USD 39.00 39.40
  • USD 39.00 39.40
  • EUR 39.25 39.50
  • PLN 9.76 9.94

Чеська письменниця у Луцьку читала студентам вірші

29 Вересня 2017 07:00
Професор університету штату Індіана в Блумінгтоні, відома чеська письменниця, прозаїк, есеїст та науковець Броніслава Волкова, яка пережила російську окупацію 1968 року, утвердження неототалітарного комуністичного режиму та змушена була виїхати з рідної країни розповіла студентам про своє життя, поезію та «Неприналежність».

Зустріч відбулася 28 вересня на факультеті філології та журналістики Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, пише ВолиньInfo.

Директор поліграфічно-видавничого дому «Твердиня» Микола Мартинюк розповів, що Броніслава Волкова народилася у 1946 році місті Дечин, але значну частину свого життя прожила у США. У світі її знають, як двомовну авторку, яка пише англійською та чеською мовою. Її книга «Неприналежність» вийшла українською мовою у 2014 році у луцькому видавництві «Твердиня». Тут зібрані найкращі поезії у перекладі вже відомого Віктора Мельника із десяти збірок різних років.
Микола Мартинюк наголосив, що Броніслава Волкова собі поєднує в собі синтез різних мистецтв – не лише слова, а й зображального мистецтва, зокрема вона робить чудові колажі. До прикладу, книга «Неприналежність» ілюстрована колажами письменниці. Щодо наукової діяльності, то займається питаннями семіотики, екзистенції тощо.

«Я народилась і виросла у Чехословаччині, якої вже нема. Ходила у школу в Празі, тому вважала себе пражанкою. Сталось те, що змінило моє життя назавжди – це напад радянських військ на Чехословаччину, – розповіла письменниця. – Я тоді була ще дуже молода, всі були доволі наївні, вірили, що можна зробити так званий «соціалізм із людським обличчям». Але виявилось, що це, просто, неможливо. Тому що соціалізм – це тоталітарна система, а у тоталітарній системі людського обличчя не може бути».

Як пригадує письменниця, змінили владу, почався період так званої нормалізації, але насправді «нормалізація» означало, що все знову буде по-радянськи. Життя тоді для них закрилось на найближчі 20 років.

«Я тоді була в аспірантурі, написала дисертацію, але мені не дозволили її захистити, тому що я не була членом партії і не збиралася, – розповіла письменниця. – Отримати яке-небудь місце викладача теж було неможливо, і я вирішила тоді їхати в еміграцію. Це теж було дуже нелегко, тому що ми з чоловіком поїхали у 1974, а це було трохи пізно. Ті, кому вдалось поїхати у 1968–1969 році, то тих чехів так вітали».
Згодом чехи стали нікому не потрібні, ніхто їм не довіряв, думали, що у них погана освіта тощо. Броніславі Волковій вдалося виїхати до Німеччини, де і зупинилися на два роки. Чоловік дуже хотів в США, але їх не впускали через підозри. Там Броніславі Волковій вдалося знайти місце викладача в університеті у Кельні, згодом викладала і у Марбурзі.

Потім нарешті потрапили у США. Почала там викладати у Гарварді. Але там не приймають назавжди – тільки на короткий час. Згодом викладала в університеті у штаті Індіана у якості гості, тоді у Вірджинському університеті, а після того – знову вернулася в Індіану. Повернулася, тому що там було краще відділення славістики та хороші умови. Згодом стала завідувачем відділу чеської мови та літератури, де і викладала 30 років.

Щодо творчості, то писала із дитинства, потім припинила. Почала писати в основному, коли вже поїхала в еміграцію. Перший вірш її публікували на англійській мові, хоч і писала багато чеською. А от останні книги написані на двох мовах. В основному, пише верлібром, тропіка – сюрреалістична.

Зізналася пані Броніслава, що не любила чеську літературу, бо у школі її викладали нецікаво, а найбільше на неї впливала російська та іспанська література. Зараз письменниця захоплюється німецькою літературою. Про українську літературу поки знає мало, однак жартує, хто зна, можливо, надалі захоплюватиметься і нею.

Під час зустрічі письменниця прочитала свої поезії чеською та англійською мовами, а Микола Мартинюк прочитав їх переклад українською.

Броніслава досить промовисто описала радянське життя у своїй поезії:

Масла не було, і проблема картоплі гнітила

жінок, закутаних у хустини,

тоді як п’янезні чоловіки лежали

на берегах Неви в пору білих ночей,

просякнутих зорею ненаситних

кроків і годин, наповнених очікуванням

похітливих зустрічей, поцілунків, слів,

поглядів і немилосердних дощів.

Васильєвський острів був святилищем

всіх видів освіти й морозива,

марнотратно з’їденого разом

з шампанським. Вечорі смерділи водкою,

приставанням нахабних парубків на темних

сходах гуртожитку № 4, а Зимовий

палац дихав своєю недосяжністю…

Дві свої книги письменниця подарувала у бібліотеку для студентів.
Письменник та журналіст Ігор Ольшевський, який ґрунтовно проштудіював творчість Броніслави Волкової зазначив, що на батьківщині письменниці про неї замовчували, як про явище еміграційне. Письменник гарно відгукується про її творчість, зазначаючи, що вірш Броніслави Волкової – вільний, саме у ньому відчуваєш себе розкуто, усвідомлюючи широкий простір, який відкривається для поетичної імпровізації, де один цікавий рядок закликає до життя інший.

Професор, завідувач кафедри літератури факультету філології та журналістики Галина Яструбецькавідзначає, що поезія пані Броніслави – це матафізична лірика, вихід за межі чуттєвого попри те, що залишається той корінь, який тримає цю образну систему на рівні наших відчуттів. Автор знає про що пише, це відчувається, це глибинна річ, якої на сьогодні, на думку Галини Яструбецької, дуже часто не вистачає навіть найбільш віртуозним у плані оперування сучасною лексикою авторам.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 0

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus