USD 39.00 39.40
  • USD 39.00 39.40
  • EUR 39.25 39.50
  • PLN 9.76 9.94

Три пари двійнят та донька: американка розповіла про щастя бути мамою

11 Травня 2019 09:58
36-річна американка Місті Ленг – незвичайна та дуже щаслива мама. Так, разом із своїм чоловіком, 33-річним Пітером, вона виховує сімох дітей. Неймовірно, але мешканцям Сіетлу пощастило стати батьками трьох пар різностатевих двійнят – десятирічних Лексі та Алекса, шестирічних Лесі та Неша та півторарічних Лани і Фенікса. Також подружжя виховує восьмирічну Калісту – єдину дитину не з двійнят.

З Місті ми познайомилися в мережі інстаграм. Так вже склалося, що, ставши мамою двійні, шукала собі подібних багатодітних матусь, аби повчитися у них та поділитися досвідом. І яким же було моє здивування, коли я знайшла цей «скарб» – поза конкуренцією – Місті була найдосвідченішою із мам двійнят, яких мені лише доводилось зустрічати.

Не зважаючи на дефіцит вільного часу, Місті вийшла на зворотній зв’язок досить швидко. Це надзвичайно позитивна та проста жінка. Вона будь-які труднощі сприймає виключно з точки зору оптиміста. Багатодітна мама – відверта й прямолінійна, чим іноді шокує своїх читачів. У неї можна запитати про все, що завгодно, бо жінка не залишає поза увагою жодного повідомлення.

Тож, напередодні Дня Матері, пропонуємо і читачам Інформаційного агентства Волинські Новини познайомитись із фантастичною Місті Ленг, а також дізнатися про її неймовірну та захоплюючу історію життя.

Найстарші двійнята – Лексі та Алекс, а також донька Каліста – діти Місті від першого шлюбу, який, до слова, склався не дуже вдало, адже з першим чоловіком жінка розійшлась, коли була на сьомому місяці вагітності Калістою.
Лексі та Алекс
Лексі та Алекс
Єдина донька не з двійнят – Каліста
Єдина донька не з двійнят – Каліста


Згодом Місті зустріла свого теперішнього чоловіка Пітера, який покохав уже тоді багатодітну маму і став за батька її трьом дітям.
І, яким же було здивування, коли за тиждень до весілля, пара дізналася, що Місті вдруге носить під серцем двійню – дівчинку та хлопчика, яких назвали Лесі та Нешем. Це єдина із пар близнят, які з’явилися на світ із допомогою операції кесаревого розтину. Ось що про це розповідає Місті:

«Неш та Лесі – були моїми найбільшими близнюками. Їхня вага при народженні становила 8 фунтів 30 унцій (приблизно 4480 грамів, – авт.) та 6 фунтів 12 унцій (3060 грамів). Вони народились на 40-му тижні вагітності. Ми очікували, що пологи будуть природніми, і Неш перевернеться в правильне положення. Але Неш ніколи не перевертався, навіть під час присутності на 35-годинному судовому процесі. Тож, це був мій перший і єдиний кесарів розтин», – розповідає жінка.
Неш та Лесі
Неш та Лесі
Жінка зізнається, що її часто запитують, чи її діти – не результат репродуктивних технологій, однак на це вона лише посміхається – адже Бог дав їй таке диво без жодних медичних втручань.

«У мене є брат-близнюк. Але до народження дітей я й не підозрювала, що це – передається по спадковості», – зізнається Місті.

Після того, як Лесі та Неш трішки підросли, американка розпочала навчання у школі медсестер, однак за два місці до закінчення навчання знову завагітніла двійнятами. Так у листопаді 2017-го року на світ з’явилися наймолодші із двійнят – донька Лана та син Фенікс, яким сьогодні – уже півтора роки.
Однак, попри багатодітність, Місті виявилась надзвичайно цілеспрямованою жінкою, тому у травні 2017-го року, уже будучи вагітною наймолодшими двійнятами, вона таки закінчила навчання.
А коли наймолодшим дітям виповнилося 8 тижнів, багатодітна мама вийшла на роботу!

«Коли нашим маленьким близнюкам виповнилося 8 тижнів, я повернулась до роботи. Це трапилося завдяки відмінній системі підтримки для жінок і сімей в США. Окрім чоловіка, у мене немає поруч близьких, які могли б допомогти мені. Мій чоловік працює вночі, а я працюю вдень. Він працює дві з чотирьох своїх змін у вихідні дні, я працюю по буднях. Ми «жонглюємо» дітьми між нашим графіком. Також двічі на тиждень до нас додому приходить няня. Зазвичай, у мене чотири зміни на тиждень, але я намагаюсь піти додому раніше – це за умови, якщо роботи мало», – каже Місті.
Багатодітна мама має й хобі – вона обожнює швидку їзду на байку, і навіть має свого залізного коня Harley-Davidson.

Вона сподівається, що осідлає його знову, як діти трішки підростуть і коли «влізе в своє спорядження»:

«Останній раз я їздила на своєму байку у 2017-му році. Звісно, я не їздила, коли була вагітною. І я поклялась не сідати на Харлей, поки не «впишусь» у своє спорядження», – посміхається весела мама.
Окрім того, жінка не забуває й про догляд за собою:

«Я намагаюся щодня інвестувати трохи часу й в себе. Зокрема, на укладку волосся витрачаю близько 15 хвилин, на макіяж – близько десяти», – розповідає Місті.

На думку, американки, найскладнішим у житті багатодітних батьків є розподіл часу між усіма дітьми.

«Це починається в той момент, коли ви, до прикладу, перебуваєте в лікарні, чи коли ви народжуєте вдруге. Багато мам пам’ятають, що турбуються про свою дитину, яка залишилась вдома, у той час, поки знаходяться у пологовому будинку з новою маленькою дитиною. Чим більший «виводок», тим складніша ця перешкода. Одного разу мені довелося розділити себе між шістьма дітьми, які потребували мене вдома, двох із яких я годувала грудьми, і однією дитиною, яка відновлювалась після операції. Це було надзвичайно складно, але нам вдалося. Я була з найстаршим сином у лікарні, поки чоловік перебував вдома з іншими дітьми, а коли була вдома, то мій чоловік був у лікарні. Одне можна сказати напевно: час, проведений з дітьми, ніколи не втрачається даремно», – ділиться історією з життя Місті.
Жінка розповідає, що багатодітність відкрила їй очі і подарувала чудесний дар не соромитись свого тіла і вміти бачити красу материнства:

«Хоча жіночі тіла вже давно піддаються суспільним судженням, процес материнства майже миттєво перетворює наші тіла на громадський форум. Обговорення починається з вагітності і коментарів про живіт – на кшталт «занадто великий», «занадто малий». Як тільки дитина народиться, критичний погляд падає одночасно на народження дитини, і на маму, яку спонукають якомога швидше втрачати «зайву» вагу. Нові мами, особливо «вперше-мами», поспішають повернути своє тіло назад, так, ніби воно кудись пішло, – сміється. – А якщо післяпологовий вигляд жінки «затримався» і перевищив допустимий рівень, то жінку звинувачують у лінощах. Люди, навіть інші матері, мають нереалістичні сподівання, вважаючи, що процес зачаття і зростання нового життя не повинен залишати постійних знаків на тілі. Це може бути й правдою для деяких жінок через генетичну схильність або нерівний доступ до ресурсів – тренер, персональний помічник, шеф-кухар, економка, няня, пластичний хірург тощо, але це недоступно для більшості жінок. Решті з нас залишається дивуватися, чому наше тіло в купальнику не виглядає як у зірок на «червоній доріжці» уже за місяць після пологів. Ми намагаємося розділити обмежені фінансові ресурси між собою, нашими дітьми, нашими домогосподарствами, нашими партнерами, а часто і на робочі місця поза домом. Ми позбавлені сну. І все ж критика продовжує сипатись з усіх сторін. Мені сказали, що я повинна прикривати своє тіло, тому що це неестетично для когось там. Люди залишають блювотні смайлики на моїх фотографіях і коментують, що моє післяпологове тіло виглядає «грубо». Іноді я отримувала завуальовану образу, що «добре виглядаю ... для мами сімох дітей». Здебільшого я не ображаюся. На відміну від мого першого післяпологового досвіду, я впевнена у своєму тілі і чудесах, яке воно створило. Я не маю нереалістичних очікувань, що коли-небудь воно стане таким, як до пологів. Я розумію, що зміни – невід’ємна частина материнства, як внутрішньо, так і зовні. Але ці негативні коментарі засмутили мене з зовсім інших причин. По-перше, це наштовхує мене на думку, що існують люди, які дійсно не мають можливості бачити красу материнства. Ці ж люди потім увічнюють цю негативну перспективу», – обурюється багатодітна мама.
Усіх своїх малюків жінка годувала грудьми майже до трьох років. Однак, це не завдило їй стати донором молока для багатьох інших малюків, які не мали чи не мають змоги перебувати на грудному вигодовуванні. Окрім цього, вона є й постійним донором крові.

Насамкінець, запитую у Місті, як же їй це вдається, давати раду такому великому сімейству, на що вона відповіла:

«У мене чудовий чоловік. Без нього не було б нічого! До того ж, ми усі життєві труднощі сприймаємо виключно з посмішкою!»
Фото – з особистого архіву та сторінки в соцмережах героїні.

Підготувала матеріал та розмовляла Вікторія Семенюк.

Передрук без згоди автора заборонено
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 0

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus