На межі: Аби Волинь не стала рукотворною пустелею
Знищені ліси, ягідники, порушення системи підземних вод, поранені та загиблі – усе це результати нелегального видобутку бурштину.
В Україні за один день такої діяльності можна заробити до 50 тисяч доларів. Середня ціна за кілограм сонячного каменю – 10 тисяч доларів. Бурштиновий клондайк зараз у трьох областях – Волинській, Рівненській та Житомирській. Волинь ця «лихоманка» охопила два роки тому. Здебільшого зараз ідеться про поклади на території Любешівського та Маневицького районів.
Який на вигляд «місячний пейзаж», скільки заробляють на бурштині та чому люди змушені ризикувати життям, працюючи на чужі кишені, ми дізнавалися у Любешівському районі. У селі Судче кілька тижнів тому на місці несанкціонованого видобутку бурштину виникла стрілянина. Правоохоронці хотіли вилучити помпи, якими здійснюють видобуток. Місцеві, звісно ж, своє захищали. Було поранено чотирьох людей, від удару постраждала жінка. Наразі триває слідство. А п’ятнадцятьом жителям Судчого надіслали повістки з викликом на допит. На жаль, такі випадки у краях «бурштинової лихоманки» – непоодинокі.
Мотопомпа коштує близько шести тисяч доларів
Добувають сонячний камінь двома способами: за допомогою мотопомпи або лопатами.
«Для видобутку першим способом викопують невелику яму, поблизу якої розташовують мотопомпу, – розповідає копач Назар (чоловік просить не називати його справжнього імені, – ВН). – Рукав від помпи опускають у яму й дають тиск. Відвідною канавою від ями на поверхню витікає пісок із бурштином. Цю суміш збирають у сито».
Видобуток сонячного каміння мотопомпою фактично назавжди знищує природу. Земля стає мертвою, ґрунт перетворюється на пісок, порушується система підземних вод. Ці майже пустельні місцини називають «місячним пейзажем», а тих, хто їх такими зробив, – старателями.
«Під час видобутку бурштину знищується верхній родючий шар ґрунту, – пояснює доцент кафедри лісового та садово-паркового господарства Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Олександр Кичилюк. – А ліс – це таке середовище, яке вимагає специфічного ґрунту. Він формується століттями. Не буде лісу – не буде грибів та ягід, тварин. Мотопомпами розбивають водонепроникні шари, й потік підземних ґрунтових вод буде змінюватися. Це може призвести до підтоплення навколишніх територій, або ж вода піде вглиб. Заліснити «місячні пейзажі» важко та дуже дорого. Ліс росте не рік і не два. Відновлення цих територій – справа кількох десятків років».
Лопатами бурштин здебільшого видобувають «чорноробочі». Назар розповідає, що цінний камінь залягає на глибині 15, а подекуди й 60 метрів. У пошуках бурштину вони щосекунди ризикують опинитися під зсувами ґрунту, якого самі й накопали. До речі, офіційних даних про кількість загиблих старателів-копачів в Україні немає.
За словами Назара, мотопомпа коштує 3000 доларів. А якщо врахувати всі потрібні комплектувальні, то буде вдвічі більше. Окрім того, власники мотопомп платять по 100 доларів за день, аби зайти на бурштинову територію.
«Не кожен може придбати таке дороге устаткування, – каже ще один старатель Сергій. – Буває, люди позичають гроші, які «відбивають» місяцями».
Тому, як пояснюють чоловіки, часто місцевим, поблизу чиїх сіл є бурштин, доводиться працювати «на дядю». У такому випадку їхні заробітки значно скромніші – від 400 до 700 гривень за день або ж дві-три тисячі доларів за місяць.
Ціна каменю залежить від його ваги. Що він більший – то дорожчий. За майже кілограмовий сонячний камінь на чорному ринку дають до 1000 доларів.
Засмаглі чоловіки в камуфльованому одязі у цих селах відразу привертають увагу. У цих громадах всі знають, скільки в селі мотопомп та хто на кого працює. Люди зазначають, що розуміють усі екологічні наслідки своїх дій. Однак «роботи у селі немає, а дітей годувати та одягати потрібно».
«Люди виживають із того, що можуть. Вони не хочуть красти. Вони беруть те, що їм належить. Надра – це багатство громади, а не якогось пузатого дядька, що сидить у Києві чи ще десь. Люди мають заробляти для себе, і заробляти достойно», – додають співрозмовники.
У Польщі український бурштин у рази дорожчий
Чоловіки не приховують, що в Україні бурштин коштує у п’ять, а то й більше разів дешевше, ніж у Польщі. Саме ця країна – головний ринок збуту для нелегального каміння. Кажуть, не проти легалізації видобутку та ринку збуту бурштину. Та державі, схоже, таке регулювання не на руку. Точніше, не на руку тим, хто роками «кришує» цей бізнес. Уже два роки у Верховній Раді лежить законопроект про бурштин. Його навіть розглянули в першому читанні. На цьому нардепи поставили крапку до нинішнього дня. Воно й не дивно. Адже, за неофіційними даними, щороку з України вивозять бурштину на сотні мільйонів доларів. Офіційно ж дозволи на видобуток мають тільки шість компаній: дві приватні, а також чотири державні підприємства, які протягом останнього часу не працюють через банкрутство чи бюрократичні проблеми.
Тим часом копачі вже знищили в Україні 3,5 тисячі гектарів лісу. Такі дані наводить Державне лісове агентство. На Волині сліди видобутку сонячного каміння екологи зафіксували й на території національного природного парку «Прип’ять-Стохід». Через відсутність контролю з боку держави геологорозвідувальних робіт не проводять. Усе це призводить до бездумного та безупинного знищення флори й фауни.
Надра – громадам
З ініціативи голови Волинської обласної ради Ігоря Палиці в області створено комунальне підприємство «Волиньприродресурс». Тож з’являється можливість якісно користуватися природними ресурсами Волині. І не лише бурштином, а й лісами, водоймами, фосфоритами, сапропелем, торфом, покладів яких також чимало на території області.
Довкола «Волиньприродресурсу» вже розгорілося чимало дискусій. Деякі депутати облради заявили, що, мовляв, думку громад, на території яких є поклади, наприклад, бурштину, про доцільність такого підприємства ніхто не питав. Разом із тим, ці народні обранці чомусь змовчали про втрати, які ми щодня маємо від нерегульованого ринку природних ресурсів.
Аби пояснити громадам суть роботи «Волиньприродресурсу» та поцікавитися життям людей на межі з бурштиновими територіями, у Маневицький та Любешівський райони поспілкуватися з людьми приїхали керівники фракції політичної партії «Українське Об’єднання Патріотів – УКРОП» в облраді Вячеслав Рубльов та Ірина Констанкевич.
«На рівні України про врегулювання бурштинового питання багато говорять, але нічого не роблять, – зазначила під час зустрічі заступник голови фракції «УКРОП» в облраді, заступник голови правління Фонду Ігоря Палиці «Тільки разом» Ірина Констанкевич. – З волинського раю ми робимо пустелю, адже через копання бурштину нищаться величезні ділянки лісів. Центральна влада зацікавлена, щоб у нас крали, вирізали ліс, викопували бурштин. А за ці гроші ми могли б відремонтувати дороги, побудувати та облаштувати школи, відкрити додаткові групи в садочках. Надра мають працювати на область, для громадян, і, звичайно ж, податки від них мають лишатися в нас. Експерти зазначають, що покладів бурштину на Волині – на чотири мільярди доларів. На думку голови облради Ігоря Палиці, головним і єдиним розпорядником цих багатств має бути суто громада, а не хтось зверху, хто роками «кришує» цей нелегальний бізнес».
«Волиньприродресурс» дозволить не тільки залучити інвесторів, а й контролювати їхню роботу: те, чи відбувається рекультивація земель, у яких обсягах здійснюється видобуток тощо, – пояснив людям голова фракції «УКРОП» в облраді, радник голови облради Вячеслав Рубльов. – 25% прибутку цього підприємства має йти в бюджет сільської ради, 25% – районної, 50% – обласної. Головна мета створення КП – налагодження легального видобутку природних багатств із надр області. Саме підприємство не проводитиме видобутку, а тільки надаватиме дозволи. Однак інвестор, який матиме бажання видобувати чи то бурштин, чи то сапропель, чи інші види корисних копалин, нестиме відповідальність за свою роботу. І як ця робота проходитиме, матиме можливість контролювати саме громада».
Люди погоджуються: узаконювати видобуток із надр – питання, що як ніколи на часі.
«Зараз безлад у видобутку та реалізації бурштину, – кажуть наші попередні співрозмовники Назар і Сергій. – Думаємо, що «Волиньприродресурс» справді дозволить громадам, які мають корисні копалини, не лише ними розпоряджатися, а й отримувати дохід на розвиток соціальної інфраструктури, допоможе уникнути екологічних катастроф. Ми готові створити кооператив. Водночас хочемо мати можливість заробляти для наших сімей».
«Місячний пейзаж» мені довелося побачити вперше. Поблизу села Судчого Любешівського району – це невелика ділянка. Ми нарахували понад 10 дірок від мотопомп. На місці видобутку – ями з водою, глина з численними слідами взуття на ній, кучугури піску, валяється всілякий непотріб, серед якого – і порожні пляшки з-під горілки. Помітили навіть гільзу з мисливського патрона. Ця територія радше нагадує пустелю. Пустелю, яку створили люди. Своїми руками та байдужістю держави.
«НА МЕЖІ» – соціально-інформаційний проект
Інформаційне агентство Волинські Новини у партнерстві з Волинською обласною організацією політичної партії «Українське Об’єднання Патріотів – УКРОП» реалізовує соціально-інформаційний проект «НА МЕЖІ».
Якщо у вашому селі чи місті є школа, дитячий садочок, амбулаторія, ФАП, клуб у незадовільному стані, якщо ви втомилися оббивати пороги органів влади, розповідаючи про ці проблеми, зателефонуйте нам: волинський УКРОП – (099) 637-14-15, редакція – (068) 816-90-46, (066) 342-23-22.
Ольга МАКСИМ’ЯК, Любешівський район. Фото автора
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
В Україні за один день такої діяльності можна заробити до 50 тисяч доларів. Середня ціна за кілограм сонячного каменю – 10 тисяч доларів. Бурштиновий клондайк зараз у трьох областях – Волинській, Рівненській та Житомирській. Волинь ця «лихоманка» охопила два роки тому. Здебільшого зараз ідеться про поклади на території Любешівського та Маневицького районів.
Який на вигляд «місячний пейзаж», скільки заробляють на бурштині та чому люди змушені ризикувати життям, працюючи на чужі кишені, ми дізнавалися у Любешівському районі. У селі Судче кілька тижнів тому на місці несанкціонованого видобутку бурштину виникла стрілянина. Правоохоронці хотіли вилучити помпи, якими здійснюють видобуток. Місцеві, звісно ж, своє захищали. Було поранено чотирьох людей, від удару постраждала жінка. Наразі триває слідство. А п’ятнадцятьом жителям Судчого надіслали повістки з викликом на допит. На жаль, такі випадки у краях «бурштинової лихоманки» – непоодинокі.
Мотопомпа коштує близько шести тисяч доларів
Добувають сонячний камінь двома способами: за допомогою мотопомпи або лопатами.
«Для видобутку першим способом викопують невелику яму, поблизу якої розташовують мотопомпу, – розповідає копач Назар (чоловік просить не називати його справжнього імені, – ВН). – Рукав від помпи опускають у яму й дають тиск. Відвідною канавою від ями на поверхню витікає пісок із бурштином. Цю суміш збирають у сито».
«Під час видобутку бурштину знищується верхній родючий шар ґрунту, – пояснює доцент кафедри лісового та садово-паркового господарства Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Олександр Кичилюк. – А ліс – це таке середовище, яке вимагає специфічного ґрунту. Він формується століттями. Не буде лісу – не буде грибів та ягід, тварин. Мотопомпами розбивають водонепроникні шари, й потік підземних ґрунтових вод буде змінюватися. Це може призвести до підтоплення навколишніх територій, або ж вода піде вглиб. Заліснити «місячні пейзажі» важко та дуже дорого. Ліс росте не рік і не два. Відновлення цих територій – справа кількох десятків років».
Лопатами бурштин здебільшого видобувають «чорноробочі». Назар розповідає, що цінний камінь залягає на глибині 15, а подекуди й 60 метрів. У пошуках бурштину вони щосекунди ризикують опинитися під зсувами ґрунту, якого самі й накопали. До речі, офіційних даних про кількість загиблих старателів-копачів в Україні немає.
За словами Назара, мотопомпа коштує 3000 доларів. А якщо врахувати всі потрібні комплектувальні, то буде вдвічі більше. Окрім того, власники мотопомп платять по 100 доларів за день, аби зайти на бурштинову територію.
Тому, як пояснюють чоловіки, часто місцевим, поблизу чиїх сіл є бурштин, доводиться працювати «на дядю». У такому випадку їхні заробітки значно скромніші – від 400 до 700 гривень за день або ж дві-три тисячі доларів за місяць.
Ціна каменю залежить від його ваги. Що він більший – то дорожчий. За майже кілограмовий сонячний камінь на чорному ринку дають до 1000 доларів.
Засмаглі чоловіки в камуфльованому одязі у цих селах відразу привертають увагу. У цих громадах всі знають, скільки в селі мотопомп та хто на кого працює. Люди зазначають, що розуміють усі екологічні наслідки своїх дій. Однак «роботи у селі немає, а дітей годувати та одягати потрібно».
«Люди виживають із того, що можуть. Вони не хочуть красти. Вони беруть те, що їм належить. Надра – це багатство громади, а не якогось пузатого дядька, що сидить у Києві чи ще десь. Люди мають заробляти для себе, і заробляти достойно», – додають співрозмовники.
У Польщі український бурштин у рази дорожчий
Чоловіки не приховують, що в Україні бурштин коштує у п’ять, а то й більше разів дешевше, ніж у Польщі. Саме ця країна – головний ринок збуту для нелегального каміння. Кажуть, не проти легалізації видобутку та ринку збуту бурштину. Та державі, схоже, таке регулювання не на руку. Точніше, не на руку тим, хто роками «кришує» цей бізнес. Уже два роки у Верховній Раді лежить законопроект про бурштин. Його навіть розглянули в першому читанні. На цьому нардепи поставили крапку до нинішнього дня. Воно й не дивно. Адже, за неофіційними даними, щороку з України вивозять бурштину на сотні мільйонів доларів. Офіційно ж дозволи на видобуток мають тільки шість компаній: дві приватні, а також чотири державні підприємства, які протягом останнього часу не працюють через банкрутство чи бюрократичні проблеми.
Тим часом копачі вже знищили в Україні 3,5 тисячі гектарів лісу. Такі дані наводить Державне лісове агентство. На Волині сліди видобутку сонячного каміння екологи зафіксували й на території національного природного парку «Прип’ять-Стохід». Через відсутність контролю з боку держави геологорозвідувальних робіт не проводять. Усе це призводить до бездумного та безупинного знищення флори й фауни.
Надра – громадам
З ініціативи голови Волинської обласної ради Ігоря Палиці в області створено комунальне підприємство «Волиньприродресурс». Тож з’являється можливість якісно користуватися природними ресурсами Волині. І не лише бурштином, а й лісами, водоймами, фосфоритами, сапропелем, торфом, покладів яких також чимало на території області.
Довкола «Волиньприродресурсу» вже розгорілося чимало дискусій. Деякі депутати облради заявили, що, мовляв, думку громад, на території яких є поклади, наприклад, бурштину, про доцільність такого підприємства ніхто не питав. Разом із тим, ці народні обранці чомусь змовчали про втрати, які ми щодня маємо від нерегульованого ринку природних ресурсів.
Аби пояснити громадам суть роботи «Волиньприродресурсу» та поцікавитися життям людей на межі з бурштиновими територіями, у Маневицький та Любешівський райони поспілкуватися з людьми приїхали керівники фракції політичної партії «Українське Об’єднання Патріотів – УКРОП» в облраді Вячеслав Рубльов та Ірина Констанкевич.
«На рівні України про врегулювання бурштинового питання багато говорять, але нічого не роблять, – зазначила під час зустрічі заступник голови фракції «УКРОП» в облраді, заступник голови правління Фонду Ігоря Палиці «Тільки разом» Ірина Констанкевич. – З волинського раю ми робимо пустелю, адже через копання бурштину нищаться величезні ділянки лісів. Центральна влада зацікавлена, щоб у нас крали, вирізали ліс, викопували бурштин. А за ці гроші ми могли б відремонтувати дороги, побудувати та облаштувати школи, відкрити додаткові групи в садочках. Надра мають працювати на область, для громадян, і, звичайно ж, податки від них мають лишатися в нас. Експерти зазначають, що покладів бурштину на Волині – на чотири мільярди доларів. На думку голови облради Ігоря Палиці, головним і єдиним розпорядником цих багатств має бути суто громада, а не хтось зверху, хто роками «кришує» цей нелегальний бізнес».
«Волиньприродресурс» дозволить не тільки залучити інвесторів, а й контролювати їхню роботу: те, чи відбувається рекультивація земель, у яких обсягах здійснюється видобуток тощо, – пояснив людям голова фракції «УКРОП» в облраді, радник голови облради Вячеслав Рубльов. – 25% прибутку цього підприємства має йти в бюджет сільської ради, 25% – районної, 50% – обласної. Головна мета створення КП – налагодження легального видобутку природних багатств із надр області. Саме підприємство не проводитиме видобутку, а тільки надаватиме дозволи. Однак інвестор, який матиме бажання видобувати чи то бурштин, чи то сапропель, чи інші види корисних копалин, нестиме відповідальність за свою роботу. І як ця робота проходитиме, матиме можливість контролювати саме громада».
Люди погоджуються: узаконювати видобуток із надр – питання, що як ніколи на часі.
«НА МЕЖІ» – соціально-інформаційний проект
Інформаційне агентство Волинські Новини у партнерстві з Волинською обласною організацією політичної партії «Українське Об’єднання Патріотів – УКРОП» реалізовує соціально-інформаційний проект «НА МЕЖІ».
Якщо у вашому селі чи місті є школа, дитячий садочок, амбулаторія, ФАП, клуб у незадовільному стані, якщо ви втомилися оббивати пороги органів влади, розповідаючи про ці проблеми, зателефонуйте нам: волинський УКРОП – (099) 637-14-15, редакція – (068) 816-90-46, (066) 342-23-22.
Ольга МАКСИМ’ЯК, Любешівський район. Фото автора
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 3
волинянам
Показати IP
10 Червня 2016 19:50
все кришує головний мент разом з лапіним та аваковим...є питання????? порошенко в кабінеті головного поліціянта висить твій портрет з бурштину - це нормально?????!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
порошенко до волинян
Показати IP
11 Червня 2016 17:18
а після нас хоч потоп...
бе-е
Показати IP
11 Червня 2016 19:04
Волинь моя сонячна! ...Ура!!!
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.