Яка доля людських останків, які «спочивають» під відкритим небом у Луцьку?

Людські останки у пластиковому відеречку «спочивають» на Черчицькому кладовищі, що у Луцьку. Картину, від якої «холоне кров у жилах», можна спостерігати біля старовинного поховання, датованого 1842 роком, який у народі чомусь називають «склепом відьми».

Могила, поруч із якою і «покояться» кості, належала дружині та сину архітектора Максимова, 39-річній Олександрі та 4-річному Дмитрику. Захоронення датують 1842 роком. На старій, вкритій іржею, меморіальній таблиці архітектор закликає усіх перехожих помолитися за спокій душ рідних йому людей.

Склеп розграбували ще у минулому столлітті?

Однак на сьогодні старовинний склеп у досить сумному стані – напівзруйнований, та повністю розграбований. За задньою стінкою поховання – величезна дірка - «підкоп».Якщо зазирнути у викопаний отвір – можна побачити купу пластикових пляшок та сміття.

Зі слів лучанина Валентина, рідна людина якого також спочиває на цьому цвинтарі, він пам’ятає цей склеп у такому стані ще у 1980-х роках.

На старому цвинтарі поховані жертви «Волинської різанини»? Про що «мовчить» історія.

А згідно з історичними джерелами, у 1982 році на цьому кладовищі знищили стару церкву. Також тут свого часу були поховані жертви «кривавої» трагедії 27 червня 1943 року, що трапилась у селі Черничі і частково у селі Кичкарівці. Так, 27 червня 1943 року у страшних муках помирали замордовані та заживо спалені люди. Палали села Зміїїнець та Кічкарівка, але найбільше пекло було у Черничах. Тіла замордованих волинян забороняли ховати згідно християнських обрядів, на кладовищах, тож закопували поряд із оселями, наче худобу.

Ніхто не має права викопувати рештки без дозволу відповідних органів

Спочатку кореспондент Інформаційного агентства Волинські Новини звернувся за коментарем до голови інформаційно-видавничого центру Волинської єпархії УПЦ КП протоієрея Віталія Собка. Вислухавши проблему, священик порадив журналісту звернутися до адміністрації Черчицького кладовища. Також він зауважив, що за лад на стародавньому цвинтарі відповідають й місцеві органи влади.

«Якщо з’ясується, що це розрита могила християн, їх, звісно, поховають згідно із православними обрядами. Священик обов’язково з’ясує, що у таких випадках потрібно зробити», - каже духівник.Разом із тим, протоієрей порадив кореспонденту на всяк випадок звернутися до правоохоронних органів, у випадку, якщо невідомо - це перепоховання, чи акт вандалізму: «Ніхто не має права відкопувати людські рештки без відповідного дозволу».

«Покійних жертв вандалізму» обіцяють поховати по-християнськи

Однак, духівник зауважив, що для початку варто було б поспілкуватися із настоятелем храму Преображення Господнього у Луцьку, що на вулиці Чернишевського, одразу поряд із Черчицьким цвинтарем, протоієреєм Борисом Григлевичем. Мовляв, швидше за все, він знає, у чому річ.

Отець Борис охоче погодися на розмову. Так, з його слів, ще у 1999 році, коли він прийшов до вищезгаданого храму, склеп та безліч інших старих могил уже були розкопані вандалами: «На жаль, на цьому кладовищі «процвітав» масовий вандалізм. Злодії паплюжили могили священиків, військовослужбовців й просто заможних людей, шукаючи легкої наживи – золото та нагороди», - розповідає отець.

Як пояснив протоієрей, з рештками, що на фотосвітлині, хтось вчинив «не по-християнськи», викинувши їх просто під двері церкви: «Я їх охайно позбирав, аби захоронити. Швидше за все, їх перепоховають у ногах спочилих, адже історичне походження цих рештків, на жаль, поки невідоме. З етично-моральних міркувань, намагався їх заховати подалі від людського ока, однак, ймовірно, якісь «цікаві» їх просто звідти дістали. Але запевняю вас, усе буде нормально і покійних поховають найближчим часом, дотримуючись усіх християнських обрядів», - запевняє священик.



А що ж каже міліція?

Про всяк випадок, ми вирішили поспілкуватися і з правоохоронцями. Так, у прес службі УМВС у Волиснькій області повідомили, що про усі такі знахідки одразу варто повідомляти міліцію, більше того «гру у мовчанку» розцінюють як можливе прикриття злочину.

«Траплялись випадки, коли на власних присадибних ділянках волиняни знаходили скелетовані рештки людей. Тоді, після відповідної експертизи, їх ховали на кладовищах. На цвинтарях також є люди, які за це відповідають. Але, у будь-якому разі, потрібно звертатись до правоохоронців, аби ті з’ясували, чи не трапився факт вандалізму», - резюмувала керівник СЗГ УМВС у Волинській області Оксана Блищик.

Довідково:

Воли́нська траге́дія ( польською Rzeź wołyńska, «Волинська різанина») — обопільні етнічні читски українського і польського населення, здійснені Українською Повстанською Армією та польською А за участю польських батальйонів та радянських партизанів у 1943 році під час Другої світової війни.

Підготувала Вікторія СЕМЕНЮК

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---