USD 39.00 39.40
  • USD 39.00 39.40
  • EUR 39.20 39.40
  • PLN 9.71 9.93

Як на Волині відбуваються зйомки україно-чеського фільму

6 Квітня 2017 23:37
У віддаленому селі Сваловичі, що на Любешівщині, проходять зйомки художньої стрічки «Пофарбоване пташеня». Спільне її виробництво здійснюють Україна і Чехія, повідомляє "Волинь Нова".

Державне агентство України з питань кіно в кінці минулого року уклало контракт із компанією «Директорія кіно» про надання кінопроекту «Пофарбоване пташеня» державної фінансової підтримки. За повідомленням прес–служби відомства, сума наданих коштів — майже 10 мільйонів гривень при загальній вартості фільму 173 мільйони 645 тисяч гривень. Автор сценарію і режисер — Вацлав Маргоул, українські продюсери — Ігор Савиченко і Роман Климпуш. У фільмі разом із головним героєм, роль якого грає 9-річний чех Петер Котляр, задіяні і голлівудські зірки Стеллан Скарcгорд («Розсікаючи хвилі», «Пірати Карибського моря»), Удо Кір («Армагеддон», «Блейд»), Харві Кейтель («Молодість», «Скажені пси»).

Картина «Пофарбоване пташеня» — екранізація однойменного світового бестселера польсько–американського письменника Єжи Косинського (1933-1991), перекладеного більш як 30 мовами. Цю книжку, видану 1965 року, критики назвали найжорстокішим твором сучасності. Сама історія складається із десяти частин, кожна з яких відбувається в новому місці (зйомки фільму проходять в Україні, Словаччині, Чехії, Польщі).

Головний герой — маленький єврейський хлопчик, який залишається без батьків і родичів десь посеред Східної Європи 1943 року. Мандруючи із села в село, він бореться з обставинами за своє життя.

Одну із сюжетних частин знімають у серці Поліської Амазонії — селі Сваловичі Любешівського району, де збереглася стара сільська забудова і чудова природа. У масових сценах задіяні жителі і цього села, і навколишніх населених пунктів. А попередньо був проведений кастинг у Любешові та Люб’язі і відібрано учасників зйомок серед дорослого населення та дітей віком 9 — 12 років.

Кожного разу, коли потрапляєш у Сваловичі, то враження таке, що завдяки якійсь фантастичній машині часу опиняєшся у минулих століттях. Адже тут стоять прадавні будівлі під очеретяною стріхою, колодязі — «журавлі» — живі, як кажуть, декорації до історичної кінострічки. І ось, нарешті, ці «декорації» дочекалися свого часу..

Перший, з ким довелося розмовляти, — Микола Бишевич із Дольська. Кастинг на участь у масовках пройшла дружина його двоюрідного брата Валентина Ожилевська, тож уболіватиме за неї. Сама жінка, яку ми побачили вже у кіношному одязі, загримовану, розповіла:

— Я приводила сина на відбір, але він не пройшов кастингу. А мені згодом зателефонували і сказали, що для фільму потрібна жіночка мого типажу. Я приїхала у Люб’язь, приміряла одяг, і мою кандидатуру схвалили. Бачите, в якому я костюмі?! До речі, чула, що деякий одяг привезли зі студії імені Довженка. Та ще й такий знаменитий — той, який використовували у «Тінях забутих предків».

Валентина — вчителька іноземної мови. Коли запитали про те, чи мріяла колись зніматися в кіно, вона сказала:

— Звичайно… Як, мабуть, і багато хто. Бувало, дивишся якийсь кінофільм і мимоволі думаєш, як це цікаво брати участь у творенні стрічки. І ось я — на знімальному майданчику.

Увагу привертає своєю колоритністю ще одна жінка. Це — Тетяна Хомич, яка працює методистом у Любешівському будинку культури. Кастинг проходив у культосвітньому закладі, то сам Бог, з її слів, велів спробувати себе. Так і потрапила в число артистів. У відповідному костюмі, загримована, вона чекала репетиції, а затим і зйомок якогось епізоду. В очікуванні цього моменту і Микола Корх із села Зарудчі, Юхим Солошик, Володимир Шкльода, Любов Зімич — із Любешова. Володимир Шкльода зауважив, що він — уродженець Сваловичів. Уже понад 40 років у райцентрі живе, але завжди душею зі своєю малою батьківщиною.

Інтерв’ю журналістам дав український продюсер Роман Климпуш. Зокрема, цікаво було почути, як сам Роман оцінив Сваловичі, коли вперше сюди приїхав. Сталося це, як він розповів, узимку, було дуже холодно і сніжно. Але, незважаючи на це, найперше враження таке: тут природа і сама атмосфера, які людина не змінила. Безумовно, довелося дещо прибрати (електролінію, супутникові антени–тарілки), щоб у кадр не потрапляла сучасність. Але, як сказав продюсер, коли б цей фільм знімали десь під Києвом, то такої роботи було б у рази більше. Роман Климпуш у захопленні від зйомок і від того, що має можливість попрацювати з чеськими колегами, — перейняти досвід, чимось поділитися із членами чеської команди.

Таке ж зацікавлення кінострічкою у художника–постановника Влада Дудка. Від його творчості залежить те, наскільки правдиво буде відтворено атмосферу епохи, подій, які лежать в основі стрічки. Відносно того, як працюється у Сваловичах, то, зі слів нашого співрозмовника, дуже великі транспортні затрати. Частину реквізиту везли з Києва, ще щось — із Чехії. Але багато матеріалів для декорацій доводиться купувати, а для цього їздити навіть до Луцька, тобто далеченько.

Щодо створення декорацій, то було збудовано окремі будинки. Зокрема той, який належав Марті, у котрої і жив головний герой. Хату повністю облаштували, завезли стилізовані меблі, побутові речі. А декілька днів тому цей будинок посеред ночі було спалено, як і передбачалося за сценарієм




Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 0

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus