати стояти на місці і перегорнути ту сторінку власної історії, що започаткувалася наприкінці 2004-го, – кажуть експерти.
Записала Ольга БУЛКОВСЬКА

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---