USD 39.50 39.90
  • USD 39.50 39.90
  • EUR 39.77 40.15
  • PLN 9.76 9.95

«Мене харить стан нашої культури». Молоді поети на Волині презентували новий альманах

10 Серпня 2021 21:19
Ювілейний альманах, який має назву «Маяк» презентували співзасновники Літературного товариства імені Ярослава Потапенка. Це вже п’ята збірка віршів, яка об’єднала на своїх сторінках багатьох молодих літераторів.

Презентація відбулася під час фестивалю «Бандерштат», який тривав біля Луцька з 6 по 8 серпня.

У 2016 році молоді студенти Університету імені Григорія Сковороди в Переяславі об’єдналися в літературне товариство. Назву обрали невипадково. Ярослав Потапенко – доктор історичних наук, волонтер та активний учасник Революції Гідності. Працював у Переяславському університеті, його дуже любили студенти. Він помер 14 січня 2016-го у 40-річному віці. Саме він надихнув своїх студентів на творчість і його пам’яті вони присвятили це товариство.

Так на світ з’явилася платформа, де змогли об’єднатися молоді прозаїки і поети, щоб мати собі майданчик, де зможуть свою творчість показати людям.

Першим був альманах «Код нації», у якому надрукувалися десятеро авторів-засновників товариства, розповідає один зі співзасновників товариства Максим Левченко. Згодом світ побачив другий збірник – «Характерник». Потім – вийшло ще два альманахи «Ліхтар. Нова генерація» та «Межа». У «Ліхтарі» вдалося зібрати творчість авторів чи не з усіх куточків України, а в «Межі» були й твори письменників, які живуть у Білорусі. Цього року вийшов уже п’ятий, ювілейний альманах – «Маяк».
«Маяк» – це про кожного з нас. Про тих, хто знає як заходить сонце над Диким полем та як пахнуть ночі у Криму. Якою прекрасною є паморозь над териконами під Донецьком та як ніжно хлюпочуться хвилі на пляжах Ялти. Про тих, кому не байдуже те, що коїться в країні та тих, хто шукає вірний шлях. Літератори не спекулюють на темі війни, а наново переосмислюють усе те, що коїться з країною нині», – розповідають автори.

Читати ще: Лідер «От Вінта!» – про історичні постаті, наповнені життям і сексом, та драйвових учителів

Презентувати новий альманах на Волинь приїхали троє співзасновників товариства – Максим Левченко, Єлизавета Томашевська та Тарас Сафонюк.

Вони не лише розповідали про себе, свою платформу, а й читали власні вірші. До прикладу, одна з поезій Максима Левченка називається «Будинок культури», в якій на прикладі старого сільського клубу, який бачив на своєму віку багато всякого різного і зараз занепадає, легко читається алегорія на стан української культури. Особливо це стало відчутно під час карантину.

«Карантин ми переживали дуже гостро і так само він нам відрефлексував на поезію. Я скажу нелітературно, мене дуже харить стан наш культури. Коли ми побачили епідемію, то побачили, що на культуру стало відверто байдуже. Були відкриті «Епіцентри», але закриті книгарні й музичні кафе. Усі гуртувалися у великих гіпермаркетах, а не на концертах, бо казали, що всі заразимося. На Великдень всі ходили в церкву в Московський патріархат, а Бандерштат відбувався онлайн. І от стан культури який мене бентежить вже багато років, бо я багато їжджу Україною бачу ці маленькі будинки культури. Це зараз, коли громади почали розвиватися, трохи десь стає краще, їх ремонтують, купують нові куліси, але переважно ми маємо ще куди розвиватися», – вважає він. Тож саме про це й його поезія:

Зайти до будинку культури – наче сісти в машину часу:

На вустах відчуваєш наче присмак невиправданої ілюзії,

Заплелися при вході під сонцем старі чорнобривці і мальви,

Підгнив з дерева пандус не дочекавшись появи інклюзії.

Кожне свято тут може стати початком біди,

Кожен виступ собою породжує нові тури.

Крізь потріскані стіни і стелі поздовж хитких сходів

Ще при вході у ніс пробивається запах культури».
До слова, інший учасник товариства, Тарас Сафонюк – уродженець Волині, з Каменя-Каширського.

Він розповідає, що вони уже активно готуються до видання шостої збірки. І для того, аби відібрати твори, скоро статує конкурс.

«Незабаром проводитимемо новий конкурс поезії «Місто», де збиратимемо поезію молодих авторів про міста, в яких вони народилися, які для них важливі. Ми готові їх опублікувати в шостій збірці», – зазначає він.

Юлія МАЛЄЄВА
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 4
лучанин Показати IP 10 Серпня 2021 21:36
"мене харить,,,,," двох перших слів наркоманського жаргону хватає зрозуміти що за "молоді поети",далі можна і не слухати
Анонім Показати IP 10 Серпня 2021 22:01
МЕНЕ ХАРИТЬ СТАН НАШОЇ КУЛЬТУРИ саме це речення говорить про культуру цієї людини,про що ще можна говорити.
Клава Показати IP 10 Серпня 2021 22:30
Я не знаю що їх так харить - але ж до культури тут як до Пекіну рачки. Це щось інше ... Зовсім протилежне.
Пес Показати IP 27 Листопада 2022 19:10
хз чим вас бісить слово «харитись», нормальний молодіжний сленг. Можете й далі в кам'яному віці сидіти без розвитку, а сленг — один з головних рушіїв розвитку. Між іншим, «харитись» має багато визначень, не лише «біситися». https://www.slangzone.net/word/%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8C

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus