Референдум про зміну назви Македонії: що потрібно знати

Сьогодні у Македонії проходить референдум, який вирішить подальшу долю назви цієї країни. Питання досить чутливе як всередині Македонії, так і поза її межами. Розповідаємо, з чого все почалося, і яке місце назва країни посідає у геополітичному контексті, пише Радіо Свобода.

Що відбувається?

30 вересня на референдумі македонці мають вирішити, чи перейменують їхню державу на «Республіку Північна Македонія».

Тема настільки чутлива, що запитання референдуму навіть не згадує нове ім’я.

Для того, щоб рішення було ухвалене, македонське законодавство вимагає участі не менше від 50% осіб із правом голосу. Кількість потенційних виборців – 1,8 мільйона осіб.

Навіть якщо більшість македонців проголосують за зміну назви, рішення ще має бути схвалене більшістю у 2/3 голосів у парламенті.

Прихильники ідеї зміни назви розраховують, що рішучий голос народу переконає опозицію.

А опоненти сподіваються, що люди просто не голосуватимуть, і не забезпечать явку.

Конституційний суд Македонії раніше відхилив дві заяви про оголошення незаконним та неконституційним запланованого референдуму.

Історичний контекст

У 1991 році після розпаду Югославії Македонія проголосила свою незалежність. Сусідній Греції назва «Македонія» не сподобалася. Греція вважала, що вона може спричинити територіальні претензії до її однойменного регіону.

З роками конфронтація лише посилювалася. Наприклад, у 1994 році Афіни запровадили торговельне ембарго проти Македонії, мовляв, її політика становить небезпеку для Греції.

Суперечка тривала три десятиліття. Греція, тим часом, також мала й інші методи впливу.

ЄС та НАТО

Ключовий аргумент за зміну назви – те, що це зможе відкрити шлях Македонії для початку переговорів про вступ до ЄС та НАТО.

До цього Греція блокувала шлях Македонії в ЄС і НАТО. Вона є членом обох структур.

Історична домовленість

У червні 2018 року Македонія і Греція, здавалося, поклали край суперечці. Міністри закордонних справ двох країн підписали угоду про зміну назви колишньої югославської республіки.

На події були присутні високопосадовці з ЄС та ООН. Прем’єр-міністр Греції Ципрас назвав підписання угоди «хоробрим, історичним та необхідним кроком» для народів обидвох країн.

Тепер угоду мали схвалити спершу македонці на референдумі, а потім – парламенти цих двох країн.



У Македонії протестують проти перейменування (відео)

Хто проти?

Та реакції не змусили довго чекати. Підтримали ідею зміни назви далеко не всі. При чому справа не лише у деяких македонцях, які не хочуть змінювати назви своєї держави, але й деяких греків.

Наприклад, націоналісти як у самій Македонії, так і в Греції, різко виступають проти змін. Президент колишньої югославської республіки також заявив, що скористається правом вето, якщо парламент ратифікує угоду.

В Греції є думки, що нова назва не суттєво відрізняється від попередньої.

Заохочує зміни прем’єр-міністр Македонії Зоран Заєв. А президент країни Джорґе Іванов говорить, що він взагалі не братиме участі у референдумі.

«Навіть із ухваленням шкідливого грецького договору та [відповідних] конституційних правок, членство в НАТО та ЄС не прийде автоматично», – заявив Іванов 22 вересня у своїй промові членам македонської діаспори у місті Детройті.

«Фейкові новини»

Міністр оборони США Джим Меттіс прибув до Македонії 17 вересня з попередженням, що Росія намагається використати свої гроші і вплив для створення опозиції до майбутнього референдуму щодо зміни назви колишньої Югославської республіки.

«Безсумнівно, що вони переказали гроші, і вони також проводять більш широкі кампанії впливу», – сказав Меттіс журналістам, які прибули з ним до столиці Македонії Скоп’є.



Міністр оборони США Джим Меттіс в аеропорту столиці Македонії Скоп’є

Тим часом деякі аналітики побоюються, що на результат референдуму може вплинути кампанія «фейкових новин», яка проходила в Македонії напередодні.

«Бойкотуймо референдум!», «Не знищуйте Македонію!», «Заєв – зрадник!». Все це – лише деякі з повідомлень, які, за словами аналітиків, поширюють на фальшивих профілях у соціальних мережах опоненти ідеї зміни назви країни.

Західні чиновники неодноразово застерігали щодо зусиль Росії, спрямованих на перешкоджання амбіціям колишніх країн Східного блоку щодо вступу в ЄС та НАТО, у тому числі через інтернет-тролів та інші інструменти гібридної війни.

Але у македонському питанні беззаперечних кібер-доказів, які вказували б на Москву, немає.

Македонські ЗМІ заявляють, що на Facebook кожного дня створювали близько 40 нових профілів із єдиною метою – заохотити людей бойкотувати референдум.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---