USD 39.75 40.10
  • USD 39.75 40.10
  • EUR 39.85 40.30
  • PLN 9.75 9.97

«Депутати мають приходити з чіткими пропозиціями», – Віктор Гуменюк про «Луцькводоканал», гроші та проєкти*

20 Жовтня 2020 14:14
Упродовж двох років Віктор Гуменюк очолює комунальне підприємство «Луцькводоканал». За цей час воно встигло перетворитися на клієнтоорієнтовану компанію, до того ж, зараз є прибутковим та входить в ТОП-5 платників податків у місті.

Нині наближаються вибори до місцевих рад, а вже невдовзі до Луцька приєднаються низка ОТГ. Віктор Гуменюк каже, що він та підприємство не хочуть бути стороною, яка постійно щось просить на реалізацію проєктів, у тому числі тих, які стосуватимуться водопостачання та водовідведення в приєднаних ОТГ. Тому він балотується у депутати Луцької міської ради від партії «ЗА Майбутнє», аби разом з системною командою бути стороною, що розв’язує проблеми міста та реалізовує у ньому масштабні проєкти.

Тож очільник одного з найбільших комунальних підприємств Луцька розповів Інформаційному агентству Волинські Новини про роботу «Луцькводоканалу», для чого йому депутатство, про проєкти, які допоможуть наповнити бюджет, та навіть про фонтан на Театральному майдані.

Вікторе Миколайовичу, ви майже два роки очолюєте «Луцькводоканал». Чого вдалося досягнути за цей час, які зміни відбулися на підприємстві?

За два роки ми досить багато чого змінили, зокрема заклали фундаменти багатьох процесів та речей, які в майбутньому підуть на користь і лучанам, і тим громадам, які незабаром матимуть подвійне громадянство та стануть лучанами (сміється, – О.З.). Для нас було важливо стати клієнтоорієнтованою компанією – ми цього досить швидко досягли, працюючи в напрямку, який поєднував візуальне обслуговування, дистанційну форму обслуговування та форму обслуговування через інтернет. Усе це лягло в загальну концепцію створення сервісу EVODA. Нині це єдина точка доступу з усіх питань, що стосуються КП «Луцькводоканал». Також ми реалізували проєкт створення сучасного call-центру. Раніше телефоном могли приймати півтори тисячі показників за місяць, сьогодні приймаємо 100 тисяч показників лічильників холодної та гарячої води. На сьогодні наш call-центр також обслуговує «Луцьктепло».

Наш сервіс особистого кабінету побутового споживача – дуже потужний продукт, який дозволяє кожному споживачу заходити безпосередньо в свій особовий рахунок, вносити показники і відразу бачити нарахування, динаміку споживання й все оплачувати. Усе здійснюється в режимі онлайн, тобто ви ввели показники – і через секунду бачите своє нарахування. Це те, що треба було зробити в першу чергу, адже в бідну хату ніхто гроші не несе. Потрібно було показати, що ми орієнтуємося на тих, хто платить нам гроші, тому робитимемо все, щоб клієнтам було комфортно та зручно з нами працювати.
Далі ми почали роботу, яка стосувалася нашого фінансового та технічного стану. На сьогодні повністю закінчили підготовчі роботи із проєкту розвитку муніципальної інфраструктури України – це кошти Європейського інвестиційного банку в сумі 400 мільйонів євро, які виділяють на реалізацію проєктів у нашій країні. В цьому проєкті беруть участь 22 підприємства, два з яких – підприємства з водопостачання та водовідведення з Луцька та Рівного. Наші документи по проєкту вже в Міністерстві регіонального розвитку, яке має подати їх на банк. Таким чином ми залучимо 14 мільйонів євро, з яких 11 мільйонів – кредитні кошти, 3 мільйони – ПДВ. Левова частка цих коштів, а саме 10 мільйонів євро, піде на реконструкцію очисних споруд. Вони приймають стоки з усього міста та 14 населених пунктів поблизу. Рівень каналізування сіл поблизу Луцька є досить незначним. Альтернативи в очищенні стічної води, каналізування, окрім єдиних очисних споруд, які обслуговує «Луцькводоканал», в реальності немає. Це потрібно всім розуміти. Якщо очисні споруди вивести на досить якісний рівень, то вони мають бути доступними для всіх навколишніх ОТГ і не тільки для них, адже перспективи розвитку підприємства водопостачання та водовідведення мають мати регіональний характер – що більше ми охопимо територій та споживачів, то дешевшою буде послуга, а також зменшиться навантаження на екологію.

Ви вже згадали про сервіс-центр для обслуговування клієнтів КП «Луцькводоканал» EVODA. Він функціонує вже більш як рік. Наскільки сервіс-центр виявився ефективним, чи не зручніше було б лучанам залагоджувати питання через інтернет?

Ми стараємося дати усім людям право вибору. На сьогодні будь-яку послугу можна замовити онлайн, але також це можна зробити, прийшовши в центр обслуговування. Нині є категорія споживачів, для яких дуже важливе спілкування.

Людина має можливість зробити все онлайн, але інколи їй бракує спілкування, якоїсь прогулянки… Такі центри мають бути та розташовуватися в максимально зручному місці, щоб кожен охочий завітав, адже 50% – це бажання людини залагодити проблему, 50% – поспілкуватися. З моменту відкриття сервісного центру ми маємо 40 тисяч відвідувачів, які отримали ті чи ті послуги, зокрема інформаційні, консультаційні, платні, розрахункові. Якщо до моменту відкриття центру в нас було 27 людей, які контактували зі споживачами, то сьогодні це сім людей. Тобто ми оптимізували штатний розпис та забрали з тарифу заробітну плату 20 людей, значно збільшивши обсяг наданих послуг.

Тобто клієнти нині задоволені якістю надання послуг підприємством саме в сфері їхнього обслуговування?

Я думаю, всі задоволені, ми маємо багато позитивних відгуків. За таким принципом зараз рухаються багато водоканалів, які виокремлюють зі своєї структури певні підрозділи, виводять їх на перший план. А безпосередньо саме підприємство надає послуги.
Тепер поговорімо про відповідальність самих клієнтів. Скільки лучани боргують за послуги?

У нас 86 тисяч клієнтів, кожне помешкання – це клієнт, а в кожному помешканні проживає кілька людей. На сьогодні «Луцькводоканал» обслуговує 234 тисячі громадян. З 86 тисяч клієнтів 82 тисячі – абсолютно добросовісні платники. Є 4% споживачів, які щомісяця не оплачують або недоплачують за послуги, ця історія триває вже багато років. У контексті споживачів-боржників ми маємо говорити адресно, в багатьох випадках це люди, які ведуть асоціальний спосіб життя, які є проблемними. На сьогодні послугу водопостачання та водовідведення не можна припиняти, і ці люди цим користуються.

Загальна сума протермінованої заборгованості – 18 мільйонів гривень. Це досить велика сума, адже за місяць населення споживає послуг на 12 мільйонів гривень. Тариф на воду донедавна був економічно необґрунтованим, тобто нижчим від собівартості, а якщо врахувати суму неплатежів… Це реально ті кошти, які ми могли спрямувати на ремонт, на покращення інфраструктури.

Нині підприємство є прибутковим?

Так, станом на 2019-2020 роки підприємство є прибутковим та входить в топ-5 платників податків у Луцьку. Усі податки сплачуємо. Вартість основних фондів ми збільшили в шість разів. Сьогодні ми вартуємо близько пів мільярда гривень, а це досить важливо, щоб залучати європейські кошти. Якби цього не було зроблено, шанси на отримання серйозних фінансових інвестицій були б примарними, адже ніхто не дає гроші в кредит боржникам. Ми витягнули підприємство з дуже збиткового та досягли рівня прибутковості, аби говорити про певні суми інвестицій, які ми готові прийняти, щоб швидко модернізуватися та оновитися, розв’язавши певні стратегічні питання не через 15 років, а найближчим часом.

Багато лучан кажуть, що з їхніх кранів тече не надто якісна вода, тож вони купують її в пляшках. Вода з кранів справді непридатна для вживання?

Вся вода у Луцьку йде з артезіанських свердловин. Наявність певного вмісту солей регламентується державними санітарними нормами, тобто вода, яка йде з кранів, має назву «вода, придатна для вживання людиною». У підприємства водопостачання та водовідведення не стоїть завдання в частині водопостачання надавати надякісну мінералізовану, збагачену воду. Ми надаємо цю воду на комунально-побутові та технологічні потреби загалом. Обсяг використання для вживання складає менш як один відсоток. Якщо ми почнемо ставити собі планку давати надякісну воду, то просто заженемо тариф, який стане у 6-8 разів дорожчим, але ефект від цього буде нульовий. Вода, яка тече з кранів, є придатною для вживання людини – це факт і це контролюється. Протягом року ми робимо близько 22 тисяч різних аналізів. На підприємстві є відповідна лабораторія, яка на всіх рівнях водопідготовки та реалізації води щоденно робить значну кількість проб.
Але люди мають право на локальне додаткове доочищення питної води. Краще поставити хорошу систему доочищення у себе в квартирі на сантехнічне обладнання, аніж купувати бутильовану воду, бо це дуже дорого. До того ж, ми робили аналізи, і ця бутильована вода є гіршою за низкою показників, ніж вода з-під крана.

Нещодавно у місті запрацювала послуга «фонтан на замовлення». Для чого це робили?

Усе фонтанне господарство в Луцьку є не в надто хорошому стані. Люди звикли, що фонтан працює, але розуміння, як він працює, хто ним керує і що потрібно для його роботи, у них нема. На роботу фонтанів ідуть досить великі кошти, адже це і люди, і вода, і електроенергія, і розхідні матеріали. Усе обладнання в землі, воно іржавіє, виходить з ладу, вандали часто ламають якісь елементи фонтана. Тобто проблем дуже багато. Історично склалося, що фонтани у Луцьку працювали лише в суботу та неділю, їхню роботу оплачує місто. Для фонтанів немає нічого гіршого, як простій. У нас дуже багато бізнесменів розповідають, як вони люблять місто, тому ми запропонували цю послугу. Завдяки цій послузі основні фонтани у місті працювали по шість годин додатково, і це не лягло тягарем на міський бюджет, а це оплатили люди, які мають певні фінансові ресурси, тим паче, що послуга була доступною.

Не можу не запитати про фонтан на Театральному майдані, адже саме «Луцькводоканал» є замовником робіт. Коли лучани зможуть насолодитися новим фонтаном, адже недавно з’явилося відео його тестування?

Ще не було жодного пробного запуску фонтана. На сьогодні лише закінчили монтаж насосного обладнання, були з’єднані усі труби. Для того щоб розвантажити систему, побачити, як вона працює на втягування, це все відбулося. Не можна говорити, що це був пробний пуск фонтана. Було запущено в дію лише сімнадцять струменів з сорока одного. В загальних характеристиках цей фонтан є світло-музичним. Тобто потрібно розділяти окремо сам фонтан та зону відпочинку. Незабаром його повністю змонтують та тестуватимуть до двох тижнів, незважаючи на певні погодні умови.

Якщо повернутися до історії, то можна згадати, що всі мери-господарники обіцяли, що почнуть робити цей фонтан. Для Луцька це досить масштабний проєкт з точки зору і його вартості, і локації. Говорити про європейське місто й мати в центрі корито – кумедно з будь-якої позиції. Було ухвалено стратегічно важливе рішення зробити цей фонтан, і люди на підприємстві реалізовують проєкт.

Скажіть, як на підприємство вплинула пандемія коронавірусу?

Ми не боїмося проблем. Основною метою для нас було не порушити баланс бригад, обслуговувального персоналу, адже в нас понад сто об’єктів водопостачання та водовідведення, де є черговий персонал. Для нас було важливо, щоб ми якусь зміну не вибили з колії, оскільки не мали ким її замінити. За свої кошти ми провели дії, щоб дотримуватися карантинних заходів та убезпечити людей. Наразі ми це все пройшли. Так, є люди, які хворіють, але на сьогодні ситуація повністю контрольована, і підприємство виконує весь функціонал без жодних проблем.
Нині наближаються вибори до місцевих рад. Ви також вирішили балотуватися у Луцьку міську раду. Для чого вам депутатство, не простіше було б залишатися лише очільником «Луцькводоканалу» та налагоджувати співпрацю з новим керівництвом міста?

Це вже моя друга спроба, адже я завжди маю дуже багато ідей, які можна втілити. Депутатство відкриває певні можливості тому, хто хоче щось робити. Проєкти «Луцькводоканалу» у 2019-2020 роках, які ми реалізовували, були пов’язані з певним погодженням і міською радою, і виконавчим комітетом. Як керівник підприємства я маю бути присутнім при ухваленні цих рішень, тому я був приблизно на 80% сесій. На мою думку, нині в міській раді є низка депутатів, показники яких значно гірші за мої. Ми хотіли щось робити – і ми це питання виносили.

Наприклад, коли створювали дочірнє підприємство «EVODA», багато депутатів встромляли палки в колеса. Я розумів, що це мегаважливий проєкт, це дуже великі кошти. Коли відбувалося голосування щодо надання погодження, мені доводилося виправдовуватися перед окремими депутатами за дії, які спрямовані на користь громаді. Депутат – це не та людина, яка приходить натискати кнопки. Депутати мають приходити з чіткими проєктами, які можна було б реалізувати. Якщо ми хочемо розвиватися, то маємо змінюватися, а зміни – це складний процес. Спочатку потрібно пережити критику, а потім – докласти максимум зусиль, щоб втілити щось та показати швидкий ефект, і тоді зміни приживаються. Але багато депутатів не хочуть напружуватися та працювати.

Оцініть як очільник «Луцькводоканалу» співпрацю з нинішньою командою міської ради, яка представляє партію «ЗА Майбутнє».

Від керівництва міста ніколи не було жодних перешкод. Завжди мали підтримку і повне розуміння. З точки зору реалізації багатьох проєктів водопостачання та водовідведення, які необхідні, враховуючи об’єднання громад, у підприємства і в мене як його керівника немає бажання бути стороною, яка щось просить. Ми хочемо бути стороною, яка щось вирішує, втілює та робить.

Чому ви вирішили йти на вибори саме від партії «ЗА Майбутнє», а не від іншої політичної сили?

Я людина системна і бачу певні кроки на три-чотири роки наперед. Нині в Україні ще не завершився процес децентралізації, хоча він має певні обриси. Громади отримали додаткові фінансові можливості, але в будь-який момент вони можуть бути забрані Верховною Радою. Чому я приєднався саме до партії «ЗА Майбутнє»? Цю партію очолює нардеп від Луцька Ігор Петрович Палиця, який створив у Верховній Раді групу депутатів «ЗА Майбутнє». Будучи в цій групі, він має певні випливи на законодавчі ініціативи, тобто фактично є рупором окремих проблем, які мають загальнодержавний характер у Верховній Раді. Він створив партію загальнонаціонального масштабу, це не є локальна партія. Ігор Палиця намагається тиражувати певні позитивні речі й говорити про них у межах всієї України. Він об’єднав усіх нардепів від Волині, які відстоюють область.
Нині ми маємо унікальну можливість максимально швидко на території Луцька та області реалізовувати певні позитивні речі. Для мене як для командної людини це дуже важливо.

Сьогодні ми чітко маємо розуміти, що коли на п’ять років ставимо для себе певні завдання, то має бути підтримка області та захист у Верховній Раді, щоб там також прислухалися до нас. Я вирішив іти на вибори з політичною силою «ЗА Майбутнє», тому що тут є вибудувана відносна вертикаль, де є можливість захисту інтересів людей на усіх щаблях.

Які питання плануєте розв’язувати в Луцьку, якщо станете депутатом, пріоритетом буде «Луцькводоканал»?

Я досить обізнаний у всіх сферах життєдіяльності міста. Мені цікаві не лише питання водопостачання та водовідведення – це лише один з елементів. У будь-якій сфері можу подати класні ідеї та проєкти, роблячи місто успішним. Якщо воно буде успішним, тоді кожна людина також буде успішною, адже в депресивних містах люди успішними не стають.

Тому депутатами мають бути люди, які дотичні до бюджету, зокрема успішні керівники, які розуміють, як заробляти. Якщо ти встановлюєш незрозумілі правила гри, то втрачаєш надходження. Якщо ти не створюєш нові робочі місця, не впроваджуєш інноваційні підходи, то втрачаєш людей, які, наприклад, переїжджають до Львова. У рамках наповнення бюджету ми маємо бути егоїстами. Якщо, наприклад, наші конкуренти, зокрема Львів, Тернопіль, Рівне, втілять туристичний проєкт, а ми відстанемо в цьому плані, то туристи сюди не приїдуть. Ми не маємо цього втрачати, але це мусить бути системна робота. В частині наповнення бюджету мій досвід є широким та цілеспрямованим.

Будь-яке місто не може розвиватися без якісної інфраструктури. Можна робити будь-яку картинку, але коли не буде основоположних моментів для великого бізнесу, зокрема землі, комунікацій та людей, то цей бізнес не буде сюди заходити. ОТГ, які доєднаються до міста, не мають великої кількості населення, але там є робоча сила, тому потрібно забезпечити людей громадським транспортом, щоб вони могли мобільно переміщуватися до робочих місць. Потрібно, щоб місто було швидким: що менше часу ви витрачаєте на переміщення з дому до роботи і навпаки, то більше часу маєте на роботу та на відпочинок.

Друге – сьогодні провалилася житлово-комунальна реформа в частині управління будинками. До 2016 року не було ніякої форми управління будинком, окрім ОСББ. Згодом було ухвалено закон про житлово-комунальні послуги, який передбачив низку моделей управління будинком. На моє переконання, ОСББ не є надуспішною формою. Найбільш успішним є реальне управління компанією, яка це робить професійно. Як у нас відбулася реформа? ЖКП, послухавши лекцію, отримали сертифікати управителів. Тобто вони перейменувалися з житлово-експлуатаційних компаній в управляючі компанії. Змінилася лише назва, а суть, філософія, зміст та підходи не змінилися.
У Луцьк вже зайшла одна управляюча компанія, але її тяжко сприйняли, бо ніхто цього не зрозумів. Ми чотири роки прогаяли на нормальну інформаційну кампанію про те, що ОСББ – це всього лише орган самоорганізації, який не має наймати голову, хоча так вони зараз і працюють. До ОСББ трішки лояльніші в плані податків. У Луцьку 280 ОСББ, кожне з яких має свого голову та бухгалтера, яким платять зарплату. Ці люди фактично не потрібні, сумарно це 10 тисяч гривень неефективних витрат на місяць на їхню зарплату. Тобто 2 мільйони 800 тисяч гривень іде на зарплату людям, щоб ОСББ існувало.

Натомість принцип управляючої компанії полягає в тому, щоб адмініструвати кошти, які мешканці будинків платять за утримання. Законодавство має однакові підходи і до ОСББ, і до колишніх жеків та управителів. Усі витрати та всі доходи формуються побудинково. Якщо заходить управитель на 280 будинків, він має лише одного директора та бухгалтера, тобто на їхню зарплату витратять умовно 30 тисяч гривень, а решта коштів можуть бути спрямовані на використання в цих будинках, а це великі суми.

Якщо вдасться правильно організувати сучасну комунальну управляючу компанію, то ми отримаємо двократний ефект від якості обслуговування, адже це буде приватна структура, якій не потрібно буде набирати штат, наприклад, прибиральників. Потрібно платити гроші за результат роботи, а не зарплату. Чотири роки цього ніхто не робив, а обов’язки з роз’яснення було покладено на облдержадміністрації.

Тепер люди не розуміють, що відбувається, що це за управляючі компанії. Для чого сім ЖКП? Кожен з них має величезний склад працівників, подекуди вони не мають роботи, а зарплату їм потрібно платити. Натомість управляюча компанія працює за договором підряду за фактично виконану роботу. Про ці речі потрібно говорити.

Також нині багато говорять про підтримку своїх виробників. Проста ідея: давайте на рівні міської ОТГ ухвалимо рішення, щоб усі мережі маркували свої продукти брендом Луцька. За рахунок хорошої маркетингової кампанії підприємств з інших міст ми купуємо їхню продукцію, а не продукцію луцького виробника. Натомість податки йдуть до Львова, Рівного, а не до бюджету Луцька. По-перше, якщо ми промаркуємо ці продукти логотипом міста, то і свідомі лучани почнуть звертати на них увагу. По-друге, якщо ви підприємлива людина, то одразу помітите, який продукт у Луцьку не виробляється, і у вас може з’явитися бізнес-ідея. Це мають бути готові програми, а тоді потрібно запускати механізм впровадження.
Не можу не зачепити тему смороду в Луцьку. Нині є чимало його джерел, але також згадували й очисні споруди у Липлянах. Що можете про це сказати, чи передбачено їх реконструкцію?

Очисні споруди, як і каналізаційно-насосні станції, є джерелами викидів – це визначені законодавством норми. На кожне таке джерело роблять відповідні дозволи на викиди, певні заміри проводить держпродспоживслужба. На сьогодні в КП «Луцьквдоканал» на всі 122 стаціонарні джерела є дозволи на викиди, і в цих документах прописано, що всі викиди – у межах норми. Такі дозволи мусить мати будь-яке підприємство, але ніхто цього не робить. Цього року не було якихось масштабних запахів, цю тематику розкрутили певні активісти, бо насправді джерел смороду дуже багато. Тому те, що «Луцькводоканал» є джерелом смороду, – абсолютна неправда. Ми миттєво усуваємо знайдені недоліки.
Щодо реконструкції очисних споруд, то їх потрібно реконструювати не з точки зору запахів, адже це нонсенс. Очисні споруди потрібно реконструювати з точки зору можливості подальшого надання послуг 234 тисячам людей, бо це є бізнес, ми за це отримуємо кошти. Коли люди платять в тарифі за водовідведення, вони мають розуміти, що ці послуги будуть надавати їм постійно та безперебійно. Реконструкція очисних споруд має продовжити їхню роботу, адже їм уже 50 років. Те, що за 20 років ніхто палець об палець не вдарив, – це окрема історія. Але зараз ми чітко маємо дивитися у майбутнє, щоб продовжити термін дії та забезпечити таке очищення, яке відповідатиме сучасним вимогам. Ми плануємо залучити на реконструкцію очисних споруд 350 мільйонів гривень кредитних коштів Європейського інвестиційного банку. Для міста це дуже велика сума, це фактично два бюджети розвитку.

Щодо виявлення джерел запахів, то протягом цього року під патронатом міської ради різноманітні комісії проводили відповідні роботи. Здебільшого всі джерела смороду пов’язані з суб’єктами господарювання, які не дотримувалися певних норм. Наприклад, деякі бізнесмени, щоб не утилізовувати відходи, виливають їх в поле. Але це все владнається з часом, зміниться філософія людей, яких потрібно інформувати.
Назвіть три речі, які плануєте реалізувати як очільник «Луцькводоканалу» в найближчому майбутньому?

У нас є багато проєктів, але мій принцип полягає в тому, що про кожен реалізований проєкт я забуваю наступного дня, аби рухатися далі.

Незабаром ми плануємо запустити муніципальний сервісний центр, який дозволить в одному місці отримати всі комунальні послуги. Також подали проєкт на бюджет участі. На очисних спорудах формується так званий мул – це дуже хороше органічне добриво, яке використовують у всій Європі для висаджування хвойних дерев. Ми запропонували на базі очисних споруд виростити 10 тисяч туй і віддати їх місту, щоб люди повисаджували їх у дворах та ОСББ. Потрібно відходити від практики садіння кісткових дерев, воно все падає на землю, гниє, забиває каналізацію.

COVID-19 завадив реалізувати нам проєкт Waterkids. На базі 22-ї школи ми поставили систему доочищення в рамках діяльності нашого екологічного фонду, залучили меценатів. Сьогодні в цій школі є обладнання, бювети води, яка проходить очищення та мінералізується спеціально для дітей. Тобто там є два питні фонтанчики і станція, яка має забезпечувати харчоблок доочищеною водою. Цей проєкт ми хотіли запустити в усіх школах та садочках, адже це досить правильно. Діти мають багато пити, для їхнього розвитку важливо, щоб вони пили якісну воду. Проте в 22-й школі вимушені були замотати питні фонтанчики в плівку, бо в постанові Кабміну вказано, що через коронавірус діти не можуть пити з них воду.

Розмовляв Олександр ЗЕЛІНСЬКИЙ
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 1
Олександр Показати IP 26 Жовтня 2020 13:50
Віктор є один з небагатьох керівників міста який дійсно на своєму місці.

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus