«На добру пам’ять»: історично-мистецький проєкт Віктора Чухрая про Лесю і лучан
«Прості міщани, службовці, студенти гімназій, інші люди… Вони були такі ж, як і ми – жили, любили, ходили вулицями нашого міста… І лише панна Фотографія зберегла пам’ять про цих чудових лучан. Любіть рідне місто, бережіть тих, кого ви любите», – звертається до глядачів нової виставки «Леся і лучани» відомий луцький фотохудожник Віктор Чухрай.
В експозиції, яка відкрилася 2 вересня в Малій залі Галереї мистецтв Волинської організації Національної спілки художників України, можна оглянути близько 30 опрацьованих ним архівних світлин з фондів Волинського краєзнавчого музею та сучасних панорам древнього Лучеська авторства легендарного митця.
Проєкт реалізований в рамках Днів міста, а також арт-ініціативи волинських спілчан «Лесиними стежками» до 150-річчя поетеси Лесі Українки.Для перших гостей історично-мистецького проєкту «Леся і лучани» – художників, фотографів, музейників, представників влади, журналістів, молоді – автор провів імпровізовану екскурсію: «Це період кінця 19-го – початку 20 століття, коли родина Косачів жила в Луцьку. Ці люди на світлинах ходили тими ж вулицями, можливо, навіть пересікались між собою». На фото – подруга Лесі Українки з Піддубець Маня Биковська, її чоловік. На інших світлинах – молоді чоловіки та жінки: службовці, гімназисти, викладачі. Імена деяких з них відомі завдяки підписам на звороті. Звісно, на той час далеко не кожен житель/жителька міста могли дозволити собі фото в артистичних студіях «Рембрандт» чи «Рафаель», паспарту для яких замовлялися з-за кордону.«Деякі фотографії були в жахливому стані, сидів над ними тижнями. Працював вручну, за допомогою програми Photoshop», – розповідає Віктор Чухрай.
Загалом робота зайняла пів року. Особливо запам’яталася йому робота над зображенням маленької дівчинки, яка підписала світлину на звороті для свого батька «Папе. Вера» і поставила велику чорнильну пляму. Хто вона і як склалася її доля – невідомо, але ця коротка історія знімка звучить дуже зворушливо, як і торкає серця наших сучасників напис на фото із зображенням молодої жінки «На память дорогой Леночке…», зроблений більш як сто років тому.Мабуть, ще одним із таких трепетних «експонатів» є віднайдене і зафіксоване Віктором серед цеглин муру Луцького замку «графіті», зроблене сестрою Лариси Косач Ольгою весною 1891 року. Окрім того, митець-дослідник зафіксував сучасний вигляд біля річки Стир на стику колишніх вулиць Замкової і Плитниці, де на свято Водохреща маленька Лариса Косач застудила ніжки. Ще на одному із фото Віктора Чухрая від 1995 року – Лесин ясен.
Велику допомогу в цьому дослідженні надала фотохудожнику Людмила Завада, наукова співробітниця Волинського краєзнавчого музею, яка стала гостею події. Згадуючи, як вони обмінювалися інформацією про музейні знахідки, вона акцентувала, що в стінах галереї Віктор Чухрай як художник зумів привернути увагу до архівних світлин і створив цікавий мистецький контекст теми «Лесі і лучани», де кожен з нас може уявити себе сам.Тепло привітали автора і перших відвідувачів виставки «Леся і лучани» заступниця міського голови Ірина Чебелюк і директорка департаменту культури міськради Тетяна Гнатів. Ця мистецька подія стала однією з численних заходів у Дні міста, реалізації якої посприяла міська влада. Посадовиці подякували луцькому фотохудожнику за творчу працю і запросили нових глядачів до Галереї мистецтв.Враженнями про виставку поділився давній товариш Віктора Чухрая, співак Сергій Бень: «Фотографія – це є мистецтво, своєрідна мова, спосіб спілкування, це емоції і думка… Ця виставка говорить про те, що людина є зрілим майстром. Він показав тут ліричні моменти, але йому цього мало! Він, виявляється, хоче дивитися глибше і хоче через фото показати, яким був Луцьк в минулому. Я сьогодні йому аплодую за те, що він так бачить наш Луцьк. Адже фотограф – це людина, яка, окрім природи, пейзажу, портрету, знімає соціум».Не стримувала своїх емоцій луцька журналістка Світлана Зозуля: «Серед інших луцьких фотографів пан Віктор – справжня жива легенда. І він сучасний – він з нами спілкується, передає досвід, запрошує на виставки, не шкодує ділитися своїм доробком у Фейсбуці. Ці світлини є історією Луцька, які мають змогу переглянути і молодь, і старші люди. Тримайте руку на пульсі й надалі».Переглянути виставку «Леся і лучани» в Галереї мистецтв спілки можна протягом 10 днів.
Марія ПИЛИПЧУК
Фото Анатолія ЮХТОВСЬКОГО
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
В експозиції, яка відкрилася 2 вересня в Малій залі Галереї мистецтв Волинської організації Національної спілки художників України, можна оглянути близько 30 опрацьованих ним архівних світлин з фондів Волинського краєзнавчого музею та сучасних панорам древнього Лучеська авторства легендарного митця.
Проєкт реалізований в рамках Днів міста, а також арт-ініціативи волинських спілчан «Лесиними стежками» до 150-річчя поетеси Лесі Українки.Для перших гостей історично-мистецького проєкту «Леся і лучани» – художників, фотографів, музейників, представників влади, журналістів, молоді – автор провів імпровізовану екскурсію: «Це період кінця 19-го – початку 20 століття, коли родина Косачів жила в Луцьку. Ці люди на світлинах ходили тими ж вулицями, можливо, навіть пересікались між собою». На фото – подруга Лесі Українки з Піддубець Маня Биковська, її чоловік. На інших світлинах – молоді чоловіки та жінки: службовці, гімназисти, викладачі. Імена деяких з них відомі завдяки підписам на звороті. Звісно, на той час далеко не кожен житель/жителька міста могли дозволити собі фото в артистичних студіях «Рембрандт» чи «Рафаель», паспарту для яких замовлялися з-за кордону.«Деякі фотографії були в жахливому стані, сидів над ними тижнями. Працював вручну, за допомогою програми Photoshop», – розповідає Віктор Чухрай.
Загалом робота зайняла пів року. Особливо запам’яталася йому робота над зображенням маленької дівчинки, яка підписала світлину на звороті для свого батька «Папе. Вера» і поставила велику чорнильну пляму. Хто вона і як склалася її доля – невідомо, але ця коротка історія знімка звучить дуже зворушливо, як і торкає серця наших сучасників напис на фото із зображенням молодої жінки «На память дорогой Леночке…», зроблений більш як сто років тому.Мабуть, ще одним із таких трепетних «експонатів» є віднайдене і зафіксоване Віктором серед цеглин муру Луцького замку «графіті», зроблене сестрою Лариси Косач Ольгою весною 1891 року. Окрім того, митець-дослідник зафіксував сучасний вигляд біля річки Стир на стику колишніх вулиць Замкової і Плитниці, де на свято Водохреща маленька Лариса Косач застудила ніжки. Ще на одному із фото Віктора Чухрая від 1995 року – Лесин ясен.
Велику допомогу в цьому дослідженні надала фотохудожнику Людмила Завада, наукова співробітниця Волинського краєзнавчого музею, яка стала гостею події. Згадуючи, як вони обмінювалися інформацією про музейні знахідки, вона акцентувала, що в стінах галереї Віктор Чухрай як художник зумів привернути увагу до архівних світлин і створив цікавий мистецький контекст теми «Лесі і лучани», де кожен з нас може уявити себе сам.Тепло привітали автора і перших відвідувачів виставки «Леся і лучани» заступниця міського голови Ірина Чебелюк і директорка департаменту культури міськради Тетяна Гнатів. Ця мистецька подія стала однією з численних заходів у Дні міста, реалізації якої посприяла міська влада. Посадовиці подякували луцькому фотохудожнику за творчу працю і запросили нових глядачів до Галереї мистецтв.Враженнями про виставку поділився давній товариш Віктора Чухрая, співак Сергій Бень: «Фотографія – це є мистецтво, своєрідна мова, спосіб спілкування, це емоції і думка… Ця виставка говорить про те, що людина є зрілим майстром. Він показав тут ліричні моменти, але йому цього мало! Він, виявляється, хоче дивитися глибше і хоче через фото показати, яким був Луцьк в минулому. Я сьогодні йому аплодую за те, що він так бачить наш Луцьк. Адже фотограф – це людина, яка, окрім природи, пейзажу, портрету, знімає соціум».Не стримувала своїх емоцій луцька журналістка Світлана Зозуля: «Серед інших луцьких фотографів пан Віктор – справжня жива легенда. І він сучасний – він з нами спілкується, передає досвід, запрошує на виставки, не шкодує ділитися своїм доробком у Фейсбуці. Ці світлини є історією Луцька, які мають змогу переглянути і молодь, і старші люди. Тримайте руку на пульсі й надалі».Переглянути виставку «Леся і лучани» в Галереї мистецтв спілки можна протягом 10 днів.
Марія ПИЛИПЧУК
Фото Анатолія ЮХТОВСЬКОГО
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
Соціологи оцінили рівень готовності українців до мобілізації
Сьогодні 21:45
Сьогодні 21:45
Інтелектуальний квест між факультетами та інститутами Лесиного вишу: назвали переможця
Сьогодні 21:27
Сьогодні 21:27
Міністр агрополітики Сольський подав заяву про відставку
Сьогодні 21:09
Сьогодні 21:09
Стартував відкритий чемпіонат Луцька з легкої атлетики
Сьогодні 20:33
Сьогодні 20:33
Отримував данину чи позичав гроші на лікування дружини? Волинського поліцейського і досі судять по хабарній справі
Сьогодні 20:15
Сьогодні 20:15
За добу на фронті – 93 боєзіткнення, – Генштаб
Сьогодні 19:57
Сьогодні 19:57
Стріляв у стані душевного хвилювання? Лучанин, який застрелив тестя, не хоче сидіти 7 років
Сьогодні 19:39
Сьогодні 19:39
У Луцьку хлопця вдарило струмом на даху залізничного вагона
Сьогодні 19:03
Сьогодні 19:03
На Ковельщині попрощалися з Героєм Андрієм Ярошиком
Сьогодні 18:45
Сьогодні 18:45
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.