USD 39.00 39.40
  • USD 39.00 39.40
  • EUR 39.25 39.50
  • PLN 9.76 9.94

Конкурентний ринок електроенергії: чи справді пересічні українці платитимуть «за все»

3 Серпня 2017 10:26
Новий закон про ринок електроенергії: як відбуватиметься перехід від монополізованого до вільного ринку електроенергії і чи справді побутові споживачі «платитимуть за все» після реформування ринку, пояснили експерти.

Головний фахівець групи Реформа енергетичного сектору РПР, голова Всеукраїнської агенції інвестицій та сталого розвитку Юлія Усенко зауважила, що з 1990-их років в Україні спостерігають трансформацію ринку електроенергії. Наразі ринок монополізований та повністю ізольований від ЄС. Енергетичні зв’язки Україна має лише з пострадянськими країнами. Зважаючи на політичні стосунки з Росією, цими зв’язками країна користується дуже рідко. На існуючому монопольному ринку всі гравці себе добре почувають, тому що склалися зручні для них правила – гравці володіють як генерацією, так і електричними мережами, якими електроенергію постачають споживачам.

Щодо зовнішньої ситуації, нині постає серйозне питання енергетичної безпеки, адже поки імпортувати електроенергію з ЄС Україна не може технічно через відсутність зв’язків. Для будівництва таких зв’язків потрібні великі інвестиції.
Проблеми галузі: чи справді електроенергія нині дешева

У галузі енергетики, як зазначила Юлія Усенко, часто лунає термін «перехресне субсидіювання». Населенню постійно говорили про те, що електроенергія має бути дешевою - спочатку вона взагалі вважалася послугою, а не товаром. Оскільки для населення ціну електроенергії постійно знижували, фактичну її вартість заклали в тариф для промисловості. Споживачі фактично доплачують різницю, яку не покривають в тарифі на електроенергію, у платі за інші послуги. Отже, неправильно було б казати, що українці ідеально користуються дешевою електроенергією.

Наступна проблема – зношеність мереж, які нині перебувають у приватних руках. Заохочувати власників утримувати ці мережі в належному стані ще вдається, а розвивати і модернізувати мережі за рахунок енергетичних компаній - ні. Досі розвиток відбувається лише за кошти споживачів. Коли до мережі приєднується новий споживач, йому, при отриманні технічних умов, обленерго завжди виставляє більше умов, які він повинен виконати. Поточні споживачі переплачують за втрати електроенергії, які утворюються від перевантаження або недозавантаження мережі. Ніхто з енергохолдингів не зацікавлений вкладати власні кошти у розвиток мереж, не отримуючи надприбутків.

Застарілі технології та вибір, що постав перед Україною

Україна постала перед вибором: деградувати на ринку електроенергії, використовуючи застарілі технології, працюючи на збільшення надприбутків олігархічних монополій, що склалися на енергоринку, чи розвиватися в тенденції сучасних технологій європейського зразка. Після обрання шляху євроінтеграції розпочався процес розробки закону про ринок електричної енергії. Закон №4493 Верховна Рада ухвалила 13 квітня. Було багато противників цього закону, якими стали передусім гравці енергетичного ринку. Це не дивно, адже, як зауважує експерт, до прикладу, ДТЕК Рината Ахметова володіє і генерацією, і мережами, а, відповідно до нового закону, потрібно буде розділити ці види діяльності – окремо вести постачання і розподіл електроенергії, розділити бухгалтерський облік, юридично розділити компанії тощо. Іншою причиною спротиву закону є те, що в Україні склалася ментальність, яка в кадрових питаннях звикла до кумівства: скрізь в органах влади можна побачити представників того ж енергобізнесу. В оптову ринкову ціну закладає формулу регулятор НКРЕКП. Наприклад, коли від регулятора отримують рішення, що вартість приєднання до мережі для споживачів генерації від 160 до 5 тисяч кіловат підвищується в 7-10 разів по всій Україні, зрозуміло, що це рішення заангажоване. Юлія Усенко наголошує: не повинно бути місця на ринку електроенергії регулятору, який залежний і яким смикають за нитку «ляльководи».

Новий закон про ринок електроенергії покликаний створити такі умови, які посилили б конкуренцію на ринку. Аби процес роботи на ринку гравців був більш прозорим, потрібно відкрити його для нових гравців як технічно, так і юридично. На думку експерта, на ринок потрібно запросити цивілізованих європейських учасників, які були б зацікавлені купувати чи продавати електроенергію.

Що зміниться після ухвалення нового закону

Закон розробляли відповідно до норм європейських директив, а саме Третього енергопакету, у центрі уваги якого є споживач: потрібно створити такий ринок, який забезпечить споживачеві енергетичну безпеку та вибір постачальника. Повинно відбуватися взаємовигідне укладання стосунків споживача та постачальника та баланс електроенергії на рівні держави. Закон дає можливості створити конкурентну модель енергоринку та запросити на нього європейських гравців.

Відповідальність за імплементацію закону лежить на Кабміні та НКРЕКП. Їхнім завдання є розробка протягом двох років регуляторних актів, вторинного законодавства для того, щоб захистити цей ринок. Через два роки ще рік дається для того, щоб тестувати цю нову модель і тільки через три роки трансформації можна буде побачити зміни – саме тоді може запрацювати ринок, як це передбачають перехідні положення закону «Про ринок електричної енергії».

Як зазначає експерт Реформи енергетичного сектору РПР, член Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (2014-2015) Андрій Герус, НКРЕКП встановлює тарифи на електроенергію, на газ (хоча кінцеву ціну газу встановлює Кабмін), холодну і гарячу воду, тепло, а також на переробку сміття. Закон «Про ринок електричної енергії», що передбачає певну лібералізацію, президент підписав 8 червня. Майже аналогічний закон №663 мав запрацювати з 1 липня 2017 року, але не вступив у дію. Новий закон усе ж набрав чинності 11 червня – тепер багато залежатиме від того, як він буде імплементуватися.
Наразі ринок електроенергії в Україні, як зазначає Юлія Усенко, працює за моделлю єдиного пулу: усі виробники продають електроенергію з різних видів генерації на оптовий ринок, де складається оптова ринкова ціна (середня для всіх видів генерації). Наразі ці тарифи у ручному режимі встановлює регулятор, тобто, НКРЕКП. Обленерго, які купують електроенергію з цього ринку, отримують тарифи (так званий «економічно обґрунтований тариф») від регулятора. Такий оптовий ринок, з її слів, запекло захищала Юлія Тимошенко, називаючи його «британською моделлю». Справді, така модель діяла у Великій Британії, але ще 20 років тому країна від неї відмовилася. Навіть після оголошення Brexit міністр, відповідальний за енергетику, заявив, що Британія не готова виходити з енергетичних ринків ЄС.

Як пояснив Андрій Герус, модель ринку електроенергії зараз виглядає таким чином: тарифи усім виробникам встановлює НКРЕКП, потім за цими фіксованими тарифами вони продають електроенергію на дочірнє підприємство «Енергоринок», яке до усередненої між виробниками ціни додає кошторис енергоринку, акциз у розмірі 3% та ще деякі платежі, утворюючи оптову ринкову ціну. Далі ця оптова ціна розщеплюється на тариф для населення та тариф для непобутових споживачів (який приблизно у півтора рази вищий). Тариф для бізнесу вищий, тож він дозволяє, аби тариф для населення був нижчим. Це називається перехресним субсидіюванням або ж дотаційним сертифікатом. Таким чином, бізнес та бюджетні установи субсидують населення, аби тариф для нього був нижчим. Є тарифи для «Укренерго» (магістральні лінії електропередач) та обленерго. Ціна виробників усереднена з іншими платежами плюс тариф обленерго є кінцевим тарифом для звичайних споживачів (для побутових додається ще ПДВ).

Поки що споживач не може обирати постачальника електроенергії і купує лише в обленерго, але має нижчий, ніж в Європі, тариф, навіть зважаючи на низький рівень мінімальної заробітної плати. П’ять етапів підвищення тарифу були здійснені для того, щоб ліквідувати перехресне субсидіювання - різницю між тарифом для бізнесу та населення. Ця різниця провокує зловживання (наприклад, перукарня чи інший заклад на першому поверсі житлового будинку можуть бути оформлені як квартира, аби платити менше). З іншого боку, високі тарифи для бізнесу - це те, яку зарплату підприємство зможе платити працівникам. Тариф на електроенергію для бізнесу в Україні - один з найвищих в Європі, тому були випадки, коли підприємства закривалися через борги за електроенергію. Якщо тарифи для заводів, супермаркетів, водоканалів підвищуються, за це заплатять всі споживачі – у магазинах підвищуватимуться ціни, а в водоканалах – тарифи на воду.

Новий закон пропонує відмовитися від ручного регулювання і запустити на ринку електроенергії ринкові механізми. Ринок «на добу вперед» можна порівняти з біржею – коли є індикативна ціна, і кожен подає заявку. Тобто, всередині ринку створюється ринковий механізм, де встановлюється ціна на електроенергію для споживача. Окрім ринку на добу вперед існуватиме ринок двосторонніх договорів – коли споживач зможе купувати напряму у виробника електричної енергії – можна буде напряму укладати стосунки з виробником.
Юлія Усенко наголошує, що перехідний період буде дуже болючим для споживачів, тому що у три роки переходу на ринку залишатимуться тільки внутрішні гравці, а не європейські інвестори. Тому розпочнуться маніпуляції: постачальники боротимуться за великих промислових споживачів, а для побутових споживачів буде складніше шукати альтернативу. Експерт наголосила, що не варто очікувати швидкого здешевлення електроенергії для населення – навпаки, вона подорожчає, адже новий закон напряму не вирішує питання демонополізації ринку. Для демонополізації потрібна політична воля.

«Укренерго» стане, відповідно до закону, системним оператором і відповідатиме за об’єднання української енергосистеми з системою ЄС. За підрахунками, потрібно п’ять років для того, щоб здійснити технічні заходи для такого об’єднання. Після цих п’яти років Енергетичне Співтовариство не дозволить одразу підключитися і здійснювати експорт та імпорт електроенергії: ще рік триватиме тестовий режим. Перші три роки будуть найбільш болючими для споживачів – доведеться звикати до нових правил зі старими гравцями на закритому ринку.

Серед переваг нового закону можна відзначити те, що закон передбачає відповідальність за порушення заявлених обсягів відпуску-продажу електроенергії, це стосуватиметься, зокрема, частоти струму. За це відповідатимуть постачальники та виробники електроенергії – вони не зможуть списувати це на втрати, як було досі (це буде врегульовано вторинним законодавством, за яке відповідає НКРЕКП). На думку експертів, повинен бути створений координаційний центр на базі Кабміну, який займатиметься розробкою і впровадженням цього законодавства. Одночасно дотримуватися всіх параметрів подачі електроенергії і з Росією і з Європою не вдасться технічно через різні вимоги до систем.

Обленерго будуть змушені розділитися навпіл, тобто, окремі юридичні особи, які не повинні належати до одного енергохолдингу здійснюватимуть передачу та постачання. Системний оператор як диспетчер залишатиме за собою можливість тримати резерв потужностей. Тобто, повинні бути цивілізовані комерційні стосунки.

Наразі протягом двох років використовуватиметься існуюча модель ринку, а новий ринок паралельно повинен бути запущений через два роки. Лише через три роки українці отримають змогу обирати собі альтернативного постачальника. На жаль, нормативно-правові акти в Україні часто створюються в інтересах визначених бізнесових груп.

До запуску повномасштабного рикну тариф на електроенергію для «Енергоатому» встановлюватиме регулятор, тобто, НКРЕКП. І кожен захід виводу старого обладнання з експлуатації і запуск нового обладнання ляже витратами у структуру тарифу.
Нові учасники ринку електроенергії або мікромережі

Свого часу спільно з РПР розпочали проект зі створення інклюзивного ринку електроенергії в Україні. Так, у законі з’явився термін «мала система розподілу». Мета – зробити мікромережі повноцінними учасниками ринку, надати їм певні свободи, зняти з них надлишкове регулювання та забезпечити певними перевагами, щоб вони встановлювали собі внутрішні правила, за якими об’єднуються в кооператив, і розробили критерії, за якими до них приєднуються інші. Стаття 49 Закону України «Про ринок електроенергії» передбачає основні принципи утворення мікромереж (малих систем розподілу). Таким чином, хочуть створити децентралізований ринок.

Чи справді пересічні українці «платитимуть за все»

Зі слів експерта, неправильно вважати, що з прийняттям нового закону «споживач платитиме за все». Електроенергія буде дорожчати, і платити доведеться за нові технології. Усе можна вдосконалити на базі вторинного законодавства. Для України розвиток неминучий – задекларувавши європейські цінності та заклавши в закон норми європейських директив Третього енергопакету, у неї немає іншого шляху. Четвертий енергопакет, який зараз розробляють в ЄС, сфокусований на «просунутого користувача», який використовує зелені технології.

Ще під час підписання коаліційної угоди у 2014 році нардепи передбачили ліквідацію перехресного субсидіювання, але ця ліквідація досі не відбулася. Для неї потрібно урівняти ціну електроенергії для населення та для промисловості. Реформу поетапного підвищення тарифів для населення наче просувають, але водночас не здійснюють заходів для того, щоб ціна для промисловості зафіксувалася на певному рівні.

Енергетичне Співтовариство дуже зацікавлене, щоб Україна не деградувала. Тому експерт сподівається, що Енергетичне Співтовариство не допустить великих маніпуляцій у впровадженні в дію нового закону.

Конкуренція повинна полягати в відкритті ринку, приватизації центроенерго, аби прийшов європейський інвестор і працював незалежно від держави, поділу «Енергоатому» на дві компанії, приватизації «Укргідроенерго». Це може вплинути на те, аби ціна була конкурентною та не підвищувалася різко. Якщо ж конкуренції не буде, може виникнути ціновий шок, можливо, не такий, який відбувся з ціною на газ, але ціна електроенергії може підвищитися вдвічі.

Концепція передбачає існування декількох постачальників – є виробництво, є передача або транспортування та фаза поставки споживачу. Це передбачає, що у кінцевого споживача в квартирі має бути вибір між 3-4 постачальниками. Наприклад, один постачальник може запропонувати нижчу ціну, інший – дещо вищу але з можливістю післяплати, третій – диференційовану за споживання електрики вдень та вночі. Таким чином, постачальники конкуруватимуть за споживача.

Існуватимуть також двосторонні договори переважно з великими підприємствами, ринок на добу вперед тощо. Виробники припинять працювати за регульованими тарифами і зможуть продавати електроенергію за такою ціною, яку вважають за потрібне. Два роки триватиме перехідний період: щоб усе це підготувати, ринок повинен працювати з 1 липня 2019 року, також буде перехідний період, коли тариф «Енергоатому» лишатиметься без змін, щоб нижчими були тарифи для побутових споживачів. Потрібно мінімізувати негативний вплив реформи на населення, але надмірне державне регулювання також потрібно прибрати, адже воно пов’язане з корупцією, вважає експерт. На ринок повинен заходити дешевий імпорт.

Природним монополістом мереж лишатимуться обленерго, транспортуючи електроенергію в оселі побутових споживачів від різних постачальників. Тобто, мешканці різних квартир в одному будинку зможуть купувати електроенергію в різних постачальників. З часом обленерго може бути заборонено поставляти електроенергію кінцевому споживачу, обленерго обслуговуватиме лише мережі.

Для того, щоб природний монополіст міг утримувати в належному стані мережі, йому потрібно утримувати аварійні бригади, здійснювати модернізацію, тобто, витрачати кошти. Ці кошти закладають в тариф. Проблема полягає в тому, що мережі у них перебувають у господарському віданні, і вони не платять за ці мережі грошей.

Як зауважує Андрій Герус, у майбутньому планують здійснити лібералізацію ринку: повинна існувати конкуренція та достатня кількість виробників електроенергії. Відповідно до нового закону, регулятор (НКРЕКП) не встановлюватиме тарифи виробникам. Так, вони зможуть продавати електроенергію за тією ціною, за якою схочуть. Для того, щоб вони продавали її не за завищеною ціною, повинна бути конкуренція між виробниками. Проблема полягає в тому, що серед виробників є досить висока концентрація: «Енергоатом» має 60% ринку, «Центренерго» та «Укргідроенерго» мають ще приблизно 10%. Тобто, до 70% ринку охоплюють три державні компанії, які часто «управляються з одного кабінету». В існуючій системі з корупцією та політичними впливами державні підприємства зазвичай працюють не краще, ніж приватні. Ще 25% ринку має компанія ДТЕК, тобто, з двох кабінетів може керуватися до 95% ринку електроенергії. Отже, існує ризик, що не буде реальної конкуренції на ринку, а буде змова і ціна зможе безконтрольно рости, якщо її ніхто не регулює.
Тому ключовим і критичним моментом стає те, щоб побудувати реальну конкуренцію на ринку електроенергії, аби власники були різні і не могли змовлятися. Імпорт електроенергії з Росії практично неможливий з політичних причин, а з Європи – з технічних причин. Тобто, ринок локальний та ізольований з великою концентрацією виробників. Якщо ці виробники почнуть піднімати ціни, для кінцевого споживача ціна точно не знизиться, вона може стати лише вищою.

Для того, щоб з’явилася конкуренція, перш за все потрібно відкрити ринки і дати можливість покупцю купувати електроенергію в того, в кого він хоче і за ціною, яку він хоче. Деякі виробники вже продають електроенергію за цінами, вищими, ніж в Європі. Як зауважує Андрій Герус, по суті, наша енергетика тримається на «Енергоатомі», тариф якого становить 48 копійок, тариф «Укргідроенерго» становить 60 копійок, теплової генерації – 1,75 гривні. Такого співвідношення немає більше ніде у світі. Ще є зелені виробники, які працюють за зеленим тарифом у 15 євроцентів. Усе це лягає на споживача. «Енергоатом» зі своїм тарифом усереднює ці високі ціни, а якщо ринок відкриється, «Енергоатом» припинить продавати електроенергію за 48 копійок і стане «дорогим», ціна для споживачів може вдвічі підвищитися. Для великих споживачів, підприємств, вона може лишитися незмінною.

Павло ПЕРЕВЕДЕНЕЦЬ
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 4
Анонім Показати IP 3 Серпня 2017 10:47
В нас вже роки 2, напевно, "працює" закон про ринок газу де також "передбачена" "шалена конкуренція" між постачальниками - тільки от результату нема ніякого)). Взагалі у нас в країні поняття ринку і конкуренції мають своє особливе трактування і так буде до тих пір, поки при владі будуть бізнесмени. Приватизація в енергетичній галузі "по-українськи" означає - викупити за безцінок державне підприємство, витягнути з нього останні соки і виплюнути. Ну звичайно заплатити за це все доведеться простим споживачам. Про якісь інвестиції в осучаснення цих підприємств і мови бути не може - не буде з хама пана))
Коротко Показати IP 3 Серпня 2017 11:40
Електрика подорожчає. Як в Європі.
Анонім Показати IP 3 Серпня 2017 12:57
Електроенергія дорожчає, газ дорожчає, всі послуги піднімаються в ціні, продукти харчування теж. Та в взагалі ціні для наших зарплат захмарні. Говорять йдемо до Європи. Тільки Європою тут і не чути і не видно. Подивіться на їх зарплати в порівняні до цін на всі послуги. Зарплатні їм вистачає на все. А в нас люди думають де знайти гроші, бо з такими тарифами і цінами сім'ї вижити на зарплату не можливо , а коли є дитина то тим більше.
Просто Показати IP 4 Серпня 2017 21:35
При владі одні використані контрацептиви

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus