«Мені болить моя країна»: майбутні волинські медики вшанували пам’ять Героїв Небесної Сотні

У четвер, 20 лютого, у Волинському медичному інституті (донедавна – Луцькому базовому медичному коледжі) відбувся захід, приурочений шостій річниці пам’яті Героїв Небесної Сотні. Його підготували студенти разом із викладачами.

«Наші студенти захотіли розказати друзям про великий героїзм людей, які виборювали для нас право жити в незалежні демократичній Україні», – наголосила заступник директора з гуманітарної освіти і виховання Алла Лазько.

В актовій залі навчального закладу яблуку ніде було впасти, адже цього дня тут зібралися ті, кому направду болить пам’ять про людей, які віддали життя за свою країну. Мінімум декорацій – лишень запалені свічки й виставка книг про Героїв Майдану, але максимум емоцій – щирих, непідробних, що ними перейнявся кожен, хто переступив поріг інституту.

Студенти відтворювали хронологію подій Революції Гідності, декламували проникливі вірші, виконували тематичні пісні, демонстрували відеоролики. Усі присутні в залі вшанували Героїв хвилиною мовчання.

«Я йшов на смерть, а жити так хотів…», – читала вірш одна зі студенток, і її голос раз у раз тремтів від хвилювання. Коли ж зазвучала прониклива пісня «Мамочко, вибач за чорну хустину» у виконанні студентки групи Ф-31 Світлани Смаль, сліз не могли стримати навіть хлопці. Студенти поіменно згадали всіх волинян, які віддали життя на Майдані, а потому поклали квіти до стели пам’яті Героїв. По закінченню заходу в залі панувала тиша. Ніхто не поспішав підніматися зі своїх місць, а в очах у кожного читалися скорбота за загиблими та гордість за свій народ.

«Я пам’ятаю перші дні Революції Гідності й наших студентів та викладачів, які були там у найгарячіші дні, людей, які одразу обрали патріотичну позицію. Знайте: вони назавжди залишаться в наших серцях, тому що вони – Герої, тому що вони – Україна. Не пафосна, а справжня, глибока, мудра, ціннісна й цілісна», – підсумувала Алла Миколаївна.

«Звісно, ми це не можемо усвідомити повною мірою, адже в той час були ще дітьми, – каже Світлана Смаль, ковтаючи сльози. – Але нам неймовірно прикро, що на Майдані загинули такі молоді люди, як ось ми зараз. Яка це невиправна втрата для їхніх рідних і друзів! Разом з тим, приємно, що у нашому навчальному закладі виховують справжніх патріотів. Ми не маємо забувати про подвиг Героїв, пам’ять про них має жити в наших серцях».

«Для нас це одна з найважливіших подій в історії країни, – додає студент групи Ф-40 Андрій Деленів. – Революція Гідності – одна з тих революцій, що повпливала на подальшу долю України. Ми втратили багато хороших людей, це не залишило байдужим нікого. Досі неможливо без трепету слухати «Гей, плине кача»… Думаю, що кров, пролита на Майдані, не стала даремною жертвою. Ми не забудемо тих, хто заради нашого майбутнього віддав життя».

«Такі заходи ми готуємо щороку. І щоразу це проходить крізь серце кожного, хто до цього причетний, – зауважила в.о. директора навчального закладу Тетяна Пастрик. – Це ж наша історія, ми все це проживаємо. І ми причетні до цієї історії, можемо творити її. Можемо з гордістю сказати, що це є наші Герої, що це наша країна. Тож щиро дякую всім за цей захід, за пережиті емоції й за вашу щирість та справжність».

Оксана ГОЛОВІЙ

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---