«Молода людина може й не підозрювати, що хвора на рак шлунку», – луцький онколог

За статистикою у світі щорічно реєструється понад 1 млн нових випадків захворювання на рак шлунку. При цьому пік захворюваності припадає на 70-79 років, коли далеко не всім хворим можна провести адекватне лікування.

Про це Інформаційному агентству Волинські Новини розповів завідувач хірургічного відділення Волинського обласного онкодиспансеру Анатолій Протопопов.

З його слів, серед тих, хто захворів на рак шлунка, майже 2/3 помирають протягом року після встановлення діагнозу, а через 5 років живими залишаються лише 10-15% хворих (в Європі – 32,0%). Це відбувається через несвоєчасну діагностику раку шлунка, який більше ніж в половині випадків виявляється у занедбаній стадії.

Разом з тим своєчасна діагностика цієї хвороби могла би бути кращою, якби на профоглядах виявлялося більше хворих (нині – 4%).

Читайте також: Як запобігти захворюванню на рак: поради луцького онколога

Як зазначає лікар, надії, що покладалися на ендоскопічну службу, не виправдали себе, оскільки обстежуються лише ті хворі, які мають значні шлункові розлади.

Під час ендоскопічного обстеження рідко береться біопсія, що є грубою тактичною помилкою. Майже зовсім не застосовується рентгенологічне обстеження шлунка, яке незамінне в діагностиці інфільтративних форм раку.

«На сьогоднішній день виявлення ранніх форм раку шлунка може проводитися лише шляхом скринінгу. Однак застосування суцільного скринінгу (як в Японії) в Україні економічно не виправдане через порівняно невелику захворюваність населення на цю патологію. Більш доцільним є проведення скринінгу в так званих групах «підвищеного ризику», до яких зараховують хворих із передраковими захворюваннями – хронічним атрофічним гастритом, поліпами, виразкою шлунка та іншими. Усі вони повинні знаходитися на диспансерному обліку у терапевта (а нині в сімейного лікаря) і активно оздоровлюватися під контролем ендоскопії не рідше 1-2 разів на рік», - розповів онколог.

Зауважимо, часто думають нібито хворий на рак шлунка – це бліда, виснажена людина похилого віку, з великим дефіцитом маси тіла, котра страждає від втрати апетиту, болю, блювоти і т.д. На жаль, нині все частіше серед хворих трапляються молоді, квітучі, енергійні, цілком працездатні особи, котрі не підозрюють наявності у себе хвороби, і тільки ендоскопія може гарантувати відсутність або наявність захворювання.

Зазвичай, розповідає Анатолій Олександрович, лікування раку шлунка оперативне. В хірургічному відділенні облонкодиспансеру виконуються всі типи операцій при раку шлунка: розширені субтотальні, проксимальні і дистальні резекції, гастректомії. Незважаючи на те, що значна кількість вказаних операцій є комбінованими і супроводжуються резекцією суміжних органів (печінка, селезінка, підшлункова залоза), післяопераційна летальність не перевищує 2-3%.

Разом з тим в останні роки все частіше трапляються випадки, коли хворі із раком шлунка оперуються у загальнолікарняних закладах, що є грубим порушенням існуючих міністерських інструкцій. А вони передбачають, що онкохворі повинні лікуватися лише в спеціалізованих онкологічних установах.

У перспективі ситуація може ще більше ускладнитися з утворенням госпітальних округів. Так, головній лікарні буде невигідно направляти хворих на рак шлунка (а значить, і кошти, що йдуть за хворим) в онкологічний диспансер, пацієнти лікуватимуться на місцях. Для запобігання цьому необхідні законодавчі акти, які б обмежували діяльність загально лікарняної мережі не тільки щодо раку шлунка, але й щодо іншої онкологічної патології.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---