Волинська художниця-мандрівниця Ірина Зиза: «Мене надихають нові міста…»

В світлих прохолодних залах Галереї мистецтв ВО НСХУ лучани продовжують знайомитись з виставкою «Художниці Волині», дотримуючись правил безпечного відвідання галерей.

«Цікаві картини, оригінальна скульптура прекрасно дивляться в оновлених залах», – ділиться враженнями одна з шанувальниць прекрасного. «Мені дуже сподобалося! Картини дуже гарні!», – безпосередньо висловлює свій захват маленька відвідувачка експозиції. Її тато теж з інтересом оглядає роботи волинських мисткинь: «Ми раді, що зайшли в галерею. Від побачених творів навіть піднявся настрій – вони енергетичні, радують око. Приємно, що у нас на Волині такі талановиті художниці!».Луцька галеристка, художниця Наталія Грабовецька ділиться враженнями про новий «жіночий» арт-проєкт: «Виставка загалом дуже яскрава, соковита. Відчувається жіноча енергетика – вона просто випромінюється з робіт! Скульптури Богдана Ясинського не створюють ніякого дисонансу, а навпаки, гармонійно роблять цікаві акценти, вносять свою “родзинку” в загальний інтер’єр».Наталя Грабовецька, мама авторки Віра Семенівна і ще кілька найближчих друзів прийшла на запрошення учасниці проєкту, художниці Ірини Зизи: «Ми тестуємо новий карантинний формат. Щось нове завжди цікаве!». Щоденні камерні зустрічі авторок виставки з обмеженим колом гостей – так зараз працює Галерея мистецтв з огляду на соціальне дистанціювання і заходи безпеки для людей. Вже відбулися мінізустрічі волинських художниць Наталії Градиської, Олени Бурдаш, Олени Журавель.

Виставка «Художниці Волині» – чудова нагода для лучан відкрити для себе творчість молодої луцької мисткині, яка стала дебютанткою в галереї спілки художників України. Отож, знайомимося з Іриною Зизою.Ірино, коли ти вперше відчула, що живопис – це твоє покликання?

Уже в дитинстві мені подобалося малювати. Все красиве, що я бачила навколо, хотілося відразу перенести на малюнки. Моя бабуся – художниця-самоучка, дуже мені в цьому допомагала. Я бачила її картини, і, думаю, відтоді у мене виник потяг до творчості.

Дитинство – прекрасна творча пора, коли кожна людина малює. А як складалося з подальшим навчанням і кар’єрою?

Ви знаєте, в художню школу мене привела не мама, а я її (Ірина і її мама Віра сміються). Пам’ятаю, мені було 13 років. Це був ось такий літній ранок, мама на кухні ліпила вареники, і в цей час по радіо повідомляли, що це останній день подачі документів до Луцької художньої школи. Ми навіть не знали, де вона знаходиться, але того дня кинули все і побігли шукати художню школу. І встигли! Потім я вчилася по спеціальності «живопис» в Луцькому ВПУ №2, закінчила Луцький технічний університет по спеціальності «дизайн». Моїми викладачами були відомі волинські митці Галина Івашків, Богдан Ясинський, Володимир Стельмах, Микола Куценко, Андрій Гупало, Руслан Чугай. Приємно, що мої роботи тепер знаходяться в галереї, де також виставляються мої педагоги.В яких виставках і мистецьких подіях ти вже взяла участь?

Кілька років тому разом з іншими художниками взяла участь у проєкті ART Talents Collection в Луцьку. Минулого року у мене була персональна виставка у приватній галереї на Via Margutta в Римі. Це вулиця, на якій знаходяться численні мистецькі і реставраційні майстерні, галереї, магазини. Цьогоріч я надіслала свою роботу в Італію на щорічну виставку 100 pittori Via Margutta, яка відбувалася онлайн. Загалом, 100 художників з Італії і запрошені мистці різних країн світу представили там свої роботи.

Як визначилася з жанром міського пейзажу?

Я спочатку шукала те, що мене надихає. Перепробувала різні жанри і теми: квіткові композиції, натюрморти… Ще коли я навчалася в училищі, ми брали участь у пленерах і малювали з натури Замок Любарта, вулички Старого міста. Але вже тоді мені хотілося чогось більшого, нових яскравих вражень. Я дуже люблю подорожувати! Це приносить мені неабияке натхнення і енергію. Тому прийшло власне бачення – малювати те, що я бачу під час подорожей.

Пишеш з натури?

На жаль, писати з натури нелегко. Потрібно кілька разів приходити на певне місце у години найкращого освітлення. Під час кожної мандрівки я фотографую ті місця, які мене зачарували. Потім пишу з фотографій, вкладаючи власні враження та емоції.

Які улюблені місця, зафіксовані на твоїх картинах?

Відразу після мандрівки у мене стільки емоцій, які хочеться відразу перенести на полотно. Я була в Чехії, Франції, Швейцарії, Катарі, Омані, Дубаї та інших країнах. Найбільше люблю Італію, бо там усе пов’язане з мистецтвом. На моїх полотнах є літо у Венеції, Карлів міст у Празі, французький Трувіль-Довіль, фонтан «Весільний торт» у Мілані, острів Санторіні в Греції… Кожна картина має власну історію та пов’язана з цікавими подіями мого життя. В кожній – частина мене!

В експозиції «Художниці Волині» – 2 картини Ірини Зизи із серії «Оман.Пустеля». Про те, як художницю надихнула подорож до екзотичної країни на створення нової серії пейзажів, – у цьому відео.

Луцька художниця Ірина Зиза представляє свої роботи із серії "Оман.Пустеля" на виставці "Художниці Волині" в Галереї мистецтв ВО НСХУЗапрошуємо шанувальників творчості волинських художниць переглянути наживо нові роботи в Галереї мистецтв ВО НСХУ, що на вулиці Лесі Українки. Цікавого і безпечного спілкування з мистецтвом!Про виставку «Художниці Волині» на сайті Галереї мистецтв

Фото авторки, з фейсбук-сторінки Ірини Зизи

Маша Пилипчук

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---