«Без жалю, але з милосердям», - інклюзивна освіта в Луцьку

Соціалізація та вміння подбати про себе – головні завдання, які стоять перед педагогами та батьками, навчаючи дітей з інвалідністю не у спеціалізованих закладах, а у загальноосвітніх. Практичний психолог КЗ «Луцька ЗОШ І-ІІ ст. №11-колегіум Луцької міської ради» Ольга Ящук розповідає від чого залежить успіх інклюзивного навчання та яка користь від цього для суспільства загалом.

ІНКЛЮЗИВНА ОСВІТА – РУЙНУЄ СТЕРЕОТИПИ

«Не залежно від стану здоров’я та наявності порушення, кожна людина має право на освіту та повноцінне життя. Тому в нас і створюють інклюзивні класи. Суть інклюзії полягає в тому, щоб створити необхідні умови для становлення особистості кожної дитини, зважаючи на особливості її фізичного та психічного розвитку. Важливо те, що враховуються її можливості та здібності й щороку розвиваються в межах можливого. Завдяки інклюзивному навчанню ми даємо можливість особливим діткам відчути повноцінне соціальне життя. Будучи в класі з однолітками, вони вчаться взаємостосункам, проявляють турботу один про одного. За таких умов стираються певні межі між людьми та руйнується стереотип «неповносправності», - розповідає психолог.

Один із ключових моментів інклюзивної освіти, наголошує Ольга Ящук, - те, що до діток не повинно бути жалю.

«Лише турбота, увага і тактовність, жодного жалю! Завдяки такому підходу, дитина відчуває себе рівноправною з усіма, вчиться відповідальності, стає впевненішою. Взагалі, інклюзивна освіта дає можливість особливим дітками спостерігати за однолітками, наслідувати їх, самовдосконалюватися. Для прикладу, мама каже взяти олівця так чи інакше – це одна справа, а коли дитинка бачить як це роблять однолітки й повторює – інша, навичка закріплюється. Спільне навчання корисне і для дітей, які не мають недуг, адже виховується емпатія до потреб інших. Така дитина ніколи вже не буде глузувати на вулиці з людини з інвалідністю. Тому, окрім навчання особливого учня, ми виховуємо й культурне суспільство майбутнього», - вважає фахівець.

НАД ОДНІЄЮ ДИТИНОЮ ПРАЦЮЄ КОЛЕКТИВ СПЕЦІАЛІСТІВ

Інклюзивне навчання, каже Ольга Ящук, це робота педагогічної команди, так званої команди супроводу. Адже до розвитку дитини залучаються й інші спеціалісти.

«На початковій ланці у вчителя є помічник-асистент, який допомагає класоводу у навчальному процесі, зокрема в адаптації дитини. Вводячи учня в навчальний процес, буває таке, що він потребує додаткової уваги, індивідуального пояснення чи просто треба з ним працювати, щоб не заважав іншим. Завдяки співпраці вчителя та асистента вдається ефективно проводити урок для всього класу й працювати над розвитком особливої дитинки.

Окрім цього, інклюзивне навчання школяра не обмежується лише уроками. В такого учня є психолого-педагогічний супровід, коли фахівці оремо працюють над покращенням його емоційного стану, психологічного, допомагають розвинути мовлення, артикуляцію тощо. Як бачимо, над розвитком школяра працює ціла команда: класовод, помічник, логопед, соціальний педагог, психолог. Головним у цьому процесі є не так рівень знань, як соціалізація дитини та її підготовка до самостійного життя», - розповідає Ольга Ящук.

Та додає, що за рік роботи, інклюзивне навчання дає дитині вже певні навички. Втім, повністю соціалізувати учня важко, мовляв, робота клопітка й залежить від складності діагнозу та співпраці з батьками.

РОБОТА БАТЬКІВ – 50% УСПІХУ В ІНКЛЮЗИВНОМУ НАВЧАННІ

«Важливим компонентом інклюзивного навчання є й робота з батьками в просвітницькому та психологічному напрямку. Фахівці вчать прийомів реагування на особливості поведінки дітей та однолітків. Батьки повинні бути готові до різного роду реакцій. Головне завдання, яке ми ставимо – показати батькам реальні перспективи розвитку особливої дитинки. Необдноразово звертала увагу на те, що показуючи мамі план дій та здобутки дитини – у неї виростають крила, як результат, мотивується сім’я та дитина в навчанні. Інша сторона медалі – психолог повинен допомогти позбавитися ілюзій щодо майбутнього дитини. Взагалі, успішний результат педагогів залежить від співпраці з батьками, на скільки вони дослухаються до порад та готові працювати над розвитком дитини.

На практиці ми бачимо, що ті сім’ї, які тісно співпрацюють з педагогічною групою, досягають високих результатів. І з року в рік дитина стає все самостійнішою та соціально адаптованою. Попри те, що в кожному випадку робота відбувається індивідуально, діти залишаються дітьми й хочуть уваги та любові, а це те, що може дати їм кожен із нас», - підсумовує розмову Ольга Ящук.
Підготували журналісти Анна та Вадим Панафідіни

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---