9-річна волинянка описала у казці свою боротьбу з хворобою і перемогла
Казка про сильну духом, але хвору дівчинку Аніл, що її написала дев’ятирічна Ангеліна Лисик, – автобіографічний твір. Робота взяла участь у конкурсі дитячих літературних творів та перемогла. Завдяки такому визнанню дівчинка стала учасницею проекту Фонду Ігоря Палиці «Тільки разом» «Відпочинок у Буковелі». Вона разом із сотнями найталановитіших дітей Волині дістала нагоду насолодитися природою Карпат.
Про це повідомили у прес-службі Фонду.
Ангеліна з Володимира-Волинського писала про себе, про своє казкове майбутнє. Головній героїні книжки, Аніл, як Ангеліні на той час, дев’ять років.
«Коли Аніл захворіла, побачила у вікні жінку, яка в майбутньому мала їй допомогти. Щоб одужати, дівчинці з казки потрібно було пройти випробування. У неї було дуже багато пригод…», – розповідає казкову історію, взяту із власного життя, дівчинка.
Ангеліна впродовж двох років боролася з підступною хворобою, проходила курс інтенсивної терапії.«Нас не залишили наодинці з бідою. У лікарню приходили дівчата-волонтери, ми ліпили, робили мультфільми, малювали, – розповідає мама Ангеліни Ірина Лисик. – Це дітей дуже підтримувало, адже вони були зачинені в чотирьох стінах у лікарні. Дуже важко було спостерігати за цим».
Люди в казках, на думку Ангеліни, такі ж, як і в реальному житті. З такими ж проблемами й страхами, з такою ж силою духу й волею до життя, з такою ж готовністю долати найважчі перепони. Тому й героїня її книги бореться із хворобою, а паралельно – із завданнями, які поставила перед нею казкова знайома.«Те, що ми тут, – результат боротьби. Завдяки нашому лікарю, який вчасно встановив діагноз, правильному лікуванню ми залишилися живі, – переконана Ірина Лисик. – Ангеліна також мріє бути лікарем і допомагати дітям. Вона хоче, щоб усі діти були здорові».
Дива ніколи не закінчуються. Важливо те, що вони завжди крокують за руку з добром. А добро, на думку дівчинки, – живе.
«Добро було би велике, світилося б, могло б переміщатися, може, й говорити… Воно ніколи не сиділо б на місці, – мрійливо роздумує дівчинка. – Я не хотіла б тільки собі те добро. Я його відпустила б. Нехай іде собі… Нехай шукає людей, яким потрібне».
Життя теж схоже на казку. Особливо тоді, коли в ньому трапляється те, що видається абсолютно нездійсненним. Але ти у це віриш. Бо іншого виходу немає. Ангеліна зрозуміла одну просту істину: за мрію варто поборотися. Навіть коли сили нерівні. Тому вона – справжній борець.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Про це повідомили у прес-службі Фонду.
Ангеліна з Володимира-Волинського писала про себе, про своє казкове майбутнє. Головній героїні книжки, Аніл, як Ангеліні на той час, дев’ять років.
«Коли Аніл захворіла, побачила у вікні жінку, яка в майбутньому мала їй допомогти. Щоб одужати, дівчинці з казки потрібно було пройти випробування. У неї було дуже багато пригод…», – розповідає казкову історію, взяту із власного життя, дівчинка.
Ангеліна впродовж двох років боролася з підступною хворобою, проходила курс інтенсивної терапії.«Нас не залишили наодинці з бідою. У лікарню приходили дівчата-волонтери, ми ліпили, робили мультфільми, малювали, – розповідає мама Ангеліни Ірина Лисик. – Це дітей дуже підтримувало, адже вони були зачинені в чотирьох стінах у лікарні. Дуже важко було спостерігати за цим».
Люди в казках, на думку Ангеліни, такі ж, як і в реальному житті. З такими ж проблемами й страхами, з такою ж силою духу й волею до життя, з такою ж готовністю долати найважчі перепони. Тому й героїня її книги бореться із хворобою, а паралельно – із завданнями, які поставила перед нею казкова знайома.«Те, що ми тут, – результат боротьби. Завдяки нашому лікарю, який вчасно встановив діагноз, правильному лікуванню ми залишилися живі, – переконана Ірина Лисик. – Ангеліна також мріє бути лікарем і допомагати дітям. Вона хоче, щоб усі діти були здорові».
Дива ніколи не закінчуються. Важливо те, що вони завжди крокують за руку з добром. А добро, на думку дівчинки, – живе.
«Добро було би велике, світилося б, могло б переміщатися, може, й говорити… Воно ніколи не сиділо б на місці, – мрійливо роздумує дівчинка. – Я не хотіла б тільки собі те добро. Я його відпустила б. Нехай іде собі… Нехай шукає людей, яким потрібне».
Життя теж схоже на казку. Особливо тоді, коли в ньому трапляється те, що видається абсолютно нездійсненним. Але ти у це віриш. Бо іншого виходу немає. Ангеліна зрозуміла одну просту істину: за мрію варто поборотися. Навіть коли сили нерівні. Тому вона – справжній борець.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
Майстерність та неординарний талант: лучанам представили творчий звіт від театральної студії «Бешкетники»
Сьогодні 07:42
Сьогодні 07:42
Повертається на те саме місце: в нацпарк на Волині восьмий рік прилітає червонокнижний лелека
Сьогодні 07:14
Сьогодні 07:14
Українські дослідники виявили поблизу станції «Академік Вернадський» новий вид рослин
Сьогодні 06:17
Сьогодні 06:17
Дослідження: Кліматичні зміни уповільнили обертання Землі
Сьогодні 00:29
Сьогодні 00:29
У варшавському музеї знайшлась картина Ван Гога
Сьогодні 00:16
Сьогодні 00:16
29 березня: свята, події, факти. День народження Coca-Cola та Всесвітній день піаніста
Сьогодні 00:00
Сьогодні 00:00
У смертельній аварії в Німеччині постраждали дві українки, – МЗС
28 Березня 2024 23:55
28 Березня 2024 23:55
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.