USD 39.00 39.40
  • USD 39.00 39.40
  • EUR 39.25 39.50
  • PLN 9.76 9.94

Аматорський театр із Козлова понад 30 років дивує глядачів прем'єрами

9 Листопада 2019 09:58
Незважаючи на популярність супутникового телебачення та Інтернету, у Локачинському районі не згасає інтерес глядачів до вистав Козлівського аматорського сільського театру. Самодіяльні артисти не втомлюються дивувати глядачів щорічними прем‘єрними показами. Традиційно це відбувається до Дня Незалежності. У 1992 році колектив отримав почесне звання народного.

Незмінний керівник та режисер аматорського театру – Ярослав Жулінський. Він не лише підбирає репертуар і акторський склад, а й власноруч малює декорації. Ярослав Жулінський переконався, що 70% відсотків успіху вистави залежить від вдалого вибору акторів. І йому вдається ось уже понад 30 років безпомилково визначати, які ролі органічно зіграють його колеги.
Адже на розучування і репетиції у них зазвичай не більше півроку. Репертуар підшуковує керівник театру. Актори з однаковим успіхом грають як сучасні п‘єси, так і класику.

Козлівський аматорський театр заснований 1983 року. Усі ці роки сільські актори вкладають у постановки свою душу, віддають весь вільний час. Працюють на ентузіазмі, адже зарплати за це не отримують. Завдяки самовідданості аматорів, Козлівський театр люблять і знають по всій Волині. Адже театр успішно гастролює і його вистав глядачі чекають з нетерпінням.

Ярослав Жулінський розповідає, що зі шкільних років мріяв бути художником. Навіть їздив до Львова вступати у художній інститут. Однак не склалося, порадили спробувати наступного року. Але хлопець пішов в армію, і саме там йому вдалося проявити свій талант ‒ юнак малював стенди і наочність. А коли демобілізувався, потрапив у перший набір студентів на режисерське відділення Луцького культосвітнього училища. Вже дипломованим режисером Ярослав Жулінський прийшов працювати у Локачинський будинок культури. Чесно трудився п’ять років, а коли по районах почали створювати художні майстерні, любов до малювання перемогла.

Однак молодий спеціаліст примудрився паралельно працювати режисером, створивши самодіяльний театр у Козлові. Це було нескладно, адже в сільському будинку культури вже була група аматорів.
Ярослав Жулінський розповідає, що першою виставою, яку він поставив, була «Доки сонце зійде, роса очі виїсть» Марка Кропивницького. Потім були «Сватання на Гончарівці» та «Бой-жінка» Григорія Квітки-Основ’яненка, «По ревізії» Михайла Старицького, «Вірність і зрада» Юрія Мокрієва, «Голосіївський ліс» Вадима Собка, «Як наші діди парубкували», «Сватав Гриць удовицю» Володимира Канівця. Успішно вдалося поставити і класику ‒ «Украдене щастя» Івана Франка, «Наймичку» Тараса Шевченка, «Кайдашеву сім‘я» Івана Нечуя-Левицького.

Режисер зізнається, що про костюми актори дбають самі. Іноді щастить знайти автентичний одяг у старожилів. Ярослав Жулінський пригадує, як у часи СРСР просив костюми у Волинському обласному муздрамтеатрі. Каже, візьмемо мішок цукру і шмат стегняки, їдемо домовлятися. Луцькі костюмери не шкодували аматорам суконь і костюмів. Незважаючи на те, що у складі Козлівського театру нема жодного професійного актора, колектив часто стає переможцем обласних оглядів-конкурсів.

Взимку Козлівський будинок культури не опалюється, тому репетиції проводять у Локачах. Добре, що до райцентру ‒ рукою подати. А вже влітку ставлять вистави. Ярослав Жулінський каже, що глядачі вже після зимових свят цікавляться, над чим працюють актори? Режисеру приємно, що вони грають в переповнених залах.

Про всіх аматорів Ярослав Жулінський говорить лише гарні слова. Це Світлана Власюк, працівник районного будинку культури, Олександр Ліщинський (працівник РБК), Ірина Кошелюк (працівник музичної школи), Галина Марчак (працівник районної бібліотеки), Віктор Новосад (директор Новозагорівського будинку культури), Віта Бордун, Галина Бохонська і Марія Рибкевич.
Актори театру радіють, що завдяки благодійникам отримали сучасну музичну апаратуру. Тривалий час вони мусили позичати музичне обладнання. Аматорів почули у Фонді Ігоря Палиці «Тільки разом». Тепер у розпорядженні театру ‒ ліхтарі зі стійками, підсилювачі.

Цієї осені театр гастролював із виставою «Шлюб за оголошенням» Володимира Канівця. Акторів тепло приймали у Шельвові, Холопичах, Новому Загорові, Локачах. Ярослав Жулінський каже, що колектив має ще багато творчих планів.

Оксана КУЦИК

Фото з особистого архіву Ярослава Жулінського
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 0

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus