Битва за Ковель у німецькій кінохроніці

Літак-гігант та контрнаступ нацистських військ на оточений Червоною армією Ковель: драматичні моменти битви за волинське місто зафіксовані у другій частині випуску німецької кінохроніки «Die Deutsche Wochenschau» від 19 квітня 1944 року.

У березні 1944 року Ковель був оточений Червоною армією. У квітні контратаку здійснили війська Вермахту та СС під командуванням оберст-лейтенанта Хоффмана. Їм вдалося пробити кільце оточення та дозволити німецькому гарнізону вийти з міста разом з більшістю оснащення. Так, 4-5 квітня 1944 німецькі війська у складі 131-ї піхотної дивізії, 4 та 5-ї танкових дивізій і бойової групи дивізії СС «Вікінг» прорвали оточення Ковеля та дали можливість евакуювати з міста двох тисяч поранених та техніку.

На початку випуску кінохроніки йдеться про транспортування автомобілів, солдат та артилерійської зброї найбільшим транспортним літаком часів Другої світової війни. Це Messerschmitt Me 323 Gigant: 198 таких літаків виробили у 1942-1944 роках. У кіносюжеті літак називають «летючим слоном» та «летючою багатоніжкою». Він міг перевозити 130 людей або 10-12 тонн вантажу та мав розмах крил понад 55 метрів.

На уніформі декого з бійців можна зауважити нарукавний Кримський щит. Цю відзнаку отримали до 100 тисяч вояків Вермахту, які брали участь у боях за Крим в період з 21 вересня 1941 до 4 липня 1942 року. Відзнаку носили на лівому плечі.

У кінохроніці демонструють переліт літака-гіганта через море разом з десятками бомбардувальників Junkers Ju 52. У цей час кораблі німецького військового флоту Крігсмаріне везуть постачання для бійців. Показують також бомбардування портового міста радянськими бомбардувальниками, зокрема, потрапляння снаряду в склад бензину. Попри це, боєприпаси кораблю вдалося доставити без втрат.

16 березня 1944 року у Ковелі оточена німецька група після 21-денної битви очікує на постачання. Так звані Versorgungsbomben, бомби постачання (контейнери, що містили постачання для оточених військ), закріплюють до літака. Політ у напрямку Ковеля показаний у кінохроніці. Також кінокамера зафіксувала скидання бомб постачання для оточених німецьких військ у Ковелі, їх опускають на парашутах. Всередині бомб – пакунки з гранатами для німецьких військових. У сюжеті також можна побачити панораму понівеченого міста та побут оточених солдат. Залізницею рухається німецький бронепоїзд. У складних погодних умовах до оточеного міста йдуть танки та панцергренадери з підтримкою військ СС з метою розірвати кільце оточення. Їх атакують ворожі літаки.

Група бомбардувальників-штурмовиків Junkers Ju 87 атакує бойові позиції супротивника біля Ковеля. Далі у кадрі оберст-лейтенант Ернст-Вільгельм Хоффманн, який обговорює контратаку. Згодом, у червні 1944 року він стане кавалером Лицарського хреста з дубовим листям, потім потрапить до радянського полону, звідки буде звільнений у 1946 році. Ернст-Вільгельм Хоффманн доживе до 89 років, помре у 1994 році в Баварії.

У тяжких боях вдалося пробити шлях крізь оточення до Ковеля. Кінохроніка фіксує момент досягнення межі міста німецькими військами, що брали участь у контратаці.

5 квітня у Ковелі Ернста-Вільгельма Хоффмана вітає группенфюрер СС генерал-лейтенант Герберт Гілле, командувач дивізії СС «Вікінг», який керував обороною міста від переважаючих сил Червоної армії та організував запеклий опір супротивнику.

Невдовзі, 19 квітня, за оборону Ковеля він отримає високу відзнаку – Лицарський хрест з дубовим листям, мечами та діамантами, ставши таким чином одним з найбільш титулованих офіцерів СС (подібну відзнаку загалом отримали лише 27 осіб). Наприкінці війни, 8 травня 1945 року, він здасться американським військам в Австрії, до травня 1948 року перебуватиме в полоні. Повернувшись у Німеччину видаватиме інформаційне видання Товариства взаємодопомоги членів СС та журнал ветеранів дивізії «Вікінг» під назвою «Wiking-Ruf». Помер у 1966 році у віці 69 років. Цікаво, що образ Герберта Гілле фігурує у кількох художніх творах про Другу світову війну, зокрема, у повісті «Зірка» російського та єврейського письменника Еммануїла Козакевича та в романі українського письменника Юрія Бедзика «Сильний помсти не жадає».

Кінохроніка показує усміхнених німецьких солдат, які спілкуються з побратимами після битви. Серед них – чимало поранених. Завершує сюжет нагородження Лицарськими хрестами тих, хто відзначився під час битви за Ковель.

Попри оптимістичний настрій кінохроніки, вже через кілька місяців, 6 липня 1944 року, радянські війська все ж оволоділи Ковелем, а 21 липня німецьку армію було остаточно витісненено з території Волині.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---