USD 39.00 39.40
  • USD 39.00 39.40
  • EUR 39.25 39.50
  • PLN 9.76 9.94

Нова збірка й нові формати спілкування з читачами луцької поетеси Лєни Шторм

19 Вересня 2018 19:00
Нову поетичну збірку під несподівано-провокативною назвою «Бульдозер» презентувала луцьким читачам поетеса, письменниця, блогерка Лєна Шторм.

Вона стала третьою у творчому резюме авторки після яскравого дебюту «Авантюристки» в 2016 році та чуттєвого «Ніжного шлейфу загадкового літа», виданого наступного року.
Поетеса визначила серед своїх головних пріоритетів творчість та пошук актуальних форматів самопрезентації, спілкування зі своїми читачами. Саме тому презентація «Бульдозера» відбулася у двох дуже різних за атмосферою та аудиторією локаціях міста: це були вечір-зустріч зі старими друзями у популярному луцькому Pub Oldskull, а також творчий вечір «Люди плюс…» в салоні «Артист» при Палаці культури міста.
На яскравій обкладинці «Бульдозера», яка вийшла друком у видавництві «Вежа-Друк», читач впізнає відому волинську художницю, перформерку Марічку Островську на сходах популярного серед лучан закладу. Спонтанна зйомка-імпровізація від фотохудожника Любомира Безручка зафіксувала мисткиню в той момент, коли в Pub Oldskull відбувалися ремонтні роботи. Це фото, оприлюднене у Фейсбуці, на той момент виявилося співзвучним з поетичним меседжем радикального очищення свого життєвого простору, над яким працювала Лєна Шторм. У збірці також використана світлина авторки від луцького фотографа Олександра Паньковця.
Ця передісторія визначила місцем першої презентації «Бульдозера» саме таку локацію, перетворивши паб на літературний арт-простір. Протягом години у тісному колі друзів і цілком невимушеній атмосфері вірші Лєни читали і коментували відомі луцькі блогери Лев Фоменко, Олена Мальва, художниця Марічка Островська, арт-журналістка Маша Пилипчук, а також найпалкіший її прихильник – чоловік Юрій Букія. Тут творчість Лєни Шторм пройшла своєрідний тест на щирість, адже кожен із читців обрав близьку йому поезію і був максимально відвертим у своїх рефлексіях.
На творчий вечір «Люди плюс…» до салону «Артист» при Палаці культури завітали віддані шанувальники творчості поетеси, її колеги, партнери по мистецьким проектам: це заслужений артист України, письменник Василь Гриб, голова літературної студії «Зорі над Стиром» Микола Шостак, учасники літературно-мистецького об’єднання «Без меж» режисерка Наталія Максимчук, поети Юрій Щербик, Ольга Антош, Валентина Яговець протоієрей Валентин Марчук, представниці Палацу учнівської молоді Олена Балабаш, Олена Труш, Вікторія Гонтар, психологиня Антоніна Євтодюк, бібліотекарка Алла Фень, журналістка Анастасія Кушнарьова, художники Наталія Градиська та Руслан Чугай, школярка, учасниця медіаклубу «Молодіжне місто» Юлія Фень та інші.
Нові вірші із збірки «Бульдозер» прозвучали у виконанні авторки і гостей події. Відмовившись від традиційного формату «автор, модератор, слухачі», поетеса запропонувала вільне спілкування, обговорення творів, висловлення вражень, відповіді на питання. Окрім презентації «Бульдозера», творчий вечір став анонсом виходу наступної поетичної книги авторки. Виявилося, що серед присутніх на презентації були і ті люди, чиї долі послугували живими сценаріями для деяких віршів наступної збірки.
У передмові до «Бульдозера» авторка пише: «Між 25 віршів, є 3 таких, які збіглися за темпоритмом і, мабуть, найповніше передають суть цієї невеликої, але емоційно насиченої добірки. Ключовий вірш під назвою «Хай бульдозер змітає» – про важливість очищення від мотлоху минулого. «Я вертаюсь до себе» – строфи про мету, заради чого це очищення відбувається, а «фігня» – рядки про те, як не можна потім знівелювати усі ці свої зусилля, почавши соромитися власної щирості. Підсумок усього віршового циклу «Покоцані ми» – висловлена у римованих рядках надія на те, що світ таки тримається на щирості…»

Про нову збірку та актуальні формати зустрічей з читачами спілкуємося з Лєною Шторм.

Чим виявився тобі як автору цінним досвід презентації власних творів у таких дуже контрастних локаціях?

Напевно, тим, що я змогла максимально отримати від цього досвіду кайф. Попри те, що це може звучати дещо егоїстично, незадоволений та невпевнений у собі поет не здатен презентувати якісний арт-продукт та створювати доречну атмосферу. Перша презентація дала змогу просто «відірватися» з друзями, відзначити вихід книги, віддати належне закладу, який ми любимо, де відпочиваємо, де нерідко приходить натхнення. Зрештою – закладу, котрий недаремно потрапив на обкладинку. Друга презентація – більш широке та універсальне за своїми мистецькими смислами дійство. Моя аудиторія дуже різна і я намагалася у повній мірі врахувати її смаки. Не можу судити, наскільки мені це вдалося, але відгуки з обох локацій були гарними. Приємно й те, що скрізь нам з «Бульдозером» сприяли. Це відчувалося не лише глобально, а й навіть у дрібних організаційних питаннях. Я дуже вдячна за це.
Чи побоювалась, що тебе і твої вірші не сприймуть слухачі?

Якщо говорити не про побоювання, а сумнів, то він загалом супроводжував збірку ще від початку. Її ідея зародилася в доволі цікавих умовах – під час дегустаційного заходу в Pub Oldskull. Тоді хтось з нашої компанії запропонував ідею літвечора, а мій друг, бармен Лев Фоменко одразу її підтримав, познайомив мене з власницею закладу й підбадьорив «давай робити». Мені на той момент це здавалося трохи сюрреалізмом. Адже з пабним форматом більш асоціюється жанр стендапу або дуже хардового постмодерну. А людині, яка недавно видала книгу з красномовною назвою «Ніжний шлейф загадкового літа», не так вже й природно демонструвати дива іміджевих перевтілень. Навіть попри те, що мій творчий образ є в якійсь мірі провокативним.

Але усе відбувалося саме собою – тож вийшов не просто літвечір, а народилася ціла збірка. Звісно, якісь сумніви щодо того, «чи зайде» моя поезія саме в пабі, були. Але я свідомо, з огляду на формат та площу залу, запрошувала саме тих друзів, які ідейно дотичні до виходу «Бульдозера». Мені було важливо їм віддячити, подарувати веселий настрій і просто дати змогу розслабитися під поезію, що далеко не завжди можна собі дозволити на дійствах офіційного штибу.

Загалом це був літверчір для близьких людей та тих, хто готовий розділити гарний привід. Недаремно було достатньо стьобової поезії, яка не ввійшла до збірки, але присвячена веселим моментам нашої дружби. Люди залишились задоволені. Хоча, звісно, я не переоцінюю релевантності своїх творів для пабного простору. Тому після одноразового успіху в колі друзів не планую переоцінювати свої сили, ломитися до решти подібних локацій чи слідом за «Бульдозером» штампувати поетичні «трактори» й «екскаватори».
Як тобі вдається бути самоорганізованою у творчості всупереч поширеному уявленню про митців, котрі творять лише в стані особливого піднесення, яке приходить нерегулярно і нечасто?

Гадаю, що в мене доволі приземлене й адекватне уявлення про творчість. Звісно, вона має й певні духовні джерела, до яких ми тяжіємо. Однак думка про залежність від натхнення чи мало не якихось духовних субстанцій, що «вкладають у голову» вірші, мені більш схожа на спробу зняти відповідальність за написане з власної совісті, а то й просто виправдатися за непродуктивність. У моїй поезії, ймовірно, можна відчути вибуховий, штормовий, мікс емоцій, але там достатньо «раціо». А там де є «раціо», вистачає й самоорганізації. Саме тому, допускаючи доречну спонтанність, я намагаюся бути послідовною та наполегливою в реалізації своїх творчих планів. Зрештою, це навіть питання професійної самоповаги.

Над чим ти працюєш зараз?

Готую до свого першого дорослого ювілею, а саме – 30-річчя, збірку поезій «Душа…Постійно…Буде…». Там буде 100 віршів за 5 крайніх років життя, котрі не були надруковані. Для мене це філігранна тривала праця, яку хочеться представити читачам до знаменної для себе дати. Також власний «екватор» подолала робота над рукописом психологічних прозових есеїв. Але про це – вже згодом. Для читача завжди повинна залишатися бодай краплина несподіванки.

Фото події в Pub Oldskull– Любомира Безручка

Фото збірки «Бульдозер» в Pub Oldskull – Юлії Євпак

Фото події в салоні «Артист» – Юрія Войнаровського, прот. В. Марчука, Маші Пилипчук

Фото обкладинки надано Лєною Шторм

Маша Пилипчук
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 10
поет Показати IP 19 Вересня 2018 19:31
В Лєни шторм дуже сексуальні штани.
стриптизер до поет Показати IP 20 Вересня 2018 11:21
шо там штани, зняв і нема! а в Лєни ще розум і талант
Мах Показати IP 19 Вересня 2018 21:52
Є тут хоч одна людина. яка чула раніше про цих "відомих блогерів"?
людина до Мах Показати IP 20 Вересня 2018 11:23
ага... легше порахувати тих, хто не в курсі
в.а Показати IP 22 Вересня 2018 19:38
Вона таки "Лєна" ? І в паспорті так ? От би Фаріон їй всипала, як би знала. У поетеси щось із самовизначенням не склалося... Чи то в честь назви могутньої сибірської ріки ? З Ульяновим Володькою таке було...
в.а до в.а Показати IP 22 Вересня 2018 19:42
Як корабель назвеш - так він і плаватиме. (нар. мудр.)
Шторм до в.а Показати IP 22 Вересня 2018 22:05
Псевдонім офіційно зареєстрований. Тому не склалося у вас із тактом. Як і в вашого політичного кумира.
User до в.а Показати IP 24 Вересня 2018 14:33
Ти не просік фішку. Лєна просто круто звучить, а без понтів в богемній тусовці модному блогеру ну ніяк не проштовхнути свою писанину.
Фаріон до User Показати IP 25 Вересня 2018 11:45
Саме під цим псевдонімом Лєна перемагала на багатьох всеукраїнських літературних конкурсах. Модна блогерка пише цікаві речі і має власну думку. А де можна почитати ваші "понти"?
Анонім Показати IP 2 Жовтня 2018 22:26
а мені понравівся кАвьор :-) на фоні Лєни

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus