Директор ветсанзаводу: частину решток вивезуть, частину – спалять

Резонансна ситуація навколо Ковельської філії «Укрветсанзаводу» призвела до масових акцій протесту, перекриття міжнародних трас та обговорення проблеми на загальнодержавному рівні. На сьогодні завод законсервований, а на попереднього директора Вадима Сухоноса відкрито кримінальну справу.

Генеральний директор «Украветсанзаводу» Віктор Підгорний призначив нового виконувача обов’язків керівника ковельської філії Андрія Марченка. Новий очільник підтверджує, що утилізація решток тваринного походження відбувалася з порушеннями, а земля довкола заводу – заражена.

Пр те, яка зараз ситуація на ветсанзаводі – наша розмова з Андрієм Марченком.

– Що призвело до того, що на території заводу утворилась така кількість залишків?

– Попередній керівник Вадим Сухонос приймав дуже багато сировини тваринного походження і зберігав неналежним чином. Він повинен був брати ту кількість, яку йому дозволяє технологічний процес. Натомість усіма нормами знехтував. Окрім того, неналежно облаштував площі для зберігання решток. Вирив дві компостні ями: в одній ямі – 530 тонн сировини, в іншій – 350 тонн. Тобто в цих двох ямах наразі близько 900 тонн відходів. На території вирили ще одну яму, однак, складати туди відходи не встигли. За словами активістів, Сухонос навіть за периметром території заводу здійснював захоронення цих відходів.

– Компостні ями були зроблені відповідно до технологій?

– За якою технологією він вирив ці ями і чи правильно компостував не можу із впевненістю сказати. Цьому мають дати оцінку експерти. Проте неозброєним оком видно, що ями не бетоновані, максимум – встелені плівкою. Звичайно, це не правильно, адже у компостній ямі повинна бути водонепроникна поверхня. Компостували без дотримання вимог чинного законодавства.

– Яке обладнання для утилізації працює сьогодні на заводі і яке ще необхідно придбати, аби нейтралізувати проблему?

– Один з методів компостування – складання відходів у бетонних бочках, об’єм яких – 300-400 кубічних метрів. Таких бочок на заводі є 10, вони розташовані за 100 метрів від заводу. Зараз готується експертний висновок щодо можливості використання бочок, якщо все погодять, у цих ємкостях будуть ізольовані рештки для подальшої їх утилізації шляхом компостування.

Проте завод працює не на повну потужність. Тут лише два робочих котли, але й з них лише один більш-менш «живий», а інший працює лише на 50%. За добу вони можуть переробити максимум до 10 тонн відходів. Також нещодавно на території заводу встановлений твердопаливний піролизний котел, але він ще поки не запущений. Його потужність близько 10-15 тонн на добу. Котел придбав нардеп Степан Івахів. Якщо котел працюватиме ефективно, Івахів пообіцяв надати ще таких два.

Нагадаємо, люди, які через катастрофічну ситуацію на ветсанзаводі перекривали міжнародну трасу Ковель-Ягодин, скаржилися, що їх дістали бездіяльність та ігнорування влади, постійні відписки, тож єдиним виходом для них стало вийти на протест. Тоді вони наголошували, що народний депутат Степан Івахів, який би мав лобіювати інтереси людей, що його вибрали, та голова Волинської ОДА Володимир Гунчик - абсолютно байдужі до проблеми людей. Лише зараз нардеп повідомив, що побував на заводі й заявив, що він ліквідується як юридична структура, і як фізична.

– Чи безпечні ці котли для навколишнього середовища та здоров’я людини?

– Про котли нічого не можу сказати, адже це питання до виробника. Представник виробника має всі документи, сертифікати. Задля попередження викидів в атмосферу буде встановлений фільтр. Принцип роботи піролізного котла такий, що в процесі горіння утворюється піролізний газ, який сам по собі спалюється.

– Усі відходи підлягають спалюванню, чи існують такі, що не можна таким шляхом утилізувати?

– У нас тут відходи з бійні, м’ясокомбінатів, м’ясопереробних підприємств. Решток інфікованих тварин на нашому заводі немає. Якщо тварина помирає, там, де вона загинула встановлюється карантин у 15 кілометрів. Тушки не вивозяться із тієї зони.

– Попередній директор наказав вирити рови навколо заводу, через які стоки потрапляли у Турію. Що Ви будете робити із цими ровами?

– 23 травня було засідання у Ковельській міській раді щодо цього питання. Направлена копія протоколу на голову Держпродспоживслужби у Волинській області Богдана Лозинського із вказівкою направити фахівця, щоб знезаразити ці води. Вода буде висмоктуватись, збиратись у резервуар, знезаражуватись і тоді відкачуватиметься в каналізацію або на поля. Залежить від того, як пройшло знезараження. Очистка є чотирьох ступенів: перший – після якої воду можна вилити в каналізацію, другий – вивести на поле, третій – в річку, а четвертий – можна пити. Спочатку треба робити проби, тоді можна буде визначити кількість патогенних організмів. Опісля вноситься відповідна кількість засобів для знезараження. Потім знову потрібно буде зробити проби і лише тоді визначати, що робити з водою.

– Чи зустрічались ви з громадою прилеглих до заводу територій?

– Зустрічався вже неодноразово. Розповідаю їм про подальшу роботу. Люди активно беруть участь, контролюють послідовність наших дій. Кожного дня вони телефонують, маю номери телефонів декількох активістів.

– Як співпрацюєте із місцевою владою?

– При Ковельській міській раді створена робоча група щодо питання ветсанзаводу. Її очолює заступник ковельського мера Андрій Товстига. З міського бюджету вже було виділено кошти для закупівлі дезінфікуючих, дезінсекційних, дератизаційних та миючих засобів, транспортування відходів.

– Куди і скільки вивезено решток із ветсанзаводу?

– Де саме захоронили рештки, я не знаю, адже ці ділянки визначає техногенна комісія Волинської облдержадміністрації. Точно знаю, що захоронили на відповідних ділянках, погоджених із громадами тих територій, а це – 300 тонн решток та 800 тонн «угорських» шкур. 320 тонн сировини утилізували на інших філіях «Укрветсанзаводу» та 50 тонн спалено на ковельській філії.

– Бездіяльність виконавчої влади у питанні вирішення проблем ветсанзаводу спричинила масове вивезення тушок у волинські ліси. Чи є серед цим решток сировина із вашого підприємства?

– Ні. Я думаю, що це рештки із підприємств, які займаються виробництвом продуктів тваринного походження.

– Зі скількома підприємствами були укладені договори у ковельського ветсанзаводу і яка вартість тонни переробки?

– Не знаю, адже не вникав у питання договорів. Приступив до виконання обов’язків, коли завод вже не працював. Проте, як мені відомо, орієнтовна вартість переробки – 1100-1200 гривень за тонну.

– Коли буде здійснений аудит підприємства?

– Аудит був проведений ще до мене. З документами на сьогодні все гаразд. Є проблеми щодо території, обладнання, фінансування. Є заборгованість заробітної плати працівникам – 150 тисяч гривень.

– Скільки людей зараз працює на заводі?

– Працюють чотири сторожі, головний інженер, бригадир, механік, троє різноробочих і виконувач обов’язків директора. Медика в штаті наразі немає.

– Ви знайомі із попереднім директором?

– Ні.

– Чим Ви займались раніше, чи пов’язана ваша професійна діяльність із ветеринарною медициною?

– Так, працював ветеринаром у столиці. Також працював начальником м’ясопереробного напрямку в Об’єднанні ветеринарної медицини у Києві. Чотири роки обіймав посаду інспектора ветеринарної медицини Білоцерківського району Київської області. Працював на Сквирському утильзаводі. Посаду виконувача обов’язків директора ковельської філії ветсанзаводу мені запропонував генеральний директор «Укрветсанзаводу» Віктор Підгорний.

– Які перспективи цього підприємства і як швидко воно зможе вийти із кризи?

– Перспективи я не знаю, оскільки моє завдання вирішити проблему, створену попереднім керівником. Зараз все йде у землю. Шари грунту необхідно максимально швидко звідси забрати, частину знезаразити. Вирішувати, чи працюватиме завод надалі, не в моїй компетенції.

ЧИТАТИ ЩЕ: ВЕТСАНЗАВОД У КОВЕЛІ ЛІКВІДУЮТЬ

Анастасія Корецька

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---