USD 39.00 39.35
  • USD 39.00 39.35
  • EUR 39.25 39.50
  • PLN 9.76 9.94

Зневоднений Поромів: криниці обміліли, вода жовтіє за лічені хвилини

1 Грудня 2016 16:45
Удома придбана техніка – як для себе, аби було комфортно та на роки. Гідробокс, простора ванна, є пральна машинка. Утім скористатися усім цим добром жителі села Поромів не можуть вже роками. Адже у селі зникає вода. Навіть душ чи не з секундоміром доводиться приймати. А та вода, що є, – помаранчева та мутна, непридатна ані для пиття, ані для приготування їжі. Що таке біла постіль чи сорочка, у селі вже й забули. Аби з’ясувати, в чому проблема, та спробувати знайти вихід із ситуації, журналісти поїхали до Поромова з головою фракції «УКРОП» у Волинській обласній раді Вячеславом Рубльовим, депутатами Іваничівської районної ради Сергієм Недбайлом та Романом Франчуком.

Про це йдеться на сторінках щотижневої газети Волинські Новини (№ 44).

КРИНИЦЯ Є, А ЩО З ТОГО?

На території села є кілька водонапірних башт. Одна дає воду для місцевої школи, ще дві закинуті. Саме зі шкільної башти селяни й беруть воду. Дехто їздить до криниць, де ще вона є. Бо у власних або надто низький рівень, або вода технічна, перенасичена залізом. Пити її не можна.

Та й та вода, що її беруть зі шкільної башти, – неналежної якості, переконують місцеві.

«У нас немає води – найбільш злободенного, що потрібно для людей. Ми позбавлені елементарного комфорту: рано встати і вмитися», – розповідає місцева жителька Лариса Тимовська.

Жінка підозрює, що причиною зникнення життєво важливого ресурсу є зниження рівня ґрунтових вод через роботу шахти, яка тут розташована. Вона каже, що коли розробляли проект на шахту, то в комплексі мали робити постачання води та газу до навколишніх сіл. Натомість газ місцеві провели з сусідньої Бужанки за власний кошт, заплативши більш як по тисячі доларів з кожного двору. Нині на часі – питання води, і воно теж лягає тягарем на плечі місцевих.

«Це проблема не клубу, куди хочеться піти відпочити. Це не проблема відсутності бару, де хочеться випити пива. Це – вода. Колись, коли ще не було газу й доводилося носити воду, це сприймалося нормально. Втім нині, коли в хатах є умивальники, туалети, ванни, душі й немає змоги цим користуватися – це нонсенс. Якщо держава вирішила збудувати тут шахту, створила певні незручності для нас, то треба якось це компенсувати», – додає пані Лариса.

Місцева жителька Ольга Рудь пригадує, що коли 26 років тому зводили шахту, питання води не стояло, адже вона була. А нині подібні проблеми є у багатьох селах. Цьому посприяли і погодні умови.

«Найтяжча ситуація на вулиці Тимовського в Поромові. Якщо у моїй криниці рівень води впав наполовину, то там – посуха. Воду беруть у школі, наливають у бочки і привозять додому», – розповідає Ольга Рудь.

ВОДА – ТЕХНІЧНА

У молодій сім’ї жителя Поромова Володимира Бориса – маленька дитина. Чоловік каже: попри те, що в криниці є трішки води, її не вистачає для того, аби запустити пральну машинку або прийняти ванну. Максимальна розкіш, яку може собі дозволити молодь, – це «швидкий» душ. Аби покупати маля, воду доводиться гріти, речі дитини змушені прати руками. І це – маючи можливості придбати техніку.

З такою ж проблемою свого часу зіткнулося подружжя Бекельських. З часу їхнього одруження минуло 25 років. Сім’я проживає на багатостраждальній вулиці Тимовського і вже чверть століття не може дати раду комунальній біді.

«Ми з чоловіком одружені 25 років, і весь цей час працюємо на воду. Зробили вже три свердловини. Та марно – вода у мене технічна», – демонструє пані Леся свіжонабрану воду, яка просто перед очима стає жовтою.


Банки не можна помити ані содою, ані хімічними засобами. Залізне відро обростає нальотом за кілька використань. Та залізо у воді – лише одна з проблем. Тут є пливуни – нестабільний, перенасичений водою ґрунт. Це суттєво ускладнює будівництво свердловин.
Каструля набуває рудого відтінку після кількох застосувань


«Як тільки одружилися, то мали колгоспну воду. Вона була питна. Втім потім те господарство знищили. Опісля воду привозили з інших башт. Але для сім’ї та господарства це досить накладно. Ми з чоловіком почали будувати свердловини. Першу, на яку збирали гроші три роки, зруйнували пливуни. Потім знову складали гроші – аналогічна ситуація. Коли ми втретє вирішили бурити, то навіть виконавці робіт з нами не хотіли мати справу. Півроку укладали договір, а зрештою ще рік її робили», – зазначає пані Леся.


Тож нині цю воду дають худобі, нею перуть, поливають рослини. По питну їздять або до сусідньої шахти, або в сусіднє село до джерела. Окрім цього, збирають дощову воду, аби не втрачати жодної краплі.
Кожна крапля – на вагу золота, тож дощову воду тут цінують
Сім’я Лесі Бекельської питною водою запасається на тиждень. Усе – в каністрах та бочках. Воду з власної свердловини пити неможливо


«У багатьох на вулиці проблеми з каменями у нирках. Знаєте, як улітку спека, то час до часу й цю воду беруть, яка є», – додає жителька. Від такої води забиваються труби, а бачок в унітазі ламається за місяць. Фільтри й тижня не стоять.

ВИХІД Є

Сільський голова Леонід Завгородній розповідає, що питання води порушували ще у 1987 році. Саме тоді він також був сільським головою. Однак справа, м’яко кажучи, затягнулася. Місцева громада вже не має ані сил, ані бажання з’ясовувати, хто в цьому винен. Селяни хочуть розв’язання проблеми й готові взяти на себе частину витрат.
Місцеві жителі готові співфінансувати систему водопостачання, однак просять допомоги у влади

Для того, аби дати старт залагодженню цього питання, потрібно в першу чергу виготовити проектно-кошторисну документацію. Адже у сусідньому Нововолинську навіть надлишок води.

Леонід Завгородній звертався лише до одного проектного інституту для обрахування вартості проекту. Разом із геодезичними дослідженнями та виготовленням документації роботи вартуватимуть близько 200 тисяч гривень.

«Ми цих грошей не потягнемо», – констатує сільський голова.

Місцева жителька Ольга Рудь каже, що башта, яку можна відновити, є. Вона свого часу обслуговувала колгосп. Коли ж майно господарства розібрали, то частина комунікацій зруйнувалася. У якому вони стані нині – невідомо.

Голова фракції «УКРОП» у Волиньраді Вячеслав Рубльов зазначає, що проектних інститутів є кілька. Для таких потреб обласна рада навіть створила комунальне підприємство «Волиньпроект», яке виготовляє документацію за бюджетною ціною.

Люди згідні долучитися до фінансування будівництва системи водопостачання. Однак бодай частину витрат мусять узяти на себе місцевий чи районний бюджети.

«На жаль, пасивність людей призвела до того, що проблема є значною, – певен Вячеслав Рубльов. – Коли створиться об’єднана громада, буде акумульована певна кількість коштів за рахунок державної субвенції, власних надходжень. І на основі співфінансування обласна рада допоможе у розв’язанні цього питання. Водогони і свердловини тут є, головне, аби був господар, який зможе навести лад».

Довідково:

«НА МЕЖІ» – соці­аль­но-інформаційний проект Інформаційне агентство Волинські Новини у партнерстві з Волинською обласною організацією політичної партії «Українське об’єднання патріотів – УКРОП» реалізовує соціаль­но-інформаційний проект «НА МЕЖІ».

Якщо у вашому селі чи місті є школа, дитячий садочок, амбулаторія, ФАП, клуб у неза­до­вільному стані, якщо ви втомилися оббивати пороги органів влади, розповідаючи про ці проблеми, якщо ваша громада опинилася на межі, зателефонуйте нам: волинський УКРОП – (099) 637-14-15, редакція – (068) 816-90-46, (066) 342-23-22.

Дарина КВІТКА, Іваничівський район

Фото автора
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 1
Анатоль_ Показати IP 1 Грудня 2016 18:12
То Божа кара!

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus